У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравець Марина Леонідівна Кравець рос Мари на Леони довна Кра вец нар

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Кравець).

Марина Леонідівна Кравець (рос. Мари́на Леони́довна Кра́вец, нар. 18 травня 1984 року, Ленінград, СРСР) — російська теле- і радіоведуча, співачка, актриса телебачення і дубляжу. Єдина жінка — постійна учасниця шоу «Comedy Club».

Кравець Марина Леонідівна

Основна інформація
Дата народження	18 травня 1984(1984-05-18) (40 років)
Місце народження	Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство	Росія
Професії	акторка, комікеса, співачка, ведуча, радіоведуча, телеведуча, учасник КВК
Освіта	^d
Інструменти	вокал^[d]
Псевдоніми	Фрау Марта
Файли у Вікісховищі

Біографія

Народилася 18 травня 1984 року в Ленінграді. Марина — молодша дитина в родині, у неї двоє старших братів. Навчалася в гімназії № 524. У старших класах захопилася грою КВН і співом. Після вступу на філологічний факультет Санкт-Петербурзького державного університету стала учасницею факультетської команди КВН «Простофилы» з першої ліги. Закінчила факультет за спеціальністю викладач російської мови як іноземної. За спеціальністю не працювала, провела лише кілька практичних уроків для китайських студентів.

У 2007 році виступала за команду КВН «ІГА». Завершивши активну участь у КВН, тим не менш, ще кілька разів з'являлася в окремих іграх у складах команд «Збірна МФЮА» і «Факультет журналістики». З 2007 по 2011 рік працювала ведучою ранкового шоу «Повний вперед» на «Радіо Рокс». З липня 2011 року — ведуча нічного шоу «Перший загін» на радіостанції «Маяк» . Заради цієї роботи Марина переїхала в Москву. У жовтні 2012 року разом з колективом програми «Перший загін» перейшла з радіо «Маяк» на «Comedy Radio». є актрисою театральної групи «Муки Тво» з Санкт-Петербурга. Співала в групі «NotNet», потім стала солісткою колективу і «Нестройband». Восени 2011 року взяла участь в ювілейному концерті групи «Город 312», виконавши пісні як у складі «Нестройband», так і удвох зі Світланою Назаренко. У березні 2014 року разом з Сергієм Кристовським записала спільний кліп на пісню «Падали».

Восени 2008 року на запрошення Наталії Еприкян знімалася в шоу «Made in Woman» (пізніше — «Comedy Woman»). Марина взяла участь у четвертому і п'ятому випусках шоу. З 2010 року постійна учасниця шоу «Comedy Club» на каналі ТНТ. В цей проект потрапила завдяки резиденту Ігорю «Елвісу» Меерсону.

У 2012 році виконала головну роль журналістки Тетяни Пічугіної в телесеріалі «Супер Олег». Прем'єра відбулася в листопаді 2012 року на каналі «2x2». З 17 травня 2014 року є ведучою нового ранкового шоу «Ось такий ранок» на телеканалі ТНТ. У 2015 році брала участь у шоу перевтілень «Один в один!», де у фіналі посіла 5-е місце за підсумками голосування. У жовтні того ж року стала ведучою шоу «Головна сцена», замінивши Наргіз Закірову.

Вела з Сергієм Гореликовым кілька випусків передачі «Руссо туристо» на СТС. Ведуча шоу «Щасливі люди» Comedy Radio.

У 2017 році з латиської групою BrainStorm записала сингл «Як я шукав тебе», виконавши вокал тандемом з Ренарсом Кауперсом. Очікується, що обдарована вокалістка виступить особливим гостем на концертах BrainStorm «Між берегами» в Росії в листопаді — грудні 2017 року.

У 2018 році стала ведучою розважального кулінарного шоу «Великий сніданок», що виходить в ефір на телеканалі ТНТ з 11 лютого 2018 року. Його виробництвом займається компанія Comedy Club Production.

З 13 травня 2018 року в парі з Дмитром Губернієвим веде шоу «Ліга дивовижних людей» на каналі «Росія».

З серпня 2018 року — ведуча реаліті-шоу «Заміж за Бузову» на телеканалі ТНТ.

Особисте життя

20 липня 2013 року вийшла заміж за Аркадія Водахова, який разом з Мариною навчався на філологічному факультеті і брав участь у КВН.

Примітки

. журнал «OK». 12 вересня 2013. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014.
.^{[недоступне посилання з Октябрь 2018]}
. Российская газета. 28 березня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 11 квітня 2014.
. Cosmopolitan. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 11 квітня 2014.
. vokrug.tv. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 11 квітня 2014.
. . 7 березня 2014. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 12 квітня 2014.
. Комсомольская правда. 15 травня 2014. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 20 травня 2014.
. Prāta Vētra (ru-RU) . 6 жовтня 2017. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 2 листопада 2017.
Карпенко Г. . 7 дней. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 21 червня 2015.

[ok-magazine-1] . журнал «OK». 12 вересня 2013. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014.

[2] .^{[недоступне посилання з Октябрь 2018]}

[3] . Российская газета. 28 березня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 11 квітня 2014.

[cosmo-4] . Cosmopolitan. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 11 квітня 2014.

[vokrug-5] . vokrug.tv. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 11 квітня 2014.

[6] . . 7 березня 2014. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 12 квітня 2014.

[7] . Комсомольская правда. 15 травня 2014. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 20 травня 2014.

[8] . Prāta Vētra (ru-RU) . 6 жовтня 2017. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 2 листопада 2017.

[9] Карпенко Г. . 7 дней. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 21 червня 2015.