Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2019) |
Красне́ — село в Україні, у Батуринській територіальній громаді Ніжинського району Чернігівської області.
село Красне | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Чернігівська область | ||
Район | Ніжинський район | ||
Громада | Батуринська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA74040010080066392 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1630 року | ||
Населення | 1056 осіб | ||
Площа | 4,733 км² | ||
Густота населення | 223 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 16531 | ||
Телефонний код | +380 4635 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 51°16′04″ пн. ш. 33°00′00″ сх. д. / 51.26778° пн. ш. 33.00000° сх. д.Координати: 51°16′04″ пн. ш. 33°00′00″ сх. д. / 51.26778° пн. ш. 33.00000° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 132 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 16512, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Батурин, вул. В. Ющенка, 30 | ||
Карта | |||
Красне | |||
Красне | |||
Мапа | |||
Храмове свято — Казанської ікони Божої Матері та Друга Пречиста.
Походження назви
Назва села походить від старослов'янського «красне» — красиве.
Відомі уродженці
- Каплан Марко Якович — художник.
- Мельников Ювеналій Дмитрович (23.04.1868 — 07.05.1900) — засновник перших марксистських гуртків на території України та Росії.
- Пучківський Олександр Митрофанович (06.04.1881 — 14.12.1937) — засновник української школи отоларингології.
- Косенко Михайло Васильович (07.09.1938 р. н.) — видатний діяч української ветеринарної медицини, академік, член-кореспондент Української академії аграрних наук, доктор ветеринарних наук, професор;
- Богомодлевський Іван (чернече ім'я Йоаким (близько 1670 — після 1947) — випускник та викладач Києво-Могилянської академії. Походив із родини священика.
Географія
Розташоване на автошляху Р61 (Батурин — Конотоп), за 19 км від міста Конотоп Сумської області та за 44 км від районного центру — міста Бахмач, у лісостеповій зоні, у долині річки Сейм, яка протікає на 7 кілометрів північніше. Поверхня переважно рівнинна; клімат — помірно-континентальний. На південь від села, на відстані 7 км від нього, знаходиться станція Халимоново Південно-Західної залізниці. На території села є ставки, утворені шляхом зведення гребель по руслу колишніх річок: Ворошиловський, Чернецький, Скаловський, Мусіївський, Слобідський, Базовський, Лиман.
Історія
Доісторичні часи
Люди селилися на території села Красне з найдавніших часів. Зокрема, поблизу хутору Пирогівка та в урочищі Сєрикові сосни неподалік Сейму — виявлені поселення культури ямково-гребінцевої кераміки, часів пізнього неоліту (V—ІІІ тис. до н. е.). Також на території села, на березі Базовського ставка археологами були знайдені залишки давньоруського городища.
У складі Речі Посполитої
Перша письмова згадка про село Красне відноситься до 1630-х років. Велика частина селян була вільними козаками. Досі збереглася назва однієї з вулиць села «Слобода», яка була одним із осередків козацьких поселень. На середину XVII століття Красне вже було великим селом.
Козацька держава. У складі Російської імперії
Історик Олександр Лазаревський відмічає, що село Красне з'явилося не пізніше тридцятих років XVII ст., оскільки за описом 1654 р. у ньому було: козаків — 67 дворів і «міщан» — 160 дворів, при цьому в Красному була вже й церква Різдва Богородиці.
З 1649 року козаки села Красного відносилися до Батуринської сотні, яка спочатку входила до складу Борзнянського, потім, до 1654-го — Чернігівського, а потім — до Ніжинського полків Гетьманщини.
У описі 1726 р. сказано:
Село Красное в году 1709 описано на особу гетмана Скоропадского и нынеоное село имеется в ведомстве коллегии малороссийской, во владении двора гетманского обмочевского.
Приватне володіння у цьому селі створюється завдяки «скуплі» земель. За описом 1726 р., крім 180 козацьких дворів з'являються такі приватні володіння:
- Колишнього батуринського сотника Дмитра Нестеренка — 11 дворів, при цьому зазначається, що деякі з цих дворів «взяты у мужиков за долг арендовый», а деякі — куплені також в селян; «дворище неогороженное», «даровано на шинк Нестеренку от мужика Коваленка».
- Крупицького монастиря — 4 двори.
- Михайловської — 2 двори.
- Генерального судді Чарниша — 2 двори, при цьому зазначається, що перший двір «взят Чарнышем за покражу Васикову», другий — «мужик на своем живет, щитится протекциею Чарнышевою».
- «Изменника Василя Чуйкевича, сыну его Семену Чуйкевичу принадлежащие» — 2 двори.
- Двори «скупные» Михайла Козловського, «дворянина Мазепы» — 2 двори.
- Семена Савича, колишнього генерального писаря «протекцианты мужики, на своих дворах жиючие» — 4 двори.
За десять років у Красному з 180 козацьких дворів вільними залишаються 105, козацьких підсусідків — 6 хат, а 27 — вказані за бунчуковим товаришем Затиркевичем, селян лишилось «описных на ее величество» — 12 дворів й підсусідків Нестеровича — 7 хат. Тобто, за десять років населення Красного скоротилося майже на чверть.
