Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква святого Йосафата, давніше костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії — культова споруда у місті Коломия, діючий храм УГКЦ.
| Церква святого Йосафата (костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії) | |
|---|---|
 | |
| 48°31′00″ пн. ш. 25°01′59″ сх. д. / 48.516667000027773326565° пн. ш. 25.03333300002777762° сх. д.Координати: 48°31′00″ пн. ш. 25°01′59″ сх. д. / 48.516667000027773326565° пн. ш. 25.03333300002777762° сх. д. | |
| Тип споруди | костел |
| Розташування |  Україна, м. Коломия |
| Архітектор | Бернард Меретин |
| Кінець будівництва | 1772 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | бароко |
| Належність | УГКЦ |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Епонім | Небовзяття Діви Марії |
  Церква святого Йосафата (Коломия) (Україна) | |
 Церква святого Йосафата у Вікісховищі | |
Відомості
У XIV ст. галицькі землі захопила Польща і вже з того часу чужинці більше як на 300 років не покидали коломийських вулиць. Професор історії мистецтва, член ICOMOS, Ришард Бриковський, родина якого перед 2-ю світовою війною проживала в Коломиї, вказує, що вже 1353 р. храм Пречистої Діви Марії існував як дерев'яний костел. Покуття, а рівно Коломия стояла на пограниччі Польщі, Угорщини та Волощини і постійно було ареною не тільки міждержавних конфліктів, але й грабіжницьких нападів. Дерев'яний костел був пошкоджений, і в 1453 р. побудовано новий.
Напади чужинців продовжились на початку XVI ст. та особливо почастішали в 1-й пол. XVII ст., що привело до великої руїни міста. Після перенесення центру на нове місце в 1616‒1627 рр. споруджено новий дерев'яний костел.
Існуючий кам'яний римо-католицький костел побудовано як третій або четвертий на тому самому місці в 1762‒1772 рр. по проекту відомого німецького архітектора Бернарда Меретина — автора проєкту собору святого Юра, костелу в Годовиці (цей храм, на думку дослідника Збігнева Горнунґа, був взірцем для коломийського та інших - у Бучачі, Буську, Берездівцях і Лопатині). Фундатор і спонсор ‒ о. Щепан Мікульскі, львівський архідиякон і канонік, коломийський пробощ. Храм освячено в 1775 р.
Костел залишив помітний слід у церковному житті міста кінця XVII, початку ХХ століття, об'єднуючи віруючих поляків, а подекуди — німців та українців. Це був великий кам'яний собор, стіни якого чітко розділялися на яруси і були прикрашені пишним архітектурним декором. Під час пожежі храм частково згорів, майже повністю був знищений його зовнішній вигляд. Відбудовчі роботи розпочались в 1830 р. і тривали аж до 1895 року. Зокрема в 1851 р. було посвячено новий вівтар. Під час ґрунтовної реставрації значно змінився зовнішній вигляд костелу, було спрощено декоративну пластику фасадів, зменшено кількість кам'яних деталей. За переказами, до цього костелу ходили, в основному, прості люди, сподіваючись на заступництво Божої Матері, тому його часто називали «простонародним». Тут знаходився чудотворний образ Пресвятої Діви Марії, або «Коломийської Божої Матері», який в 1788 р. після закриття австрійською владою Домініканського костелу було урочисто перенесено до парафіяльного костелу і розміщено в головному вівтарі. 2 квітня 1946 р. він був вивезений до Польщі і зберігається в головному вівтарі костела містечка Скомельна Чарна. Завдяки старанням проф. Ришарда Бриковського для Коломиї була виготовлена точна копія згаданої ікони («образу») і в даний час зберігається в римо-католицькому костелі Святого Ігнатія Лойоли по вул. Івана Франка.
В повоєнні роки приміщення костелу використовувалось як спортивний зал. Після 1964 р. костел було капітально перебудовано на торговий центр «Дитячий світ» (добудовано торгове приміщення з північного сторони, розібрано перекриття, покрівлю і сигнатурку (маленьку вежу з дзвоном). Внутрішній простір було поділено на дві зони і фактично влаштовано два поверхи. В 1967 р. під час демонтування залізничної колії, що проходила центром міста, при зніманні шару ґрунту навпроти існуючого храму було виявлено непогано збережені дерев'яні тисові колоди, які імовірно належали до будівлі первісної церкви.
