Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Коукал смугастохвостий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Смугастохвостий коукал (Квінсленд, Австралія) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Centropus phasianinus (Latham, 1801) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cuculus phasianinus Latham, 1801 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Коука́л смугастохвостий (Centropus phasianinus) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Австралазії.
Опис
Довжина птаха становить 50-79 см, вразховуючи хвіст довжиною 31-36 см, розмах крил 51-56 см, самці важать 198-364 г, самиці 252-520 г. У представників номінативного підвиду під час сезону розмсноженя голова, шия, груди і живіт чорні, пера на них мають світлі стрижні. Крила строкаті, переважно каштанові, поцятковані рудими, чорними, коричневими і кремовими смужками і плямками. Хвіст чорнуватий, центральні стернові пера строкаті, поцятковані коричневими і кремовими смужками. Під час негніздового періоду голова і нижня частина тіла набувають каштанового забарвлення, світлі стрижні пер стають більш помітними. Під час сезону розмноження у самців райдужки яскраво-червоні, у самиць яскраво-червоні або оранжево-червоні. Під час негніздового періоду у самців райдужки червоні або карі, у самиць білуваті або сірувато-карі.
Підвиди
Виділяють шість підвидів:
- C. p. mui Mason, IJ & McKean, 1984 — острів Тимор;
- C. p. propinquus Mayr, 1937 — північ Нової Гвінеї (від річки Мамберамо до затоки Астролябія;
- C. p. nigricans (Salvadori, 1876) — південний схід Нової Гвінеї і острови Д'Антркасто;
- C. p. thierfelderi Stresemann, 1927 — південь Нової Гвінеї ([en]), острови Торресової протоки;
- C. p. melanurus Gould, 1847 — північна і північно-західна Австралія (від півночі Західної Австралії до півострова Кейп-Йорк);
- C. p. phasianinus (Latham, 1801) — східна Австралія (від річки Бердекін на південь до північного сходу Нового Південного Уельсу).
Молуцький коукал раніше вважався підвидом смугастохвостого коукала, однак був визнаний окремим видом.
Поширення і екологія
Смугастохвості коукали мешкають в Індонезії, Папуа Новій Гвінеї, Австралії та на Східному Тиморі. Вони живуть на луках і болотах, в рідколіссях з високотравним підліском, в саванах, в заростях на берегах річок і озер та на планціях цукрової тростини. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1800 м над рівнем моря. Живляться комахами, павуками, скропіонами, равликами, крабами, жабками, дрібними ящірками і зміями, яйцями, дрібними птахами і ссавцями, насінням. Ведуть переважно наземний спосіб життя, шукають їжу на землі, досить швидко бігають. Є найбільш активними на світанку, ввечері та після доща.
Смугастохвості коукали є моногамними птахами, утворюють тривалі пари. Вони є територіальними, пара птахів займає територію в середньому 6 га. В Австралії сезон розмноження триває з вересня по травень. Гніздо куполоподібне з бічним входом, діаметром 46 см ззовні і 20 см всередині, встелюється листям і рослинними волокнами, розміщується в густих заростях, на висоті від 0,5 до 1,6 м над землею. На Новій Гвінеї кладка зазвичай складається з 2, в Австралії з 3-4 білих, овальної форми яєць, розміром 38×29 мм. Інкубаційний період триває 15 днів, пташенята покидають гніздо через 10-15 днів після вилуплення. За сезон може вилупитися кілька виводків.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 20 червня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 20 червня 2022.
- Mason, I. J.; McKean, J. L.; Dudzinski, M. L. (1984). Geographical variation in the Pheasant Coucal Centropus phasianinus (Latham) and a description of a new subspecies from Timor. Emu. 84: 1—15. doi:10.1071/MU9840001.
- Beruldsen, Gordon (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 260. ISBN .
- Maurer, Golo (2008). Who Cares? Males Provide Most Parental Care in a Monogamous Nesting Cuckoo. Ethology. 114 (6): 540—547. doi:10.1111/j.1439-0310.2008.01498.x.
Джерела
- Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, .
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea. Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, .
