Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Королівство Ісландія (ісл. Konungsríkið Ísland, дан. Kongeriget Island) — колишня конституційна монархія, що існувала на території Ісландії з 1 грудня 1918 по 17 червня 1944. Королівство було зв'язане персональною унією з Данією, на чолі королівства був король Данії Крістіан X. Припинило існування внаслідок референдуму щодо незалежності Ісландії, за яким країна вийшла з-під усякої залежності від Данії та була проголошена республікою.
Утворення
Ісландія перебувала під контролем Данії з 1380 року, втім формальне управління краєм Данія розпочала 1814 року, розірвавши персональну унію з Норвегією. 1874 року ісландці отримали частину прав із самоврядування. Їх було вписано до Конституції Данії, де згодом переглянуто 1903 року, коли данці ввели уряд комісара у справах Ісландії. Комісар перебував у Рейк'явіку та мав займатися справами, пов'язаними з Ісландією, а також брати участь у роботі місцевого парламенту, Альтинґу.
1 грудня 1918 року Данія підписала з Ісландією акт унії, за яким Данія визнавала Ісландію цілком суверенною державою, пов'язаною з Данією персональною унією. Ісландія створила власний прапор та герб, а також попросила Данію, аби та представляла її на міжнародній арені та займалася обороною Ісландії. 1940 акт унії було переглянуто, а через три роки його мали наново підписати, чого не сталося.
Друга світова війна
9 квітня 1940 Німеччина розпочала окупацію Данії. Вже через кілька годин після окупації країни комунікація між Данією та Ісландією була перервана. У зв'язку з цим парламент Ісландії попросив комісара у справах Ісландії Свейнна Б'єрнссона взяти контроль над внутрішніми та зовнішніми справами країни. В перший рік війни Ісландія зайняла нейтральну позицію, чинячи спротив як Великій Британії, так і Третьому Райху. Країна остерігалася від вторгнення котроїсь із сторін. 10 травня 1940 року почалася операція Форк (британська інвазія на Ісландію). Близько 800 англійських солдат і моряків висадилися в порту Рейк'явіка. Уряд Ісландії був критично налаштований щодо інвазійних військ, однак 17 травня ключові позиції острова було зайнято, на територію країни висадився чотиритисячний британський десант, тож прем'єр-міністр Ісландії дав повідомлення приймати інвазійні сили з гостинністю та повагою. Сили союзників залишалися на острові аж до закінчення війни 1945 року.
Під час піку окупації Ісландії на острові перебувало 25 тис. британських солдатів. Завдяки їх розміщенню практично було ліквідовано безробіття в районі Рейк'явіка та інших стратегічно важливих місцях. В липні 1941 року, за згодою обох сторін, контроль над островом перебрали США. Це було спричинено тим, що британці потребували військової сили в інших регіонах. В пік американської окупації країни на острові перебувало 40 тис. американських солдатів, що дорівнювало кількості чоловіків працездатного віку на острові (населення Ісландії в той час становило 120-130 тис. мешканців).
Незалежність та проголошення республіки
24 травня 1944 року в Ісландії відбувся референдум щодо незалежності країни. Більшість виборців проголосувала за повну незалежність, яку було проголошено 17 червня 1944 року. В Данії, на той час окупованій Німеччиною, проголошення незалежності Ісландії було сприйнято з обуренням, з'явилися думки про військову інтервенцію на острів. Проте король Данії Крістіан X надіслав листа, в якому привітав громадян Ісландії.