Саме в цей час у Красному поселяється бунчуковий товариш Яків Затиркевич й починає скуповувати переважно козацькі двори, так що вже за ревізією 1736 р. за ним нараховується 11 хат «козаков, которые, ухиляясь от службы войсковой, поддались Затыркевичу и живут вместо подсуседков, а служить могут», крім цього — 16 хат підсусідків «имеющихъ и не имеющих скот, а к службе негодних и неимущих». Спосіб, яким Затиркевич привернув до себе у «подданство» козаків, пояснює скарга одного з них, подана 1752 р. гетьману:
В прошлом 1737 г., у военное с турком время, отец мене, нижайшого, с. Красного житель, Юсько Ворвихвост, видячи безсходную под сотнею тяжесть, поддался в протекцию жиючому в том селе бунчуковому товаришу Якову Затыркевичу, кой Затыркевич и других козаков до того к себе принимал и содержал в протекции и защищении своем, обявляя, что ему продался; почему отец мой всем и объявлял тое, якобы он спродался ему во вічность; од якого времени он, Затыркевич, и владел ими, как подданными своими, а писал в ревизиях — своими подсуседками. А потом, как отец мой умре, Затыркевич убедил матку мою принять три рубли денег за двор, толко купчой за ним ни матка моя, ни я, Затыркевичу, на тот двор не давали, яко ж двор, по крайней цене, стоит 15-ти рублей, а не трох…
На завершення, Вирвіхвіст просив у гетьмана повернути його до козацтва. Хоча «скупля» Затиркевича і не була повернена до козацтва, але у другій половині XVIII ст. кількість козаків у Красному дуже збільшується, більш ніж вдвічі за час від 1736 до 1780 рр., проте скупівля тут продовжувалась, оскільки до 1780 р. у Красному з'являється канцелярист Іван Занькевич, який із середини XVIII ст. встиг поселити на купленій ним землі 16 селянських дворів.
Після скасування полково-сотенного устрою в 1781 р. село Красне увійшло до складу Конотопського повіту, Новгород-Сіверського намісництва, в 1791 р. — у складі Чернігівського намісництва, 1797 р. — Малоросійської губернії. У 1802 р. повіт ввійшов до складу Чернігівської губернії. Красне було волосним центром Краснянської волості у першому стані Конотопського повіту. Краснянській волості підпорядковувалося в різні часи до 16 поселень.
Далі, за церковними записами, існує така статистика:
- 1770 р. — 1538 чоловіків і 1587 жінок
- 1790 р. — 1610 чоловіків і 1720 жінок
- 1850 р. — 1599 чоловіків і 1745 жінок
- 1860 р. — 1645 чоловіків і 1820 жінок.
У 1885 р. в Красному було 3590 чоловік населення, 616 дворів, малися православна церква, школа, 2 постоялі двори, 8 постоялих будинків, лавка, 5 вітряних млинів, крупорушка.
У 1897 в селі було 923 двори і нараховувалося 5157 жителів, були збудовані дві дерев'яні церкви: в 1894 р. — Козацька церква, в 1905 р. — церква Різдва Богородиці.
Революційний рух. У складі УНР
Двадцяте століття село Красне зустріло в складі Конотопського повіту Чернігівської губернії Малоросійського генерал-губернаторства Російської імперії. Воно було центром волості, до якої станом на 1914 р. належало 18 сільських общин: с. Красне, с. Митченки, х. Камашинський, х. Чупринин, х. Біланів, х. Харченків, х. Стешенків, х. Карпенків, х. Клюшників, х. Марусенків, х. Лизогубівський, с. Вирівка, с. Попівка, х. Забіякін, х. Кулешів, х. Острянський (Юрьївський), х. Глибокий, х. Якименків.
У цей час його населення становило близько 5 тисяч чоловік. У селі було кілька заїзджих дворів, крамниці, декілька вітряків і крупорушок. При селі працювала гуральня-завод Зороховича, який виробляв спирту більш ніж на 40 тисяч рублів на рік(?). У 1905 році була побудована церква Різдва Богородиці, крім того в селі була земська школа, яка налічувала 4 класи. Основними предметами були закон Божий, арифметика та граматика. На кінець XIX століття в селі Красному було до 7000 десятин землі, яка переважно зосереджувалася в руках землевласника Заньковича, Поплавського, Пулковського, полковника Угодовського.
