Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коста́нцо По́рта (італ. Costanzo Porta; 1529, Кремона — 26 травня 1601, Падуя) — італійський композитор пізнього Відродження, один з найвидатніших представників венеціанської школи. Славився серед сучасників як знавець контрапункту, композитор та викладач. Францисканець.
| Костанцо Порта | |
|---|---|
 | |
| Costanzo Porta | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1529 |
| Місце народження | Кремона |
| Дата смерті | 26 травня 1601 |
| Місце смерті | Падуя |
| Поховання | Базиліка святого Антонія |
| Громадянство |  Італія |
| Національність | італієць |
| Професія | композитор, капельмейстер |
| Вчителі | Адріан Вілларт |
| Відомі учні | d і d |
| Інструменти | орган |
| Жанр | мадригал, мотет, меса |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Костанцо Порта народився у Кремоні. Вступив до ордену конвентуальних францисканців. Відомостей про його життя мало, але достатньо ймовірно, що він отримав освіту у Монастирі Порта Сан Лука в Кремоні. Близько 1550 року вчився в Адріана Вілларта, фламандця, великого капельмейстера Базиліки Сан Марко у Венеції. Відвідуючи школу Вілларта, заснував першу з багатьох наступних музичних капел, а саме Собору Санта-Марія Глоріоза деї Фрарі у Венеції. У школі Віларта познайомився з Клаудіо Меруло, з яким дружив все життя.
У 1552 році став капельмейстером [it] в Озімо, де провів період інтенсивної діяльності.
У 1559 році знаходився у ділових стосунках з та з герцогом Ґвідобальдо II делла Ровере; присвятив його доньці Вірджинії свою Першу книгу мадригалів на п'ять голосів.
У 1565 році перебував у Падуї, де мав залишатися три роки. Але у 1567 році кардинал Джуліо Делла Ровере запросив його до Равенни. Тут він заснував і підняв на високий рівень столичну музичну капелу.
3 вересня 1578 року кардинал Джуліо Далла Ровере, який став для Порти не лише шанувальником, а справжнім покровителем, помер у Фоссомброне. Невдовзі по тому, після візиту до Лорето кардинала Карло Борромео, архиєпископа Мілана, Порта отримав від ієрарха пропозицію очолити [it]. Композитор ввічливо ухилився від кардинальского запрошення; одначе послав до Мілана свого учня .
На цей час його слава вже була такою широкою, що численні композитори наступної епохи віддають йому шану, за те що він увів їх до мистецтва контрапункту.
Свої останні роки Порта провів у Падуї при Базиліці Сант'Антоніо. Помер у цьому місті 26 травня 1601 року.
Стиль
Більшість творів Порти належать до сакральної музики. Особливо багато він писав мотетів; опублікував щонайменше 8 книг, одна з яких втрачена, так само як і книги мес, , та величезний цикл гімнів для вечірні.
Музика Порти є ще більш поліфонічною ніж у , і виявляє схильність до академічного, навіть суворого контрапункту, хоча він застосовується так майстерно, що текст завжди залишається легко зрозумілим. Часто використовуються строгі канони; один мотет на сім голосів з його книги 52 мотетів (1580) має не менше чотирьох голосів цілком викладених каноном. Інший мотет з цієї ж книги є мензуральним каноном, що є найбільш важкою з контрапунктових форм для виконання. В той час коли багато композиторів реагували на засудження Тридентським собором надмірного використання поліфонії, Порта очевидно не відчув себе зобов'язаним наслідувати їх; певно він мав достатню віру в свою майстерність передавати співаний текст. Його музика така ж стримана, як у Палестріни, з обачливим використанням дисонансів та хроматизмів, демонструючи поліфонічну віртуозність у манері незвичній для інших композиторів сакральної музики кінця XVI століття.
У деяких пізніх мотетах Порта широко використовував антифонне письмо, хоча сам і не знаходився у Венеції в кінці сторіччя, коли цей стиль став там знаменитим і навіть знаковим для венеціанської школи. Він провів у цьому місті декілька років як студент, навчаючись у Вілларта, і венеційські впливи у його творчості простежуються протягом усього життя. Швидше за все він був обізнаний у поточних справах школи і переймав її новації, що чудово поєднувались з його надзвичайно ученим стилем.