Ресурси Інтернету
- Länderportal für Island mit Informationen zur Geschichte Islands [ 23 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolivstvo Islandiya Konungsrikid Island Kongeriget Island monarhiya v personalnij uniyi 1918 1944 Prapor Gerb Stolicya Rejk yavik Mova i islandska danska Plosha 103 000 Naselennya 127 800 Forma pravlinnya konstitucijna monarhiya Korol Kristian X Korolivstvo Islandiya isl Konungsrikid Island dan Kongeriget Island kolishnya konstitucijna monarhiya sho isnuvala na teritoriyi Islandiyi z 1 grudnya 1918 po 17 chervnya 1944 Korolivstvo bulo zv yazane personalnoyu uniyeyu z Daniyeyu na choli korolivstva buv korol Daniyi Kristian X Pripinilo isnuvannya vnaslidok referendumu shodo nezalezhnosti Islandiyi za yakim krayina vijshla z pid usyakoyi zalezhnosti vid Daniyi ta bula progoloshena respublikoyu UtvorennyaIslandiya perebuvala pid kontrolem Daniyi z 1380 roku vtim formalne upravlinnya krayem Daniya rozpochala 1814 roku rozirvavshi personalnu uniyu z Norvegiyeyu 1874 roku islandci otrimali chastinu prav iz samovryaduvannya Yih bulo vpisano do Konstituciyi Daniyi de zgodom pereglyanuto 1903 roku koli danci vveli uryad komisara u spravah Islandiyi Komisar perebuvav u Rejk yaviku ta mav zajmatisya spravami pov yazanimi z Islandiyeyu a takozh brati uchast u roboti miscevogo parlamentu Altingu 1 grudnya 1918 roku Daniya pidpisala z Islandiyeyu akt uniyi za yakim Daniya viznavala Islandiyu cilkom suverennoyu derzhavoyu pov yazanoyu z Daniyeyu personalnoyu uniyeyu Islandiya stvorila vlasnij prapor ta gerb a takozh poprosila Daniyu abi ta predstavlyala yiyi na mizhnarodnij areni ta zajmalasya oboronoyu Islandiyi 1940 akt uniyi bulo pereglyanuto a cherez tri roki jogo mali nanovo pidpisati chogo ne stalosya Druga svitova vijnaKorol Kristian X 9 kvitnya 1940 Nimechchina rozpochala okupaciyu Daniyi Vzhe cherez kilka godin pislya okupaciyi krayini komunikaciya mizh Daniyeyu ta Islandiyeyu bula perervana U zv yazku z cim parlament Islandiyi poprosiv komisara u spravah Islandiyi Svejnna B yernssona vzyati kontrol nad vnutrishnimi ta zovnishnimi spravami krayini V pershij rik vijni Islandiya zajnyala nejtralnu poziciyu chinyachi sprotiv yak Velikij Britaniyi tak i Tretomu Rajhu Krayina osterigalasya vid vtorgnennya kotroyis iz storin 10 travnya 1940 roku pochalasya operaciya Fork britanska invaziya na Islandiyu Blizko 800 anglijskih soldat i moryakiv visadilisya v portu Rejk yavika Uryad Islandiyi buv kritichno nalashtovanij shodo invazijnih vijsk odnak 17 travnya klyuchovi poziciyi ostrova bulo zajnyato na teritoriyu krayini visadivsya chotiritisyachnij britanskij desant tozh prem yer ministr Islandiyi dav povidomlennya prijmati invazijni sili z gostinnistyu ta povagoyu Sili soyuznikiv zalishalisya na ostrovi azh do zakinchennya vijni 1945 roku Pid chas piku okupaciyi Islandiyi na ostrovi perebuvalo 25 tis britanskih soldativ Zavdyaki yih rozmishennyu praktichno bulo likvidovano bezrobittya v rajoni Rejk yavika ta inshih strategichno vazhlivih miscyah V lipni 1941 roku za zgodoyu oboh storin kontrol nad ostrovom perebrali SShA Ce bulo sprichineno tim sho britanci potrebuvali vijskovoyi sili v inshih regionah V pik amerikanskoyi okupaciyi krayini na ostrovi perebuvalo 40 tis amerikanskih soldativ sho dorivnyuvalo kilkosti cholovikiv pracezdatnogo viku na ostrovi naselennya Islandiyi v toj chas stanovilo 120 130 tis meshkanciv Nezalezhnist ta progoloshennya respubliki24 travnya 1944 roku v Islandiyi vidbuvsya referendum shodo nezalezhnosti krayini Bilshist viborciv progolosuvala za povnu nezalezhnist yaku bulo progolosheno 17 chervnya 1944 roku V Daniyi na toj chas okupovanij Nimechchinoyu progoloshennya nezalezhnosti Islandiyi bulo sprijnyato z oburennyam z yavilisya dumki pro vijskovu intervenciyu na ostriv Prote korol Daniyi Kristian X nadislav lista v yakomu privitav gromadyan Islandiyi Resursi InternetuLanderportal fur Island mit Informationen zur Geschichte Islands 23 lyutogo 2013 u Wayback Machine