Початок століття знаменувався і початком революційних рухів. Уродженець села Красного Ювеналій Дмитрович Мельников (1868—1900) був одним з організаторів перших марксистських гуртків на території Російської імперії, а саме в Харкові, Ростові-на-Дону, Києві. Під час революції 1905—1907 років селяни брали участь у розгромі економії цукрозаводчика Терещенка на станції Калинівка, де працювали в наймах значна кількість краснян, вирощуючи цукрові буряки. Частина селян орендувала ділянки землі, на яких теж вирощували буряки. Робота затягувалась до пізньої осені і настання холодів, ночувати часто доводилося в полі. Потім Красне потерпіло вир революції та Громадянської війни, яка розвела по різні боки барикад колишніх друзів, сусідів та родичів. Мешканець села, Болячевець К. Є., брав участь в збройному повстанні в Петрограді, Сердюк І. А. брав участь в придушенні повстання у Кронштадській фортеці. Деякі мешканці села, як-от Галицький Г. та Швидкий Г., влилися в підрозділи УНР, інші Луценко П. Ф., Ілляшенко К. Г.стали чекістами, комсомольські загони в складі Пушкаря Ф. О., Бут Ф. Д., Коломійця І, Рубана І. М., Сердюка Г. А. воювали на боці більшовицьких окупантів. Це лише невелика частина людей, про які лишили слід, але в революційні змагання були втягнуті всі без винятку, не було людини, яка б від не постраждала від московського терору. Навесні 1918 р. в село ввійшли союзні німецькі війська для підтримки правління гетьмана Скоропадського, а з 26 січня 1919 р. Красне було окуповане Червоною армією. Уперше Радянську владу в селі було встановлено в січні 1918 року в складі Української Радянської Республіки, що протрималася до 1992 року.
Колективізація. Голод. Репресії
У травні 1929 року в селі було організовано перше ТСОЗ. До 1933 р. в селі було створено ще 6 колгоспів, які давали можливість більш ефективно вилучати в селян продукти їх виробництва, часто не залишаючи навіть мінімуму, необхідного для виживання. Селяни, яким самим нічого було їсти, як могли опиралися діям «Червоної мітли», яка бажала вимести все до останньої зернини з селянських комор. Був застрелений із револьвера один з ініціаторів створення колгоспів В. Покрова, який повертався додому із засідання правління колгоспу. Люди намагалися сховати хліб, відмовлялися його здавати, а радянська влада, у той час як вони помирали від голоду, не дозволяла їм збирати колоски, що лишилися на колгоспних полях, ганяли їх звідти батогами.
11.08.1933 р. бюро Бахмацького райкому КП(б)У направило до суду справу відносно голови колгоспу ім. Ворошилова нашого села за те, що той дозволив колгоспникам збирати колоски для власних потреб. Мешканець села, Петровський Микола отримав 2 роки ув'язнення за 2 кілограми зібраних колосків. Збереглася доповідна записка від уповноваженого по с. Красне Сливи, який скаржився, що комірник Сердюк та рахівник Покрова разом з іншими колгоспниками колгоспу ім. Ворошилова відмовилися видавати з колгоспної комори хліб для вивозу до МТС.
У ті часи були репресовані мешканці села Сібіль Іван Григорович, Сібіль Микола Григорович, Сібіль Опанас Іванович, Сібіль Семен Іванович, Сібіль Олексій Іванович, Сова Семен Федорович, Сова Федір Григорович, Боярчуки: Ілля, Опанас, Пилип. Це прізвища тих небагатьох, про яких люди ще пам'ятають, скільки їх було насправді наразі невідомо.
Село постраждало внаслідок голоду 1932—1933 років.
У Національній книзі пам'яті містяться такі імена жертв терору голодом (у тому числі діти):
- Бариш Василь Павлович, 12 р., 1933 р., голод
- Дейнеко Агафія Марківна, 1933 р., голод
- Дорош Юхим […], 90 р., 1933 р., голод
- Жалій Іван Миколайович, 35 р., 1933 р., голод
- Жалій Євгенія Юхимівна, 80 р., 1933 р., голод
- Жалій Мар'я Миколаївна, 20 р., 1933 р., голод
- Жалій Микола Степанович, 70 р., 1933 р., голод
- Жалій Уляна Миколаївна, 20 р., 1933 р., голод
- Коросташивець Гаврило […], 1933 р., голод
- Коросташивець Петро […], 1933 р., голод
- Криницька Наталія […], 10 р., утриманець, 1933 р., голод
- Либань Михайло Михайлович, 6 р., 1933 р., голод
- Либань Наталія […], 1933 р., голод
- Луценко Уляна […], 1933 р., голод
- Микитенко Федір […], 40 р., 1933 р., голод
- Онищенко […] Павлівна, 1933 р., голод
- Онищенко Павло Антонович, 1933 р., голод
- Откидач Уляна Степанівна, 1933 р., голод
- Петрук Андрій […], 10 р., утриманець, 1933 р., голод
- Петрук Єфросинія […], утриманець, 1933 р., голод
- Петрук Сергій […], 11 р., утриманець, 1933 р., голод
- Рибна Ганна […], 8 р., утриманець, 1933 р., голод
- Різник Євдокія Андріївна, 56 р., утриманець, 1933 р., голод
- Різник Юхим Савович, 58 р., 1933 р., голод
- Сова Григорій Павлович, 53 р., 1933 р., голод
- Сова Михайло
В 1937-39-му роках головою сільської ради була Мірошніченко Є. М.
Друга світова війна
9 вересня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Гітлерівці розстріляли 23 комуністичних активістів, серед них — голову сільської ради Мірошніченко Євдокію Микитівну, Либань Оксану Олександрівну, Назаренко Ганну Денисівну, Косенка Івана Петровича та інших. Багатьох юнаків та дівчат відвезли до Німеччини на роботи. Всього в рядах Червоної армії воювали 1014 жителів села, 418 були нагороджені орденами і медалями, 462 загинули. У 1956 році на могилі загиблих солдатів встановлено пам'ятник.
