Коцєвє - у Гданському Помор'ї, розташований на західному березі Вісли в басейні Вда та Вєжиці, охоплюючи східну частину Тухольського лісу . Приблизно Коцеве займає територію нинішніх районів Старогард, Тчев і північну частину Свєнця, де проживає близько 350 тис. жителів. Частина мешканців регіону розмовляє .
Коцєвє | |||
---|---|---|---|
— Етнографічний регіон — | |||
| |||
Countries | Польща | ||
Largest cities | Старогард Гданський, Тчев, Швеці, Пельплін | ||
Розташування
Межі Kociewie можна провести з різних точок зору. Найпопулярніші точки зору, з яких описується це питання, — географічна, лінгвістична та адміністративна. Географічні межі Kociewie були проведені Єжи Шукальським, який у публікації «Krajobrazy Kociewia» писав, що це географічний та етнографічний регіон, що лежить на лівому березі нижньої течії Вісли в басейні чотирьох її приток: Wda, Mątawa, Вержиця і Мотлава . Його кордони здебільшого були цілком природними: зі сходу річка Вісла, із заходу – головний комплекс Борів Тухольських. Ландшафт Коцієвського утворений Старогардським поозер’ям, частиною Бори Тухольської рівнини, Свєцької рівнини та лівобережної частини Квідзинської долини, що переходить у Жулави Вісляни .
Мовні кордони Kociewie були позначені Kazimierz Nitsch на основі його польових досліджень з початку 20 століття . А адміністративні кордони зазвичай ототожнюють сьогодні з територією Тчевського, Старогардського (у Поморському воєводстві) та Свєнецького (Куявсько-Поморського) повітів.
Сьогодні лінгвістична перспектива є найпопулярнішою, оскільки більшість описів регіону посилається на неї. За її словами, межі Kociewie наступні:
- східний кордон на 120-кілометровій ділянці Вісли від села Тополінек біля Свєнці до села Чаткови біля Тчева
- північно-західний кордон на лінії Великі Тромбки – Висін – Лінєво – Нові Поляски – Конаржини
- південно-західний кордон проходить через Чарну Воду, Осєчну, Ліньськ, Ляно, , Гручно до Тополінки .
Кордон -Коцеве - це колишній ліс на північ і захід від Слівіце та Осівки до річки Вда . Між цими двома старими селами і Wda, на відстані понад 20 км, де були поселення сьогоднішнього Kociewie, була незаселена територія. Лише в 17 столітті переселенці з району Боровяцкого та Вда з району Коцеві почали заселяти цю частину лісів.
Хвилі поселення Боров’ят і Коцеві перетиналися десь у районі Осєчної та Оципеля, які були засновані в той час.
Серед Коцевяків виділялися такі етноси:
- Lasacy – у Борах Тухольських
- Фетераці – з околиць Пелпліна
- Горці - населяють високогір'я в північній частині області
- Піскоструминники - біля Слівіце
- Olędracy - мешкають на річці Вісла
- Самбурчиці — з околиць Тчева .
Проте більшість із цих груп були зафіксовані випадково, під час досліджень у Коцеві в першій половині 20 століття. Деякі назви, як-от Самбурчиці, одразу визнали випадковими (як зазначив «першовідкривач» цієї назви проф. Зофія Стаміровська) . На сьогоднішній день, окрім терміну «ласаци», інші назви не функціонують .
Історія
Перший запис назви у формі Gociewie походить від 10 лютого 1807 р. з рапорту до генерала Яна Генріка Домбровського . Наступні відомі записи мають форму Kociewie ( , Oskar Kolberg ) — їх записують з 1860-х років . Історики не мають однозначної думки щодо історії краю як такої. Ян Вержиський шукав початки самобутності Kociewie в сучасну добу, що супроводжувалося голосом лінгвістів, які шукали коріння Kociewie діалекту в 16 столітті. Проте Жерар Лабуда побачив у Коцеві спадщину племінних поділів раннього середньовіччя. У світських і Любівських (Тчевських) князівствах XII і XIII століть він бачив прояв ранішої племінної самобутності по відношенню до решти Гданського Помор’я, населеної предками сучасних кашубів . Його погляди можуть бути підтверджені відкриттями археологів у Калдусі поблизу Хелмно, яке, здається, було важливим центром часів першої династії П’ястів, охоплюючи не лише Хелмінську землю, але й більшу частину сьогоднішнього Коцева. Здається, немає сумніву, що значна частина сьогоднішнього Kociewie утворює самобутній регіон також з точки зору історії, хоча сьогоднішня назва має набагато молодшу метрику .
