Кохунліч (ісп. Kohunlich) — руїни міста цивілізації мая у штаті Кінтана-Роо (Мексика). Назва походить від пальми кохун (інша назва американська масляниста пальма). Також в сучасній мові мая місто називається «Шлаабчеен». Відомий перебуванням численної популяції мавп-ревунів.
Кохунліч | |
---|---|
Країна | Мексика |
Регіон | Кінтана-Роо |
Історія | |
Датування | 200 до н. е. — 1000 |
Періоди | Докласичний і класичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1912 |
Відкривач | Рейманд Мервін |
Кохунліч у Вікісховищі |
Історія
Стародавня назва невідома. Поселення з'явилося близько 200 року до н. е. (в докласичний період). Про цей період поки замало відомостей. На початку класичного періоду навколо міста утворилося царство. Найбільше піднесення відбулося протягом 300—600 років н. е., в цей період Кохунліч являв собою важливий політичний, економічний, торговельний регіональний центр. Саме в цей час відбулися основні будівельні роботи у місті. Населення досягло 10 тисяч осіб.
Наприкінці класичного періоду спочатку перебувала в залежності від Канульського царства. Згодом опинилася в залежності від царства з городищем в Ецні. Водночас відбувся занепад держави і міста. Остаточно Кохунліч було залишено близько 1000 року (в період занепаду класичної цивілізації мая). Причини цього невідомі.
Опис
Знаходиться в центрі джунглів на півдні Кінтана-Роо, на відстані 9 км від Шосе 186, 50 км від руїн Четумаль.
Загальна площа становить 85 тис. м2. Складається з 8 груп.
Адміністративно-ритуальний центр являє собою акрополь з головною площею. Початок зведення належить до середини докласичного періоду. Цього періоду навколо головної площі було збудовано перші палаци та святилища. Більша частина акрополя та храму навпроти створені в стилі Ріо-Бек. Південна частина акрополя дуже крутосхила, південна і східна частина нині зазнають ерозії. На захід від акрополя є 2 будівлі, що були резиденцію ахавів (називається Північно-західна група).
На південний схід від центру розкопано площу Йашна. Найбільш ранні будівлі (Е-1 і Е-3) навколо неї були збудовані з великих, ретельно різьблених кам'яних блоків, які було вкрито товстим шаром стукко. Е-1 мало еліптичну форму, Е-3 — прямокутну. Обидві сходами виходили на площу. У східній частині площі розташовувалася споруда Е-2. Вона складалася з 4 платформ, поставлених одна на одну. У підземній частині її виявлено рештки людей.
Близько 500 року зведено піраміду, відому тепер як Храм масок (у 700 році її було перебудовано), знаходиться біля площі Йашна. Назву храм дістав за центральні сходи, прикрашені великими гіпсовими масками. Ця піраміда вважається найстарішою будовою міста, знайденою на цей час. Спочатку було 8 масок заввишки 8 м, втім нині залишилося лише 5. Відповідає стилю Петен.
Неподалік від Храму масок знаходиться Храм стел, оскільки біля неї виявлено 6 різьблених стел, що стоять. Ієрогліфи на них поки не дешифровано.
На південь від головної площі є майданчик для гри у м'яч.
Інтерес являє Група Мервін. На південному боці площі Мервін є довгий будинок зі своєрідним «портиком», що складається зі спарених колон з цегли. На захід від площі Мервін є група з 20 платформ зі швидкопсувних матеріалів, що має назву Лас-Віас. Мають сходи з одного боку.
Інтерес являє велика група платформ, що має назву «27 сходів», яка вела колись до житлової групи місцевих аристократів. Знаходиться на південь від Групи Мервін. Група 27 сходів була створена на штучно сплощеній вершині невисокого пагорба, який мав площу близько 65×50 м. Складається з 4 дворів з рештками палаців. Від жител залишився тільки фундамент. Ідентифіковано двір 3 (Споруда Е-8) на платформі 2 м. Вона складається з двох паралельних рядів кімнат, які виходять на південь і північ. Навпроти нього є споруда Е-1. На захід — двори 1 й 2 (споруда Е-7), складаються з 4 кімнат, 2 з яких розташовані паралельно одна одній, і два хрести на кінцях.
На території знайдено величну гідротехнічну споруду, яка охоплювала 90 тис. м². Складалася з численних каналів, що мережею проходили усім містом, куди збиралася дощова вода, яка накопичувалася у величезному штучному резервуарі.
-
- Майданчик для гри у м'яч
- Храм масок
- Акрополь
- Житла
- Група Мервін
Історія досліджень
Виявлено у 1912 році американським археологом Реймундом Мервіном. Сучасну назву надав дослідник Віктор Сеговія.