В 2-й половині ХХ століття
У 1950 році відбулося перше укрупнення колгоспів, замість семи, як це було раніше, їх стало лише три: «Червона зірка», «Нове життя» та «Імені Шевченка». А в 1959 році всі колгоспи об'єднали в один великий — «Жовтень».
Колгосп спеціалізувався на вирощуванні зернових та технічних культур, м'ясо-молочному тваринництві. Значні площі були засіяні цукровим буряком. За колгоспом було закріплено 6210 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4300 га орної землі. Підвищується добробут селян, їх культурний рівень, повністю була ліквідована неписьменність. Поліпшився благоустрій села, побудовано дві школи: середню, на 17 класних кімнат, та початкову, на дві. Відкрито лікарню на 35 ліжок, аптеку, дитячі ясла на 115 дітей.
22 лютого 1975 року головою колгоспу «Жовтень» став Міщенко М. С. Закінчено будівництво Будинку культури на 400 місць, розпочате в 1966 році. У Будинку культури розмістилася сільська бібліотека з книжковим фондом 14,4 тис. екземплярів. Приміщення лікарні переобладнали під дільничну амбулаторію, де на той час працювали 2 лікарі й 9 медпрацівників. Побудували нове відділення зв'язку зі зберкасою, контору колгоспу «Жовтень», дитсадок «Світанок» на 100 місць, ПСО (1976). Були споруджені автогараж, тракторний стан, зерновий тік. Колгосп став одним з найкращих у районі. У роки незалежності центральну вулицю села (колишню Леніна) перейменували на вулицю Міщенка — на честь людини, яка так багато зробила для нашого села.
У 1979 році головою колгоспу став Либань П. Г., з лютого 1985 року головою працював Васильченко Анатолій Ґнатович. З серпня 1985 року колгосп очолив Кухаренко В. М. На той час у колгоспі працювало 540 осіб. З 2000 по 2010 р. господарство очолював Горбаченко М. В. У 2004 році колгосп переформували на СТОВ «Промінь».
Незалежність
Після відновлення незалежності в 1991 році ситуація в селі складається не найкращим чином — зменшується населення села, як за рахунок високої смертності та низької народжуваності, так і за рахунок того, що молодь виїжджає жити і працювати в міста. Переважна більшість жителів або пенсіонери, або, як і раніше, працюють в місцевому сільськогосподарському підприємстві. Колгоспні майно та земля були розподілені між колишніми членами колгоспу і якщо більшість вже продали свої майнові сертифікати, то земля залишається у власності селян, її вони здають в оренду підприємствам, які щорічно виплачують їм орендну плату в натуральному чи грошовому вигляді.
У багатьох господарствах є корови, коні. Здача молока та відгодівля телят на продаж є важливою складовою в бюджеті селян. Також у деяких мешканців села є трактори, робота на яких приносить їх власникам істотні прибутки. У 2009—2010 роках село було газифіковане за рахунок селян.
У селі є Храм Казанської ікони Божої Матері розміщений у пристосованому приміщенні. Парафія УПЦ Московської Патріархії.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Батуринської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бахмацького району, село увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1260 | 98.67% |
російська | 10 | 0.78% |
білоруська | 5 | 0.39% |
інші/не вказали | 2 | 0.16% |
Усього | 1277 | 100% |
Див. також
Посилання
- Лазаревский А. М. Описание старой Малороссии. Т.2: Полк Нежинский: материалы для заселения, землевладения и управления / А. М. Лазаревский. — Київ: Типография К. Н. Милевского, 1893. — с.282 — 284.
- Погода в селі [ 1 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2019 Krasne selo v Ukrayini u Baturinskij teritorialnij gromadi Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti selo KrasneGerbKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Nizhinskij rajonGromada Baturinska miska gromadaKod KATOTTG UA74040010080066392Osnovni daniZasnovane 1630 rokuNaselennya 1056 osibPlosha 4 733 km Gustota naselennya 223 osib km Poshtovij indeks 16531Telefonnij kod 380 4635Geografichni daniGeografichni koordinati 51 16 04 pn sh 33 00 00 sh d 51 26778 pn sh 33 00000 sh d 51 26778 33 00000 Koordinati 51 16 04 pn sh 33 00 00 sh d 51 26778 pn sh 33 00000 sh d 51 26778 33 00000Serednya visota nad rivnem