Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костянт́инівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у центрі Донецької області, північніше Донецька. Районний центр — місто Костянтинівка, що не входило до складу району. 2020 року теритоторія району ввійшла до складу Краматорського району.
| Костянтинівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
Колишній район на карті  Донецька область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР ( УСРР),  Україна | ||||
| Область: | Донецька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1422400000 | ||||
| Утворений: | 7 березня 1923 року | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 року | ||||
| Населення: | ▼ 17 463 (01.01.2019) | ||||
| Площа: | 1172 км² | ||||
| Густота: | 15.5 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-6272 | ||||
| Поштові індекси: | 85100-85185 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Костянтинівка | ||||
| Сільські ради: | 20 | ||||
| Села: | 49 | ||||
| Селища: | 11 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Оносов Олександр Леонідович | ||||
| Голова РДА: | Рослов Олексій Вікторович | ||||
| Вебсторінка: | Костянтинівська РДА Костянтинівська райрада | ||||
| Адреса: | 85104, Донецька обл., м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, 156 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Населення району — 20,8 тисяч мешканців (2002), площа — 1172,72 км². У районі було 20 сільрад, 60 населених пунктів. Регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик».
Географія
Костянтинівський район знаходиться на північному центрі Донецької області південно-східної частини України на території 117172 км², що становить 4,4 % території області.
Район нараховує 59 населених пунктів з кількістю населення 20996 жителів.
Територію району перетинають автотраси: державного значення — Слов'янськ— Донецьк— Маріуполь, територіального — Красноармійськ—Артемівськ, Костянтинівка—Дзержинськ, а також залізниця, яка здійснює перевезення більш ніж на 600 адрес країн близького та далекого зарубіжжя.
Розвинена гідрографічна мережа району. Його територію з південного сходу на північний схід перетинає річка Кривий Торець, яка відноситься до басейну річки Сіверський Донець. Площа водостоку 1550 м².
Природні ресурси, екологічна ситуація
На землях району ведуться розробки корисних копалин — вогнетривких глин та піску.
Протягом 2002 року Торецькою регіональною державною екологічною інспекцією проводилася операція «Чисте повітря», в ході якої проведено контроль утримання окису вуглецю у відпрацьованих газах автомобілів.
Проводився ремонт очисних споруджень в с. Зоря підприємством «Укрводспецбуд».
Красноармійським держлісгоспом відновлено 45 га лісу в районі с. Яблунівка. Озеленено 37,8 км вулиць району, 8 км придорожних захисних лісосмуг. На території Полтавської сільської ради висаджено берез на суму 0,9 тис. грн.
Костянтинівським райавтодором проведено вибіркову санітарну рубку дерев лісових насаджень площею 8,6 га понад трасою Красноармійськ — Артемівськ.
Історія
На початку 1923 року на території УРСР було проведено реформу адміністративно-територіального розподілу, в результаті якого, повіти та волості було скасовано, а замість них утворилися округи та райони.
Відповідно до Постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 року «Об административном делении Донецкой губернии» в складі Бахмутського округу було утворено Костянтинівський район з центром у селищі Костянтинівка.
Тоді ж у новому районі відбулися вибори органу влади Костянтинівського райвиконкому, який знаходився в безпосередньому підпорядкуванні Бахмутського, а з серпня 1924 р. — Артемівського окрвиконкому.
На основі Постанови ВУЦВК від 13 березня 1925 року селище Костянтинівка було віднесено до категорії селищ міського типу.
В 1939 році в складі Сталінської області знову організовано Костянтинівський район і тоді ж у районі було створено орган влади Костянтинівського райвиконкому, який після проведення в грудні 1939 року перших виборів в місцеві органи влади на основі нової Конституції УРСР, прийнятої 30 січня 1937 року, став називатися виконавчим комітетом Костянтинівської районної ради депутатів трудящих.
На землях Костянтинівського району розміщалося 33 колгоспи, 7 радгоспів та 7 підсобних господарств. Основним їхнім напрямком було і залишається вирощування зернових культур і тваринництво. Впроваджувалось і набирало силу овочівництво і садівництво. Розвивалась матеріально-технічна база.
