Коті-комін (яп. 公地公民, こうちこうみん, «державна земля, державний народ») — один з основоположних принципів в стародавній японській «правовій державі» 7 — 11 століття, за яким уся підконтрольна Імператорському уряду земля, а також населення, що проживало на цій землі, вважалося власністю держави.
Короткі відомості
В стародавній японській державі Ямато 4 — 6 століть контроль уряду над землями держави, за винятком наділів Імператорської родини, здійснювався опосередковано, через регіональну знать, яка з покоління у покоління володіла приватними землями і населенням цих земель. Ця політично-економічна система стала потребувати невідкладних змін, коли на початку 7 століття у зв'язку з міжнародним конфліктом на Корейському півострові над Японію нависла небезпека іноземного вторгнення.
У 645 році в результаті державного перевороту японський принц Нака-но-Ое та його підлеглий Накатомі но Каматарі знищили диктаторський рід Соґа, оплот прибічників старої системи, і за підтримки нового Імператора розпочали кардинальні перетворення, націлені на побудову централізованої держави. На початку 646 року було проголошено Імператорський «указ про реформи», в якому за зразком китайського принципу державної власності на землю і населення проголошувався принцип коті-комін. Уся земля, в основному орна земля і заливні поля, а також населення Японії переходили під прямий контроль Імператора. Реальну владу на місцях повинен був здійснювати чиновницький бюрократичний апарат, який становив каркас централізованої держави. Ці принципи, проголошені в указі 646 року були законодавчо закріплені у Кодексі Тайхо.
Одиницею «державної землі» коті був іменний наділ , який надаввся працездатним особам на одне покоління в обмін на сплату податку. Проте крім іменного наділу існували також посадові, рангові, робочі, заслужені, даровані, відомчі, монастирські і святилищні наділи.
Одиницею «державного народу» комін були вільні общинники, так званий «добрий люд» рьомін, які мали право отримувати іменні наділи і обов'язок реєструватися у «подвірних реєстрах» та сплачувати податок на користь держави, а також чиновники нижнього та середнього рівнів. Поза межами «державного народу» знаходилась аристократія та групи залежного населення, що називалися «підлим людом» семмін, які перебували під патронатом Імператорської родини, аристократів, монастирів або святилищ.
Примітки
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koti komin yap 公地公民 こうちこうみん derzhavna zemlya derzhavnij narod odin z osnovopolozhnih principiv v starodavnij yaponskij pravovij derzhavi 7 11 stolittya za yakim usya pidkontrolna Imperatorskomu uryadu zemlya a takozh naselennya sho prozhivalo na cij zemli vvazhalosya vlasnistyu derzhavi Korotki vidomostiV starodavnij yaponskij derzhavi Yamato 4 6 stolit kontrol uryadu nad zemlyami derzhavi za vinyatkom nadiliv Imperatorskoyi rodini zdijsnyuvavsya oposeredkovano cherez regionalnu znat yaka z pokolinnya u pokolinnya volodila privatnimi zemlyami i naselennyam cih zemel Cya politichno ekonomichna sistema stala potrebuvati nevidkladnih zmin koli na pochatku 7 stolittya u zv yazku z mizhnarodnim konfliktom na Korejskomu pivostrovi nad Yaponiyu navisla nebezpeka inozemnogo vtorgnennya U 645 roci v rezultati derzhavnogo perevorotu yaponskij princ Naka no Oe ta jogo pidleglij Nakatomi no Kamatari znishili diktatorskij rid Soga oplot pribichnikiv staroyi sistemi i za pidtrimki novogo Imperatora rozpochali kardinalni peretvorennya nacileni na pobudovu centralizovanoyi derzhavi Na pochatku 646 roku bulo progolosheno Imperatorskij ukaz pro reformi v yakomu za zrazkom kitajskogo principu derzhavnoyi vlasnosti na zemlyu i naselennya progoloshuvavsya princip koti komin Usya zemlya v osnovnomu orna zemlya i zalivni polya a takozh naselennya Yaponiyi perehodili pid pryamij kontrol Imperatora Realnu vladu na miscyah povinen buv zdijsnyuvati chinovnickij byurokratichnij aparat yakij stanoviv karkas centralizovanoyi derzhavi Ci principi progolosheni v ukazi 646 roku buli zakonodavcho zakripleni u Kodeksi Tajho Odiniceyu derzhavnoyi zemli koti buv imennij nadil yakij nadavvsya pracezdatnim osobam na odne pokolinnya v obmin na splatu podatku Prote krim imennogo nadilu isnuvali takozh posadovi rangovi robochi zasluzheni darovani vidomchi monastirski i svyatilishni nadili Odiniceyu derzhavnogo narodu komin buli vilni obshinniki tak zvanij dobrij lyud romin yaki mali pravo otrimuvati imenni nadili i obov yazok reyestruvatisya u podvirnih reyestrah ta splachuvati podatok na korist derzhavi a takozh chinovniki nizhnogo ta serednogo rivniv Poza mezhami derzhavnogo narodu znahodilas aristokratiya ta grupi zalezhnogo naselennya sho nazivalisya pidlim lyudom semmin yaki perebuvali pid patronatom Imperatorskoyi rodini aristokrativ monastiriv abo svyatilish PrimitkiHocha de yure zemlya i naselennya krayini nalezhali Imperatoru de fakto yih kontrolyuvala visha aristokratiya z otochennya monarha sho zajmala najvishi posadi v novij chinovnickij iyerarhiyi Yaponskoyu 公地 koti Yaponskoyu 口分田 kubunden Yaponskoyu 官田 位田 職田 功田 賜田 諸司田 寺田 神田 Yaponskoyu 公民 komin Dzherela ta literaturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997