morya 132 mMisceva vladaAdresa radi 16512 Chernigivska obl Nizhinskij r n m Baturin vul V Yushenka 30KartaKrasneKrasneMapa Hramove svyato Kazanskoyi ikoni Bozhoyi Materi ta Druga Prechista Pohodzhennya nazviNazva sela pohodit vid staroslov yanskogo krasne krasive Vidomi urodzhenciKaplan Marko Yakovich hudozhnik Melnikov Yuvenalij Dmitrovich 23 04 1868 07 05 1900 zasnovnik pershih marksistskih gurtkiv na teritoriyi Ukrayini ta Rosiyi Puchkivskij Oleksandr Mitrofanovich 06 04 1881 14 12 1937 zasnovnik ukrayinskoyi shkoli otolaringologiyi Kosenko Mihajlo Vasilovich 07 09 1938 r n vidatnij diyach ukrayinskoyi veterinarnoyi medicini akademik chlen korespondent Ukrayinskoyi akademiyi agrarnih nauk doktor veterinarnih nauk profesor Bogomodlevskij Ivan cherneche im ya Joakim blizko 1670 pislya 1947 vipusknik ta vikladach Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Pohodiv iz rodini svyashenika GeografiyaRoztashovane na avtoshlyahu R61 Baturin Konotop za 19 km vid mista Konotop Sumskoyi oblasti ta za 44 km vid rajonnogo centru mista Bahmach u lisostepovij zoni u dolini richki Sejm yaka protikaye na 7 kilometriv pivnichnishe Poverhnya perevazhno rivninna klimat pomirno kontinentalnij Na pivden vid sela na vidstani 7 km vid nogo znahoditsya stanciya Halimonovo Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Na teritoriyi sela ye stavki utvoreni shlyahom zvedennya grebel po ruslu kolishnih richok Voroshilovskij Cherneckij Skalovskij Musiyivskij Slobidskij Bazovskij Liman IstoriyaDoistorichni chasi Lyudi selilisya na teritoriyi sela Krasne z najdavnishih chasiv Zokrema poblizu hutoru Pirogivka ta v urochishi Syerikovi sosni nepodalik Sejmu viyavleni poselennya kulturi yamkovo grebincevoyi keramiki chasiv piznogo neolitu V III tis do n e Takozh na teritoriyi sela na berezi Bazovskogo stavka arheologami buli znajdeni zalishki davnoruskogo gorodisha U skladi Rechi Pospolitoyi Persha pismova zgadka pro selo Krasne vidnositsya do 1630 h rokiv Velika chastina selyan bula vilnimi kozakami Dosi zbereglasya nazva odniyeyi z vulic sela Sloboda yaka bula odnim iz oseredkiv kozackih poselen Na seredinu XVII stolittya Krasne vzhe bulo velikim selom Kozacka derzhava U skladi Rosijskoyi imperiyi Istorik Oleksandr Lazarevskij vidmichaye sho selo Krasne z yavilosya ne piznishe tridcyatih rokiv XVII st oskilki za opisom 1654 r u nomu bulo kozakiv 67 dvoriv i mishan 160 dvoriv pri comu v Krasnomu bula vzhe j cerkva Rizdva Bogorodici Z 1649 roku kozaki sela Krasnogo vidnosilisya do Baturinskoyi sotni yaka spochatku vhodila do skladu Borznyanskogo potim do 1654 go Chernigivskogo a potim do Nizhinskogo polkiv Getmanshini U opisi 1726 r skazano Selo Krasnoe v godu 1709 opisano na osobu getmana Skoropadskogo i nyneonoe selo imeetsya v vedomstve kollegii malorossijskoj vo vladenii dvora getmanskogo obmochevskogo Privatne volodinnya u comu seli stvoryuyetsya zavdyaki skupli zemel Za opisom 1726 r krim 180 kozackih dvoriv z yavlyayutsya taki privatni volodinnya Kolishnogo baturinskogo sotnika Dmitra Nesterenka 11 dvoriv pri comu zaznachayetsya sho deyaki z cih dvoriv vzyaty u muzhikov za dolg arendovyj a deyaki kupleni takozh v selyan dvorishe neogorozhennoe darovano na shink Nesterenku ot muzhika Kovalenka Krupickogo monastirya 4 dvori Mihajlovskoyi 2 dvori Generalnogo suddi Charnisha 2 dvori pri comu zaznachayetsya sho pershij dvir vzyat Charnyshem za pokrazhu Vasikovu drugij muzhik na svoem zhivet shititsya protekcieyu Charnyshevoyu Izmennika Vasilya Chujkevicha synu ego Semenu Chujkevichu prinadlezhashie 2 dvori Dvori skupnye Mihajla Kozlovskogo dvoryanina Mazepy 2 dvori Semena Savicha kolishnogo generalnogo pisarya protekcianty muzhiki na svoih dvorah zhiyuchie 4 dvori Za desyat rokiv u Krasnomu z 180 kozackih dvoriv vilnimi zalishayutsya 105 kozackih pidsusidkiv 6 hat a 27 vkazani za bunchukovim tovarishem Zatirkevichem selyan lishilos opisnyh na ee velichestvo 12 dvoriv j pidsusidkiv Nesterovicha 7 hat Tobto za desyat rokiv naselennya Krasnogo skorotilosya majzhe na chvert Same v cej chas u Krasnomu poselyayetsya bunchukovij tovarish Yakiv Zatirkevich