Мирне життя сільських працівників обірвала війна. Всього з району було мобілізовано близько 5,5 тисяч осіб.
Воїни-костянтинівці відважно боролись на фронтах: в жорстоких боях загинуло 2352 особи. Багато з них нагороджено за мужність та відвагу бойовими орденами та медалями, четверо удостоєні звання Героя Радянського Союзу : 18-річний командир відділення 1006 полку 266-1 Артемівської стрілецької дивізії Микола Носуля з Олексієво-Дружківки, штурман ескадрильї 367-го бомбардувального авіаполку С. З. Калініченко — мешканець Кіндратівки, командир ескадрильї 266-го штурмового авіаполку, старший лейтенант В. І. Догаєв із Ділієвки, командир гармати 99-го гвардійського артполку, старший сержант П. С. Дубрівний з радгоспу «Щербинівський».
6 вересня 1943 року район було звільнено від фашистських загарбників. Почалася важка робота з відновлення зруйнованого сільського господарства. Збитки були великі: за час окупації 31 колгосп і 6 радгоспів району втратили 60 тисяч голів великої рогатої худоби, десятки тисяч овець, свиней, птиці, багаті садово-овочеві та пасічні господарства.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 20 сільських рад, які об'єднують 60 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — місто Костянтинівка.
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 9822 | 1772 | 1460 | 2895 | 2544 | 1113 | 38 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 11 310 | 1665 | 1385 | 2752 | 2905 | 2359 | 244 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення району за переписом 2001 року
| чисельність | частка | |
| українці | 16 345 | 77,3 |
| росіяни | 4 206 | 19,9 |
| білоруси | 194 | 0,9 |
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %
| українська | російська | білоруська | |
|---|---|---|---|
| Костянтинівський район | 69,8 | 29,4 | 0,2 |
| Олександро-Калинівська сільрада | 93,1 | 6,9 | 0,1 |
| Артемівська сільрада | 60,5 | 38,8 | 0,4 |
| Білокузьминівська сільрада | 70,1 | 28,6 | 0,2 |
| Віролюбівська сільрада | 70,3 | 29,4 | |
| Зорянська сільрада | 78,3 | 21,4 | 0,3 |
| Іванопільська сільрада | 63,5 | 36,1 | 0,1 |
| Іллічівська сільрада | 38,1 | 61,2 | 0,1 |
| Катеринівська сільрада | 85,9 | 13,6 | |
| Кіндратівська сільрада | 50,1 | 49,4 | 0,1 |
| Марківська сільрада | 85,0 | 15,0 | |
| Миколайпільська сільрада | 72,9 | 24,6 | 0,8 |
| Миколаївська сільрада | 79,0 | 20,3 | 0,1 |
| Новодмитрівська сільрада | 37,8 | 60,3 | |
| Новаполтавська сільрада | 73,1 | 26,5 | |
| Новоартемівська сільрада | 91,6 | 7,4 | |
| Полтавська сільрада | 91,2 | 8,0 | |
| Правдівська сільрада | 77,4 | 21,0 | 0,9 |
| Предтечинська сільрада | 86,7 | 13,1 | |
| Тарасівська сільрада | 74,1 | 23,9 | 0,4 |
| Торська сільрада | 81,8 | 18,1 |
На території району проживають 20996 мешканців, що становить 0,4 % населення області. Щільність населення 18 чоловік на 1 кв км. Загальна площа в адміністративних межах району 117172 га — 4,4 % території області, з них: — площа господарчої території — 112019 га; — земельний запас — 3306 га; — земельний державний запас — 2594 га; — земля садових кооперативів — 1258 га; — площі населених пунктів — 5153 га.
Економіка
В районі 59 населених пунктів, 20 сільських рад. Економічний потенціал району становить 40 сільгосппідприємств, 74 фермерських господарства, 3 промислових підприємства, 4 будівельних організації, 83 малих підприємства.
Транспорт
Територією району проходять такі автошляхи: Н20, Н32 та Т 0516.
У районі один залізничний вузол — станція Костянтинівка.
Зупинні пункти: 6 км, 15 км, 18 км, 24 км, 1063 км, 1082 км, 1086 км, Віролюбівка, Іванопілля, Клебанбик та Плещеївка.