, бажаючи підкреслити необхідність збереження та розвитку багатокультурного багатства Помор’я, встановив 2005 рік Роком Коцеві .
У 2007 році 10 лютого вперше було оголошено Всесвітнім днем Kociewie .
Міста
Н/П | Місто | Населення | Площа | Воєводство |
---|---|---|---|---|
1. | Тчев | 59 105 | 22,26 км² | Поморське |
2. | Старогард Гданський | 47 272 | 25,28 км² | Поморське |
3. | Швеці | 25 634 | 17,55 км² | Куявсько-Поморське |
4. | Пельплін | 8 065 | 4,45 км² | Поморське |
5. | Скаршеви | 7 103 | 11,96 км² | Поморське |
6. | Гнев | 6 791 | 6,04 км² | Поморське |
7. | Нове | 5 787 | 3,57 км² | Куявсько-Поморське |
8. | Скурч | 3 609 | 3,67 км² | Поморське |
9. | Чорна вода | 2 841 | 9,94 км² | Поморське |
Культура
З 1995 року кожні 5 років у Коцеві проводяться Коцевські конгреси, на яких представники місцевої влади та регіонали збираються для обговорення питань, що стосуються регіону.
Туризм
Kociewskie Trasy Rowerowe – це проект, який протягом кількох років реалізовує Місцева туристична організація «Kociewie» за підтримки Груп місцевих дій «Wstęga Kociewia» та «Chata Kociewia», а також органів місцевого самоврядування. Велосипедні маршрути Kociewie складаються з понад 400 кілометрів розмічених доріжок, що з’єднують міста Kociewie — Tczew, Starogard Gdański, Pelplin, Czarna Woda, Gniew, Skórcz, Nowe and Świecie .
Гімн Коцєва
7 березня 2003 року було встановлено герб і гімн Коцеве, слова яких написав :
Оригінал | Переклад | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| ||||||||
| |||||||||
|
| ||||||||
|
|
Відомі люди з Коцева
- – актриса
- Гжегож Цеховський – музикант
- Казімєж Дейна – спортсмен (футбол)
- – економіст, професор, проректор з економічних питань та розвитку Університету Миколи Коперника в Торуні
- – доцент Польської академії наук ( )
- – спортсмен (настільний теніс)
- – легкоатлет (бокс)
- Лешек Коседовскі – легкоатлет (бокс)
- Генрик Янковський - священик
- – оперний співак
- – економіст
- – актриса
- – письменник, краєзнавець
- – художник
- Броніслав Малиновський – легкоатлет, олімпійський чемпіон з Москви 1980 року.
- Октавія Новацька – п’ятиборка, бронзова призерка Олімпійських ігор (2016)
- – архітектор
- - актор
- - композитор
- - політик, депутат місцевого самоврядування, депутат Сейму , , , та каденції, з 2014 по 2015 рік міністр внутрішніх справ
- – режисер, сценарист, оповідач.
- – метальниця диска, триразова та олімпійка
- - актор
- - співачка, композитор і автор пісень
- – співробітниця польської розвідки
- – тренер збірної Польщі з гандболу; чемпіон світу 2007 року
- – поетеса, ботанік і художник
- Казімєж Зимний - спортсмен
- – волейболіст
- – волейболіст
- - футболіст
- – листоноша; захищав польську пошту у вільному місті Данциг у 1939 р.; розстріляний нацистами в жовтні 1939 року.
- Войцех Чейровський – радіожурналіст, сатирик, фотограф, мандрівник, письменник
- - польський солдат, в'язень і втікач з німецького табору Аушвіц-Біркенау
Виноски
- J. Szukalski, Krajobrazy Kociewia. Atlas turystyczny, Starogard Gdański 2008, s. 5–6.
- Z. Stamirowska, Kociewie i inne nazwy grup językowo-terytorialnych na pierwotnym Pomorzu, „Język Polski”, 1937, nr 3, s. 82–83.
- Z. Stamirowska, op. cit., s. 85; J. Golicki, Kociewie, „Kociewski Magazyn Regionalny”, nr 1, 1986, s. 3–8; Kociewie Pomorska Kraina, oprac. M. Kargul, Tczew 2008, s. 2–4.
- Lasaki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 210. (пол.)
- Kalendarz Wydarzeń 2016, LOT Kociewie.
- Z. Stamirowska, op. cit., s. 82–85.