j pochinaye skupovuvati perevazhno kozacki dvori tak sho vzhe za reviziyeyu 1736 r za nim narahovuyetsya 11 hat kozakov kotorye uhilyayas ot sluzhby vojskovoj poddalis Zatyrkevichu i zhivut vmesto podsusedkov a sluzhit mogut krim cogo 16 hat pidsusidkiv imeyushih i ne imeyushih skot a k sluzhbe negodnih i neimushih Sposib yakim Zatirkevich privernuv do sebe u poddanstvo kozakiv poyasnyuye skarga odnogo z nih podana 1752 r getmanu V proshlom 1737 g u voennoe s turkom vremya otec mene nizhajshogo s Krasnogo zhitel Yusko Vorvihvost vidyachi bezshodnuyu pod sotneyu tyazhest poddalsya v protekciyu zhiyuchomu v tom sele bunchukovomu tovarishu Yakovu Zatyrkevichu koj Zatyrkevich i drugih kozakov do togo k sebe prinimal i soderzhal v protekcii i zashishenii svoem obyavlyaya chto emu prodalsya pochemu otec moj vsem i obyavlyal toe yakoby on sprodalsya emu vo vichnost od yakogo vremeni on Zatyrkevich i vladel imi kak poddannymi svoimi a pisal v reviziyah svoimi podsusedkami A potom kak otec moj umre Zatyrkevich ubedil matku moyu prinyat tri rubli deneg za dvor tolko kupchoj za nim ni matka moya ni ya Zatyrkevichu na tot dvor ne davali yako zh dvor po krajnej cene stoit 15 ti rublej a ne troh Na zavershennya Virvihvist prosiv u getmana povernuti jogo do kozactva Hocha skuplya Zatirkevicha i ne bula povernena do kozactva ale u drugij polovini XVIII st kilkist kozakiv u Krasnomu duzhe zbilshuyetsya bilsh nizh vdvichi za chas vid 1736 do 1780 rr prote skupivlya tut prodovzhuvalas oskilki do 1780 r u Krasnomu z yavlyayetsya kancelyarist Ivan Zankevich yakij iz seredini XVIII st vstig poseliti na kuplenij nim zemli 16 selyanskih dvoriv Pislya skasuvannya polkovo sotennogo ustroyu v 1781 r selo Krasne uvijshlo do skladu Konotopskogo povitu Novgorod Siverskogo namisnictva v 1791 r u skladi Chernigivskogo namisnictva 1797 r Malorosijskoyi guberniyi U 1802 r povit vvijshov do skladu Chernigivskoyi guberniyi Krasne bulo volosnim centrom Krasnyanskoyi volosti u pershomu stani Konotopskogo povitu Krasnyanskij volosti pidporyadkovuvalosya v rizni chasi do 16 poselen Dali za cerkovnimi zapisami isnuye taka statistika 1770 r 1538 cholovikiv i 1587 zhinok 1790 r 1610 cholovikiv i 1720 zhinok 1850 r 1599 cholovikiv i 1745 zhinok 1860 r 1645 cholovikiv i 1820 zhinok U 1885 r v Krasnomu bulo 3590 cholovik naselennya 616 dvoriv malisya pravoslavna cerkva shkola 2 postoyali dvori 8 postoyalih budinkiv lavka 5 vitryanih mliniv kruporushka U 1897 v seli bulo 923 dvori i narahovuvalosya 5157 zhiteliv buli zbudovani dvi derev yani cerkvi v 1894 r Kozacka cerkva v 1905 r cerkva Rizdva Bogorodici Revolyucijnij ruh U skladi UNR Dvadcyate stolittya selo Krasne zustrilo v skladi Konotopskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi Malorosijskogo general gubernatorstva Rosijskoyi imperiyi Vono bulo centrom volosti do yakoyi stanom na 1914 r nalezhalo 18 silskih obshin s Krasne s Mitchenki h Kamashinskij h Chuprinin h Bilaniv h Harchenkiv h Steshenkiv h Karpenkiv h Klyushnikiv h Marusenkiv h Lizogubivskij s Virivka s Popivka h Zabiyakin h Kuleshiv h Ostryanskij Yuryivskij h Glibokij h Yakimenkiv U cej chas jogo naselennya stanovilo blizko 5 tisyach cholovik U seli bulo kilka zayizdzhih dvoriv kramnici dekilka vitryakiv i kruporushok Pri seli pracyuvala guralnya zavod Zorohovicha yakij viroblyav spirtu bilsh nizh na 40 tisyach rubliv na rik U 1905 roci bula pobudovana cerkva Rizdva Bogorodici krim togo v seli bula zemska shkola yaka nalichuvala 4 klasi Osnovnimi predmetami buli zakon Bozhij arifmetika ta gramatika Na kinec XIX stolittya v seli Krasnomu bulo do 7000 desyatin zemli yaka perevazhno zoseredzhuvalasya v rukah zemlevlasnika Zankovicha Poplavskogo Pulkovskogo polkovnika Ugodovskogo Pochatok stolittya znamenuvavsya i pochatkom revolyucijnih ruhiv Urodzhenec sela Krasnogo Yuvenalij Dmitrovich Melnikov 1868 1900 buv odnim z organizatoriv pershih marksistskih gurtkiv na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi a same v Harkovi Rostovi na Donu Kiyevi Pid chas revolyuciyi 1905 1907 rokiv selyani brali uchast u rozgromi ekonomiyi cukrozavodchika