З відновленням Української державності, 1 грудня 1991 року храм був переосвячений і відновив свою діяльність як греко-католицька церква священомученика Йосафата Кунцевича. В 1997 р. реконструйовано (за винятком сигнатурки, яку замінено на куполоподібну баню).
Опис
Будівля барокового типу, мурована. Кам'яна огорожа, що оточувала прикостельний цвинтар, а також п'ятиарочна дзвіниця перед головним фасадом, після 1946 р. були знесені. Плебанію, побудовану в І пол. ХІХ ст., ґрунтовно реконструйовано. В даний час коломийською архітектурно-планувальною майстернею (керівник ‒ Хвалибога В. Р., член НСАУ, головний архітектор ‒ Русак В. В., член НСАУ) розроблено проект відновлення вищезгаданої дзвіниці з максимальним наближенням до її первинного вигляду.
Див. також
Примітки
- Hornung Z. Merenyn Bernard (zm. 1759) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. ХХ/3, zeszyt 86. — S. 443. (пол.)
- Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 23. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — . (пол.)
- вищий титул священика в єпархії у католицькій та англіканській церквах, член єпископської капітули
Джерела
- Krasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna // Folia Historiae Artium. — 1994. — № 30. — S. 119—129. (пол.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква святого Йосафата (Коломия) |
- Kukiz Tadeusz. OBRAZ MATKI BOSKIEJ Kołomyjskiej (w kościele w Skomielnej Czarnej k. Myślenic) (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatogo Josafata U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Cerkva svyatogo Josafata davnishe kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi kultova sporuda u misti Kolomiya diyuchij hram UGKC Cerkva svyatogo Josafata kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi 48 31 00 pn sh 25 01 59 sh d 48 516667000027773326565 pn sh 25 03333300002777762 sh d 48 516667000027773326565 25 03333300002777762 Koordinati 48 31 00 pn sh 25 01 59 sh d 48 516667000027773326565 pn sh 25 03333300002777762 sh d 48 516667000027773326565 25 03333300002777762Tip sporudikostelRoztashuvannya Ukrayina m KolomiyaArhitektorBernard MeretinKinec budivnictva1772Budivelna sistemaceglaStilbarokoNalezhnistUGKCStanpam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniEponimNebovzyattya Divi MariyiCerkva svyatogo Josafata Kolomiya Ukrayina Cerkva svyatogo Josafata u VikishovishiVidomostiKostel Svyatogo Josafata v Kolomiyi z dzviniceyu U XIV st galicki zemli zahopila Polsha i vzhe z togo chasu chuzhinci bilshe yak na 300 rokiv ne pokidali kolomijskih vulic Profesor istoriyi mistectva chlen ICOMOS Rishard Brikovskij rodina yakogo pered 2 yu svitovoyu vijnoyu prozhivala v Kolomiyi vkazuye sho vzhe 1353 r hram Prechistoyi Divi Mariyi isnuvav yak derev yanij kostel Pokuttya a rivno Kolomiya stoyala na pogranichchi Polshi Ugorshini ta Voloshini i postijno bulo arenoyu ne tilki mizhderzhavnih konfliktiv ale j grabizhnickih napadiv Derev yanij kostel buv poshkodzhenij i v 1453 r pobudovano novij Napadi chuzhinciv prodovzhilis na pochatku XVI st ta osoblivo pochastishali v 1 j pol XVII st sho privelo do velikoyi ruyini mista Pislya perenesennya centru na nove misce v 1616 1627 rr sporudzheno novij derev yanij kostel Isnuyuchij kam yanij rimo katolickij kostel pobudovano yak tretij abo chetvertij na tomu samomu misci v 1762 1772 rr po proektu vidomogo nimeckogo arhitektora Bernarda Meretina avtora proyektu soboru svyatogo Yura kostelu v Godovici cej hram na dumku doslidnika Zbigneva Gornunga buv vzircem dlya kolomijskogo ta inshih u Buchachi Busku Berezdivcyah i Lopatini Fundator i sponsor o Shepan Mikulski lvivskij arhidiyakon i kanonik kolomijskij probosh Hram osvyacheno v 1775 r Kostel zalishiv