Наука. Освіта
В районі функціонують 23 загальноосвітні школи, з них 10 навчально-виховних комплексів «школа-сад», 24 дошкільних навчальних заклади, 1 сільсько-господарський технікум.
З 01.09.2002 року відкрито агроекономічний ліцей в с. Новодмитрівка на базі Новодмитрівської загальноосвітньої школи. Школи району відвідують 2735 учнів, дошкільні навчальні заклади — 554 дітей. Учні 8 шкіл району навчаються українською мовою, введено поглиблене та профільне навчання.
Медичні заклади. Охорона здоров'я
В районі та в місті Костянтинівка існує система об'єднаної охорони здоров'я, яку здійснює державне територіальне медичне об'єднання на базі центральної районної лікарні. Загальна кількість ліжок — 815, планова потужність амбулаторно-поліклінічних закладів — 2332 відвідування за зміну.
На території району медичне обслуговування населення здійснюють 2 дільничі лікарні на 40 ліжок, 23 ФАПи, 10 лікарняних амбулаторій.
Засоби масової інформації
Серед засобів масової інформації в районі видаються: газети — «Знамя индустрии», «Провинция»; діє телестудія — «Скиф-2».
Розвиток культури та спорту
Мережа культурно-просвітнецьких закладів району налічує 36 клубних закладів, 26 бібліотек, 8 філій районної дитячої музичної школи.
Спортивних майданчиків на території району — 21, спортивних залів — 22, майданчиків з тренажерним обладнанням — 15, приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять — 16. 688 чоловік займаються в спортивних секціях.
Туризм
На території району знаходиться регіональний парк «Клебан-Бик». Планується розширити площу парку більш ніж на 1000 га за рахунок включення до складу парку нових природних територій, а також приєднання вже утворених об'єктів природного-заповідного фонду.
Релігійні організації
У Костянтинівському районі зареєстровано 7 релігійних організацій Російської православної церкви в Україні.
Розпорядження голови облдержадміністрації від 15.12.2000 р. № 840 зареєстрована релігійна громада Християнської церкви «Слово життя» в селищі Новодмитрівка Новодмитрівської сільради.
Релігійна ситуація в районі задовільна. Релігійні організації, які діють в районі, дотримуються чинного законодавства. Видавничою діяльністю не займаються. Незареєстрованих громад в районі немає.
Див. також
- Костянтинівський район — Карта області — Портал [ 12 березня 2007 у Wayback Machine.]
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 533/2019-рп «Про призначення О.Рослова головою Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області»
- Адміністративно-територіальний устрій Костянтинівського району [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 3 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2007. Процитовано 27 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 2 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 1 березня 2016.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костянтинівський район |
- Костянтинівський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [ 15 серпня 2015 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
| Слов'янський район | Краматорськ Дружківка | Слов'янський район |
| Добропільський район | Бахмутський район | |
| Покровський район | Ясинуватський район | Горлівка Торецьк |