Він також писав мадригали, багато з яких приурочувались до важливих подій у житті родин його працедавців: весіль тощо; вони написані у простішому стилі ніж його сакральні праці, з дотриманням вимог тогочасної практики.
Твори
Збереглося близько семисот творів Костанцо Порти, серед яких вісімнадцять багатоголосних мес. З середини 1960-х до початку 70-х [it] випустила друком opera omnia (повне зібрання творів) Порти, під редакцією Джованні луізетто та Сіро Чісіліно. Серед них:
- 100 antiphonae super cantu plano de comuni sanctorum. Hymni de festis et de comuni. Magnificat octo tonorum. Missa quatuor vocum inedita, Biblioteca Antoniana, Padova 1970.
- Antiphonae quatuor vocum super cantu plano. Ineditae, Biblioteca Antoniana, Padova 1966.
- Hymnodia sacra quatuor vocum. Totius per anni circulum, Biblioteca Antoniana, Padova 1966.
- Il primo libro di madrigali a cinque voci (Перша книга мадригалів на п'ять голосів), Biblioteca Antoniana, Padova 1966.
- Il secondo libro di madrigali a cinque voci, 1569 (Друга книга мадригалів на п'ять голосів, 1569), Biblioteca Antoniana, Padova 1968.
- Il terzo libro di madrigali a cinque voci (Третя книга мадригалів на п'ять голосів), Biblioteca Antoniana, Padova 1969.
- Il quarto libro di madrigali a cinque voci, 1586 (Четверта книга мадригалів на п'ять голосів, 1586), Biblioteca Antoniana, Padova 1969.
- Il primo libro di madrigali a quattro voci, 1555 (Перша книга мадригалів на чотири голоси, 1555), Biblioteca Antoniana, Padova 1967.
- Litaniae deiparae Virginis Mariae octo vocum, Biblioteca Antoniana, Padova 1968.
- Magnificat octo, duodecim, sexdecim vocum, Biblioteca Antoniana, Padova 1969.
- Missae tres ineditae: Missa Ducalis. Missa Da pacem. Missa mortuorum, Biblioteca Antoniana, Padova 1965.
- Missarum liber primus. Pars prima, 1578, Biblioteca Antoniana, Padova 1969.
- Missarum liber primus. Pars secunda, 1578, Biblioteca Antoniana, Padova 1969.
- Motecta quatuor vocum, Biblioteca Antoniana, Padova 1964.
- Motecta quinque vocum. Liber primus, 1555, Biblioteca Antoniana, Padova 1965.
- Motecta quinque vocum. Liber secundus, 1605, Biblioteca Antoniana, Padova 1965.
- Motecta sex vocum. Liber primus, Biblioteca Antoniana, Padova 1971.
- Motecta sex vocum. Liber tertius, Biblioteca Antoniana, Padova 1971.
- Musica in introitus missarum quae in diebus dominicis celebrantur. Quinque vocum, 1566, Biblioteca Antoniana, Padova 1968.
- Musica sacra sparsa in raccolte stampate dell'epoca (Сакральна музика, розсіяна у друкованих збірках того часу), Biblioteca Antoniana, Padova 1970.
- Musica sex canenda vocibus. Liber primus, Biblioteca Antoniana, Padova 1967.
- Musica sex canenda vocibus. Liber tertius, 1585, Biblioteca Antoniana, Padova 1967.
Бібліографія
- Antonio Garbelotto, Il padre Costanzo Porta da Cremona O.F.M.Conv. grande polifonista del Cinquecento. Ricostruzione critica della vita attività e opera con lettere e documenti, elenco delle opere ed edizioni, Miscellanea Francescana, Roma 1955.
- Edera Alfieri, La cappella musicale di Loreto. Dalle origini a Costanzo Porta (1507—1574), A.M.I.S., Bologna 1970.
- Gino Zanotti, «Costanzo Porta: note biografiche», in: Il Santo. Rivista francescana di storia dottrina arte 44 (2004), fasc. 1, pp. 13-20.
- Riccardo Graciotti, «Gli anni osimani di Costanzo Porta: personaggi e vita musicale in una città della Marca d'Ancona nella seconda metà del Cinquecento», in: Il Santo. Rivista francescana di storia dottrina arte 44 (2004), fasc. 1, pp. 21-37.
- Francesco Passadore, «Costanzo Porta maestro di Cappella a Padova», in: Il Santo. Rivista francescana di storia dottrina arte 44 (2004), fasc. 1, pp. 39-49.
- Paolo Fabbri, «La musica a Ravenna fino al secolo XVI. Origini e formazione della Cappella musicale del duomo», in: Il Santo. Rivista francescana di storia dottrina arte 44 (2004), fasc. 1, pp. 51-64.
- Floriano Grimaldi, «Costanzo Porta maestro della Cappella della Santa Casa di Loreto (1574—1580)», in: Il Santo. Rivista francescana di storia dottrina arte 44 (2004), fasc. 1, pp. 65-83.
- Maria Luisa Baldassari, «Costanzo Porta: la scuola», in: Il Santo. Rivista francescana di storia dottrina arte 44 (2004), fasc. 1, pp. 85-91.
- Enrico Volontieri, «Costanza Porta: tipologie d'impiego del materiale preesistente», in: Il Santo. Rivista francescana di storia dottrina arte 44 (2004), fasc. 1, pp. 93-142.
- Lillian Pruett: «Costanzo Porta», Grove Music Online, ed. L. Macy (Accessed December 5, 2007), (subscription access) [Архівовано 21 липня 2007 у WebCite]
- (1954). Music in the Renaissance. New York: W.W. Norton & Co. ISBN .
- Costanzo Porta. The New Grove Dictionary of Music and Musicians, ed. Stanley Sadie. London: Macmillan Publishers. 1980. ISBN .
Зовнішні посилання
- Костанцо Порта: ноти на сайті ChoralWiki (англ.)
- Вільні ноти авторства Костанцо Порта на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Porta Kosta nco Po rta ital Costanzo Porta 1529 Kremona 26 travnya 1601 Paduya italijskij kompozitor piznogo Vidrodzhennya odin z najvidatnishih predstavnikiv venecianskoyi shkoli Slavivsya sered suchasnikiv yak znavec kontrapunktu kompozitor ta vikladach Franciskanec Kostanco PortaCostanzo PortaCostanzo PortaOsnovna informaciyaData narodzhennya1529 1529 Misce narodzhennyaKremonaData smerti26 travnya 1601 1601 05 26 Misce smertiPaduyaPohovannyaBazilika svyatogo AntoniyaGromadyanstvo ItaliyaNacionalnistitaliyecProfesiyakompozitor kapelmejsterVchiteliAdrian VillartVidomi uchnid i dInstrumentiorganZhanrmadrigal motet mesa Fajli u VikishovishiDiv takozh KostancoBiografiyaKostanco Porta narodivsya u Kremoni Vstupiv do ordenu konventualnih franciskanciv Vidomostej pro jogo zhittya malo ale dostatno jmovirno sho vin otrimav osvitu u Monastiri Porta San Luka v Kremoni Blizko 1550 roku vchivsya v Adriana Villarta flamandcya velikogo kapelmejstera Baziliki San Marko u Veneciyi Vidviduyuchi shkolu Villarta zasnuvav pershu z bagatoh nastupnih muzichnih kapel a same Soboru Santa Mariya Glorioza deyi Frari u Veneciyi U shkoli Vilarta poznajomivsya z Klaudio Merulo z yakim druzhiv vse zhittya U 1552 roci stav kapelmejsterom it v Ozimo de proviv period intensivnoyi diyalnosti U 1559 roci znahodivsya u dilovih stosunkah z ta z gercogom Gvidobaldo II della Rovere prisvyativ jogo donci Virdzhiniyi svoyu Pershu knigu madrigaliv na p yat golosiv U 1565 roci perebuvav u Paduyi de mav zalishatisya tri roki Ale u 1567 roci kardinal Dzhulio Della Rovere zaprosiv jogo do Ravenni Tut vin zasnuvav i pidnyav na visokij riven stolichnu muzichnu kapelu 3 veresnya 1578 roku kardinal Dzhulio Dalla Rovere yakij stav dlya Porti ne lishe shanuvalnikom a spravzhnim pokrovitelem pomer u Fossombrone Nevdovzi po tomu pislya vizitu do Loreto kardinala Karlo Borromeo arhiyepiskopa Milana Porta otrimav vid iyerarha propoziciyu ocholiti it Kompozitor