У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корнілов Павло Денисович Корнілов 29 травня 11 червня 1912 с Амур 22 л

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корнілов.

Павло Денисович Корнілов (29 травня (11 червня) 1912, с. Амур — 22 липня 1946, Москва) — радянський футболіст, нападник. Перший футболіст, що виступав за київське «Динамо» та московський «Спартак». Володів високими швидкісними якостями, стрімким стартовим ривком, потужним ударом. Стрункий, широкоплечий, фізично сильний, вмів тримати в напрузі захист суперників, діяв просто, але ефективно.

Павло Корнілов

Особисті дані

Повне ім'я

Павло Денисович Корнілов

Народження

29 травня (11 червня) 1912

с. Амур

Смерть

22 липня 1946 (34 роки)

Москва, СРСР

Зріст

180 см

Вага

80 кг

Громадянство

СРСР

Позиція

Нападник

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1929—1931	«з-д ім. Ворошилова»	?	(?)
1932—1937	«Динамо» (Дніпропетровськ)	?	(?)
1937	«Динамо» (Одеса)	?	(?)
1938	«Динамо» (Київ)	11	(7)
1938—1941	«Спартак» (Москва)	64	(38)
1941—1943		?	(?)
1945	«Харчовик» (Одеса)	10	(1)
1946	«Динамо» (Кишинів)	?	(?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Біографія

Народився 29 травня (11 червня) 1912 року в селищі Амур (зараз — територія Дніпра) Катеринославської губернії.

Почав грати в 1927 році в Дніпропетровську в юнацькій команді, а з 1929 року в команді заводу ім. К. Е. Ворошилова.

З 1932 року грав за дніпропетровське «Динамо», в складі якого в ході першості СРСР 1937 року оформив два гостьових хет-трики (Харків, Одеса), що до сих пір є неперевершеним показником для дніпропетровських футболістів.

У 1937–1938 році потроху пограв за київське та одеське «Динамо», після чого нападника помітив московський «Спортак», куди Корнілов перейшов у вересні 1938 року і в двох сезонах поспіль допомагав клубу виграти чемпіонат країни, а також одного разу кубок. У Москві «паву», як називали Корнілова в команді, просто обожнювали. Його фірмовий гол: кинути м'яч собі на хід (або отримати довгий пас в порожню зону), на швидкості обігнати захисників, оббігти вискочившого на зустріч воротаря, і закотити м'яч у порожні ворота. Після чого підійти до приголомшеного голкіпера, сплюнути поруч з ним і вимовити одне слово з сильним українським акцентом: «Кури».

У вищій лізі чемпіонату СРСР з урахуванням незакінченого першості 1941 провів 75 матчів і забив 45 м'ячів.

Під час війни тренувався разом з московськими «Спартаком» та «Зенітом», а також протягом 1943–1944 року тренував «Дзержинець» (Нижній Тагіл).

Після війни виступав за нижчолігові «Харчовик» (Одеса) та «Динамо» (Кишинів).

Передчасно помер 22 липня 1946 року в Москві, від наслідків важкої травми голови, отриманої поза футбольним полем.

Досягнення

Чемпіон СРСР: 1938, 1939
Третій призер чемпіонату СРСР: 1940
Володар Кубка СРСР: 1939 року.
У списку «33 найкращих футболістів СРСР»: 1939 (№ 3)

Примітки

Забытые команды: «Динамо» Днепропетровск [ 15 січня 2014 у Wayback Machine.].

Джерела

За матеріалами книги Дмитра Москаленко «Історія футболу в Дніпропетровську. Від «Алькора» до «Дніпра».

Посилання

Профіль на сайті football.odessa.ua [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Профіль на сайті footballfacts.ru (рос.)

[1] Забытые команды: «Динамо» Днепропетровск [ 15 січня 2014 у Wayback Machine.].