Олена Миколаївна Кошова (16 вересня 1906 —27 червня 1987) — підпільниця, співдіяла організації «Молода гвардія» у місті Краснодон Луганської області під час Другої світової війни, автор книги «Повість про сина».
Кошова Олена Миколаївна | |
---|---|
Ім'я при народженні | Олена Миколаївна Коростильова |
Народилася | 16 вересня 1909 Згурівка, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
Померла | 27 червня 1987 (77 років) Сорокіне, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Сорокіне |
Громадянство | СРСР |
Місце проживання | Краснодон |
Діяльність | підпільниця, автор книги «Повість про сина», вихователь у дитячому садку, потім — завідувач. |
Галузь | громадський діяч |
Відома завдяки | «Молодої гвардії» |
Знання мов | російська[1], українська, французька і німецька |
Посада | член парламенту[d] |
Партія | КПРС |
У шлюбі з | d |
Діти | Кошовий Олег Васильович |
Нагороди | |
|
Біографія
Олена Кошова народилась 16 вересня 1906 р. в селищі Згурівка Київської області в сім'ї сільських інтелігентів. У сім'ї було троє дітей, батьки всім дали прекрасне виховання і освіту. Батько — Коростильов Микола Миколайович (1879—1930) із місцевих службовців. Мама — Коростильова Віра Василівна (1889—27 червня 1967), дворянського походження.
Олена навчалася в Прилуцькій жіночій гімназії. Гімназистки вивчали російську мову, словесність, педагогіку, математику, фізику, історію, географію, німецьку та французьку мови, чистописання, малювання, рукоділля. 1920 року гімназія реорганізована в трудову школу. З 1922 року Олена працювала вихователем у дитячому садку, потім — завідувачкою. Ця професія була справою її життя. Заміж Олена Миколаївна вийшла у сімнадцятирічному віці за нащадка козацької знаті Кошового Василя Федосійович (1903—1967), який мав професію бухгалтера. В багатодітній сім'ї Кошових було три сини і чотири дочки. Батьки мали повагу в провінційному містечку Прилуки. У будинку, який розташований у центрі міста, де нині меморіальний будинок-музей Олега Кошового, і народився Олег.
У книзі «Повість про сина» його мама — авторка повісті пише: «Цвів бузок. Білі грона заглядали у відкрите вікно моєї кімнати. Це було 8 червня 1926 в Прилуках, що на Чернігівщині. У цей день у мене народився син…» Молода сім'я Кошових частенько гостювала у рідних Олени, що жили недалеко, в селищі Згурівці. У цій дружній і гостинній родині Олег любив ходити в міський парк з дядьком Колею і слухати цікаві історії дідуся Миколи Миколайовича Коростильова.
Кошові жили в Прилуках до 1932 року. Коли Василя Феодосійовича перевели на роботу до Полтави, Олегу було шість років. У Полтаві вони оселилися на Жовтневій вулиці, недалеко від Корпусного саду. У 1933 році в родині Кошових життя не складалося і Олена Миколаївна покинула чоловіка з сином і зі своєю матір'ю подалася у Ржищів за молодим чоловіком на прізвище Кашук. Він був їх сусідом по будинку в Прилуках. Олена жила з ним у Києві, а потім в Каневі. Олег до 1936 року жив з батьком у Полтаві. Потім вони переїхали в м. Боково-Антрацит, де батько працював бухгалтером на шахті, а Олег по 1938 рік навчався у міській середній школі № 1. Коли Василя Федосійовича призвали в Червону Армію, яка виконувала в той час свою місію в Західній Україні, батько з сином розлучилися назавжди. Адже потім були війна з фінами і, нарешті, Велика Вітчизняна…, полон і ГУЛАГ. Тому батько героя, маючи компромат, залишився в тіні.
У місто Краснодон Луганської області до бабусі Коростильової Віри Василівни Олег Кошовий вперше приїхав після закінчення сьомого класу Антрацитівської середньої школи у 1939 році. Його запросив дядько Микола. В цей час у січні 1940 року, новий чоловік-співмешканець Олени помер і вона приїхала на Донбас на прохання сина, який сам її забрав у Краснодон, у будинок рідного дядька і ближче до батька. Олег продовжував навчатися в Краснодонській середній школі.