pomitnij slid u cerkovnomu zhitti mista kincya XVII pochatku HH stolittya ob yednuyuchi viruyuchih polyakiv a podekudi nimciv ta ukrayinciv Ce buv velikij kam yanij sobor stini yakogo chitko rozdilyalisya na yarusi i buli prikrasheni pishnim arhitekturnim dekorom Pid chas pozhezhi hram chastkovo zgoriv majzhe povnistyu buv znishenij jogo zovnishnij viglyad Vidbudovchi roboti rozpochalis v 1830 r i trivali azh do 1895 roku Zokrema v 1851 r bulo posvyacheno novij vivtar Pid chas gruntovnoyi restavraciyi znachno zminivsya zovnishnij viglyad kostelu bulo sprosheno dekorativnu plastiku fasadiv zmensheno kilkist kam yanih detalej Za perekazami do cogo kostelu hodili v osnovnomu prosti lyudi spodivayuchis na zastupnictvo Bozhoyi Materi tomu jogo chasto nazivali prostonarodnim Tut znahodivsya chudotvornij obraz Presvyatoyi Divi Mariyi abo Kolomijskoyi Bozhoyi Materi yakij v 1788 r pislya zakrittya avstrijskoyu vladoyu Dominikanskogo kostelu bulo urochisto pereneseno do parafiyalnogo kostelu i rozmisheno v golovnomu vivtari 2 kvitnya 1946 r vin buv vivezenij do Polshi i zberigayetsya v golovnomu vivtari kostela mistechka Skomelna Charna Zavdyaki starannyam prof Risharda Brikovskogo dlya Kolomiyi bula vigotovlena tochna kopiya zgadanoyi ikoni obrazu i v danij chas zberigayetsya v rimo katolickomu kosteli Svyatogo Ignatiya Lojoli po vul Ivana Franka V povoyenni roki primishennya kostelu vikoristovuvalos yak sportivnij zal Pislya 1964 r kostel bulo kapitalno perebudovano na torgovij centr Dityachij svit dobudovano torgove primishennya z pivnichnogo storoni rozibrano perekrittya pokrivlyu i signaturku malenku vezhu z dzvonom Vnutrishnij prostir bulo podileno na dvi zoni i faktichno vlashtovano dva poverhi V 1967 r pid chas demontuvannya zaliznichnoyi koliyi sho prohodila centrom mista pri znimanni sharu gruntu navproti isnuyuchogo hramu bulo viyavleno nepogano zberezheni derev yani tisovi kolodi yaki imovirno nalezhali do budivli pervisnoyi cerkvi Z vidnovlennyam Ukrayinskoyi derzhavnosti 1 grudnya 1991 roku hram buv pereosvyachenij i vidnoviv svoyu diyalnist yak greko katolicka cerkva svyashenomuchenika Josafata Kuncevicha V 1997 r rekonstrujovano za vinyatkom signaturki yaku zamineno na kupolopodibnu banyu OpisBudivlya barokovogo tipu murovana Kam yana ogorozha sho otochuvala prikostelnij cvintar a takozh p yatiarochna dzvinicya pered golovnim fasadom pislya 1946 r buli zneseni Plebaniyu pobudovanu v I pol HIH st gruntovno rekonstrujovano V danij chas kolomijskoyu arhitekturno planuvalnoyu majsterneyu kerivnik Hvaliboga V R chlen NSAU golovnij arhitektor Rusak V V chlen NSAU rozrobleno proekt vidnovlennya vishezgadanoyi dzvinici z maksimalnim nablizhennyam do yiyi pervinnogo viglyadu Div takozhKostel vsih svyatih Godovicya Kostel Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Berezdivci Kostel Voznesinnya Presvyatoyi Bogorodici Vinniki Kostel Neporochnogo zachattya Divi Mariyi Lopatin Kostel svyatogo Ignatiya Lojoli Kolomiya PrimitkiHornung Z Merenyn Bernard zm 1759 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1978 T HH 3 zeszyt 86 S 443 pol Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Secesja 1993 T 1 364 il S 23 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 85739 09 2 pol vishij titul svyashenika v yeparhiyi u katolickij ta anglikanskij cerkvah chlen yepiskopskoyi kapituliDzherelaKrasny P O problemach atrybucji architektury nowozytnej Koscioly w Kolomyi Busku Brzozdowcach i Lopatynie a tworczosc Bernarda Meretyna Folia Historiae Artium 1994 30 S 119 129 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cerkva svyatogo Josafata Kolomiya Kukiz Tadeusz OBRAZ MATKI BOSKIEJ Kolomyjskiej w kosciele w Skomielnej Czarnej k Myslenic pol