- Kociewie Pomorska Kraina, s. 8.
- Pogląd ten próbował podważyć B. Kruszona w publikacji „Kociewie czy Kociołki”, ale jego interpretacja została obalona, gdy udowodniono jej niezgodność ze źródłami m.in. przez. M. Kurowskiego (który w polemice z B. Kruszoną opublikował „Kociewskie Początki”), czy M. Kargula. Zob., ,, .
- Najstarsza znaleziona wzmianka w tej formie pochodzi z 1863 roku. Zob. M. Kurowski, „Kociewie w gazecie” – tytuł prześmiewczy, ale sprawa poważna, Wirtualne Kociewie, 03.08.2015; .
- J. Powierski, O historycznych podstawach regionalnej odrębności Kociewia, [w:] Kociewie II, pod red. J. Borzyszkowskiego, Gdańsk 1992, s. 23–52; G. Labuda, Historia Kaszubów w dziejach Pomorza, t. I., Gdańsk 2006, s. 129–130.
- Uchwała Nr 506/XXXI/05 Sejmiku Województwa Pomorskiego z dnia 31 stycznia 2005 r. ws. przyjęcia rezolucji ustanawiającej rok 2005 Rokiem Kociewskim.
- LOT KOCIEWIE, czyli Kociewski odLOT.
- Kociewskie Trasy Rowerowe. Pomorskie kołem się kręci. Znajkraj. 7 липня 2017.
- Roszak M., Mały słowniczek polsko-kociewski, Gdynia 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kocyevye u Gdanskomu Pomor yi roztashovanij na zahidnomu berezi Visli v basejni Vda ta Vyezhici ohoplyuyuchi shidnu chastinu Tuholskogo lisu Priblizno Koceve zajmaye teritoriyu ninishnih rajoniv Starogard Tchev i pivnichnu chastinu Svyencya de prozhivaye blizko 350 tis zhiteliv Chastina meshkanciv regionu rozmovlyaye Kocyevye Etnografichnij region Prapor CountriesPolsha Largest cities Starogard Gdanskij Tchev Shveci Pelplin Roztashuvannya official name RoztashuvannyaMezhi Kociewie mozhna provesti z riznih tochok zoru Najpopulyarnishi tochki zoru z yakih opisuyetsya ce pitannya geografichna lingvistichna ta administrativna Geografichni mezhi Kociewie buli provedeni Yezhi Shukalskim yakij u publikaciyi Krajobrazy Kociewia pisav sho ce geografichnij ta etnografichnij region sho lezhit na livomu berezi nizhnoyi techiyi Visli v basejni chotiroh yiyi pritok Wda Matawa Verzhicya i Motlava Jogo kordoni zdebilshogo buli cilkom prirodnimi zi shodu richka Visla iz zahodu golovnij kompleks Boriv Tuholskih Landshaft Kociyevskogo utvorenij Starogardskim poozer yam chastinoyu Bori Tuholskoyi rivnini Svyeckoyi rivnini ta livoberezhnoyi chastini Kvidzinskoyi dolini sho perehodit u Zhulavi Vislyani Movni kordoni Kociewie buli poznacheni Kazimierz Nitsch na osnovi jogo polovih doslidzhen z pochatku 20 stolittya A administrativni kordoni zazvichaj ototozhnyuyut sogodni z teritoriyeyu Tchevskogo Starogardskogo u Pomorskomu voyevodstvi ta Svyeneckogo Kuyavsko Pomorskogo povitiv Ozero Kelebie Sogodni lingvistichna perspektiva ye najpopulyarnishoyu oskilki bilshist opisiv regionu posilayetsya na neyi Za yiyi slovami mezhi Kociewie nastupni shidnij kordon na 120 kilometrovij dilyanci Visli vid sela Topolinek bilya Svyenci do sela Chatkovi bilya Tcheva pivnichno zahidnij kordon na liniyi Veliki Trombki Visin Linyevo Novi Polyaski Konarzhini pivdenno zahidnij kordon prohodit cherez Charnu Vodu Osyechnu Linsk Lyano Gruchno do Topolinki Kordon Koceve ce kolishnij lis na pivnich i zahid vid Slivice ta Osivki do richki Vda Mizh cimi dvoma starimi selami i Wda na vidstani ponad 20 km de buli poselennya sogodnishnogo Kociewie bula nezaselena teritoriya Lishe v 17 stolitti pereselenci z rajonu