Олена Миколаївна підтримала сина, коли в 1942 році він вступив до ВЛКСМ, коли обрали його членом штабу «Молодої гвардії» і пишаючись сином, допомагала підпіллю. Пізніше, маючи здібності організатора, Олег став керівником підпільної комсомольської організації «Молода гвардія», яка частенько збиралася в їх будинку під наглядом Олени. У січні 1943 року організація була розкрита німецькою службою безпеки. Олег намагався перейти лінію фронту, але був схоплений на станції Кортушино. Ретельним обшуком на блок-посту у нього був виявлений зашитий в одязі комсомольський квиток, який він відмовився залишити, всупереч вимогам конспірації.
Після тортур Олег був розстріляний 9 лютого 1943 поблизу міста Ровеньки Луганської області. 13 вересня 1943 року Кошовому було посмертно присвоєно звання Герой Радянського Союзу. Ім'я Кошового було присвоєно шахтам, радгоспам, школам, піонерським дружинам у СРСР і за кордоном. Його ім'ям названо вулиці в багатьох містах України та Росії… Тільки у 1959 році стало відоме ім'я зрадника «Молодої Гвардії» — Геннадія Почепцова. У 1946 році Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР Олена Миколаївна теж була нагороджена Орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня. В Указі написано: "За активну допомогу, надану підпільної комсомольської організації «Молода гвардія».
Все своє життя Олена Миколаївна займалася вихованням патріотичної молоді. Протягом 44 років, до кінця життя, вона була пристрасним пропагандистом подвигу «Молодої гвардії». Олена Кошова відвідала не тільки НДР, але і Францію в складі радянської делегації прихильників миру, вела велику переписку з молоддю зарубіжних держав, зустрічалася в Краснодоні з іноземними делегаціями. Вона зробила чималий внесок у справу боротьби за мир і дружбу між народами. Будучи депутатом обласної Ради, членом обкому партії вона для Краснодону зробила чимало.
Ця жінка допомогла сотням людей, які в різні роки зверталися до неї за допомогою і порадою. В її архіві знаходилися тисячі листів, які після смерті Олени Миколаївни (27.6.1987 р.) були передані в музей «Молода гвардія». Для кожного кореспондента Олена Миколаївна знаходила добре слово, в кожному прагнула взяти участь і кожному допомогти в міру своїх сил і можливостей. Похована в Краснодоні поряд з сином. Молодша сестра Олени Данильченко (Коростильова) Наталія Миколаївна — учасник Великої Відчизняної Війни. Нагороджена Орденом «Червона зірка», медалями «За перемогу над Німеччиною 1941—1945 рр..», «За взяття Берліна», «За взяття Кенігсберга», «За визволення Праги», «За звільнення Відня».
Молодший брат Коростильов Микола Миколайович працював у Краснодоні головним геологом тресту «Краснодонвугілля». Після війни переїхав до м. Сєверодонецьк.
Посилання
- Сайт «Молода гвардія» [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Дума про Олега Кошового [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.]
- До полного раскрытия всей правды о Молодой гвардии далеко [ 11 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Olena Mikolayivna Koshova 16 veresnya 1906 27 chervnya 1987 pidpilnicya spivdiyala organizaciyi Moloda gvardiya u misti Krasnodon Luganskoyi oblasti pid chas Drugoyi svitovoyi vijni avtor knigi Povist pro sina Koshova Olena MikolayivnaIm ya pri narodzhenniOlena Mikolayivna KorostilovaNarodilasya16 veresnya 1909 1909 09 16 Zgurivka Priluckij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomerla27 chervnya 1987 1987 06 27 77 rokiv Sorokine Voroshilovgradska oblast Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaSorokineGromadyanstvo SRSRMisce prozhivannyaKrasnodonDiyalnistpidpilnicya avtor knigi Povist pro sina vihovatel u dityachomu sadku potim zaviduvach Galuzgromadskij diyachVidoma zavdyaki Molodoyi gvardiyi Znannya movrosijska 1 ukrayinska francuzka i nimeckaPosadachlen parlamentu d PartiyaKPRSU shlyubi zdDitiKoshovij Oleg VasilovichNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Korostilova U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Koshova BiografiyaOlena Koshova narodilas 16 veresnya 1906 r v selishi Zgurivka Kiyivskoyi oblasti v sim yi silskih inteligentiv U sim yi bulo troye ditej batki vsim dali prekrasne vihovannya i osvitu Batko Korostilov Mikola Mikolajovich 1879 1930 iz miscevih sluzhbovciv Mama Korostilova Vira Vasilivna 1889 27 chervnya 1967 dvoryanskogo pohodzhennya Olena navchalasya v Priluckij zhinochij gimnaziyi Gimnazistki vivchali rosijsku movu slovesnist pedagogiku matematiku fiziku istoriyu geografiyu nimecku ta francuzku movi chistopisannya malyuvannya rukodillya 1920 roku gimnaziya reorganizovana v trudovu shkolu Z 1922 roku Olena pracyuvala vihovatelem u dityachomu sadku potim zaviduvachkoyu Cya profesiya bula spravoyu yiyi zhittya Zamizh Olena Mikolayivna vijshla u simnadcyatirichnomu vici za nashadka kozackoyi znati Koshovogo Vasilya Fedosijovich 1903 1967 yakij mav profesiyu buhgaltera V bagatoditnij sim yi Koshovih bulo tri sini i chotiri dochki Batki mali povagu v provincijnomu mistechku Priluki U budinku yakij roztashovanij u centri mista de nini memorialnij budinok muzej Olega Koshovogo i narodivsya Oleg U knizi Povist pro sina jogo mama avtorka povisti pishe Cviv buzok Bili grona zaglyadali u vidkrite vikno moyeyi kimnati Ce bulo 8 chervnya 1926 v Prilukah sho na Chernigivshini U cej den u mene narodivsya sin Moloda sim ya Koshovih chastenko gostyuvala u ridnih Oleni sho zhili nedaleko v selishi Zgurivci U cij druzhnij i gostinnij rodini Oleg lyubiv hoditi v miskij park z dyadkom Koleyu i sluhati cikavi istoriyi didusya Mikoli Mikolajovicha Korostilova Koshovi zhili v Prilukah do 1932 roku Koli Vasilya Feodosijovicha pereveli na robotu do Poltavi Olegu bulo shist rokiv U Poltavi voni oselilisya na Zhovtnevij vulici nedaleko vid Korpusnogo sadu U 1933 roci v rodini Koshovih zhittya ne skladalosya i Olena Mikolayivna pokinula cholovika z sinom i zi svoyeyu matir yu podalasya u Rzhishiv za molodim cholovikom na prizvishe Kashuk Vin buv yih susidom po budinku v Prilukah Olena zhila z nim u Kiyevi a potim v Kanevi Oleg do 1936 roku zhiv z batkom u Poltavi Potim voni pereyihali v m Bokovo Antracit de batko pracyuvav buhgalterom na shahti a Oleg po 1938 rik navchavsya u miskij serednij shkoli 1 Koli Vasilya Fedosijovicha prizvali v Chervonu Armiyu yaka vikonuvala v toj chas svoyu misiyu v Zahidnij Ukrayini batko z sinom rozluchilisya nazavzhdi Adzhe potim buli vijna z finami i nareshti Velika Vitchiznyana polon i GULAG Tomu batko geroya mayuchi kompromat zalishivsya v tini U misto Krasnodon Luganskoyi oblasti do babusi Korostilovoyi Viri Vasilivni Oleg Koshovij vpershe priyihav pislya zakinchennya somogo klasu Antracitivskoyi serednoyi shkoli u 1939 roci Jogo zaprosiv dyadko Mikola V cej chas u sichni 1940 roku novij cholovik spivmeshkanec Oleni pomer i vona priyihala na Donbas na prohannya sina yakij sam yiyi zabrav u Krasnodon u budinok ridnogo dyadka i blizhche do batka Oleg prodovzhuvav navchatisya v Krasnodonskij serednij shkoli Olena Mikolayivna pidtrimala sina koli v 1942 roci vin vstupiv do VLKSM koli obrali jogo chlenom shtabu Molodoyi gvardiyi i pishayuchis sinom dopomagala pidpillyu Piznishe mayuchi zdibnosti organizatora Oleg stav kerivnikom pidpilnoyi komsomolskoyi organizaciyi Moloda gvardiya yaka chastenko zbiralasya v yih budinku pid naglyadom Oleni U sichni 1943 roku organizaciya bula rozkrita nimeckoyu sluzhboyu bezpeki Oleg namagavsya perejti liniyu frontu ale buv shoplenij na stanciyi Kortushino Retelnim obshukom na blok postu u nogo buv viyavlenij zashitij v odyazi komsomolskij kvitok yakij vin vidmovivsya zalishiti vsuperech vimogam konspiraciyi Pislya tortur Oleg buv rozstrilyanij 9 lyutogo 1943 poblizu mista Rovenki Luganskoyi oblasti 13 veresnya 1943 roku Koshovomu bulo posmertno prisvoyeno zvannya Geroj Radyanskogo Soyuzu Im ya Koshovogo bulo prisvoyeno shahtam radgospam shkolam pionerskim druzhinam u SRSR i za kordonom Jogo im yam nazvano vulici v bagatoh mistah Ukrayini ta Rosiyi Tilki u 1959 roci stalo vidome im ya zradnika Molodoyi Gvardiyi Gennadiya Pochepcova U 1946 roci Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Soyuzu RSR Olena Mikolayivna tezh bula nagorodzhena Ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya V Ukazi napisano Za aktivnu dopomogu nadanu pidpilnoyi komsomolskoyi organizaciyi Moloda gvardiya Vse svoye zhittya Olena Mikolayivna zajmalasya vihovannyam patriotichnoyi molodi Protyagom 44 rokiv do kincya zhittya vona bula pristrasnim propagandistom podvigu Molodoyi gvardiyi Olena Koshova vidvidala ne tilki NDR ale i Franciyu v skladi radyanskoyi delegaciyi prihilnikiv miru vela veliku perepisku z moloddyu zarubizhnih derzhav zustrichalasya v Krasnodoni z inozemnimi delegaciyami Vona zrobila chimalij vnesok u spravu borotbi za mir i druzhbu mizh narodami Buduchi deputatom oblasnoyi Radi chlenom obkomu partiyi vona dlya Krasnodonu zrobila chimalo Cya zhinka dopomogla sotnyam lyudej yaki v rizni roki zvertalisya do neyi za dopomogoyu i poradoyu V yiyi arhivi znahodilisya tisyachi listiv yaki pislya smerti Oleni Mikolayivni 27 6 1987 r buli peredani v muzej Moloda gvardiya Dlya kozhnogo korespondenta Olena Mikolayivna znahodila dobre slovo v kozhnomu pragnula vzyati uchast i kozhnomu dopomogti v miru svoyih sil i mozhlivostej Pohovana v Krasnodoni poryad z sinom Molodsha sestra Oleni Danilchenko Korostilova Nataliya Mikolayivna uchasnik Velikoyi Vidchiznyanoyi Vijni Nagorodzhena Ordenom Chervona zirka medalyami Za peremogu nad Nimechchinoyu 1941 1945 rr Za vzyattya Berlina Za vzyattya Kenigsberga Za vizvolennya Pragi Za zvilnennya Vidnya Molodshij brat Korostilov Mikola Mikolajovich pracyuvav u Krasnodoni golovnim geologom trestu Krasnodonvugillya Pislya vijni pereyihav do m Syeverodoneck PosilannyaSajt Moloda gvardiya 14 travnya 2014 u Wayback Machine Duma pro Olega Koshovogo 14 travnya 2014 u Wayback Machine Do polnogo raskrytiya vsej pravdy o Molodoj gvardii daleko 11 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Czech National Authority Database d Track Q13550863