Косте́шти (молд. і рум. Costeşti, Косте́шть) — городище трипільської культури біля однойменного села в Яловенському районі Молдови приблизно за 30 км від Кишинева.
Костешти | |
---|---|
Географічні координати — близько 46°52′04″ пн. ш. 28°46′08″ сх. д. / 46.86778° пн. ш. 28.76889° сх. д. Виявлено три вали та рови, залишки двоповерхових глинобитних будинків, гончарний горн, гармати, статуетки. У Костештах IV В. І. Маркович знайшов уламок посудини зі збереженим розписом — частина жіночої фігури з гіллястими оленячими рогами на голові.
Є культурні шари епохи раннього Середньовіччя та Київської Русі. Залишки золотоординського міста (час існування — приблизно 1340—1360-ті роки). Тривають розкопки.
Золотоординський період
Золотоординська назва міста невідома. Площа міста в межах XIV століття перевищує 4 км2. Культурний шар не відрізняється особливою потужністю, досягаючи 50-60 см, що свідчить про порівняно недовгий час існування населеного пункту. Археологічні дослідження дозволяють віднести припинення життя у місті до 60-х років XIV століття. Отримані під час розкопок матеріали характеризують місто як досить великий ремісничий і торговельний пункт, який, мабуть, відігравав роль адміністративного центру навколишнього району. Це, зокрема, підтверджує відкриття значної за розмірами (600 м²) кам'яної будівлі та споруд із водопроводами з керамічних труб. Про розвиток ремісничого виробництва у місті свідчать знахідки залізних шлаків та понад 20 горнів для випалу кераміки. При цьому дослідники відзначають у культурі міста певні риси периферійності, особливо в порівнянні з Аккерманом, що може свідчити як про його меншу адміністративну значущість, так і про віддаленість від основних шляхів караванної торгівлі.
Примітки
- Костешты // Большой энциклопедический словарь
- Рыбаков Б. А. Язычество древних славян
- Егоров В. Л. Историческая география Золотой Орды XIII—XIV вв. (Москва, «Наука», 1985)
Література
- Полевой Л. Л. Поселение XIV века у села Костешты // Записки Одесского археологического общества. — 1967. — Т. 2 (35) (16 червня). — С. 121.
- Полевой Л. Л. Монеты из раскопок и сборов на поселении Костешты—Гырля (1946—1959 гг.) // Далёкое прошлое Молдавии. — Кишинёв, 1969. — С. 146—160.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koste shti mold i rum Costesti Koste sht gorodishe tripilskoyi kulturi bilya odnojmennogo sela v Yalovenskomu rajoni Moldovi priblizno za 30 km vid Kishineva Kosteshti Geografichni koordinati blizko 46 52 04 pn sh 28 46 08 sh d 46 86778 pn sh 28 76889 sh d 46 86778 28 76889 Viyavleno tri vali ta rovi zalishki dvopoverhovih glinobitnih budinkiv goncharnij gorn garmati statuetki U Kosteshtah IV V I Markovich znajshov ulamok posudini zi zberezhenim rozpisom chastina zhinochoyi figuri z gillyastimi olenyachimi rogami na golovi Ye kulturni shari epohi rannogo Serednovichchya ta Kiyivskoyi Rusi Zalishki zolotoordinskogo mista chas isnuvannya priblizno 1340 1360 ti roki Trivayut rozkopki Zolotoordinskij periodZolotoordinska nazva mista nevidoma Plosha mista v mezhah XIV stolittya perevishuye 4 km2 Kulturnij shar ne vidriznyayetsya osoblivoyu potuzhnistyu dosyagayuchi 50 60 sm sho svidchit pro porivnyano nedovgij chas isnuvannya naselenogo punktu Arheologichni doslidzhennya dozvolyayut vidnesti pripinennya zhittya u misti do 60 h rokiv XIV stolittya Otrimani pid chas rozkopok materiali harakterizuyut misto yak dosit velikij remisnichij i torgovelnij punkt yakij mabut vidigravav rol administrativnogo centru navkolishnogo rajonu Ce zokrema pidtverdzhuye vidkrittya znachnoyi za rozmirami 600 m kam yanoyi budivli ta sporud iz vodoprovodami z keramichnih trub Pro rozvitok remisnichogo virobnictva u misti svidchat znahidki zaliznih shlakiv ta ponad 20 gorniv dlya vipalu keramiki Pri comu doslidniki vidznachayut u kulturi mista pevni risi periferijnosti osoblivo v porivnyanni z Akkermanom sho mozhe svidchiti yak pro jogo menshu administrativnu znachushist tak i pro viddalenist vid osnovnih shlyahiv karavannoyi torgivli PrimitkiKosteshty Bolshoj enciklopedicheskij slovar Rybakov B A Yazychestvo drevnih slavyan Egorov V L Istoricheskaya geografiya Zolotoj Ordy XIII XIV vv Moskva Nauka 1985 LiteraturaPolevoj L L Poselenie XIV veka u sela Kosteshty Zapiski Odesskogo arheologicheskogo obshestva 1967 T 2 35 16 chervnya S 121 Polevoj L L Monety iz raskopok i sborov na poselenii Kosteshty Gyrlya 1946 1959 gg Dalyokoe proshloe Moldavii Kishinyov 1969 S 146 160