Borovyackogo ta Vda z rajonu Kocevi pochali zaselyati cyu chastinu lisiv Hvili poselennya Borov yat i Kocevi peretinalisya des u rajoni Osyechnoyi ta Ocipelya yaki buli zasnovani v toj chas Krayevid Kocheve okolici Starogarda Gdanskogo Sered Kocevyakiv vidilyalisya taki etnosi Lasacy u Borah Tuholskih Feteraci z okolic Pelplina Gorci naselyayut visokogir ya v pivnichnij chastini oblasti Piskostruminniki bilya Slivice Oledracy meshkayut na richci Visla Samburchici z okolic Tcheva Prote bilshist iz cih grup buli zafiksovani vipadkovo pid chas doslidzhen u Kocevi v pershij polovini 20 stolittya Deyaki nazvi yak ot Samburchici odrazu viznali vipadkovimi yak zaznachiv pershovidkrivach ciyeyi nazvi prof Zofiya Stamirovska Na sogodnishnij den okrim terminu lasaci inshi nazvi ne funkcionuyut IstoriyaPershij zapis nazvi u formi Gociewie pohodit vid 10 lyutogo 1807 r z raportu do generala Yana Genrika Dombrovskogo Nastupni vidomi zapisi mayut formu Kociewie Oskar Kolberg yih zapisuyut z 1860 h rokiv Istoriki ne mayut odnoznachnoyi dumki shodo istoriyi krayu yak takoyi Yan Verzhiskij shukav pochatki samobutnosti Kociewie v suchasnu dobu sho suprovodzhuvalosya golosom lingvistiv yaki shukali korinnya Kociewie dialektu v 16 stolitti Prote Zherar Labuda pobachiv u Kocevi spadshinu pleminnih podiliv rannogo serednovichchya U svitskih i Lyubivskih Tchevskih knyazivstvah XII i XIII stolit vin bachiv proyav ranishoyi pleminnoyi samobutnosti po vidnoshennyu do reshti Gdanskogo Pomor ya naselenoyi predkami suchasnih kashubiv Jogo poglyadi mozhut buti pidtverdzheni vidkrittyami arheologiv u Kaldusi poblizu Helmno yake zdayetsya bulo vazhlivim centrom chasiv pershoyi dinastiyi P yastiv ohoplyuyuchi ne lishe Helminsku zemlyu ale j bilshu chastinu sogodnishnogo Koceva Zdayetsya nemaye sumnivu sho znachna chastina sogodnishnogo Kociewie utvoryuye samobutnij region takozh z tochki zoru istoriyi hocha sogodnishnya nazva maye nabagato molodshu metriku bazhayuchi pidkresliti neobhidnist zberezhennya ta rozvitku bagatokulturnogo bagatstva Pomor ya vstanoviv 2005 rik Rokom Kocevi U 2007 roci 10 lyutogo vpershe bulo ogolosheno Vsesvitnim dnem Kociewie MistaN P Misto Naselennya Plosha Voyevodstvo 1 Tchev 59 105 22 26 km Pomorske 2 Starogard Gdanskij 47 272 25 28 km Pomorske 3 Shveci 25 634 17 55 km Kuyavsko Pomorske 4 Pelplin 8 065 4 45 km Pomorske 5 Skarshevi 7 103 11 96 km Pomorske 6 Gnev 6 791 6 04 km Pomorske 7 Nove 5 787 3 57 km Kuyavsko Pomorske 8 Skurch 3 609 3 67 km Pomorske 9 Chorna voda 2 841 9 94 km PomorskeKulturaZ 1995 roku kozhni 5 rokiv u Kocevi provodyatsya Kocevski kongresi na yakih predstavniki miscevoyi vladi ta regionali zbirayutsya dlya obgovorennya pitan sho stosuyutsya regionu TurizmKociewskie Trasy Rowerowe ce proekt yakij protyagom kilkoh rokiv realizovuye Misceva turistichna organizaciya Kociewie za pidtrimki Grup miscevih dij Wstega Kociewia ta Chata Kociewia a takozh organiv miscevogo samovryaduvannya Velosipedni marshruti Kociewie skladayutsya z ponad 400 kilometriv rozmichenih dorizhok sho z yednuyut mista Kociewie Tczew Starogard Gdanski Pelplin Czarna Woda Gniew Skorcz Nowe and Swiecie Gimn Kocyeva7 bereznya 2003 roku bulo vstanovleno gerb i gimn Koceve slova yakih napisav Original Pereklad Pytasz sia gdzie Kociewiaki Majo swoje domi Swe pachnace