Крамар Євген

|Ukrcenter= |Примітки=

Крамар Євген
Народився	18 лютого 1933(1933-02-18) Псари
Помер	2 лютого 1992(1992-02-02) (58 років) Івано-Франківськ
Громадянство	Польща →  УРСР →  Україна
Діяльність	письменник
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крамар.

Крамар Євген (* 18 лютого 1933, с. Псари, тепер Рогатинського району — † 2 лютого 1992, Івано-Франківськ) — український історик, поет і дисидент. Закінчив семирічку, навчався у Рогатинській середній школі, навчання закінчив на Львівщині. 1952 року його виключають з Львівського університету за «антирадянські вислови» та вислали в Томську область на лісозаготівлі.

1953 року реабілітований, поновлюється на навчанні в університеті. 1956 з відзнакою закінчив юридичний факультет Львівського університету.

В 1956–1973 роках — слідчий прокуратури Молдавської РСР, адвокат Волинської і Одеської обласних колегій адвокатів.

1965 року звільнений з посади адвоката в Одеській області «за власним бажанням» — відмовився взяти участь у виборах до місцевих рад.

В 1973−1981 роках без роботи — проти нього порушено адміністративну і дві кримінальні справи та засуджено до радянської «психушки» — після його звернення зі скаргою до ЦК КПУ на незаконні дії слідчих, прокурорів та судових працівників.

У липні 1975 року силоміць доправлений до Львівської психіатричної лікарні. Через місяць звільнений з випискою «психічно здоровий». Восени справу припинено через брак доказів.

В 1982–1990 — чорноробочий Горохівського хлібокомбінату Волинської області.

З травня 1990 — завідувач юридичного відділу Івано-Франківського обласного виконкому.

З 1978 року радянська цензура заборонила друкувати його твори в УРСР. Друкувався за кордоном — видавництва «Визвольний шлях» (Мюнхен), «Наша культура» (Варшава), «Нова думка» (Югославія).

Автор праць:

• «З минулого України» Торонто, 1984,
• «Від апостола Андрія до князя Володимира» Івано-Франківськ, 1992,
• вірша «Христос Воскрес!» (у книзі: Хрестоматія української релігійної літератури. — Мюнхен-Лондон, 1988).
• «Гагаузький етюд»,
• «Дещо з генеалогії назви „козак“»,
• «З допомогою тотемічного ключа»,
• «Живий хозарський слід на Україні»,
• «Маловідомий епізод з життя і творчости Івана Франка»,
• «Славетна українка в султанському дворі»,
• «Справа Кочубея й Іскри»,
• «Цигани»,
• «Чому князь Всеслав Полоцький гасав вовком?».

У рукописі залишилася збірка поезій «Журавлі». Досліджував дороги Тараса Шевченка на Волині.

Витоки

• Видатні діячі Прикарпаття [ 21 листопада 2012 у Wayback Machine.]
• Волинь-Рівне [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Учасник правозахисного руху [ 15 грудня 2013 у Wayback Machine.]