Кохавине

Гнізди́чів (Кохавине) — селище Стрийського району Львівської області на правому березі річки Стрий, за 4 км на південь від Жидачева.

селище Гніздичів
Герб Гніздичева Прапор Гніздичева
Монастир Св. Герарда Монастир Св. Герарда
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Громада	Гніздичівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA46100010010050983
Основні дані
Засновано	Гніздичів у документах XVII ст подекуди вже згадується як містечко. Одна з ранніх письмових згадок про село відноситься до 1462 року.
Статус	із 2024 року
Площа	5.76 км²
Населення	▼ 3983 (01.01.2022)
Густота	726,2 осіб/км²;
Поштовий індекс	81740
Телефонний код	+380 3239
Географічні координати	49°20′14″ пн. ш. 24°06′19″ сх. д. / 49.33722° пн. ш. 24.10528° сх. д. / 49.33722; 24.10528Координати: 49°20′14″ пн. ш. 24°06′19″ сх. д. / 49.33722° пн. ш. 24.10528° сх. д. / 49.33722; 24.10528
Водойма	Річка Стрий
Відстань
Найближча залізнична станція:	Гніздичів
До райцентру:
- фізична:	27 км
До обл. центру:
- залізницею:	65 км
- автошляхами:	80 км
Селищна влада
Адреса	81740, Львівська обл. Стрийський р-н, смт. Гніздичів, вул. Грушевського, 7
Вебсторінка	[1]
Карта
Гніздичів
Гніздичів
Гніздичів у Вікісховищі

Історія

Наполеон Орда. Проща в Кохавині

Відпустове місце Кохавине відоме з 1646 р. — часу появи там Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. Спочатку на тому місці для образу було збудовано невелику каплицю, а пізніше, у 1748 р. — простору дерев'яну церкву. Поруч з нею був побудований монастир кармелітів.

За цей час було зафіксовано багато випадків зцілень перед іконою, а тому спеціальна комісія, що вивчала це явище, оголосила її Чудотворною. Сталося це 26 травня 1755 р.

У 1789 р. за австрійського імператора Йосифа II монастир було ліквідовано. Він вдруге відродився тільки у 1855 р. Тоді ж було відновлено давню каплицю і реставровано образ. 1868 року було закладено наріжний камінь під новий храм, який освячено 1 вересня 1894 р.

Визначною подією в історії Кохавина став день 15 серпня 1912 р., коли відбулась коронація ікони, на яку зібралась велика кількість прочан не тільки з Галичини, але й інших країн Європи.

З 1931 р. монастирем володіли отці єзуїти, які під час Другої світової війни (25 травня 1944 р.) вивезли образ Кохавинської Матері Божої до монастиря в селі Стара Весь (Польща).

У березні 1990 р. давню святиню взяли під свою опіку отці Редемптористи, які не тільки повернули стару назву цьому селу, але й докладають чимало зусиль, щоб повернути йому колишню славу.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селищі функціонували окремі виборчі дільниці № 460364 і 460365, розташовані у приміщенні селищної ради і народного дому відповідно.

Результати

• зареєстровано 3186 виборців, явка 53,39%, найбільше голосів віддано за «Голос» — 25,28%, за «Слугу народу» — 24,87%, за «Європейську Солідарність» — 13,40%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 34,40%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 19,12%, за Володимира Гаврона («Голос») — 16,16%.

Пам'ятки

• Монастир кармелітів Святого Герарда (XVIII століття) з ^[d] (1868–1894, розпису в стилі модерн) і каплицею (1903) над цілющим джерелом. Тут зберігалася коронована Папою Пієм X чудотворна Ікона Кохавинської Богородиці.
• ^[d]
• Місце бою воїнів УПА з військами НКВД

Промисловість

У Гніздичеві знаходиться Кохавинська паперова фабрика. Залізнична станція. Спиртовий, комбікормовий заводи.

Відомі люди

Народилися

• Чекалюк Емануїл Богданович (1909—1990) — український учений, інженер нафтової та статистичної термодинаміки, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки УРСР.
• Казімеж Гроховський (1873—1937) — польський геолог, етнограф, археолог.
• Мирослав Котович-«Олексій» — окружний референт Служби безпеки ОУН Тернопільської та Кам'янець-Подільської округ ОУН.
• (* 1989) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Фотографії

• Монастир Св. Герарда
• Монастир навесні 2016 року

Примітки

1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
2. . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2023.
3. . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2023.
4. . Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 21 травня 2019.

Джерела та література

• Головко В. В. Гніздичів [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 129. — .
• Семчишин Н. Д. Гніздичів [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 718. — .
• Hnizdyczów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 83. (пол.)
• Ruda z Ganowcami i Kochawiną // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 895. (пол.)

Посилання

• Кохавина [ 1 липня 2020 у Wayback Machine.] Замки та храми України.
• Монастир у Кохавино [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Кохавина та Руда [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Поступ
• Фотографії Гніздичів [2] [ 22 лютого 2020 у Wayback Machine.], [3]