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyant inivskij rajo n kolishnya administrativno teritorialna odinicya u centri Doneckoyi oblasti pivnichnishe Donecka Rajonnij centr misto Kostyantinivka sho ne vhodilo do skladu rajonu 2020 roku teritotoriya rajonu vvijshla do skladu Kramatorskogo rajonu Kostyantinivskij rajon likvidovana administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Kolishnij rajon na karti Donecka oblast Osnovni dani Krayina SRSR USRR Ukrayina Oblast Donecka oblast Kod KOATUU 1422400000 Utvorenij 7 bereznya 1923 roku Likvidovanij 17 lipnya 2020 roku Naselennya 17 463 01 01 2019 Plosha 1172 km Gustota 15 5 osib km Tel kod 380 6272 Poshtovi indeksi 85100 85185 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Kostyantinivka Silski radi 20 Sela 49 Selisha 11 Mapa rajonu Rajonna vlada Golova radi Onosov Oleksandr Leonidovich Golova RDA Roslov Oleksij Viktorovich Vebstorinka Kostyantinivska RDA Kostyantinivska rajrada Adresa 85104 Donecka obl m Kostyantinivka pr Lomonosova 156 Mapa Kostyantinivskij rajon u Vikishovishi Ne plutati z Konstantinovskij rajon Naselennya rajonu 20 8 tisyach meshkanciv 2002 plosha 1172 72 km U rajoni bulo 20 silrad 60 naselenih punktiv Regionalnij landshaftnij park Kleban Bik GeografiyaKostyantinivskij rajon znahoditsya na pivnichnomu centri Doneckoyi oblasti pivdenno shidnoyi chastini Ukrayini na teritoriyi 117172 km sho stanovit 4 4 teritoriyi oblasti Rajon narahovuye 59 naselenih punktiv z kilkistyu naselennya 20996 zhiteliv Teritoriyu rajonu peretinayut avtotrasi derzhavnogo znachennya Slov yansk Doneck Mariupol teritorialnogo Krasnoarmijsk Artemivsk Kostyantinivka Dzerzhinsk a takozh zaliznicya yaka zdijsnyuye perevezennya bilsh nizh na 600 adres krayin blizkogo ta dalekogo zarubizhzhya Rozvinena gidrografichna merezha rajonu Jogo teritoriyu z pivdennogo shodu na pivnichnij shid peretinaye richka Krivij Torec yaka vidnositsya do basejnu richki Siverskij Donec Plosha vodostoku 1550 m Prirodni resursi ekologichna situaciya Na zemlyah rajonu vedutsya rozrobki korisnih kopalin vognetrivkih glin ta pisku Protyagom 2002 roku Toreckoyu regionalnoyu derzhavnoyu ekologichnoyu inspekciyeyu provodilasya operaciya Chiste povitrya v hodi yakoyi provedeno kontrol utrimannya okisu vuglecyu u vidpracovanih gazah avtomobiliv Provodivsya remont ochisnih sporudzhen v s Zorya pidpriyemstvom Ukrvodspecbud Krasnoarmijskim derzhlisgospom vidnovleno 45 ga lisu v rajoni s Yablunivka Ozeleneno 37 8 km vulic rajonu 8 km pridorozhnih zahisnih lisosmug Na teritoriyi Poltavskoyi silskoyi radi visadzheno berez na sumu 0 9 tis grn Kostyantinivskim rajavtodorom provedeno vibirkovu sanitarnu rubku derev lisovih nasadzhen plosheyu 8 6 ga ponad trasoyu Krasnoarmijsk Artemivsk IstoriyaNa pochatku 1923 roku na teritoriyi URSR bulo provedeno reformu administrativno teritorialnogo rozpodilu v rezultati yakogo poviti ta volosti bulo skasovano a zamist nih utvorilisya okrugi ta rajoni Vidpovidno do Postanovi VUCVK vid 7 bereznya 1923 roku Ob administrativnom delenii Doneckoj gubernii v skladi Bahmutskogo okrugu bulo utvoreno Kostyantinivskij rajon z centrom u selishi Kostyantinivka Todi zh u novomu rajoni vidbulisya vibori organu vladi Kostyantinivskogo rajvikonkomu yakij znahodivsya v bezposerednomu pidporyadkuvanni Bahmutskogo a z serpnya 1924 r Artemivskogo okrvikonkomu Na osnovi Postanovi VUCVK vid 13 bereznya 1925 roku selishe Kostyantinivka bulo vidneseno do kategoriyi selish miskogo tipu V 1939 roci v skladi Stalinskoyi oblasti znovu organizovano Kostyantinivskij rajon i todi zh u rajoni bulo stvoreno organ vladi Kostyantinivskogo rajvikonkomu yakij pislya provedennya v grudni 1939 roku pershih viboriv v miscevi organi vladi na osnovi novoyi Konstituciyi URSR prijnyatoyi 30 sichnya 1937 roku stav nazivatisya vikonavchim komitetom Kostyantinivskoyi rajonnoyi radi deputativ trudyashih Na zemlyah Kostyantinivskogo rajonu rozmishalosya 33 kolgospi 7 radgospiv ta 7 pidsobnih gospodarstv