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koukal smugastohvostij Smugastohvostij koukal Kvinslend Avstraliya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Zozulepodibni Cuculiformes Rodina Zozulevi Cuculidae Rid Koukal Centropus Vid Koukal smugastohvostij Binomialna nazva Centropus phasianinus Latham 1801 Pidvidi Div tekst Sinonimi Cuculus phasianinus Latham 1801 Posilannya Vikishovishe Centropus phasianinus Vikividi Centropus phasianinus ITIS 554752 MSOP 22684209 NCBI 121387 Kouka l smugastohvostij Centropus phasianinus vid zozulepodibnih ptahiv rodini zozulevih Cuculidae Meshkaye v Avstralaziyi OpisSmugastohvostij koukal Kvinslend Avstraliya Smugastohvostij koukal Papua Nova Gvineya Dovzhina ptaha stanovit 50 79 sm vrazhovuyuchi hvist dovzhinoyu 31 36 sm rozmah kril 51 56 sm samci vazhat 198 364 g samici 252 520 g U predstavnikiv nominativnogo pidvidu pid chas sezonu rozmsnozhenya golova shiya grudi i zhivit chorni pera na nih mayut svitli strizhni Krila strokati perevazhno kashtanovi pocyatkovani rudimi chornimi korichnevimi i kremovimi smuzhkami i plyamkami Hvist chornuvatij centralni sternovi pera strokati pocyatkovani korichnevimi i kremovimi smuzhkami Pid chas negnizdovogo periodu golova i nizhnya chastina tila nabuvayut kashtanovogo zabarvlennya svitli strizhni per stayut bilsh pomitnimi Pid chas sezonu rozmnozhennya u samciv rajduzhki yaskravo chervoni u samic yaskravo chervoni abo oranzhevo chervoni Pid chas negnizdovogo periodu u samciv rajduzhki chervoni abo kari u samic biluvati abo siruvato kari PidvidiVidilyayut shist pidvidiv C p mui Mason IJ amp McKean 1984 ostriv Timor C p propinquus Mayr 1937 pivnich Novoyi Gvineyi vid richki Mamberamo do zatoki Astrolyabiya C p nigricans Salvadori 1876 pivdennij shid Novoyi Gvineyi i ostrovi D Antrkasto C p thierfelderi Stresemann 1927 pivden Novoyi Gvineyi en ostrovi Torresovoyi protoki C p melanurus Gould 1847 pivnichna i pivnichno zahidna Avstraliya vid pivnochi Zahidnoyi Avstraliyi do pivostrova Kejp Jork C p phasianinus Latham 1801 shidna Avstraliya vid richki Berdekin na pivden do pivnichnogo shodu Novogo Pivdennogo Uelsu Moluckij koukal ranishe vvazhavsya pidvidom smugastohvostogo koukala odnak buv viznanij okremim vidom Poshirennya i ekologiyaSmugastohvosti koukali meshkayut v Indoneziyi Papua Novij Gvineyi Avstraliyi ta na Shidnomu Timori Voni zhivut na lukah i bolotah v ridkolissyah z visokotravnim pidliskom v savanah v zarostyah na beregah richok i ozer ta na planciyah cukrovoyi trostini Zustrichayutsya poodinci abo parami na visoti do 1800 m nad rivnem morya Zhivlyatsya komahami pavukami skropionami ravlikami krabami zhabkami dribnimi yashirkami i zmiyami yajcyami dribnimi ptahami i ssavcyami nasinnyam Vedut perevazhno nazemnij sposib zhittya shukayut yizhu na zemli dosit shvidko bigayut Ye najbilsh aktivnimi na svitanku vvecheri ta pislya dosha Smugastohvosti koukali ye monogamnimi ptahami utvoryuyut trivali pari Voni ye teritorialnimi para ptahiv zajmaye teritoriyu v serednomu 6 ga V Avstraliyi sezon rozmnozhennya trivaye z veresnya po traven Gnizdo kupolopodibne z bichnim vhodom diametrom 46 sm zzovni i 20 sm vseredini vstelyuyetsya listyam i roslinnimi voloknami rozmishuyetsya v gustih zarostyah na visoti vid 0 5 do 1 6 m nad zemleyu Na Novij Gvineyi kladka zazvichaj skladayetsya z 2 v Avstraliyi z 3 4 bilih ovalnoyi formi yayec rozmirom 38 29 mm Inkubacijnij period trivaye 15 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 10 15 dniv pislya viluplennya Za sezon mozhe vilupitisya kilka vivodkiv PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 7 grudnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Payne R B 2005 The Cuckoos Oxford University Press ISBN 0 19 850213 3 Gill Frank Donsker David red 2022 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 20 chervnya 2022 Mason I J McKean J L Dudzinski M L 1984 Geographical variation in the Pheasant Coucal Centropus phasianinus Latham and a description of a new subspecies from Timor Emu 84 1 15 doi 10 1071 MU9840001 Beruldsen Gordon 2003 Australian Birds Their Nests and Eggs Kenmore Hills Qld self s 260 ISBN 0 646 42798 9 Maurer Golo 2008 Who Cares Males Provide Most Parental Care in a Monogamous Nesting Cuckoo Ethology 114 6 540 547 doi 10 1111 j 1439 0310 2008 01498 x DzherelaJohannes Erhitzoe Clive F Mann Frederik P Brammer Richard A Fuller Cuckoos of the World Christopher Helm London 2012 ISBN 978 0 7136 6034 0 Bruce M Beehler Thane K Pratt Birds of New Guinea Distribution Taxonomy and Systematics Princeton University Press Princeton 2016 ISBN 978 0 691 16424 3 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi