Ко́тівка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Копичинецька міська громада. Центр колишньої сільради, якій підпорядковувалися села Ємелівка й Теклівка.
село Котівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Копичинецька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060250050033237 |
Основні дані | |
Засноване | 1678 |
Населення | 724 (на 1.01.2014) |
Територія | 2.619 км² |
Густота населення | 308.13 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48270 |
Телефонний код | +380 3557 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°04′56″ пн. ш. 25°55′26″ сх. д. / 49.08222° пн. ш. 25.92389° сх. д.Координати: 49°04′56″ пн. ш. 25°55′26″ сх. д. / 49.08222° пн. ш. 25.92389° сх. д. |
Водойми | р. Нічлавка |
Відстань до районного центру | 27 км |
Найближча залізнична станція | Копичинці |
Відстань до залізничної станції | 4 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48260, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Копичинці, вул. 22 Січня, буд. 29 |
Карта | |
Котівка | |
Котівка | |
Мапа | |
Котівка у Вікісховищі |
Розташування
Розташоване на берегах р. Нічлавки (права притока р. Нічлави, басейн Дністра), за 27 км від районного центру і 4 км від найближчої залізничної станції Копичинці. За 1,5 км на північний захід від Котівки проліг автошлях Т 2011 Тернопіль — Чернівці. У меридіональному напрямі вздовж русла р. Нічлавка прокладена залізниця Чортків — Копичинці, що ділить село на дві частини.
Географічні координати: 49º 05´ північної широти 25º 54´ східної довготи.
Територія — 3,23 кв. км. Дворів — 271 (2014 р.).
Назва
Перша письмова згадка — 1443 р. у теребовльських судових актах, тоді село називалось Остапівка. Сучасна назва походить, імовірно, від прізвища першого поселенця — Кіт, за іншою версією від назви сусіднього села Кутець (до 1960-х рр. називалось Кутівка, з 1967 р. належить до м. Копичинці).
Історія
Давні часи
На території села археологи Чернівецького державного університету виявили поселення трипільців.
Середньовіччя, Новий Час
У XV—XVI ст. власниками села, як і сусідніх Копичинців були польські шляхтичі Копицінські. Після першого поділу Речі Посполитої село від 1772 р. належало до Австрії (Заліщицький циркул, від 1816 р. — Чортківський). Протягом 1863—1914 рр. — Гусятинського повіту.
1884 р. прокладено залізницю з Чорткова до Гусятина.
XX століття
У листопаді 1918 р. в Котівці проголошено владу ЗУНР. Значна частина національно свідомої молоді села вступила в УГА.
Восени 1920 р. у селі встановлено польську владу. Протягом 1920 рр. село — Копичинецького повіту Тернопільського воєводства.
Після 17 вересня 1939 р. в Котівці встановлена радянська влада. Наприкінці 1939 р. село виведено з підпорядкування м. Копичинці, створено сільську раду. Від січня 1940 р. до травня 1963 р. Котівка — Копичинецького району.
Від 7 липня 1941 р. до 23 березня 1944 р. — під нацистською окупацією. У роки німецько-радянської війни до Червоної армії мобілізовано із села 48 чоловіків, 18 із яких не повернулися додому.
За участь у національно-визвольній боротьбі арештовано більше 28 осіб та депортовано в Сибір 8 сімей із Котівки.
В УПА за волю України загинули: Йосип Джума (1914—1947), підрайоновий провідник ОУН (1922—1941), Дем'ян Сагайдак (1905—1941).
Після війни у селі владою було поселено понад 20 сімей депортованих українців із Закерзоння (згідно з договором про обмін населення між Польщою і Радянською Україною 1945 р.).
28 квітня 1948 р. в Котівці розклеєно антиколгоспні листівки з карикатурами на «щасливе» життя колгоспників. У 1949 р. в селі створено колгосп та реорганізовано початкову школу у семирічку. Із травня 1963 р. до січня 1965 р. село — Чортківського району; відтоді й донині — Гусятинського району.
В 1976 р. збудовано приміщення для місцевої школи. 1987 р. заасальтовано 1,5 км дороги від села до автошляху Тернопіль–Чернівці. У 1988 р. до Котівки підведено природний газ.
2007 р. коштом сім'ї В. Липки збудовано капличку Матері Божої. Під керівництвом пароха о. Степана Котика виходить часопис церкви Різдва Івана Хрестителя «Поклик церкви».
До 19 липня 2020 р. належало до Гусятинського району.
З 8 грудня 2020 р. у складі Копичинецької міської громади.
Релігія
- церква Різдва святого Івана Хрестителя (2001 р., мурована; УГКЦ),
- каплиця Пресвятої Богородиці (2007 р., фундатори В. і Н. Липки).
Освіта
У 1902 р. збудовано приміщення для початкової школи, у якій навчали польською мовою, у чой час велика земельна власність належала Рудольфові Баворовському.
Нині діє Котівська загальноосвітня школа I—I ступенів.
Пам'ятники
- чотири «фіґури» Матері Божої (1898 р., 1905 р., 1937 р., 2012 р.),
- «фігура» св. Анни (1873 р.).
- встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1898 р.).
Споруджено:
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965 р.);
Соціальна сфера, господарство
Діяли філії товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Союз Українок», «Сільський господар», «Луг» та осередок ОУН.
Нині працюють дитячий садок, Будинок культури (від 1984 р.), бібліотека, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, відділення зв'язку, фермерське господарство «Масарівські Липки» (), торговий заклад.
Відомі люди
Народилися
- (1965 р. н.) — зв'язківець.
- (1957—2005) — підприємець, майстер фото- і поліграфічної справи економіст,
- (1959 р. н.) — підприємець.
- Тібекін Едуард Петрович (1991—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Почесний громадянин міста Тернополя (посмертно).
Працювали
- (1932—1993) — бригадир тракторної бригади, Герой соціалістичної праці і господарник (голова колгоспу «Маяк» з 1956 р., директор агрофірми «Маяк»).
- Іван Сороколіт (1926 р. н.) — Герой соціалістичної праці, учасник німецько-радянської війни
Природа
На східній околиці с. Котівка росте .
Галерея
- Церква Різдва Святого Івана Хрестителя
- Інтер'єр церкви
- «Фігура» (1873 р.)
- Гімназія
- Старостат
- Сільська вулиця
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Рішення Копичинецької міської ради від 8 грудня 2020 року № 4 «Про реорганізацію Котівської сільської ради [ 1 березня 2022 у Wayback Machine.]»
- . ЗОШ І-ІІ ступенів с.Котівка Гусятинський район. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016.
- Двоє воїнів з Тернопільщини отримали нагороди від президента України посмертно - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 14 квітня 2024.
Література
- Гуменна Г., Мельничук, Б. Котівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 201–202. — .
- Волощук І., Гуменна Г., Мельничук Б., Уніят В., Щавінський, В. Котівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 69. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko tivka selo v Ukrayini Ternopilska oblast Chortkivskij rajon Kopichinecka miska gromada Centr kolishnoyi silradi yakij pidporyadkovuvalisya sela Yemelivka j Teklivka selo Kotivka Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Kopichinecka miska gromada Kod KATOTTG UA61060250050033237 Osnovni dani Zasnovane 1678 Naselennya 724 na 1 01 2014 Teritoriya 2 619 km Gustota naselennya 308 13 osib km Poshtovij indeks 48270 Telefonnij kod 380 3557 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 04 56 pn sh 25 55 26 sh d 49 08222 pn sh 25 92389 sh d 49 08222 25 92389 Koordinati 49 04 56 pn sh 25 55 26 sh d 49 08222 pn sh 25 92389 sh d 49 08222 25 92389 Vodojmi r Nichlavka Vidstan do rajonnogo centru 27 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Kopichinci Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 4 km Misceva vlada Adresa radi 48260 Ternopilska obl Chortkivskij r n m Kopichinci vul 22 Sichnya bud 29 Karta Kotivka Kotivka Mapa Kotivka u VikishovishiRoztashuvannyaRoztashovane na beregah r Nichlavki prava pritoka r Nichlavi basejn Dnistra za 27 km vid rajonnogo centru i 4 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Kopichinci Za 1 5 km na pivnichnij zahid vid Kotivki prolig avtoshlyah T 2011 Ternopil Chernivci U meridionalnomu napryami vzdovzh rusla r Nichlavka prokladena zaliznicya Chortkiv Kopichinci sho dilit selo na dvi chastini Geografichni koordinati 49º 05 pivnichnoyi shiroti 25º 54 shidnoyi dovgoti Teritoriya 3 23 kv km Dvoriv 271 2014 r NazvaPersha pismova zgadka 1443 r u terebovlskih sudovih aktah todi selo nazivalos Ostapivka Suchasna nazva pohodit imovirno vid prizvisha pershogo poselencya Kit za inshoyu versiyeyu vid nazvi susidnogo sela Kutec do 1960 h rr nazivalos Kutivka z 1967 r nalezhit do m Kopichinci IstoriyaDavni chasi Na teritoriyi sela arheologi Cherniveckogo derzhavnogo universitetu viyavili poselennya tripilciv Serednovichchya Novij Chas U XV XVI st vlasnikami sela yak i susidnih Kopichinciv buli polski shlyahtichi Kopicinski Pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi selo vid 1772 r nalezhalo do Avstriyi Zalishickij cirkul vid 1816 r Chortkivskij Protyagom 1863 1914 rr Gusyatinskogo povitu 1884 r prokladeno zaliznicyu z Chortkova do Gusyatina XX stolittya U listopadi 1918 r v Kotivci progolosheno vladu ZUNR Znachna chastina nacionalno svidomoyi molodi sela vstupila v UGA Voseni 1920 r u seli vstanovleno polsku vladu Protyagom 1920 rr selo Kopichineckogo povitu Ternopilskogo voyevodstva Pislya 17 veresnya 1939 r v Kotivci vstanovlena radyanska vlada Naprikinci 1939 r selo vivedeno z pidporyadkuvannya m Kopichinci stvoreno silsku radu Vid sichnya 1940 r do travnya 1963 r Kotivka Kopichineckogo rajonu Vid 7 lipnya 1941 r do 23 bereznya 1944 r pid nacistskoyu okupaciyeyu U roki nimecko radyanskoyi vijni do Chervonoyi armiyi mobilizovano iz sela 48 cholovikiv 18 iz yakih ne povernulisya dodomu Za uchast u nacionalno vizvolnij borotbi areshtovano bilshe 28 osib ta deportovano v Sibir 8 simej iz Kotivki V UPA za volyu Ukrayini zaginuli Josip Dzhuma 1914 1947 pidrajonovij providnik OUN 1922 1941 Dem yan Sagajdak 1905 1941 Pislya vijni u seli vladoyu bulo poseleno ponad 20 simej deportovanih ukrayinciv iz Zakerzonnya zgidno z dogovorom pro obmin naselennya mizh Polshoyu i Radyanskoyu Ukrayinoyu 1945 r 28 kvitnya 1948 r v Kotivci rozkleyeno antikolgospni listivki z karikaturami na shaslive zhittya kolgospnikiv U 1949 r v seli stvoreno kolgosp ta reorganizovano pochatkovu shkolu u semirichku Iz travnya 1963 r do sichnya 1965 r selo Chortkivskogo rajonu vidtodi j donini Gusyatinskogo rajonu V 1976 r zbudovano primishennya dlya miscevoyi shkoli 1987 r zaasaltovano 1 5 km dorogi vid sela do avtoshlyahu Ternopil Chernivci U 1988 r do Kotivki pidvedeno prirodnij gaz 2007 r koshtom sim yi V Lipki zbudovano kaplichku Materi Bozhoyi Pid kerivnictvom paroha o Stepana Kotika vihodit chasopis cerkvi Rizdva Ivana Hrestitelya Poklik cerkvi Do 19 lipnya 2020 r nalezhalo do Gusyatinskogo rajonu Z 8 grudnya 2020 r u skladi Kopichineckoyi miskoyi gromadi Religiyacerkva Rizdva svyatogo Ivana Hrestitelya 2001 r murovana UGKC kaplicya Presvyatoyi Bogorodici 2007 r fundatori V i N Lipki OsvitaU 1902 r zbudovano primishennya dlya pochatkovoyi shkoli u yakij navchali polskoyu movoyu u choj chas velika zemelna vlasnist nalezhala Rudolfovi Bavorovskomu Nini diye Kotivska zagalnoosvitnya shkola I I stupeniv Pam yatnikichotiri figuri Materi Bozhoyi 1898 r 1905 r 1937 r 2012 r figura sv Anni 1873 r vstanovleno pam yatnij hrest na chest skasuvannya panshini 1898 r Sporudzheno pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1965 r Socialna sfera gospodarstvoDiyali filiyi tovaristv Prosvita Ridna shkola Soyuz Ukrayinok Silskij gospodar Lug ta oseredok OUN Nini pracyuyut dityachij sadok Budinok kulturi vid 1984 r biblioteka ambulatoriya zagalnoyi praktiki ta simejnoyi medicini viddilennya zv yazku fermerske gospodarstvo Masarivski Lipki torgovij zaklad Vidomi lyudiNarodilisya 1965 r n zv yazkivec 1957 2005 pidpriyemec majster foto i poligrafichnoyi spravi ekonomist 1959 r n pidpriyemec Tibekin Eduard Petrovich 1991 2022 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Pochesnij gromadyanin mista Ternopolya posmertno Pracyuvali 1932 1993 brigadir traktornoyi brigadi Geroj socialistichnoyi praci i gospodarnik golova kolgospu Mayak z 1956 r direktor agrofirmi Mayak Ivan Sorokolit 1926 r n Geroj socialistichnoyi praci uchasnik nimecko radyanskoyi vijniPrirodaPortal Ternopilshina Na shidnij okolici s Kotivka roste GalereyaCerkva Rizdva Svyatogo Ivana Hrestitelya Inter yer cerkvi Figura 1873 r Gimnaziya Starostat Silska vulicyaPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rishennya Kopichineckoyi miskoyi radi vid 8 grudnya 2020 roku 4 Pro reorganizaciyu Kotivskoyi silskoyi radi 1 bereznya 2022 u Wayback Machine ZOSh I II stupeniv s Kotivka Gusyatinskij rajon Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2016 Dvoye voyiniv z Ternopilshini otrimali nagorodi vid prezidenta Ukrayini posmertno 20 hvilin te 20minut ua ukr Procitovano 14 kvitnya 2024 LiteraturaGumenna G Melnichuk B Kotivka Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 201 202 ISBN 966 528 199 2 Voloshuk I Gumenna G Melnichuk B Uniyat V Shavinskij V Kotivka Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 69 ISBN 978 966 457 246 7