Коро́сти — село Коломийського району Івано-Франківської області. Це наймолодше село на Гуцульщині, яке заселялося вихідцями з Косівщини та Верховинщини.
село Корости | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Коломийський район |
Рада | Матеївецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA26080110070091345 |
Основні дані | |
Засноване | В 1933 р. було виділено зі складу с.Трійця Снятинського повіту |
Населення | 350 чол. на 1.01.2012 р. |
Площа | 4,17 км² |
Густота населення | 83,93 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78631 |
Телефонний код | +380 03478 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°25′18″ пн. ш. 25°10′20″ сх. д. / 48.42167° пн. ш. 25.17222° сх. д.Координати: 48°25′18″ пн. ш. 25°10′20″ сх. д. / 48.42167° пн. ш. 25.17222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 298 м над рівнем моря м |
Водойми | р.Цуцулинок та кілька безіменних потічків |
Найближча залізнична станція | станція Заболотів Львівської залізниці |
Відстань до залізничної станції | 12 км км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78631 Івано-Франківська область, Коломийський район, с.Трач |
Карта | |
Корости | |
Корости | |
Мапа | |
Розміщене в передгір'ї Карпат на Покутсько-Черемошській височині.
Місцевість горбиста, покрита лісами. Межує з селами Трач, Цуцулин, Кривоброди, Трійця Коломийського району та Химчин Косівського.Відстань до Коломиї 20 км.
На окраїні села протікає річка Цуцулинок, є потічок Гнилий Потік і ряд безіменних струмків.
Лісові масиви: Гряда, Сапчі. Урочища: Косівцево, Тирсина, Павлюково, Матієво, Криворівське, Кунцівка, Гуральня, Горбова Дорога, Грицьків Беріг, Гнилий Потік, Кам'янець. В селі є такі кутки: Центр, Долина, Ями, Тратинів, Кубаня, Жовтий Беріг, Довговець. Село Корости виникло в середині 19 ст. на території с. Трійця Снятинського повіту, як присілок. Це були колишні панські землі, їх купували жителі навколишніх сіл і користувалися ними. Очевидно, за переказами, звідси походить назва села.
Мешканці називають своє село Користи. Скоріше всього від слова «користуватися».
В 1933 році Корости стали окремим селом, тут було закладено цвинтар.
В 1933 році зусиллями місцевих жителів і за допомоги мешканців сусідніх сіл було побудовано невеличку церкву, яку обслуговував греко-католицький священик з села Трійця. В радянські часи церква не діяла, але ключі від неї зберігалися у селян.
В дорадянський період в селі існувала панська економія, працювала гуральня, був шинок, яким володів єврей Кунцьо.
Через село проходила добротна ґрунтова дорога, яка в заболочених місцях була викладена дерев'яними колодами. Панський двір було якісно меліоровано. На початку 80-х років проводилися меліораційні роботи, під час яких було виявлено колоди і давня меліорація, було знайдено кремінне знаряддя, що може свідчити про перебування тут людини ще в кам'яній добі.
В 20-30-х роках 20 століття жителі Коростів брали активну участь у революційній боротьбі під проводом КПЗУ, у селі діяла підпільна піонерська організація, селяни брали участь у першотравневих демостраціях в Заболотові. В 1940 році на базі панської економії було створено перший в околиці колгосп, між іншим без будь-якого тиску, незаможними селянами.
В роки війни та після неї панська економія, ґуральня та шинок були зруйновані та розграбовані. Жителі села брали участь у Другій світовій війні та національно-визвольному русі, багато загинуло під час цих подій.
На початку 50-х років почалася масова колективізація. В результаті проведення землевпорядкувальних робіт значна територія села перейшла до складу с. Химчин Косівського району. Жителі цієї території до сьогодні асоціюють себе з Коростами, беруть активну участь у діяльності церковної громади, хоронять своїх родичів на сільському цвинтарі.В 1961 році село було передано до Косівського району.За результатами адмінреформи з 2020 року село Корости перебуває у складі Матеївецької ОТГ(Трацький старостинський округ).