chlebam pola Swoje sochy brony Vi pitayete de Kocevyaki Mayut svoyi domi Svoyi zapashni polya Svoyi plugi boroni prispiv Gdzie Wierzyca Wda Przy srebnym fal spsiwie Nieso woda w dal Tam nasze Kociewie x2 prispiv De Vyezhicya Vda Sribnimi hvilyami shvidko Nese vodu v dalinu Tam nashe Kocyevye x2 Czy to my tu na Kociewiu Czy Borusy w borach Czy Lasaki czy Kaszuby Na morzu jeziorach Mi tut u Kocevi Chi Borisi v lisi Chi to Lasaki chi to Kashubiya Na mori ozerah prispiv Jedna Matka nas Wszystkich kolybala Poklonma sie w pas Tobie Polsko chwala x2 prispiv Odna Mati nas Usih kolisala Poklonimosya do poyasu Tobi Polsha slava x2 Vidomi lyudi z Koceva aktrisa Gzhegozh Cehovskij muzikant Kazimyezh Dejna sportsmen futbol ekonomist profesor prorektor z ekonomichnih pitan ta rozvitku Universitetu Mikoli Kopernika v Toruni docent Polskoyi akademiyi nauk sportsmen nastilnij tenis legkoatlet boks Leshek Kosedovski legkoatlet boks Genrik Yankovskij svyashenik opernij spivak ekonomist aktrisa pismennik krayeznavec hudozhnik Bronislav Malinovskij legkoatlet olimpijskij chempion z Moskvi 1980 roku Oktaviya Novacka p yatiborka bronzova prizerka Olimpijskih igor 2016 arhitektor aktor kompozitor politik deputat miscevogo samovryaduvannya deputat Sejmu ta kadenciyi z 2014 po 2015 rik ministr vnutrishnih sprav rezhiser scenarist opovidach metalnicya diska trirazova ta olimpijka aktor spivachka kompozitor i avtor pisen spivrobitnicya polskoyi rozvidki trener zbirnoyi Polshi z gandbolu chempion svitu 2007 roku poetesa botanik i hudozhnik Kazimyezh Zimnij sportsmen volejbolist volejbolist futbolist listonosha zahishav polsku poshtu u vilnomu misti Dancig u 1939 r rozstrilyanij nacistami v zhovtni 1939 roku Vojceh Chejrovskij radiozhurnalist satirik fotograf mandrivnik pismennik polskij soldat v yazen i vtikach z nimeckogo taboru Aushvic BirkenauVinoskiJ Szukalski Krajobrazy Kociewia Atlas turystyczny Starogard Gdanski 2008 s 5 6 Z Stamirowska Kociewie i inne nazwy grup jezykowo terytorialnych na pierwotnym Pomorzu Jezyk Polski 1937 nr 3 s 82 83 Z Stamirowska op cit s 85 J Golicki Kociewie Kociewski Magazyn Regionalny nr 1 1986 s 3 8 Kociewie Pomorska Kraina oprac M Kargul Tczew 2008 s 2 4 Lasaki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 210 pol Kalendarz Wydarzen 2016 LOT Kociewie Z Stamirowska op cit s 82 85 Kociewie Pomorska Kraina s 8 Poglad ten probowal podwazyc B Kruszona w publikacji Kociewie czy Kociolki ale jego interpretacja zostala obalona gdy udowodniono jej niezgodnosc ze zrodlami m in przez M Kurowskiego ktory w polemice z B Kruszona opublikowal Kociewskie Poczatki czy M Kargula Zob Najstarsza znaleziona wzmianka w tej formie pochodzi z 1863 roku Zob M Kurowski Kociewie w gazecie tytul przesmiewczy ale sprawa powazna Wirtualne Kociewie 03 08 2015 J Powierski O historycznych podstawach regionalnej odrebnosci Kociewia w Kociewie II pod red J Borzyszkowskiego Gdansk 1992 s 23 52 G Labuda Historia Kaszubow w dziejach Pomorza t I Gdansk 2006 s 129 130 Uchwala Nr 506 XXXI 05 Sejmiku Wojewodztwa Pomorskiego z dnia 31 stycznia 2005 r ws przyjecia rezolucji ustanawiajacej rok 2005 Rokiem Kociewskim LOT KOCIEWIE czyli Kociewski odLOT Kociewskie Trasy Rowerowe Pomorskie kolem sie kreci Znajkraj 7 lipnya 2017 Roszak M Maly slowniczek polsko kociewski Gdynia 2008 dd