Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Котяча змія кавказька | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Telescopus fallax , 1831 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Котяча змія кавказька (Telescopus fallax) — отруйна змія з роду котячих змій родини вужеві. Має 7 підвидів. Інші назви «європейська котяча змія» та «середземноморська котяча змія».
Опис
Загальна довжина досягає 100 см. Голова різко відмежована від тулуба шийним перехопленням. Тулуб дещо стиснутий з боків. Зіниці вертикальні. Ширина лобного щитка по лінії, що з'єднує передні краї очей, більш ніж удвічі перевищує ширину надочноямкових щитків. Довгий виличний щиток трохи звуженим заднім краєм торкається очей. Навколо тулуба є 19—23 рядків луски. Черевних щитків 186—243, підхвостових — 35-75 пар. Анальний щиток розділений.
Забарвлення верхньої сторони тулуба світло-сірого, жовто-сірого або рожевуватого кольору. На спині вздовж хребта проходять в 1 рядок великі, часто косі, чорнуваті, буро-сірі або жовтувато-коричневі плями, між якими забарвлення трохи світліше, ніж на бічній поверхні тіла. Поперечні смуги або більше дрібні плями розташовані з боків тулуба й в проміжках між спинними плямами. У деяких особин малюнок на тулубі частково або повністю відсутній. На одноколірній поверхні голови часто проглядається невелика темна пляма на межі поміж тім'яними щитками, темна смужка проходить від заднього краю ока до кута рота. Черево світліше з численними темними цятками та крапочками, які нерідко зливаються одна з одною. Нижня поверхня голови біла.
Спосіб життя
Полюбляє кам'янисті схили, порослі розрідженою трав'янистою й чагарниковою рослинністю, напівпустелі, околиці гірських лісів. Зустрічається на висоті до 1700—1800 м над рівнем моря. Активність змішана (денна та нічна), але у спекотну пору року зустрічається лише у сутінки та нічний час. Виходить із зимівлі на початку — у середині березня і активна до жовтня. Добре лазить по деревах, чагарниках, скелях й стінах будинків. Харчується ящірками, гризунами, птахами.
Це яйцекладна змія. Самиця наприкінці червня — на початку липня відкладає 6-9 яєць розміром 10-13 × 27-35 мм. Молоді змії з'являються у вересні.
Розповсюдження
Мешкає на Балканському півострові, островах Егейського й Середземного морів, в Італії, Хорватії, Боснії та Герцеговині, в Ірані, Іраку, Сирії, Лівані, Йорданії, Ізраїлі, Туреччині, Вірменії, Азербайджані, Грузії, зустрічається у Дагестані (Росія).
Підвиди
Примітки
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 190.
Джерела
- Buchert, I. & Buchert, P/ 2011. Die Gaviola-Lagune. Elaphe 19 (1): 26-32
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kotyacha zmiya kavkazka Zvichajna kotyacha zmiya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Zmiyi Serpentes Rodina Vuzhevi Colubridae Rid Kotyacha zmiya Telescopus Vid Kotyacha zmiya kavkazka Binomialna nazva Telescopus fallax 1831 Posilannya Vikishovishe Telescopus fallax Vikividi Telescopus fallax ITIS 1082410 MSOP 157258 NCBI 186607 Kotyacha zmiya kavkazka Telescopus fallax otrujna zmiya z rodu kotyachih zmij rodini vuzhevi Maye 7 pidvidiv Inshi nazvi yevropejska kotyacha zmiya ta seredzemnomorska kotyacha zmiya OpisZagalna dovzhina dosyagaye 100 sm Golova rizko vidmezhovana vid tuluba shijnim perehoplennyam Tulub desho stisnutij z bokiv Zinici vertikalni Shirina lobnogo shitka po liniyi sho z yednuye peredni krayi ochej bilsh nizh udvichi perevishuye shirinu nadochnoyamkovih shitkiv Dovgij vilichnij shitok trohi zvuzhenim zadnim krayem torkayetsya ochej Navkolo tuluba ye 19 23 ryadkiv luski Cherevnih shitkiv 186 243 pidhvostovih 35 75 par Analnij shitok rozdilenij Zabarvlennya verhnoyi storoni tuluba svitlo sirogo zhovto sirogo abo rozhevuvatogo koloru Na spini vzdovzh hrebta prohodyat v 1 ryadok veliki chasto kosi chornuvati buro siri abo zhovtuvato korichnevi plyami mizh yakimi zabarvlennya trohi svitlishe nizh na bichnij poverhni tila Poperechni smugi abo bilshe dribni plyami roztashovani z bokiv tuluba j v promizhkah mizh spinnimi plyamami U deyakih osobin malyunok na tulubi chastkovo abo povnistyu vidsutnij Na odnokolirnij poverhni golovi chasto proglyadayetsya nevelika temna plyama na mezhi pomizh tim yanimi shitkami temna smuzhka prohodit vid zadnogo krayu oka do kuta rota Cherevo svitlishe z chislennimi temnimi cyatkami ta krapochkami yaki neridko zlivayutsya odna z odnoyu Nizhnya poverhnya golovi bila Sposib zhittyaPolyublyaye kam yanisti shili porosli rozridzhenoyu trav yanistoyu j chagarnikovoyu roslinnistyu napivpusteli okolici girskih lisiv Zustrichayetsya na visoti do 1700 1800 m nad rivnem morya Aktivnist zmishana denna ta nichna ale u spekotnu poru roku zustrichayetsya lishe u sutinki ta nichnij chas Vihodit iz zimivli na pochatku u seredini bereznya i aktivna do zhovtnya Dobre lazit po derevah chagarnikah skelyah j stinah budinkiv Harchuyetsya yashirkami grizunami ptahami Ce yajcekladna zmiya Samicya naprikinci chervnya na pochatku lipnya vidkladaye 6 9 yayec rozmirom 10 13 27 35 mm Molodi zmiyi z yavlyayutsya u veresni RozpovsyudzhennyaMeshkaye na Balkanskomu pivostrovi ostrovah Egejskogo j Seredzemnogo moriv v Italiyi Horvatiyi Bosniyi ta Gercegovini v Irani Iraku Siriyi Livani Jordaniyi Izrayili Turechchini Virmeniyi Azerbajdzhani Gruziyi zustrichayetsya u Dagestani Rosiya PidvidiPrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 190 DzherelaBuchert I amp Buchert P 2011 Die Gaviola Lagune Elaphe 19 1 26 32 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002