Tereshenka na stanciyi Kalinivka de pracyuvali v najmah znachna kilkist krasnyan viroshuyuchi cukrovi buryaki Chastina selyan orenduvala dilyanki zemli na yakih tezh viroshuvali buryaki Robota zatyaguvalas do piznoyi oseni i nastannya holodiv nochuvati chasto dovodilosya v poli Potim Krasne poterpilo vir revolyuciyi ta Gromadyanskoyi vijni yaka rozvela po rizni boki barikad kolishnih druziv susidiv ta rodichiv Meshkanec sela Bolyachevec K Ye brav uchast v zbrojnomu povstanni v Petrogradi Serdyuk I A brav uchast v pridushenni povstannya u Kronshtadskij forteci Deyaki meshkanci sela yak ot Galickij G ta Shvidkij G vlilisya v pidrozdili UNR inshi Lucenko P F Illyashenko K G stali chekistami komsomolski zagoni v skladi Pushkarya F O But F D Kolomijcya I Rubana I M Serdyuka G A voyuvali na boci bilshovickih okupantiv Ce lishe nevelika chastina lyudej pro yaki lishili slid ale v revolyucijni zmagannya buli vtyagnuti vsi bez vinyatku ne bulo lyudini yaka b vid ne postrazhdala vid moskovskogo teroru Navesni 1918 r v selo vvijshli soyuzni nimecki vijska dlya pidtrimki pravlinnya getmana Skoropadskogo a z 26 sichnya 1919 r Krasne bulo okupovane Chervonoyu armiyeyu Upershe Radyansku vladu v seli bulo vstanovleno v sichni 1918 roku v skladi Ukrayinskoyi Radyanskoyi Respubliki sho protrimalasya do 1992 roku Kolektivizaciya Golod Represiyi U travni 1929 roku v seli bulo organizovano pershe TSOZ Do 1933 r v seli bulo stvoreno she 6 kolgospiv yaki davali mozhlivist bilsh efektivno viluchati v selyan produkti yih virobnictva chasto ne zalishayuchi navit minimumu neobhidnogo dlya vizhivannya Selyani yakim samim nichogo bulo yisti yak mogli opiralisya diyam Chervonoyi mitli yaka bazhala vimesti vse do ostannoyi zernini z selyanskih komor Buv zastrelenij iz revolvera odin z iniciatoriv stvorennya kolgospiv V Pokrova yakij povertavsya dodomu iz zasidannya pravlinnya kolgospu Lyudi namagalisya shovati hlib vidmovlyalisya jogo zdavati a radyanska vlada u toj chas yak voni pomirali vid golodu ne dozvolyala yim zbirati koloski sho lishilisya na kolgospnih polyah ganyali yih zvidti batogami 11 08 1933 r byuro Bahmackogo rajkomu KP b U napravilo do sudu spravu vidnosno golovi kolgospu im Voroshilova nashogo sela za te sho toj dozvoliv kolgospnikam zbirati koloski dlya vlasnih potreb Meshkanec sela Petrovskij Mikola otrimav 2 roki uv yaznennya za 2 kilogrami zibranih koloskiv Zbereglasya dopovidna zapiska vid upovnovazhenogo po s Krasne Slivi yakij skarzhivsya sho komirnik Serdyuk ta rahivnik Pokrova razom z inshimi kolgospnikami kolgospu im Voroshilova vidmovilisya vidavati z kolgospnoyi komori hlib dlya vivozu do MTS U ti chasi buli represovani meshkanci sela Sibil Ivan Grigorovich Sibil Mikola Grigorovich Sibil Opanas Ivanovich Sibil Semen Ivanovich Sibil Oleksij Ivanovich Sova Semen Fedorovich Sova Fedir Grigorovich Boyarchuki Illya Opanas Pilip Ce prizvisha tih nebagatoh pro yakih lyudi she pam yatayut skilki yih bulo naspravdi narazi nevidomo Selo postrazhdalo vnaslidok golodu 1932 1933 rokiv U Nacionalnij knizi pam yati mistyatsya taki imena zhertv teroru golodom u tomu chisli diti Barish Vasil Pavlovich 12 r 1933 r golod Dejneko Agafiya Markivna 1933 r golod Dorosh Yuhim 90 r 1933 r golod Zhalij Ivan Mikolajovich 35 r 1933 r golod Zhalij Yevgeniya Yuhimivna 80 r 1933 r golod Zhalij Mar ya Mikolayivna 20 r 1933 r golod Zhalij Mikola Stepanovich 70 r 1933 r golod Zhalij Ulyana Mikolayivna 20 r 1933 r golod Korostashivec Gavrilo 1933 r golod Korostashivec Petro 1933 r golod Krinicka Nataliya 10 r utrimanec 1933 r golod Liban Mihajlo Mihajlovich 6 r 1933 r golod Liban Nataliya 1933 r golod Lucenko Ulyana 1933 r golod Mikitenko Fedir 40 r 1933 r golod Onishenko Pavlivna 1933 r golod Onishenko Pavlo Antonovich 1933 r golod Otkidach Ulyana Stepanivna 1933 r golod Petruk Andrij 10 r utrimanec 1933 r golod Petruk Yefrosiniya utrimanec 1933 r golod Petruk Sergij 11 r utrimanec 1933 r golod Ribna Ganna 8 r utrimanec 1933 r golod Riznik Yevdokiya Andriyivna 56 r utrimanec 1933 r golod Riznik Yuhim Savovich 58 r 1933 r golod Sova Grigorij Pavlovich 53 r 1933 r golod Sova