Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олексій Кирилович Кортунов 28 березня 1907 19070328 місто Новочеркаськ тепер Ростовської області Російська Федерація 18

Кортунов Олексій Кирилович

Кортунов Олексій Кирилович

Олексій Кирилович Кортунов (28 березня 1907(19070328), місто Новочеркаськ, тепер Ростовської області, Російська Федерація — 18 листопада 1973, місто Москва) — радянський державний діяч, міністр газової промисловості СРСР, міністр будівництва підприємств нафтової і газової промисловості СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1973 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—8-го скликань. Герой Радянського Союзу (24.03.1945)

Кортунов Олексій Кирилович
Народився28 березня 1907(1907-03-28)
Новочеркаськ, Російська імперія
Помер18 листопада 1973(1973-11-18) (66 років)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Громадянствоimage Росія, image СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьофіцер, політик
Учасникнімецько-радянська війна
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
image
image image image image image image image image image image image image image image image image image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кортунов.

Життєпис

Народився в родині робітника-залізничника. У 1922—1926 роках навчався в професійно-технічній школі, був учнем слюсаря. У 1925 році вступив до комсомолу.

У 1926—1927 роках — кочегар паровоза, помічник машиніста залізничного депо.

У 1931 році закінчив Північно-Кавказький інститут водного господарства та меліорації в Новочеркаську, в 1933 році — аспірантуру Всесоюзного науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації в Москві.

З 1933 по 1936 рік працював на будівництві металургійного комбінату «Азовсталь» в місті Маріуполі Донецької області: виконавець робіт (виконроб), бригадир слюсарно-механічної бригади (1933—1934), помічник головного механіка доменного цеху (1934), начальник розливної машини (1934—1936).

З 1936 року працював в будівельному тресті № 18 на будівництві об'єктів Центрального аерогідродинамічного інституту (ЦАГІ) в Раменському районі Московської області: інженер-механізатор, начальник будівництва блоку великих аеродинамічних труб, начальник будівництва льотно-дослідницького інституту.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У Червоній армії з 1941 року. З 1941 по 1942 рік навчався на Військово-інженерних курсах РСЧА. Учасник німецько-радянської війни. З 1942 року — начальник інженерної служби 134-ї стрілецької дивізії РСЧА. З березня 1943 по 1945 рік — командир 629-го стрілецького полку 134-ї стрілецької дивізії 69-ї армії 1-го Білоруського фронту.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за вміле командування полком, зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому геройство і мужність полковнику Кортунова Олексію Кириловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

З липня 1945 року — начальник військового відділу Радянської окупаційної військової адміністрації землі Тюрингія в Німеччині. З вересня 1948 року — в запасі.

У 1948—1950 роках — начальник Туймазинського територіально-будівельного управління Головнафтогазбуду при Раді міністрів СРСР.

У 1950—1953 роках — заступник міністра нафтової промисловості СРСР.

У 1953—1954 роках — начальник Головного управління із будівництва в східних районах, у 1954—1955 роках — начальник Головного управління нафтопромислового будівництва Міністерства нафтової промисловості СРСР.

У лютому — 25 травня 1955 року — заступник міністра будівництва підприємств нафтової промисловості СРСР.

25 травня 1955 — 10 травня 1957 року — міністр будівництва підприємств нафтової промисловості СРСР.

У травні 1957 — березні 1963 року — начальник Головного управління газової промисловості при Раді міністрів СРСР (одночасно у жовтні 1961 — березні 1963 року — міністр СРСР).

У березні 1963 — 2 жовтня 1965 року — голова Державного виробничого комітету із газової промисловості СРСР — міністр СРСР.

2 жовтня 1965 — 20 вересня 1972 року — міністр газової промисловості СРСР.

20 вересня 1972 — 18 листопада 1973 року — міністр будівництва підприємств нафтової і газової промисловості СРСР.

Помер 18 листопада 1973 року після важкої, тривалої хвороби. Похований в місті Москві на Новодівочому цвинтарі.

