Кохання італ L Amore кінофільм режисера Роберто Росселліні що вийшов на екрани в 1948 році Стрічка брала участь в конкур

«Кохання» (італ. L'Amore) — кінофільм режисера Роберто Росселліні, що вийшов на екрани в 1948 році. Стрічка брала участь в конкурсній програмі Венеційського кінофестивалю і отримала премію Нью-Йоркського кола кінокритиків за найкращий іноземний фільм, а виконавиця головної ролі Анна Маньяні була відзначена премією «Срібна стрічка» за найкращу жіночу роль.

Кохання
італ. L'Amore

Жанр	драма
Режисер	Роберто Росселліні
Продюсер	Роберто Росселліні
Сценарист	Роберто Росселліні Федеріко Фелліні Тулліо Пінеллі
У головних ролях	Анна Маньяні
Оператор	Отелло Мартеллі
Композитор	Ренцо Росселліні
Художник	^d
Кінокомпанія	Finecine, Tevere Film
Дистриб'ютор	^d
Тривалість	70 хв.
Мова	італійська
Країна	Італія
Рік	1948
IMDb	ID 0040092

Сюжет

Фільм складається з двох не пов'язаних одна з одною частин. У першій частині, «Людський голос» (італ. Una voce umana), заснованій на однойменній п'єсі Жана Кокто (фр. La Voix humaine), в кадрі присутня лише Анна Маньяні. Її героїня — жінка на межі нервового зриву, що чекає дзвінка від свого коханого. Коли він, нарешті, дзвонить, з розмови стає зрозуміло, що він пішов до іншої. Незважаючи на те, що героїня обіцяє бути сильною, поступово емоції беруть гору; вона навіть розповідає коханому, що днями намагалася накласти на себе руки.

Друга частина, «Чудо» (італ. Il miracolo), розповідає про напівбожевільну пастушку Нанніні у виконанні Анни Маньяні. Вона визнає святого Йосипа у випадковому подорожньому (його грає Федеріко Фелліні), який пригощає її вином. Через деякий час стає відомо, що вона вагітна. Нанніні сприймає дитину як божественний дар, однак народ в містечку не надто вірить в те, що батьком є сам святий Йосип, і періодично знущається над пастушкою. Образившись на всіх, жінка йде в гори, де в покинутому монастирі й народжує дитину.

Посилання

«Кохання» на сайті IMDb (англ.)
«Кохання» на сайті AllMovie (англ.)