В часи Радянського Союзу до початку 70-х років в селі діяла початкова школа, був невеличкий клуб. Потім село визнали неперспективним, школу закрили, клуб поступово зруйнувався, навіть нормальної дороги не було. Докорінні зміни почалися на початку 90-х років. В село проклали асфальтову дорогу, почалося будівництво клубу, навіть став курсувати рейсовий автобус.
З 1987 року в селі діяв ФАП. З розвалом СРСР та з розграбуванням колгоспного господарства все завмерло.
В 2005 році вдалося завершити будівництво сільського клубу.
У селі є магазин, працює пилорама та виробництво будівельних шлакоблоків. Жителі працюють в особистих селянських господарствах, займаються народними промислами.
12 червня 2020 року село увійшло до меж нового Коломийського району..
Релігія
Наприкінці 80-х на початку 90-х років жителями села була побудова нова цегляна церква, яка була освячена в 1993 році на свято Вознесіння Христового. Громада належить до ПЦУ. Настоятель о. Василь Онищук.
Діє також громада п'ятидесятників, яка має свій молитовний дім. В селі уже другий рік поспіль, у серпні-місяці, проводиться міжнародний християнський фестиваль «Джерело» .
Посилання
Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koro sti selo Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Ce najmolodshe selo na Guculshini yake zaselyalosya vihidcyami z Kosivshini ta Verhovinshini selo KorostiKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kolomijskij rajonRada Mateyivecka silska gromadaKod KATOTTG UA26080110070091345Osnovni daniZasnovane V 1933 r bulo vidileno zi skladu s Trijcya Snyatinskogo povituNaselennya 350 chol na 1 01 2012 r Plosha 4 17 km Gustota naselennya 83 93 osib km Poshtovij indeks 78631Telefonnij kod 380 03478Geografichni daniGeografichni koordinati 48 25 18 pn sh 25 10 20 sh d 48 42167 pn sh 25 17222 sh d 48 42167 25 17222 Koordinati 48 25 18 pn sh 25 10 20 sh d 48 42167 pn sh 25 17222 sh d 48 42167 25 17222Serednya visota nad rivnem morya 298 m nad rivnem morya mVodojmi r Cuculinok ta kilka bezimennih potichkivNajblizhcha zaliznichna stanciya stanciya Zabolotiv Lvivskoyi zalizniciVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 km kmMisceva vladaAdresa radi 78631 Ivano Frankivska oblast Kolomijskij rajon s TrachKartaKorostiKorostiMapa Rozmishene v peredgir yi Karpat na Pokutsko Cheremoshskij visochini Miscevist gorbista pokrita lisami Mezhuye z selami Trach Cuculin Krivobrodi Trijcya Kolomijskogo rajonu ta Himchin Kosivskogo Vidstan do Kolomiyi 20 km Na okrayini sela protikaye richka Cuculinok ye potichok Gnilij Potik i ryad bezimennih strumkiv Lisovi masivi Gryada Sapchi Urochisha Kosivcevo Tirsina Pavlyukovo Matiyevo Krivorivske Kuncivka Guralnya Gorbova Doroga Grickiv Berig Gnilij Potik Kam yanec V seli ye taki kutki Centr Dolina Yami Tratiniv Kubanya Zhovtij Berig Dovgovec Selo Korosti viniklo v seredini 19 st na teritoriyi s Trijcya Snyatinskogo povitu yak prisilok Ce buli kolishni panski zemli yih kupuvali zhiteli navkolishnih sil i koristuvalisya nimi Ochevidno za perekazami zvidsi pohodit nazva sela Meshkanci nazivayut svoye selo Koristi Skorishe vsogo vid slova koristuvatisya V 1933 roci