Військове звання

Нагороди

Примітки

Посилання

  • Кортунов Алексей Кириллович [ 27 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksij Kirilovich Kortunov 28 bereznya 1907 19070328 misto Novocherkask teper Rostovskoyi oblasti Rosijska Federaciya 18 listopada 1973 misto Moskva radyanskij derzhavnij diyach ministr gazovoyi promislovosti SRSR ministr budivnictva pidpriyemstv naftovoyi i gazovoyi promislovosti SRSR Kandidat u chleni CK KPRS u 1961 1973 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 6 8 go sklikan Geroj Radyanskogo Soyuzu 24 03 1945 Kortunov Oleksij KirilovichNarodivsya28 bereznya 1907 1907 03 28 Novocherkask Rosijska imperiyaPomer18 listopada 1973 1973 11 18 66 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvo Rosiya SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistoficer politikUchasniknimecko radyanska vijnaPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d PartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kortunov ZhittyepisNarodivsya v rodini robitnika zaliznichnika U 1922 1926 rokah navchavsya v profesijno tehnichnij shkoli buv uchnem slyusarya U 1925 roci vstupiv do komsomolu U 1926 1927 rokah kochegar parovoza pomichnik mashinista zaliznichnogo depo U 1931 roci zakinchiv Pivnichno Kavkazkij institut vodnogo gospodarstva ta melioraciyi v Novocherkasku v 1933 roci aspiranturu Vsesoyuznogo naukovo doslidnogo institutu gidrotehniki i melioraciyi v Moskvi Z 1933 po 1936 rik pracyuvav na budivnictvi metalurgijnogo kombinatu Azovstal v misti Mariupoli Doneckoyi oblasti vikonavec robit vikonrob brigadir slyusarno mehanichnoyi brigadi 1933 1934 pomichnik golovnogo mehanika domennogo cehu 1934 nachalnik rozlivnoyi mashini 1934 1936 Z 1936 roku pracyuvav v budivelnomu tresti 18 na budivnictvi ob yektiv Centralnogo aerogidrodinamichnogo institutu CAGI v Ramenskomu rajoni Moskovskoyi oblasti inzhener mehanizator nachalnik budivnictva bloku velikih aerodinamichnih trub nachalnik budivnictva lotno doslidnickogo institutu Chlen VKP b z 1939 roku U Chervonij armiyi z 1941 roku Z 1941 po 1942 rik navchavsya na Vijskovo inzhenernih kursah RSChA Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Z 1942 roku nachalnik inzhenernoyi sluzhbi 134 yi strileckoyi diviziyi RSChA Z bereznya 1943 po 1945 rik komandir 629 go strileckogo polku 134 yi strileckoyi diviziyi 69 yi armiyi 1 go Biloruskogo frontu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 bereznya 1945 roku za vmile komanduvannya polkom zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya i proyavleni pri comu gerojstvo i muzhnist polkovniku Kortunova Oleksiyu Kirilovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka Z lipnya 1945 roku nachalnik vijskovogo viddilu Radyanskoyi okupacijnoyi vijskovoyi administraciyi zemli Tyuringiya v Nimechchini Z veresnya 1948 roku v zapasi U 1948 1950 rokah nachalnik Tujmazinskogo teritorialno budivelnogo upravlinnya Golovnaftogazbudu pri Radi ministriv SRSR U 1950 1953 rokah zastupnik ministra naftovoyi promislovosti SRSR U 1953 1954 rokah nachalnik Golovnogo upravlinnya iz budivnictva v shidnih rajonah u 1954 1955 rokah nachalnik Golovnogo upravlinnya naftopromislovogo budivnictva Ministerstva naftovoyi promislovosti SRSR U lyutomu 25 travnya 1955 roku zastupnik ministra budivnictva pidpriyemstv naftovoyi promislovosti SRSR 25 travnya 1955 10 travnya 1957 roku ministr budivnictva pidpriyemstv naftovoyi promislovosti SRSR U travni 1957 berezni 1963 roku nachalnik Golovnogo upravlinnya gazovoyi promislovosti pri Radi ministriv SRSR odnochasno u zhovtni 1961 berezni 1963 roku ministr SRSR U berezni 1963 2 zhovtnya 1965 roku golova Derzhavnogo virobnichogo komitetu iz gazovoyi promislovosti SRSR ministr SRSR 2 zhovtnya 1965 20 veresnya 1972 roku ministr gazovoyi promislovosti SRSR 20 veresnya 1972 18 listopada 1973 roku ministr budivnictva pidpriyemstv naftovoyi i gazovoyi promislovosti SRSR Pomer 18 listopada 1973 roku pislya vazhkoyi trivaloyi hvorobi Pohovanij v misti Moskvi na Novodivochomu cvintari Vijskove zvannyapolkovnikNagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 24 03 1945 chotiri ordeni Lenina 24 03 1945 2 04 1957 1 07 1966 25 08 1971 dva ordeni Chervonogo Prapora 19 03 1943 21 05 1945 orden Suvorova III st 25 08 1944 orden Oleksandra Nevskogo 13 10 1943 Chehoslovachchina 26 06 1967 Hrest Horobrih Polsha 1945 medaliPrimitkiPosilannyaKortunov Aleksej Kirillovich 27 lipnya 2020 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