Osnovnim yihnim napryamkom bulo i zalishayetsya viroshuvannya zernovih kultur i tvarinnictvo Vprovadzhuvalos i nabiralo silu ovochivnictvo i sadivnictvo Rozvivalas materialno tehnichna baza Mirne zhittya silskih pracivnikiv obirvala vijna Vsogo z rajonu bulo mobilizovano blizko 5 5 tisyach osib Voyini kostyantinivci vidvazhno borolis na frontah v zhorstokih boyah zaginulo 2352 osobi Bagato z nih nagorodzheno za muzhnist ta vidvagu bojovimi ordenami ta medalyami chetvero udostoyeni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu 18 richnij komandir viddilennya 1006 polku 266 1 Artemivskoyi strileckoyi diviziyi Mikola Nosulya z Oleksiyevo Druzhkivki shturman eskadrilyi 367 go bombarduvalnogo aviapolku S Z Kalinichenko meshkanec Kindrativki komandir eskadrilyi 266 go shturmovogo aviapolku starshij lejtenant V I Dogayev iz Diliyevki komandir garmati 99 go gvardijskogo artpolku starshij serzhant P S Dubrivnij z radgospu Sherbinivskij 6 veresnya 1943 roku rajon bulo zvilneno vid fashistskih zagarbnikiv Pochalasya vazhka robota z vidnovlennya zrujnovanogo silskogo gospodarstva Zbitki buli veliki za chas okupaciyi 31 kolgosp i 6 radgospiv rajonu vtratili 60 tisyach goliv velikoyi rogatoyi hudobi desyatki tisyach ovec svinej ptici bagati sadovo ovochevi ta pasichni gospodarstva Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Kostyantinivskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 20 silskih rad yaki ob yednuyut 60 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Administrativnij centr misto Kostyantinivka NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 9822 1772 1460 2895 2544 1113 38 Zhinki 11 310 1665 1385 2752 2905 2359 244 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 38 85 244 66 80 84 274 182 75 79 595 432 70 74 820 433 65 69 670 710 60 64 965 392 55 59 530 670 50 54 671 772 45 49 739 816 40 44 784 759 35 39 673 659 30 34 644 661 25 29 651 701 20 24 659 759 15 20 726 753 10 14 754 562 5 9 527 457 0 4 384 Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 roku chiselnist chastka ukrayinci 16 345 77 3 rosiyani 4 206 19 9 bilorusi 194 0 9 Etnomovnij sklad silskih ta miskih rad rajonu ridna mova naselennya za perepisom 2001 roku ukrayinska rosijska biloruska Kostyantinivskij rajon 69 8 29 4 0 2 Oleksandro Kalinivska silrada 93 1 6 9 0 1 Artemivska silrada 60 5 38 8 0 4 Bilokuzminivska silrada 70 1 28 6 0 2 Virolyubivska silrada 70 3 29 4 Zoryanska silrada 78 3 21 4 0 3 Ivanopilska silrada 63 5 36 1 0 1 Illichivska silrada 38 1 61 2 0 1 Katerinivska silrada 85 9 13 6 Kindrativska silrada 50 1 49 4 0 1 Markivska silrada 85 0 15 0 Mikolajpilska silrada 72 9 24 6 0 8 Mikolayivska silrada 79 0 20 3 0 1 Novodmitrivska silrada 37 8 60 3 Novapoltavska silrada 73 1 26 5 Novoartemivska silrada 91 6 7 4 Poltavska silrada 91 2 8 0 Pravdivska silrada 77 4 21 0 0 9 Predtechinska silrada 86 7 13 1 Tarasivska silrada 74 1 23 9 0 4 Torska silrada 81 8 18 1 Na teritoriyi rajonu prozhivayut 20996 meshkanciv sho stanovit 0 4 naselennya oblasti Shilnist naselennya 18 cholovik na 1 kv km Zagalna plosha v administrativnih mezhah rajonu 117172 ga 4 4 teritoriyi oblasti z nih plosha gospodarchoyi teritoriyi 112019 ga zemelnij zapas 3306 ga zemelnij derzhavnij zapas 2594 ga zemlya sadovih kooperativiv 1258 ga ploshi naselenih punktiv 5153 ga EkonomikaV rajoni 59 naselenih punktiv 20 silskih rad Ekonomichnij potencial rajonu stanovit 40 silgosppidpriyemstv 74 fermerskih gospodarstva 3 promislovih pidpriyemstva 4 budivelnih organizaciyi 83 malih pidpriyemstva TransportTeritoriyeyu rajonu prohodyat taki avtoshlyahi