vvichlivo uhilivsya vid kardinalskogo zaproshennya odnache poslav do Milana svogo uchnya Na cej chas jogo slava vzhe bula takoyu shirokoyu sho chislenni kompozitori nastupnoyi epohi viddayut jomu shanu za te sho vin uviv yih do mistectva kontrapunktu Svoyi ostanni roki Porta proviv u Paduyi pri Bazilici Sant Antonio Pomer u comu misti 26 travnya 1601 roku StilMissa Ducalis 1565 ca Bilshist tvoriv Porti nalezhat do sakralnoyi muziki Osoblivo bagato vin pisav motetiv opublikuvav shonajmenshe 8 knig odna z yakih vtrachena tak samo yak i knigi mes ta velicheznij cikl gimniv dlya vechirni Muzika Porti ye she bilsh polifonichnoyu nizh u i viyavlyaye shilnist do akademichnogo navit suvorogo kontrapunktu hocha vin zastosovuyetsya tak majsterno sho tekst zavzhdi zalishayetsya legko zrozumilim Chasto vikoristovuyutsya strogi kanoni odin motet na sim golosiv z jogo knigi 52 motetiv 1580 maye ne menshe chotiroh golosiv cilkom vikladenih kanonom Inshij motet z ciyeyi zh knigi ye menzuralnim kanonom sho ye najbilsh vazhkoyu z kontrapunktovih form dlya vikonannya V toj chas koli bagato kompozitoriv reaguvali na zasudzhennya Tridentskim soborom nadmirnogo vikoristannya polifoniyi Porta ochevidno ne vidchuv sebe zobov yazanim nasliduvati yih pevno vin mav dostatnyu viru v svoyu majsternist peredavati spivanij tekst Jogo muzika taka zh strimana yak u Palestrini z obachlivim vikoristannyam disonansiv ta hromatizmiv demonstruyuchi polifonichnu virtuoznist u maneri nezvichnij dlya inshih kompozitoriv sakralnoyi muziki kincya XVI stolittya U deyakih piznih motetah Porta shiroko vikoristovuvav antifonne pismo hocha sam i ne znahodivsya u Veneciyi v kinci storichchya koli cej stil stav tam znamenitim i navit znakovim dlya venecianskoyi shkoli Vin proviv u comu misti dekilka rokiv yak student navchayuchis u Villarta i venecijski vplivi u jogo tvorchosti prostezhuyutsya protyagom usogo zhittya Shvidshe za vse vin buv obiznanij u potochnih spravah shkoli i perejmav yiyi novaciyi sho chudovo poyednuvalis z jogo nadzvichajno uchenim stilem Vin takozh pisav madrigali bagato z yakih priurochuvalis do vazhlivih podij u zhitti rodin jogo pracedavciv vesil tosho voni napisani u prostishomu stili nizh jogo sakralni praci z dotrimannyam vimog togochasnoyi praktiki TvoriTitul vidannya tvoriv Zbereglosya blizko semisot tvoriv Kostanco Porti sered yakih visimnadcyat bagatogolosnih mes Z seredini 1960 h do pochatku 70 h it vipustila drukom opera omnia povne zibrannya tvoriv Porti pid redakciyeyu Dzhovanni luizetto ta Siro Chisilino Sered nih 100 antiphonae super cantu plano de comuni sanctorum Hymni de festis et de comuni Magnificat octo tonorum Missa quatuor vocum inedita Biblioteca Antoniana Padova 1970 Antiphonae quatuor vocum super cantu plano Ineditae Biblioteca Antoniana Padova 1966 Hymnodia sacra quatuor vocum Totius per anni circulum Biblioteca Antoniana Padova 1966 Il primo libro di madrigali a cinque voci Persha kniga madrigaliv na p yat golosiv Biblioteca Antoniana Padova 1966 Il secondo libro di madrigali a cinque voci 1569 Druga kniga madrigaliv na p yat golosiv 1569 Biblioteca Antoniana Padova 1968 Il terzo libro di madrigali a cinque voci Tretya kniga madrigaliv na p yat golosiv Biblioteca Antoniana Padova 1969 Il quarto libro di madrigali a cinque voci 1586 Chetverta kniga madrigaliv na p