Mihajlo V 1937 39 mu rokah golovoyu silskoyi radi bula Miroshnichenko Ye M Druga svitova vijna 9 veresnya 1941 roku selo bulo okupovane nimeckimi vijskami Gitlerivci rozstrilyali 23 komunistichnih aktivistiv sered nih golovu silskoyi radi Miroshnichenko Yevdokiyu Mikitivnu Liban Oksanu Oleksandrivnu Nazarenko Gannu Denisivnu Kosenka Ivana Petrovicha ta inshih Bagatoh yunakiv ta divchat vidvezli do Nimechchini na roboti Vsogo v ryadah Chervonoyi armiyi voyuvali 1014 zhiteliv sela 418 buli nagorodzheni ordenami i medalyami 462 zaginuli U 1956 roci na mogili zagiblih soldativ vstanovleno pam yatnik V 2 j polovini HH stolittya U 1950 roci vidbulosya pershe ukrupnennya kolgospiv zamist semi yak ce bulo ranishe yih stalo lishe tri Chervona zirka Nove zhittya ta Imeni Shevchenka A v 1959 roci vsi kolgospi ob yednali v odin velikij Zhovten Kolgosp specializuvavsya na viroshuvanni zernovih ta tehnichnih kultur m yaso molochnomu tvarinnictvi Znachni ploshi buli zasiyani cukrovim buryakom Za kolgospom bulo zakripleno 6210 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 4300 ga ornoyi zemli Pidvishuyetsya dobrobut selyan yih kulturnij riven povnistyu bula likvidovana nepismennist Polipshivsya blagoustrij sela pobudovano dvi shkoli serednyu na 17 klasnih kimnat ta pochatkovu na dvi Vidkrito likarnyu na 35 lizhok apteku dityachi yasla na 115 ditej 22 lyutogo 1975 roku golovoyu kolgospu Zhovten stav Mishenko M S Zakincheno budivnictvo Budinku kulturi na 400 misc rozpochate v 1966 roci U Budinku kulturi rozmistilasya silska biblioteka z knizhkovim fondom 14 4 tis ekzemplyariv Primishennya likarni pereobladnali pid dilnichnu ambulatoriyu de na toj chas pracyuvali 2 likari j 9 medpracivnikiv Pobuduvali nove viddilennya zv yazku zi zberkasoyu kontoru kolgospu Zhovten ditsadok Svitanok na 100 misc PSO 1976 Buli sporudzheni avtogarazh traktornij stan zernovij tik Kolgosp stav odnim z najkrashih u rajoni U roki nezalezhnosti centralnu vulicyu sela kolishnyu Lenina perejmenuvali na vulicyu Mishenka na chest lyudini yaka tak bagato zrobila dlya nashogo sela U 1979 roci golovoyu kolgospu stav Liban P G z lyutogo 1985 roku golovoyu pracyuvav Vasilchenko Anatolij Gnatovich Z serpnya 1985 roku kolgosp ocholiv Kuharenko V M Na toj chas u kolgospi pracyuvalo 540 osib Z 2000 po 2010 r gospodarstvo ocholyuvav Gorbachenko M V U 2004 roci kolgosp pereformuvali na STOV Promin NezalezhnistPislya vidnovlennya nezalezhnosti v 1991 roci situaciya v seli skladayetsya ne najkrashim chinom zmenshuyetsya naselennya sela yak za rahunok visokoyi smertnosti ta nizkoyi narodzhuvanosti tak i za rahunok togo sho molod viyizhdzhaye zhiti i pracyuvati v mista Perevazhna bilshist zhiteliv abo pensioneri abo yak i ranishe pracyuyut v miscevomu silskogospodarskomu pidpriyemstvi Kolgospni majno ta zemlya buli rozpodileni mizh kolishnimi chlenami kolgospu i yaksho bilshist vzhe prodali svoyi majnovi sertifikati to zemlya zalishayetsya u vlasnosti selyan yiyi voni zdayut v orendu pidpriyemstvam yaki shorichno viplachuyut yim orendnu platu v naturalnomu chi groshovomu viglyadi U bagatoh gospodarstvah ye korovi koni Zdacha moloka ta vidgodivlya telyat na prodazh ye vazhlivoyu skladovoyu v byudzheti selyan Takozh u deyakih meshkanciv sela ye traktori robota na yakih prinosit yih vlasnikam istotni pributki U 2009 2010 rokah selo bulo gazifikovane za rahunok selyan U seli ye Hram Kazanskoyi ikoni Bozhoyi Materi rozmishenij u pristosovanomu primishenni Parafiya UPC Moskovskoyi Patriarhiyi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Baturinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Bahmackogo rajonu selo uvijshlo do skladu Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1260 98 67 rosijska 10 0 78 biloruska 5 0 39 inshi ne vkazali 2 0 16 Usogo 1277 100 Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PosilannyaLazarevskij A M Opisanie staroj Malorossii T 2 Polk Nezhinskij materialy dlya zaseleniya zemlevladeniya i upravleniya A M Lazarevskij Kiyiv Tipografiya K N Milevskogo 1893 s 282 284 Pogoda v seli 1 kvitnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih