Косута́ (біл. Касута́, рос. Косута) — село в складі Вілейського району розташоване в Мінській області Білорусі, підпорядковане Рабунскій сільській раді.
Село
Координати H G O : забагато параметрів!
Косута у Вікісховищі |
Історія
Перша письмова згадка про село Косута датована 1499 роком. Документи свідчать, що на кінець XV століття це поселення було маєтком-замком урядовців Великого князівства Литовського, спочатку — княгині Ядвіги Гольшанської, а з 1518 року ним володів віленський каштелян Станіслав Кезгайло та його сини. Вже тоді тут налічувалося 206 селянських дворів. Є відомості, що протягом XVI — початку XVII століття Косута належала відомому білоруському роду Сапег. В 1638 року новий власник панського маєтку Севастіан Свяцький збудував тут православну церкву Воскресіння Христового, невдовзі навколо неї утворився й православний монастир. Майже одночасно в Косуті виникає греко-католицький (василіанський) монастир, до лона якого невдовзі переходить і місцеве православне братство разом зі своїми храмами. Під час Хмельниччини замок був зруйнований, але згодом відновлений. Його господарями протягом XVIII—XIX століть були поміщицькі роди Луб'янських, П'яншенських, Кривоблоцьких, Пузин, Ромерів, Сулістровських, Тукал, Вітгенштейнів.
Ще наприкінці XVIII століття тут височів старовинний дерев'яний храм Успіння Пресвятої Богородиці, де, очевидно, хрестили Пилипа Орлика. Сьогодні на його місці стоїть кам'яна церква св. Петра і Павла, яка була збудована набагато пізніше — вже у 1868 році. На околиці села збереглися рештки зруйнованого старовинного панського маєтку.
Біля села Косута в лісі стоять два хрести, православний і католицький. Тут 26 червня 1941 року було розстріляно близько півтора сотень ув'язнених з Вілейської в'язниці, яких на початку німецько-радянської війни гнали на схід.
Неподалік села знаходиться найбільше в Білорусі Вілейське водосховище, яке у 1973 році затопило більшу частину Косути.
Нині в селі проживає близько десятка селян. В останні роки в селі з'явилося декілька десятків дачних будиночків.
У 2007 році в селі Косута встановлений валун з пам'ятним знаком на честь П. Орлика.
Відомі люди
Народилися
- Пилип Орлик (1672—1742) — український політичний, державний і військовий діяч, Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710–1742)
- Олег Лапіцкий (1922—1979) — учасник білоруського антирадянського руху опору, жертва сталінських репресій
- Ростислав Лапіцкий (1928—1950) — організатор і керівник білоруського антикомуністичного підпільного учнівського руху в Мядельському та Сморгонському районах, жертва сталінських репресій
- Ольга Лапіцка (1954) — білоруська поетеса
- Петро Міклашевич (1954) — білоруський юрист, голова Конституційного Суду Республіки Білорусь
Посилання
- Пилип Орлик оселився у Вілейці…[недоступне посилання]
- Kosuckie, albo Kosuta // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 479. (пол.) — S. 479. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kosuta bil Kasuta ros Kosuta selo v skladi Vilejskogo rajonu roztashovane v Minskij oblasti Bilorusi pidporyadkovane Rabunskij silskij radi Selo Kosuta bil Kasuta Koordinati 54 30 38 pn sh 27 04 00 sh d H G O Shablon Kartka ryadki zabagato parametriv Krayina Bilorus BilorusOblast Minska oblastRajon VilejskijGromada Rabunska silska radaPersha zgadka 1499Naselennya 7 osib 2010 Nacionalnij sklad bilorusiPoshtovij indeks 222417Transliteraciya nazvi KasutaOficijna adresa Menska voblasc Vilejski rayon Rabunski selsavet Vyoska Kasuta KosutaKosuta Bilorus KosutaKosuta Bilorus Minska oblast Kosuta u VikishovishiIstoriyaPersha pismova zgadka pro selo Kosuta datovana 1499 rokom Dokumenti svidchat sho na kinec XV stolittya ce poselennya bulo mayetkom zamkom uryadovciv Velikogo knyazivstva Litovskogo spochatku knyagini Yadvigi Golshanskoyi a z 1518 roku nim volodiv vilenskij kashtelyan Stanislav Kezgajlo ta jogo sini Vzhe todi tut nalichuvalosya 206 selyanskih dvoriv Ye vidomosti sho protyagom XVI pochatku XVII stolittya Kosuta nalezhala vidomomu biloruskomu rodu Sapeg V 1638 roku novij vlasnik panskogo mayetku Sevastian Svyackij zbuduvav tut pravoslavnu cerkvu Voskresinnya Hristovogo nevdovzi navkolo neyi utvorivsya j pravoslavnij monastir Majzhe odnochasno v Kosuti vinikaye greko katolickij vasilianskij monastir do lona yakogo nevdovzi perehodit i misceve pravoslavne bratstvo razom zi svoyimi hramami Pid chas Hmelnichchini zamok buv zrujnovanij ale zgodom vidnovlenij Jogo gospodaryami protyagom XVIII XIX stolit buli pomishicki rodi Lub yanskih P yanshenskih Krivoblockih Puzin Romeriv Sulistrovskih Tukal Vitgenshtejniv She naprikinci XVIII stolittya tut visochiv starovinnij derev yanij hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici de ochevidno hrestili Pilipa Orlika Sogodni na jogo misci stoyit kam yana cerkva sv Petra i Pavla yaka bula zbudovana nabagato piznishe vzhe u 1868 roci Na okolici sela zbereglisya reshtki zrujnovanogo starovinnogo panskogo mayetku Bilya sela Kosuta v lisi stoyat dva hresti pravoslavnij i katolickij Tut 26 chervnya 1941 roku bulo rozstrilyano blizko pivtora soten uv yaznenih z Vilejskoyi v yaznici yakih na pochatku nimecko radyanskoyi vijni gnali na shid Nepodalik sela znahoditsya najbilshe v Bilorusi Vilejske vodoshovishe yake u 1973 roci zatopilo bilshu chastinu Kosuti Nini v seli prozhivaye blizko desyatka selyan V ostanni roki v seli z yavilosya dekilka desyatkiv dachnih budinochkiv U 2007 roci v seli Kosuta vstanovlenij valun z pam yatnim znakom na chest P Orlika Vidomi lyudiNarodilisya Pilip Orlik 1672 1742 ukrayinskij politichnij derzhavnij i vijskovij diyach Getman Vijska Zaporozkogo u vignanni 1710 1742 Oleg Lapickij 1922 1979 uchasnik biloruskogo antiradyanskogo ruhu oporu zhertva stalinskih represij Rostislav Lapickij 1928 1950 organizator i kerivnik biloruskogo antikomunistichnogo pidpilnogo uchnivskogo ruhu v Myadelskomu ta Smorgonskomu rajonah zhertva stalinskih represij Olga Lapicka 1954 biloruska poetesa Petro Miklashevich 1954 biloruskij yurist golova Konstitucijnogo Sudu Respubliki BilorusPosilannyaPilip Orlik oselivsya u Vilejci nedostupne posilannya Kosuckie albo Kosuta Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 479 pol S 479 pol