yat golosiv 1586 Biblioteca Antoniana Padova 1969 Il primo libro di madrigali a quattro voci 1555 Persha kniga madrigaliv na chotiri golosi 1555 Biblioteca Antoniana Padova 1967 Litaniae deiparae Virginis Mariae octo vocum Biblioteca Antoniana Padova 1968 Magnificat octo duodecim sexdecim vocum Biblioteca Antoniana Padova 1969 Missae tres ineditae Missa Ducalis Missa Da pacem Missa mortuorum Biblioteca Antoniana Padova 1965 Missarum liber primus Pars prima 1578 Biblioteca Antoniana Padova 1969 Missarum liber primus Pars secunda 1578 Biblioteca Antoniana Padova 1969 Motecta quatuor vocum Biblioteca Antoniana Padova 1964 Motecta quinque vocum Liber primus 1555 Biblioteca Antoniana Padova 1965 Motecta quinque vocum Liber secundus 1605 Biblioteca Antoniana Padova 1965 Motecta sex vocum Liber primus Biblioteca Antoniana Padova 1971 Motecta sex vocum Liber tertius Biblioteca Antoniana Padova 1971 Musica in introitus missarum quae in diebus dominicis celebrantur Quinque vocum 1566 Biblioteca Antoniana Padova 1968 Musica sacra sparsa in raccolte stampate dell epoca Sakralna muzika rozsiyana u drukovanih zbirkah togo chasu Biblioteca Antoniana Padova 1970 Musica sex canenda vocibus Liber primus Biblioteca Antoniana Padova 1967 Musica sex canenda vocibus Liber tertius 1585 Biblioteca Antoniana Padova 1967 BibliografiyaAntonio Garbelotto Il padre Costanzo Porta da Cremona O F M Conv grande polifonista del Cinquecento Ricostruzione critica della vita attivita e opera con lettere e documenti elenco delle opere ed edizioni Miscellanea Francescana Roma 1955 Edera Alfieri La cappella musicale di Loreto Dalle origini a Costanzo Porta 1507 1574 A M I S Bologna 1970 Gino Zanotti Costanzo Porta note biografiche in Il Santo Rivista francescana di storia dottrina arte 44 2004 fasc 1 pp 13 20 Riccardo Graciotti Gli anni osimani di Costanzo Porta personaggi e vita musicale in una citta della Marca d Ancona nella seconda meta del Cinquecento in Il Santo Rivista francescana di storia dottrina arte 44 2004 fasc 1 pp 21 37 Francesco Passadore Costanzo Porta maestro di Cappella a Padova in Il Santo Rivista francescana di storia dottrina arte 44 2004 fasc 1 pp 39 49 Paolo Fabbri La musica a Ravenna fino al secolo XVI Origini e formazione della Cappella musicale del duomo in Il Santo Rivista francescana di storia dottrina arte 44 2004 fasc 1 pp 51 64 Floriano Grimaldi Costanzo Porta maestro della Cappella della Santa Casa di Loreto 1574 1580 in Il Santo Rivista francescana di storia dottrina arte 44 2004 fasc 1 pp 65 83 Maria Luisa Baldassari Costanzo Porta la scuola in Il Santo Rivista francescana di storia dottrina arte 44 2004 fasc 1 pp 85 91 Enrico Volontieri Costanza Porta tipologie d impiego del materiale preesistente in Il Santo Rivista francescana di storia dottrina arte 44 2004 fasc 1 pp 93 142 Lillian Pruett Costanzo Porta Grove Music Online ed L Macy Accessed December 5 2007 subscription access Arhivovano 21 lipnya 2007 u WebCite 1954 Music in the Renaissance New York W W Norton amp Co ISBN 0 393 09530 4 Costanzo Porta The New Grove Dictionary of Music and Musicians ed Stanley Sadie London Macmillan Publishers 1980 ISBN 1 56159 174 2 Zovnishni posilannyaKostanco Porta noti na sajti ChoralWiki angl Vilni noti avtorstva Kostanco Porta na sajti International Music Score Library Project IMSLP