Коручка Таллоші (Epipactis tallosii) — вид рослин із родини зозулинцевих (Orchidaceae), зростає в Центральній Європі.
Коручка Таллоші | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
Родина: | Зозулинцеві (Orchidaceae) |
Підродина: | Epidendroideae |
Рід: | Коручка (Epipactis) |
Вид: | E. tallosii |
Біноміальна назва | |
Epipactis tallosii A.Molnár & Robatsch, 1996 publ. 1997 |
Біоморфологічна характеристика
Має висоту (14)20–40 см. Стебло досить тонке й часто злегка зигзагоподібне. Є (2)3–5(7) загострених, від яйцюватих до ланцетних листків. Суцвіття містять (6)12–25(36) квіток. Приквітки вузьколанцетні, найнижчі (часто значно) довші за квітку, ± горизонтальні. Квітки злегка пониклі. Чашолистки світло-зелені, іноді злегка коричневі зовні. Губа трохи коротша за інші пелюстки, передня частина губи (епіхіл) зазвичай більш-менш овальна за обрисом, біла, рідше рожева з базальними зеленими горбками. Задня частина губи (гіпохіл) з внутрішньої сторони зелена, а вхід до неї дуже вузький. Плід — коробочка.
Період цвітіння: липень і серпень.
Epipactis tallosii — мінливий вид. Як і справедливо для більшості автогамних видів, розмір рослин може бути дуже різним, текстура, положення та складчастість листя також змінюються залежно від кількості світла та вологи.
Середовище проживання
Зростає в Італії, Угорщині, Чехії, Словаччині, Україні.
Вид часто росте в тополевих насадженнях, населяє низинні змішані рідколісся, часто на вологих кислих субстратах, росте в тіні, типовими місцями проживання є м'які або тверді заплавні ліси.
В Україні росте на заході Закарпатської області. У ЧКУ має статус «зникаючий».
Загрози й охорона
Загрозою є втрата середовища існування, викликаної знищенням лісів, вирубкою старих дерев, неналежним поводженням з лісами, будівництвом лісових доріг та дренажем високих ґрунтових вод. Загрозами також є урбанізація, туризм, рекреаційна діяльність.
Усі орхідеї включені до Додатку B Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). Рослина внесена до Червоних списків Чехії (статус CR) й Угорщини (статус NT).
Етимологія
Вид названо на честь угорського ботаніка [eo].
Примітки
- David Průša (2007). . botany.cz. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 01.11.2021. (чеськ.)
- . Arbeitskreis Heimische Orchideen Bayern e.V. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 01.11.2021. (нім.)
- Fay M. (2011). . The IUCN. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 01.11.2021. (англ.)
- . Catalogue of Life. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 01.11.2021. (англ.)
- . Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 01.11.2021. (англ.)
- . Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 01.11.2021. (англ.)
- ЧКУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koruchka Talloshi Epipactis tallosii vid roslin iz rodini zozulincevih Orchidaceae zrostaye v Centralnij Yevropi Koruchka Talloshi Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Holodkocviti Asparagales Rodina Zozulincevi Orchidaceae Pidrodina Epidendroideae Rid Koruchka Epipactis Vid E tallosii Binomialna nazva Epipactis tallosii A Molnar amp Robatsch 1996 publ 1997Biomorfologichna harakteristikaMaye visotu 14 20 40 sm Steblo dosit tonke j chasto zlegka zigzagopodibne Ye 2 3 5 7 zagostrenih vid yajcyuvatih do lancetnih listkiv Sucvittya mistyat 6 12 25 36 kvitok Prikvitki vuzkolancetni najnizhchi chasto znachno dovshi za kvitku gorizontalni Kvitki zlegka ponikli Chasholistki svitlo zeleni inodi zlegka korichnevi zovni Guba trohi korotsha za inshi pelyustki perednya chastina gubi epihil zazvichaj bilsh mensh ovalna za obrisom bila ridshe rozheva z bazalnimi zelenimi gorbkami Zadnya chastina gubi gipohil z vnutrishnoyi storoni zelena a vhid do neyi duzhe vuzkij Plid korobochka Period cvitinnya lipen i serpen Epipactis tallosii minlivij vid Yak i spravedlivo dlya bilshosti avtogamnih vidiv rozmir roslin mozhe buti duzhe riznim tekstura polozhennya ta skladchastist listya takozh zminyuyutsya zalezhno vid kilkosti svitla ta vologi Seredovishe prozhivannyaZrostaye v Italiyi Ugorshini Chehiyi Slovachchini Ukrayini Vid chasto roste v topolevih nasadzhennyah naselyaye nizinni zmishani ridkolissya chasto na vologih kislih substratah roste v tini tipovimi miscyami prozhivannya ye m yaki abo tverdi zaplavni lisi V Ukrayini roste na zahodi Zakarpatskoyi oblasti U ChKU maye status znikayuchij Zagrozi j ohoronaZagrozoyu ye vtrata seredovisha isnuvannya viklikanoyi znishennyam lisiv virubkoyu starih derev nenalezhnim povodzhennyam z lisami budivnictvom lisovih dorig ta drenazhem visokih gruntovih vod Zagrozami takozh ye urbanizaciya turizm rekreacijna diyalnist Usi orhideyi vklyucheni do Dodatku B Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni ta flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Roslina vnesena do Chervonih spiskiv Chehiyi status CR j Ugorshini status NT EtimologiyaVid nazvano na chest ugorskogo botanika eo PrimitkiDavid Prusa 2007 botany cz Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 01 11 2021 chesk Arbeitskreis Heimische Orchideen Bayern e V Arhiv originalu za 1 listopada 2021 Procitovano 01 11 2021 nim Fay M 2011 The IUCN Arhiv originalu za 12 grudnya 2020 Procitovano 01 11 2021 angl Catalogue of Life Arhiv originalu za 1 listopada 2021 Procitovano 01 11 2021 angl Plants of the World Online Kew Science Arhiv originalu za 4 listopada 2020 Procitovano 01 11 2021 angl Euro Med Plantbase Arhiv originalu za 1 listopada 2021 Procitovano 01 11 2021 angl ChKU