Korosti stali okremim selom tut bulo zakladeno cvintar V 1933 roci zusillyami miscevih zhiteliv i za dopomogi meshkanciv susidnih sil bulo pobudovano nevelichku cerkvu yaku obslugovuvav greko katolickij svyashenik z sela Trijcya V radyanski chasi cerkva ne diyala ale klyuchi vid neyi zberigalisya u selyan V doradyanskij period v seli isnuvala panska ekonomiya pracyuvala guralnya buv shinok yakim volodiv yevrej Kunco Cherez selo prohodila dobrotna gruntova doroga yaka v zabolochenih miscyah bula vikladena derev yanimi kolodami Panskij dvir bulo yakisno meliorovano Na pochatku 80 h rokiv provodilisya melioracijni roboti pid chas yakih bulo viyavleno kolodi i davnya melioraciya bulo znajdeno kreminne znaryaddya sho mozhe svidchiti pro perebuvannya tut lyudini she v kam yanij dobi V 20 30 h rokah 20 stolittya zhiteli Korostiv brali aktivnu uchast u revolyucijnij borotbi pid provodom KPZU u seli diyala pidpilna pionerska organizaciya selyani brali uchast u pershotravnevih demostraciyah v Zabolotovi V 1940 roci na bazi panskoyi ekonomiyi bulo stvoreno pershij v okolici kolgosp mizh inshim bez bud yakogo tisku nezamozhnimi selyanami V roki vijni ta pislya neyi panska ekonomiya guralnya ta shinok buli zrujnovani ta rozgrabovani Zhiteli sela brali uchast u Drugij svitovij vijni ta nacionalno vizvolnomu rusi bagato zaginulo pid chas cih podij Na pochatku 50 h rokiv pochalasya masova kolektivizaciya V rezultati provedennya zemlevporyadkuvalnih robit znachna teritoriya sela perejshla do skladu s Himchin Kosivskogo rajonu Zhiteli ciyeyi teritoriyi do sogodni asociyuyut sebe z Korostami berut aktivnu uchast u diyalnosti cerkovnoyi gromadi horonyat svoyih rodichiv na silskomu cvintari V 1961 roci selo bulo peredano do Kosivskogo rajonu Za rezultatami adminreformi z 2020 roku selo Korosti perebuvaye u skladi Mateyiveckoyi OTG Trackij starostinskij okrug V chasi Radyanskogo Soyuzu do pochatku 70 h rokiv v seli diyala pochatkova shkola buv nevelichkij klub Potim selo viznali neperspektivnim shkolu zakrili klub postupovo zrujnuvavsya navit normalnoyi dorogi ne bulo Dokorinni zmini pochalisya na pochatku 90 h rokiv V selo proklali asfaltovu dorogu pochalosya budivnictvo klubu navit stav kursuvati rejsovij avtobus Z 1987 roku v seli diyav FAP Z rozvalom SRSR ta z rozgrabuvannyam kolgospnogo gospodarstva vse zavmerlo V 2005 roci vdalosya zavershiti budivnictvo silskogo klubu U seli ye magazin pracyuye pilorama ta virobnictvo budivelnih shlakoblokiv Zhiteli pracyuyut v osobistih selyanskih gospodarstvah zajmayutsya narodnimi promislami 12 chervnya 2020 roku selo uvijshlo do mezh novogo Kolomijskogo rajonu ReligiyaNaprikinci 80 h na pochatku 90 h rokiv zhitelyami sela bula pobudova nova ceglyana cerkva yaka bula osvyachena v 1993 roci na svyato Voznesinnya Hristovogo Gromada nalezhit do PCU Nastoyatel o Vasil Onishuk Diye takozh gromada p yatidesyatnikiv yaka maye svij molitovnij dim V seli uzhe drugij rik pospil u serpni misyaci provoditsya mizhnarodnij hristiyanskij festival Dzherelo PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Ivano Frankivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti