У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кошиць Ко шиць Павло Олексі йович Порай Кошиць 26 14 січня 1863 186301

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кошиць.

Ко́шиць Павло́ Олексі́йович (Порай-Кошиць) (26 (14) січня 1863(18630114), с. Кирилівка на Київщині, тепер с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області) — 15 (2) березня 1904, Москва) — український і російський оперний і камерний співак (ліричний, лірико-драматичний тенор), педагог. Двоюрідний брат Олександра Кошиця. Батько співачки Ніни Кошиць.

Кошиць Павло Олексійович
в ролі Єлеазара
в ролі Єлеазара
Інші імена	справжнє прізвище - Порай-Кошиць
Народився	26 (14) січня 1863(1863-01-14) с. Кирилівка на Київщині, тепер с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області
Помер	15 (2) березня 1904(1904-03-02) (41 рік) Москва
Поховання	Ваганьковське кладовище
Національність	українець
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	оперний і камерний співак (ліричний, лірико-драматичний тенор), педагог
Діти	донька Ніна, співачка



Кошиць Павло Олексійович у Вікісховищі

Життєпис

Народився 26 (14) січня 1863(18630114) у селі Кирилівка на Київщині (тепер с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області).

Із давнього священицького роду, що належав до гербу Порай. Освіту отримав у Богуславській і Київській духовних семінаріях.

У 1880-х співав у Нижегородській капелі купця В. Рукавишникова.

1886 навчався співу в Московській консерваторії (клас Ф. Комісаржевського), три роки удосконалювався в Мілані (у маестро Поцці), дебютував на сцені театру м. Верчеллі (Італія, 1887), мав успіх в оперних театрах Італії (1887—1889), Греції, Гватемали.

З 1890 — соліст Тифліської опери. Також працював в Баку.

1891–1892 виступав у Київській опері, блискуче дебютував у ролі Отелло (однойменна опера Дж. Верді), мав великий успіх у партіях Ленського, Рауля та Іоанна Лейденського («Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Гугеноти», «Пророк» Дж. Мейєрбера).

Високо оцінений П. Чайковським за партію Германа у «Піковій дамі».

Витримавши конкурс, став солістом Большого театру в Москві (1893—1903).

Мав красивий, сильний голос широкого діапазону з багатою тембровою палітрою, як актор був артистичним й імпозантним.

Брав участь у прем'єрних виставах, не відмовлявся від ризикованого розширення свого амплуа — «Паяци» Р. Леонкавалло (Каніо), «Зігфрід» Р. Вагнера (1894, Зігфрід), «Троянці в Карфагені» Г. Берліоза (Еней). Став улюбленцем публіки. У камерних концертах виконував романси П. Чайковського і М. Лисенка («Огні горять»).

Зірвав голос. 1904 був звільнений з театру з призначенням мізерної пенсії. Деякий час приватно викладав спів. 15 (2) березня 1904 покінчив життя самогубством у Москві.

Партії

Герман («Пікова дама» П. Чайковського)
Отелло (однойменна опера Дж. Верді)
Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського)
Рауль («Гугеноти» Дж. Мейєрбера)
Іоанн Лейденський («Пророк» Дж. Мейєрбера)
Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло)
Зігфрід («Зігфрід» Р. Вагнера, 1894)
Еней («Троянці в Карфагені» Г. Берліоза)
Фінн («Руслан і Людмила» М. Глінки)
Князь («Русалка» О. Даргомижського)
Вакула («Черевички» П. Чайковського)
Берендей («Снігуронька» М. Римського-Корсакова)
Макс («Вільний стрілець» К.-М. Вебера)
Едґар («Лючія ді Ламмермур» Ґ. Доніцетті)
Герцог («Ріґолетто» Дж. Верді)
Альфред («Травіата» Дж. Верді)
Роберт-диявол (однойм. опера Дж. Мейєрбера)
Єлеазар («Жидівка» Ф. Галеві)
Хозе («Кармен» Ж. Бізе)
Лоенґрін («Лоенґрін» Р. Ваґнера)
Зиґмунд («Валькірія» Р. Ваґнера)
Тангейзер («Тангейзер» Р. Вагнера)
Васко да Гама («Африканка» Мейєрбера)
Андрій («Опричник» П. Чайковського)

Примітки

Кошиц Павел Алексеевич — певец / Наш Баку^{[недоступне посилання]}
Тисяча й одна смерть: український рахунок / Сергій Іванович Авдєєнко. — «Дике Поле», 2006. — с. 301

Література

Павел Алексеевич Кошиц: Некролог. «Ежегодник императорских театров». Сезон 1903—1904, вып. 14, приложение(рос.)
Homo novus. Судьба тенора. «Театр и искусство», 1904, № 11(рос.)
Кошиць О. Спогади, ч. 1-2. Вінніпег, 1947—48; К., 1995
Леонид Витальевич Собинов: Письма, т. 1. Москва, 1970(рос.)
Гозенпуд А. Русский оперный театр между двух революций. 1905—1917. Ленинград, 1975(рос.)
Лисенко І. Трагедія співака. «Музика», 1995, № 6
Нарбут А., Порай-Кошиц Г. Порай-Кошицы. Родословные росписи, вып. 15. Москва, 2001(рос.)
Станішевський Ю. Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка: Історія і сучасність. К., 2002
Кошиць О. Спогад про Павла Кошиця // Українські співаки у спогадах сучасників. К., 2003
Кротевич Є. Трагедія співака. Там же.

Посилання

Кошиць Павло Олексійович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 586-587.
Л. Пархоменко. Кошиць Павло Олексійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон — Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2008. — 568 с.: іл. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Koshits_P [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Кошиць Павло Олексійович / Л. Пархоменко [ 27 січня 2019 у Wayback Machine.] esu.com.ua
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. (С.?) Кошиць Павло Олексійович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Кошиць Павло Олексійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — с. 327
Кошиць Павло Олексійович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — с. 330

[1] Кошиц Павел Алексеевич — певец / Наш Баку^{[недоступне посилання]}

[2] Тисяча й одна смерть: український рахунок / Сергій Іванович Авдєєнко. — «Дике Поле», 2006. — с. 301