Джерела
- Kai Delvendahl: Las sedes del poder, evidencia arqueológica e iconográfica de los conjuntos palaciego mayas de Clásico Tardío. Mérida, Universidad Autónoma de Yucatán 2010. (ісп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кохунліч |
- Kohunlich Ruins[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kohunlich isp Kohunlich ruyini mista civilizaciyi maya u shtati Kintana Roo Meksika Nazva pohodit vid palmi kohun insha nazva amerikanska maslyanista palma Takozh v suchasnij movi maya misto nazivayetsya Shlaabcheen Vidomij perebuvannyam chislennoyi populyaciyi mavp revuniv KohunlichKrayina MeksikaRegionKintana RooIstoriyaDatuvannya200 do n e 1000PeriodiDoklasichnij i klasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1912VidkrivachRejmand Mervin Kohunlich u VikishovishiIstoriyaStarodavnya nazva nevidoma Poselennya z yavilosya blizko 200 roku do n e v doklasichnij period Pro cej period poki zamalo vidomostej Na pochatku klasichnogo periodu navkolo mista utvorilosya carstvo Najbilshe pidnesennya vidbulosya protyagom 300 600 rokiv n e v cej period Kohunlich yavlyav soboyu vazhlivij politichnij ekonomichnij torgovelnij regionalnij centr Same v cej chas vidbulisya osnovni budivelni roboti u misti Naselennya dosyaglo 10 tisyach osib Naprikinci klasichnogo periodu spochatku perebuvala v zalezhnosti vid Kanulskogo carstva Zgodom opinilasya v zalezhnosti vid carstva z gorodishem v Ecni Vodnochas vidbuvsya zanepad derzhavi i mista Ostatochno Kohunlich bulo zalisheno blizko 1000 roku v period zanepadu klasichnoyi civilizaciyi maya Prichini cogo nevidomi OpisZnahoditsya v centri dzhungliv na pivdni Kintana Roo na vidstani 9 km vid Shose 186 50 km vid ruyin Chetumal Zagalna plosha stanovit 85 tis m2 Skladayetsya z 8 grup Administrativno ritualnij centr yavlyaye soboyu akropol z golovnoyu plosheyu Pochatok zvedennya nalezhit do seredini doklasichnogo periodu Cogo periodu navkolo golovnoyi ploshi bulo zbudovano pershi palaci ta svyatilisha Bilsha chastina akropolya ta hramu navproti stvoreni v stili Rio Bek Pivdenna chastina akropolya duzhe krutoshila pivdenna i shidna chastina nini zaznayut eroziyi Na zahid vid akropolya ye 2 budivli sho buli rezidenciyu ahaviv nazivayetsya Pivnichno zahidna grupa Na pivdennij shid vid centru rozkopano ploshu Jashna Najbilsh ranni budivli E 1 i E 3 navkolo neyi buli zbudovani z velikih retelno rizblenih kam yanih blokiv yaki bulo vkrito tovstim sharom stukko E 1 malo eliptichnu formu E 3 pryamokutnu Obidvi shodami vihodili na ploshu U shidnij chastini ploshi roztashovuvalasya sporuda E 2 Vona skladalasya z 4 platform postavlenih odna na odnu U pidzemnij chastini yiyi viyavleno reshtki lyudej Blizko 500 roku zvedeno piramidu vidomu teper yak Hram masok u 700 roci yiyi bulo perebudovano znahoditsya bilya ploshi Jashna Nazvu hram distav za centralni shodi prikrasheni velikimi gipsovimi maskami Cya piramida vvazhayetsya najstarishoyu budovoyu mista znajdenoyu na cej chas Spochatku bulo 8 masok zavvishki 8 m vtim nini zalishilosya lishe 5 Vidpovidaye stilyu Peten Nepodalik vid Hramu masok znahoditsya Hram stel oskilki bilya neyi viyavleno 6 rizblenih stel sho stoyat Iyeroglifi na nih poki ne deshifrovano Na pivden vid golovnoyi ploshi ye majdanchik dlya gri u m yach Interes yavlyaye Grupa Mervin Na pivdennomu boci ploshi Mervin ye dovgij budinok zi svoyeridnim portikom sho skladayetsya zi sparenih kolon z cegli Na zahid vid ploshi Mervin ye grupa z 20 platform zi shvidkopsuvnih materialiv sho maye nazvu Las Vias Mayut shodi z odnogo boku Interes yavlyaye velika grupa platform sho maye nazvu 27 shodiv yaka vela kolis do zhitlovoyi grupi miscevih aristokrativ Znahoditsya na pivden vid Grupi Mervin Grupa 27 shodiv bula stvorena na shtuchno sploshenij vershini nevisokogo pagorba yakij mav ploshu blizko 65 50 m Skladayetsya z 4 dvoriv z reshtkami palaciv Vid zhitel zalishivsya tilki fundament Identifikovano dvir 3 Sporuda E 8 na platformi 2 m Vona skladayetsya z dvoh paralelnih ryadiv kimnat yaki vihodyat na pivden i pivnich Navproti nogo ye sporuda E 1 Na zahid dvori 1 j 2 sporuda E 7 skladayutsya z 4 kimnat 2 z yakih roztashovani paralelno odna odnij i dva hresti na kincyah Na teritoriyi znajdeno velichnu gidrotehnichnu sporudu yaka ohoplyuvala 90 tis m Skladalasya z chislennih kanaliv sho merezheyu prohodili usim mistom kudi zbiralasya doshova voda yaka nakopichuvalasya u velicheznomu shtuchnomu rezervuari Majdanchik dlya gri u m yach Hram masok Akropol Zhitla Grupa MervinIstoriya doslidzhenViyavleno u 1912 roci amerikanskim arheologom Rejmundom Mervinom Suchasnu nazvu nadav doslidnik Viktor Segoviya DzherelaKai Delvendahl Las sedes del poder evidencia arqueologica e iconografica de los conjuntos palaciego mayas de Clasico Tardio Merida Universidad Autonoma de Yucatan 2010 ISBN 978 607 7573 40 1 isp PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kohunlich Kohunlich Ruins nedostupne posilannya z lipnya 2019 angl