Косарські пісні — ліричні твори, які виконувались як супровід до праці під час косовиці та по завершенні роботи. Тематично близькі до гребовицьких та жниварських пісень.
Такими вони дійшли до наших днів. Але, як вважають окремі дослідники, у давнину вони мали інше призначення. Зокрема В. Балушок пов'язує їх виникнення та виконання з традицією ініціації як посвяти до косарських громад, вважаючи, що основна їх частина співалась після прийняття нового члена у громаду як його величання.
Основними образами у цих творах є косарі, робота яких поетизується та оспівується:
Вийшли в поле косарі косить ранком на зорі.
Ей, нуте, косарі, бо нерано почали:
Хоч не рано почали, так багато утяли!
І в жниварських, і в косарських піснях часто звучать мотиви важкої праці та недолі вдови, що сама не може впоратись із роботою в полі, тому в неї бідний врожай, немає кому допомогти, і їй доводиться за плату наймати робітників:
Зажурилась бідна удівонька,
Косарі косять, а вітер повіває,
Що не кошена дібровонька.
А бідна вдова з жалю вмирає,
Найму косарів сімдесят і чотири.
Над дрібними дітьми ридає…
Щоб покосили гори й долини.
Цими мотивами жниварські та косарські твори перегукуються із . Меланхолійним настроєм, мотивами кохання, переживаннями ліричного героя окремі з них наближені до родинно-побутових пісень, які, очевидно, виникли із календарно-обрядової творчості:
Косарі косять, вітер повіває.
До грубленої крайниці,
Десь моя мила з іншим розмовляє.
Брать холодної водиці.
Як піду я яром, яром, долиною
А там беруть воду чужі молодиці.
Давність традиції косарських пісень засвідчує той факт, що їх провідні мотиви кошення трави, образи срібної коси, чистої роси тощо наявні у творах інших циклів, зокрема в (зимовому), де вони широко представлені у щедрівках («Там Василій сіно косить», «А Василій сіно косив» та ін.). Символічним є образ смерті з косою, який з'являється не лише в обрядовій творчості (зокрема різдвяній), а й у народній ліриці, ліро-епосі та епосі.
Однак, частина косарських пісень походить з пізнішого часу, ніж архаїчна календарна обрядовість, тому вони менше зв'язані з ритуалами і більше із «новітніми» жанрами. Зокрема, зафіксована значна кількість косарських пісень з коломийковим розміром:
Ой косив я сіно-сіно, косив я отаву.
Ой любив я дівчиноньку біляву, чорняву.
Ой косив я сіно-траву, косив я осоку,
Ой любив я дівчиноньку тоненьку, високу.
Ой косив я вперед гречку, а потім пшеницю,
Ой любив я вперед дівчат, потім — молодицю.
Джерела
- Косарські пісні // Лановик М. Б., Лановик З. Б., Українська усна народна творчість — Навчальний посібник / К.: Знання-Прес, 2006. — С. 179—180.
Посилання
- [https://archive.org/stream/literaturoznavchat1#page/n527/mode/2up Косарські пісні] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 528.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kosarski pisni lirichni tvori yaki vikonuvalis yak suprovid do praci pid chas kosovici ta po zavershenni roboti Tematichno blizki do grebovickih ta zhnivarskih pisen Takimi voni dijshli do nashih dniv Ale yak vvazhayut okremi doslidniki u davninu voni mali inshe priznachennya Zokrema V Balushok pov yazuye yih viniknennya ta vikonannya z tradiciyeyu iniciaciyi yak posvyati do kosarskih gromad vvazhayuchi sho osnovna yih chastina spivalas pislya prijnyattya novogo chlena u gromadu yak jogo velichannya Osnovnimi obrazami u cih tvorah ye kosari robota yakih poetizuyetsya ta ospivuyetsya Vijshli v pole kosari kosit rankom na zori Ej nute kosari bo nerano pochali Hoch ne rano pochali tak bagato utyali I v zhnivarskih i v kosarskih pisnyah chasto zvuchat motivi vazhkoyi praci ta nedoli vdovi sho sama ne mozhe vporatis iz robotoyu v poli tomu v neyi bidnij vrozhaj nemaye komu dopomogti i yij dovoditsya za platu najmati robitnikiv Zazhurilas bidna udivonka Kosari kosyat a viter povivaye Sho ne koshena dibrovonka A bidna vdova z zhalyu vmiraye Najmu kosariv simdesyat i chotiri Nad dribnimi ditmi ridaye Shob pokosili gori j dolini Cimi motivami zhnivarski ta kosarski tvori peregukuyutsya iz Melanholijnim nastroyem motivami kohannya perezhivannyami lirichnogo geroya okremi z nih nablizheni do rodinno pobutovih pisen yaki ochevidno vinikli iz kalendarno obryadovoyi tvorchosti Kosari kosyat viter povivaye Do grublenoyi krajnici Des moya mila z inshim rozmovlyaye Brat holodnoyi vodici Yak pidu ya yarom yarom dolinoyu A tam berut vodu chuzhi molodici Davnist tradiciyi kosarskih pisen zasvidchuye toj fakt sho yih providni motivi koshennya travi obrazi sribnoyi kosi chistoyi rosi tosho nayavni u tvorah inshih cikliv zokrema v zimovomu de voni shiroko predstavleni u shedrivkah Tam Vasilij sino kosit A Vasilij sino kosiv ta in Simvolichnim ye obraz smerti z kosoyu yakij z yavlyayetsya ne lishe v obryadovij tvorchosti zokrema rizdvyanij a j u narodnij lirici liro eposi ta eposi Odnak chastina kosarskih pisen pohodit z piznishogo chasu nizh arhayichna kalendarna obryadovist tomu voni menshe zv yazani z ritualami i bilshe iz novitnimi zhanrami Zokrema zafiksovana znachna kilkist kosarskih pisen z kolomijkovim rozmirom Oj kosiv ya sino sino kosiv ya otavu Oj lyubiv ya divchinonku bilyavu chornyavu Oj kosiv ya sino travu kosiv ya osoku Oj lyubiv ya divchinonku tonenku visoku Oj kosiv ya vpered grechku a potim pshenicyu Oj lyubiv ya vpered divchat potim molodicyu DzherelaKosarski pisni Lanovik M B Lanovik Z B Ukrayinska usna narodna tvorchist Navchalnij posibnik K Znannya Pres 2006 S 179 180 Posilannya https archive org stream literaturoznavchat1 page n527 mode 2up Kosarski pisni Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 528