Корнійчук Євген Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корнійчук.

Євге́н Володи́мирович Корнійчу́к (нар. 18 жовтня 1966, м. Вінниця) — український політик. Народний депутат України. Надзвичайний і повноважний посол України в Ізраїлі. Колишній член та лідер Української соціал-демократичної партії (з листопада 2006 до грудня 2011). Перший заступник Міністра юстиції України (2007–2010).

Євген Володимирович Корнійчук
Євген Володимирович Корнійчук
Надзвичайний і повноважний посол України в Ізраїлі
Нині на посаді
Перший заступником Міністра юстиції України
18 грудня 2007 — 11 березня 2010
Президент	Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр	Юлія Тимошенко
Лідер Української соціал-демократичної партії
листопад 2007 — грудень 2011
Народився	18 жовтня 1966(1966-10-18) (57 років) Вінниця, Українська РСР, СРСР
Відомий як	адвокат, політик
Громадянство	Україна
Національність	українець
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Політична партія	Україна — Вперед!
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
5-го скликання
Українська соціал-демократична партія (БЮТ)	25 травня 2006	—	15 червня 2007
6-го скликання
Українська соціал-демократична партія (БЮТ)	23 листопада 2007	—	23 травня 2008

Освіта

У 1987 р. закінчив Мінське вище військово-політичне училище, у 1996 році — Київський університет ім. Т. Шевченка за фахом юрист. Також у 1998 р. закінчив Школу Південного методистського університету (штат Техас, США) за фахом магістр міжнародного права.

Кар'єра

• 1987–1992 — служба в армії.
• 1992–1993 — старший консультант Міністерства юстиції України,
• З 1993 року — в Міністерстві закордонних справ України.
• 1993–1998 — Віце-консул України в Нью-Йорку.
• 1997–1998 — секретар судді Верховного суду Джеррі Бушмеєра, Північний округ Техасу, США.
• 1998–2000 — радник відділу міністерства закордонних справ України, спеціалізувався на контактах з Америкою і Канадою; завідувач відділом — заступник начальника договірного-правового департаменту.

Працював завідувачем відділу міжнародних договорів МЗС України, з 2000 — старший викладач Дипломатичної академії при МЗС України, старший партнер юридичної фірми «Магістр & Партнери».

Обраний депутатом Київської міської ради (квітень 2006).

Голова Київської міської організації УСДП (березень 2005 — листопад 2006).

Член Київської міської колегії адвокатів, Україно-американської асоціації адвокатів. Відзначений в рейтингу «100 рекомендованих юристів» видавництва «Юридична практика».

Володіє англійською мовою.

Державний службовець 1-го рангу (червень 2009).

Парламентська діяльність

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 15 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 113 в списку. На час виборів: старший викладач Дипломатичної академії при МЗС України, член УСДП. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Перший заступник голови Комітету з питань правової політики (з липня 2006). 15 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної ради.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 25 травня 2008 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 10 в списку. На час виборів: старший викладач Дипломатичної академії при МЗС України, член УСДП. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко», заступник голови (з листопада 2007). Член Комітету з питань правосуддя (з грудня 2007). Склав депутатські повноваження 23 травня 2008.

10 вересня 2020 року президент України Володимир Зеленський своїм указом № 385/2020 призначив Євгена Корнійчука надзвичайним і повноважним послом в Державі Ізраїль. 16 листопада Євген Корнійчук приступив до виконання обов'язків посла, вручивши копії Вірчих грамот голові державного протоколу МЗС Ізраїлю Гілу Хаскела.

Політичні переслідування

22 грудня 2010 року Генеральна прокуратура України провела обшук в центральному офісі партії. Голову партії Євгена Корнійчука було взято під варту в зв'язку зі звинувачуванням в корупційних діях під час роботи першим заступником міністра юстиції України..

15 лютого 2011 слідчий ГПУ змінив запобіжний захід: замість арешту — підписка про невиїзд.

У березні 2011 року Європейський суд з прав людини прийняв скаргу Корнійчука про незаконність його затримання та арешту.

11 травня 2016 року Вищий спеціалізований суд України виніс виправдувальний вирок у справі колишнього першого заступника міністра юстиції України Євгена Корнійчука. Колегія суддів ВССУ відхилила касаційну скаргу на вирок Печерського райсуду.

У січні 2018 року Європейський суд з прав людини в справі «Korniychuk v. Ukraine (no. 10042/11)» став на бік Євгена Корнійчука, визнавши незаконним його арешт в грудні 2010 року, оскільки він був проведений без судового ордера. ЄСПЛ також зобов'язав Україну виплатити Корнійчуку EUR 6,5 тис. нематеріальної шкоди.

Сїм'я

Розлучений.

старший син Андрій помер в травні 2023 року в процесі лікування, находячись в медичному закладі

Примітки

1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2007 року № 1239-р «Про призначення Корнійчука Є.В. першим заступником Міністра юстиції України».
2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 березня 2010 року № 648-р «Про відставку Корнійчука Є.В.».
3. Указ Президента України від 17 червня 2009 року № 448/2009 «Про присвоєння рангу державного службовця»
4. Постанова Верховної Ради України від 23 травня 2008 року № 308-VI «Про дострокове припинення повноважень деяких народних депутатів України, а також про звільнення з посад Голови Антимонопольного комітету України та Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України»
5. Указ Президента України від 10 вересня 2020 року № 385/2020 «Про призначення Є. Корнійчука Надзвичайним і Повноважним Послом України в Державі Ізраїль»
6. . Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 2 грудня 2020.
7. . Архів оригіналу за 29 травня 2012. Процитовано 3 січня 2011.
8. . Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 23 вересня 2020.
9. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 23 вересня 2020.
10. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 23 вересня 2020.

Посилання

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [ 21 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Верховна Рада України 5-го скликання [ 30 червня 2020 у Wayback Machine.]