N20 N32 ta T 0516 U rajoni odin zaliznichnij vuzol stanciya Kostyantinivka Zupinni punkti 6 km 15 km 18 km 24 km 1063 km 1082 km 1086 km Virolyubivka Ivanopillya Klebanbik ta Plesheyivka Nauka OsvitaV rajoni funkcionuyut 23 zagalnoosvitni shkoli z nih 10 navchalno vihovnih kompleksiv shkola sad 24 doshkilnih navchalnih zakladi 1 silsko gospodarskij tehnikum Z 01 09 2002 roku vidkrito agroekonomichnij licej v s Novodmitrivka na bazi Novodmitrivskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli Shkoli rajonu vidviduyut 2735 uchniv doshkilni navchalni zakladi 554 ditej Uchni 8 shkil rajonu navchayutsya ukrayinskoyu movoyu vvedeno pogliblene ta profilne navchannya Medichni zakladi Ohorona zdorov yaV rajoni ta v misti Kostyantinivka isnuye sistema ob yednanoyi ohoroni zdorov ya yaku zdijsnyuye derzhavne teritorialne medichne ob yednannya na bazi centralnoyi rajonnoyi likarni Zagalna kilkist lizhok 815 planova potuzhnist ambulatorno poliklinichnih zakladiv 2332 vidviduvannya za zminu Na teritoriyi rajonu medichne obslugovuvannya naselennya zdijsnyuyut 2 dilnichi likarni na 40 lizhok 23 FAPi 10 likarnyanih ambulatorij Zasobi masovoyi informaciyiSered zasobiv masovoyi informaciyi v rajoni vidayutsya gazeti Znamya industrii Provinciya diye telestudiya Skif 2 Rozvitok kulturi ta sportuMerezha kulturno prosvitneckih zakladiv rajonu nalichuye 36 klubnih zakladiv 26 bibliotek 8 filij rajonnoyi dityachoyi muzichnoyi shkoli Sportivnih majdanchikiv na teritoriyi rajonu 21 sportivnih zaliv 22 majdanchikiv z trenazhernim obladnannyam 15 primishen dlya fizkulturno ozdorovchih zanyat 16 688 cholovik zajmayutsya v sportivnih sekciyah TurizmDiv takozh Pam yatki istoriyi Kostyantinivskogo rajonu Na teritoriyi rajonu znahoditsya regionalnij park Kleban Bik Planuyetsya rozshiriti ploshu parku bilsh nizh na 1000 ga za rahunok vklyuchennya do skladu parku novih prirodnih teritorij a takozh priyednannya vzhe utvorenih ob yektiv prirodnogo zapovidnogo fondu Religijni organizaciyiU Kostyantinivskomu rajoni zareyestrovano 7 religijnih organizacij Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi v Ukrayini Rozporyadzhennya golovi oblderzhadministraciyi vid 15 12 2000 r 840 zareyestrovana religijna gromada Hristiyanskoyi cerkvi Slovo zhittya v selishi Novodmitrivka Novodmitrivskoyi silradi Religijna situaciya v rajoni zadovilna Religijni organizaciyi yaki diyut v rajoni dotrimuyutsya chinnogo zakonodavstva Vidavnichoyu diyalnistyu ne zajmayutsya Nezareyestrovanih gromad v rajoni nemaye Div takozhKostyantinivskij rajon Karta oblasti Portal 12 bereznya 2007 u Wayback Machine PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 18 grudnya 2019 roku 533 2019 rp Pro priznachennya O Roslova golovoyu Kostyantinivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Doneckoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Kostyantinivskogo rajonu 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 3 travnya 2021 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2007 Procitovano 27 listopada 2012 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 2 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 1 bereznya 2016 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kostyantinivskij rajon Kostyantinivskij rajon Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR 15 serpnya 2015 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Slov yanskij rajon Kramatorsk Druzhkivka Slov yanskij rajon Dobropilskij rajon Kostyantinivka Bahmutskij rajon Pokrovskij rajon Yasinuvatskij rajon Gorlivka Toreck Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi