Корисні копалини Сполучених Штатів Америки
Загальна характеристика
США забезпечує себе нафтою, газом, рудами урану, заліза, титану, ванадію, міді, свинцю, цинку, молібдену, вольфраму, берилію, літію, золота, срібла, фосфоритами, калійними солями, борними рудами (унікальне родовище Борон), флюоритом, сіркою, баритом. У той же час країна майже не має власних запасів марганцевих і хромових руд, бокситів, руд нікелю, кобальту, ртуті, сурми, олова, танталу і ніобію, азбесту (див. табл. 1). Запаси міді, марганцю, нікелю, кобальту і інш. можуть бути істотно збільшені за рахунок використання бідних руд і руд океанічного дна. З 40 основних видів мінеральної сировини лише по 18 США забезпечують себе на 50 % і більше. Економіка США залежить від імпорту 68 видів сировини, і ця тенденція, очевидно, збережеться в майбутньому.
Таблиця 1. — Основні корисні копалини США станом на 1998–1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
310 |
| 22 г/т | 0,5 | |
Алмази, млн кар. -природних -ювелірних |
| 1,8 1 |
|
0,1 0,2 |
Боксити, млн т | 20 | 297 | 56 (Al2O3) | 0,1 |
Барит, тис. т | 28000 | 50000 | 55 — 80 (BaSO4) | 8,3 |
Оксид берилію, тис. т | 47 | 102 | 0,6 (ВеО) | 20,7 |
Вольфрам, тис. т | 140 | 200 | 0,2 (WO3) | 5,4 |
Залізні руди, млн т | 16000 | 25000 | 24 (Fe) | 9,3 |
Золото, т | 4950 | 9350 | 0,5 — 1,7 г/т | 10,1 |
Калійні солі в перерахунку на К2О, млн т | 70 | 170 | 12 (К2О) | 0,9 |
Кобальт, тис. т | 2 | 14 | 0,05 (Со) |
|
Мідь, тис. т | 77516 | 117559 | 0,65 (Cu) | 11,6 |
Молібден, тис. т | 2529 | 3905 | 0,023 — 0,19 (Мо) | 28,4 |
Нафта, млн т | 2970,6 |
|
| 2,2 |
Нікель, тис. т | 43 | 280 | 0,81 (Ni) | 0,1 |
Олово, тис. т | 10 | 20 | 0,3 |
|
Плавиковий шпат, млн т | 2,3 | 6 | 41 (CaF2) | 1,2 |
Природний горючий газ, млрд м³ | 4711 |
|
| 3,2 |
Ртуть, тис. т |
| 0,5 | 0,35 | 0,4 |
Свинець, тис. т | 11391 | 25391 | 3,5 (Pb) | 9,4 |
Срібло, т | 52550 | 82690 | 190 г/т | 9,6 |
Стибій, тис. т | 80 | 90 | 3 | 1,8 |
Вугілля, млн т | 450000 | 1570300 |
|
|
Фосфорити, млн т | 256 | 902 | 20,5 (Р2О5) | 4,85 |
Хромові руди, млн т | 17,1 |
| 26 (Cr2O3) | 0,38 |
Цинк, тис. т | 22868 | 49368 | 3 (Zn) | 8,3 |
Уран, тис. т | 110 | 110 | 0,11 | 4,3 |
Окремі види корисних копалин
Див. також: Нафта і природний газ Сполучених Штатів Америки
Вуглеводні
США мають великі запаси нафти і газу. За доведеними запасами нафти країна займає 3-є місце на Американському континенті (після Венесуели та Мексики), за доведеними запасами газу — 1-е місце (1999).
Нафтогазоносність в США пов'язана з 38 нафтогазоносними і 14 можливо нафтогазоносними басейнами. Ці басейни приурочені до западин і прилеглих до них піднять різного генезису в межах докембрійської і епігерцинської платформ, до серединних масивів і міжгірських западин всередині гірських складчастих споруд Кордильєр та епіплатформного орогена Скелястих гір (див. Нафтогазоносні басейни Скелястих гір), а також до передових і крайових прогинів в зонах зчленування цих платформ з гірськими спорудами Кордильєр і Аппалач та до областей прогину на стику периферійних структур Півн.-Американського континенту і Тихого, Атлантичного і Півн. Льодовитого океанів. Бл. 75 % всіх відкритих родов. розташовано в межах трьох найбільших басейнів країни — Мексиканської затоки нафтогазоносного басейну (зокрема родовище Монро), Пермського нафтогазоносного басейну (зокрема, родовище Воссон) і Західного внутрішнього нафтогазоносного басейну. Відкрито (на 1990-і рр.) понад 22500 нафтових і газонафтових та бл. 14000 газових, газоконденсатних і нафтогазових родов., з яких 5 унікальні з початковими пром. запасами понад 300 млн т нафти (Прадхо-Бей, Іст-Тексас, Уїлмінгтон, Мідвей-Сансет) або понад 500 млрд м³ газу (Панхандл-Хьюготон і Прадхо-Бей), бл. 200 великих (нафтових із запасами 30-300 млн т і газових із запасами 30-500 млрд м³), бл. 400 середніх (нафтових і газових із запасами 10-30 млн т нафти або 10-30 млрд м³ газу). Переважне число відкритих родов. є невеликими по запасах. У 60 найбільших нафт. і в 35 газових родов., запаси кожного з яких понад 50 млн т нафти або 50 млрд м³ газу, зосереджено відповідно 36 і 30 % початкових розвіданих запасів нафти або газу країни. На акваторіях Атлантичного, Тихого і Півн. Льодовитого океанів відкрито бл. 600 нафтових і газових родов., переважна частина яких — в Мексиканській затоці. Бл. 43 % запасів нафти країни і 39 % запасів газу пов'язані з палеозойськими відкладами, 20 % запасів нафти і 16 % запасів газу з мезозойськими, 37 % запасів нафти і 45 % запасів газу з кайнозойськими. Бл. 60 % початкових доведених запасів нафти і 45 % запасів газу зосереджені на глиб. до 3 км. Перспективними районами для відкриття нових родов. нафти і газу в США передусім є акваторії м. Бофорта, Чукотського і Берингова морів біля берегів Аляски, підводні продовження нафтогазоносних басейнів Каліфорнії, глибоководні ділянки в Мексиканській затоці, райони трогів Балтімор-Каньйон і Джорджес-Банк в Атлантичному ок. біля берегів сх. штатів країни, а на суші — пояси насувів в областях зчленування Кордильєр і Аппалач з Півн.-Амер. платформою і прибережними тер. Півн. Аляски.
За доведеними запасами нафти і газоконденсату найбагатші штати Техас (26 % запасів країни), Аляска (24 %), Каліфорнія (15.6 %). У шельфових родовищах зосереджено 14 % національних запасів нафти, понад 4/5 цих запасів приурочено до акваторій Мексиканської затоки. Максимальні потужності осадового чохла перевищують тут 15 км, в тому числі кайнозойського — 12 км. Локальні структури різноманітні — від діапірових куполів до тектонічно порушених ізоклінальних складок; їх амплітуди коливаються від десятків метрів до декількох кілометрів. Під потужними соляними куполами виявлено понад 1200 родовищ нафти. Усього в НГБ станом на 2000 р. відкрито понад 6800 нафтових родовищ на суші і понад 930 — у водах Мексиканської затоки. У Пермському НГБ Західного Техаса з потужністю осадового чохла до 8 км продуктивні нижньокрейдові пісковики, верхньопермські пісковики і доломіт, палеозойські пісковики, вапняки і доломіт, докембрійська кора вивітрювання. Усього в НГБ відкрито понад 6 тисяч нафтових родовищ з початковими запасами близько 6 млрд т. На Західному узбережжі США нафтоносні вузькі, довгасті в субмеридіональному напрямку міжгірські і передгірські басейни: Сонома-Орінда-Лівермор, Грейт-Валлі, Салінас-Куяма, Санта-Марія, Вентура-Санта-Барбара, Лос-Анджелес (унікальне за запасами родовище Вілмінгтон).
Прогнозні ресурси природного газу оцінені Комітетом по газових ресурсах (US Potential Gas Committee) на 1.01.1999 р. в 25.36 трлн м³ (на 1.01.1997 м. — 26.06 трлн м³). Крім того, прогнозні ресурси газу вугільних родовищ складають, за оцінкою, 4 трлн м³. Ресурси природного газу знаходяться в основних газоносних регіонах: Мексиканської затоки — 7513.6 трлн м³; Аляска — 5484.5 трлн м³; басейни Скелястих гір — 4245 трлн м³; Західний Внутрішній НГБ (Мідконтінент) — 3455.4 трлн м³; Приатлантичний регіон — 2940.4 трлн м³; Тихоокеанський регіон — 1052.8 трлн м³. Існує тенденція збільшення запасів природного газу у США. За даними Адміністрації енергетичної інформації (EIA), тільки в 2001 р. запаси газу (сухий газ) зросли на 644 млрд куб.м. Запаси відкритих родовищ становили 101.26 млрд куб.м, приріст за рахунок уточнення запасів відомих родовищ — 463.55 млрд куб.м, запаси нових покладів на старих родовищах — 79.24 млрд куб.м. Приріст запасів перевищив видобуток на 31 % [Petroleum Economist. 2002. V.69, № 11].
За оцінками British Petroleum на 2003 р у США запаси нафти становлять 30 млрд бар., частка у світі — 3 %, за рівнем споживання майбутній продуктивний період — 11 р. Запаси газу (трлн куб.м), частка у світі і роки видобутку, що залишилися для США відповідно: 5 (3 %), 7 років.
Бітумінозні сланці. У США поширені бітумінозні (горючі) сланці, які приурочені г.ч. до девонських відкладів Аппалачського бас. і палеоген-неогенових відкладів регіону Скелястих гір. Найбільше значення мають еоценові відклади світи Ґрін-Рівер (Скелясті гори). Пласти потужністю понад 5 м займають тут площу 20 тис. км², вихід нафти понад 5,7 %. «Сланцева» нафта має густину 930–950 кг/м³, велику в'язкість і відрізняється від нафти звичайних родов. значним вмістом азотистих речовин і насичених сполук. Запаси нафти в сланцях Скелястих гір оцінюються в 20 млрд т, газу — в 17 трлн м³.
Вугілля
Див. Вугілля Сполучених Штатів Америки
США володіють найбільшими у світі підтвердженими запасами вугілля всіх типів. Оцінені сумарні резерви вугілля в США — 3,6 трлн т, в тому числі, придатних для видобутку сучасними методами — 461 млрд т [Coal Int. — 2000. — 248, № 5. — Р. 191–193, 195–197]. Кам'яне (бітумінозне) вугілля і антрацити зосереджені у вугільних басейнах східної і центральної частини країни: Аппалачському (штати Пенсильванія — Пенсильванський вугільний басейн, Огайо, Західна Вірджинія, Теннессі, Алабама, східна частина Кентуккі), Іллінойському (штати Іллінойс, західна частина Кентуккі, Індіана), Внутрішньому Західному (штати Айова, Міссурі, Оклахома, Канзас, Небраска) і Пенсильванському (західна частина штату Пенсильванія, антрацити). Басейни з бурим і суббітумінозним вугіллям розташовані в західній частині (штати Північна і Південна Дакота, Вайомінг, Монтана, Юта, Колорадо, Аризона, Нью-Мексико), а також на півдні країни (штати Техас, Арканзас, Міссісіпі, Луїзіана, Алабама). Ряд малоосвоєних басейнів відомий на Алясці, зокрема басейн Лісберн-Колвілл. Осн. пром. вугленосність приурочена до відкладів кам'яновугільного (пенсильванського), крейдового і палеогенового віку. Вугільні басейни пов'язані з великими платформними синеклізами (Іллінойський, Внутрішній Західний, Форт-Юніон), передовими прогинами пізніх герцинід (Аппалачський, Пенсильванський) і епіплатформним орогеном (басейни Зах. штатів: Юінта, Сан-Хуан-Рівер, Ґрін-Рівер та інш.). Запаси вугілля в США характеризуються в основному пологим заляганням пластів (середня потужність — близько 1 м) на невеликій глибині, поширеністю на великих площах, стійкістю бічних порід, помірним вмістом води та газу, а також великою різноманітністю типів вугілля і загалом високою їх якістю.
Уран
Див. Уран Сполучених Штатів Америки
Уран. За запасами уранових руд США входять у першу 8-ку країн світу (після Австралії, ПАР, Канади і Бразилії, Росії, Казахстану, Намібії, 1999). Пром. запаси урану зосереджені в зах. районах країни, в трьох основних рудних провінціях: на плато Колорадо (рудні райони Грантс, Юраванський пояс, Лісбон-Валлі і інш.), в міжгірських западинах шт. Вайомінг (рудні райони Шерлі-Бейсін, Гас-Гіллс, Паудер-Рівер і інш.), в зах. частині прибережної рівнини Мексиканської затоки (родов. Фелдер, Панна-Марія і інш.). Ряд середніх за масштабами родов. є також в Кордильєрах. Осн. запаси уранових руд (понад 95 %) зосереджені в епігенетичних інфільтраційних родов., що залягають в неметаморфізованих теригенних породах тріасу-юри і неогену (еоцену) на глиб. від 0 до 1200 м. Сер. вміст в рудах 0,1-0,3 % U3O8. Гол. рудні мінерали: кофініт, оксиди урану, карнотит; іноді руди комплексні, урано-ванадієві (1,25-1,5 % V2O5). Невелика частина запасів укладена в гідротермальних жильних родовищах неогену.
Залізо
Див. Залізо Сполучених Штатів Америки
Залізо. За запасами залізних руд США займають 1-е місце на Американському континенті (1999). У США є великі родов. залізняку, здатні забезпечити сировиною потреби країни. Гол. тип залізорудних родов. — пласто- і лінзоподібні тіла магнетит-гематитових руд в докембрійських залізистих кварцитах (таконітах). Великі родов. цього типу розташовуються на півночі США поблизу кордону з Канадою, в районі оз. Верхнє. У межах цього басейну знаходиться 89 % загальних запасів США. Найбільш великими за запасами є родов. Месабі (12 млрд т руди з сер. вмістом Fe 49 %), Маркетт (запаси руди 5 млрд т, вміст 41 %), Меноміні (запаси 5 млрд т, вміст 33 %) і Куюна (запаси 370 млн т, в тому числі 176 млн т залізо-марганцевих руд із вмістом Fe 30 % і Mn 10,5 %).
На початку XXI ст. більша частина запасів багатих руд в США вже видобута. За різними оцінками, розвідані запаси низькосортних руд, що залишилися становлять 2.6-6 млрд т. Значні запаси залізняку (0.9-2 млрд т) зосереджені в родовищах Бірмінгемського району. Руди складені переважно гематитовими оолітами і в середньому містять 35 % заліза.
Титан
Див. Титан Сполучених Штатів Америки
США мають значні запаси титанових руд, укладених в родов. ільменіту; крім того, запаси підраховані в родов. рутилу. Всі запаси рутилу і 60 % запасів ільменіту — розсипи, представлені древніми і сучасними прибережно-морськими і річковими відкладами (шт. Флорида, Нью-Джерсі, Теннессі, Джорджія, Півд. і Півн. Кароліна і інш). Найбільше родов. — Трейл-Рідж в шт. Нью-Джерсі із запасами понад 300 млн т ільменітового піску, що містить бл. 2,0-2,5 % TiO2; інші розсипи дрібніші (Лейкхерст, Грін-Ков-Спрінгс, Хайленд і інш.). Сер. вміст TiO2 в рутилових розсипах 0,5-3,0 %, в ільменітових 1,0-5,0 %. Корінні родов. титану представлені ільменіт-магнетитовими рудами в масивах ультраосновних-основних порід. Велике родов. цього типу, пов'язане з габро-анортозитовим масивом Тегавус в шт. Нью-Йорк (29 млн т TiO2 при вмісті в руді 18-20 %). Інші запаси представлені біднішими (до 14 % TiO2) ільменіт-магнетитовими рудами в штатах Аляска, Вайомінг, Нью-Йорк і інш.
Ванадій
Ванадій. На тер. США відомо три осн. типи родов. ванадієвих руд: ванадієносні фосфорити шт. Айдахо і Вайомінг (бл. 55 % запасів), інфільтраційні урано-ванадієві руди в пісковиках плато Колорадо (43 %) і власне ванадієві родов. в шт. Арканзас (2 %). У фосфоритах Айдахо міститься 0,1-0,3 % V2O5. У пісковиках плато Колорадо вміст V2O5 досягає 1,0 %. Родов. цього типу (Юраван, Егнар, Пандорі і інш.) відіграють осн. роль у видобутку ванадію в США.
Марганець
Марганець. США не мають в своєму розпорядженні суттєвих запасів марганцевих руд і повністю залежать від імпорту. У рудах залізистих кварцитів району оз. Верхнє є 4-35 % Mn (родов. Куюна); ці руди використовуються як залізо-марганцеві.
Берилій
Берилій. За запасами і ресурсами берилієвих руд США входить до п'ятірки провідних країн світу (за запасами — 1-е місце, 1999). Основу мінерально-сировинної бази країни складає велике родовище бертрандитових руд Спьор-Маунтін (Юта). Це вулканогенно-гідротермальне родовище палеогену. Вміст ВеО в руді, що добувається, високий 0,75-1,0 %.
Боксити
Боксити. Порівняно невеликі запаси бокситів в США розосереджені в родов. невеликого масштабу в штатах Арканзас (родов. Арканзас — найбільше, 35 млн т бокситів), Джорджія (Андерсонвілл, Ірвінґтон), Алабама (Юфола), Міссісіпі (Тіппа-Бентон, Понтоток, Чаттануга), Вірджинія (Спотсвуд), на Гавайських о-вах (Кауаї, Мауї) і інш. Це родов. осадового, латеритного і полігенного типів. Бл. 30 % всіх запасів країни — низькоякісні боксити Гавайських о-вів.
Вольфрам
Вольфрам. США займають 5-е місце у світі (після Китаю, Казахстану, Канади і Росії, 1999) за запасами вольфрамових руд (1999). За ресурсами вольфраму США займає 5-е місце у світі (після Китаю, Росії, Казахстану та Канади, 2000) — 3,6 % (0,8 млн т). Велика частина підтверджених запасів вольфраму (57 %) зосереджена в комплексних молібден-вольфрам-олов'яних рудах штокверкових родовищ. Відомо понад 50 родов. вольфраму в зах. штатах країни (Каліфорнія, Невада, Монтана, Юта, Орегон, Вашингтон, Айдахо) і на Алясці. Бл. 60 % запасів укладено в числ. скарнових родов. шеєліту, 40 % — у молібденовому штокверковому родов. Клаймакс. Вміст WO3 в рудах шеєлітових скарнів 0,5-1,0 %. Перспективне джерело вольфрамової сировини — ропа оз. Сьорлс (0,07 % WO3) в шт. Каліфорнія.
Золото
Див. Золото Сполучених Штатів Америки
За російськими джерелами США за запасами золотих руд займають 2-е місце в західному світі після ПАР (1999) і 3-є у світі (після ПАР і Росії). Гірничим бюро і Геологічною службою США база запасів золота оцінюється дещо по-іншому: ПАР — в 38 тис. т, США — в 6 тис. т, Австралії — в 4.7 тис. т, Канади і Росії — по 3.5 тис. т, світова база — 72 тис. т. За даними цього ж джерела, за ресурсами золота США займає 5-е місце у світі; порівняльна картина така: ПАР — до 60 тис. т, Росія — понад 25 тис. т, Китай і Бразилія — по 7-10 тис. т в кожній, США — 5-7 тис. т.
Родовища золота характеризуються великою різноманітністю геол.-пром. типів. Осн. значення мають корінні золоторудні родов. (55 % запасів), 8 % припадає на розсипі і 37 % на золотовмісні (35 % на мідно-порфірові і 2 % — поліметалічні). Золотоносні райони розташовані вздовж зах. і південно-сх. узбережжя (відповідно приблизно 63 і 2 % запасів), в центр. частині країни (19 %) і на Алясці (13 %). Гол. золотоносний район (штати Каліфорнія, Невада, Аризона, Юта, Айдахо) приурочений до мезозойсько-кайнозойської складчастої системи Кордильєр. У центр. частині країни виділяється два золотоносних райони: Блек-Гіллс (велике родов. Гомстейк) і рудний пояс Колорадо. На 1998 р. загальні ресурси Au на Алясці були збільшені до 1925,3 т, з яких 690,5 т по родов. Донлін Крік, Пеббл, Пого і Шотган.
Кобальт
Кобальт. Сировинна база кобальтових руд в США невелика. Запаси низькоякісних кобальтових руд укладені в нікелевих латеритних і магматичних родов. а також в жильних родов. поліметалічних руд. У зв'язку з дефіцитом кобальту і ряду інш. видів к.к. велика увага приділяється вивченню залізо-марганцевих конкрецій на океанічному дні. При сер. вмісті кобальту в конкреціях Тихого ок. 0,22-0,36 %, першочерговими вважаються ділянки на глиб. до 2,5 км, що містять 0,4-1,2 % (до 2,5 %) кобальту.
Літій
Літій. За запасами літієвих руд США в 1990-х рр. входили до першої п'ятірки країн. Родовища двох типів: сподуменових пегматитів шт. Півн. Кароліна (92 %) і розсоли оз. Сілвер-Пік в шт. Невада (8 %). Багаті сподуменом пегматитові дайки містять 1,5 % Li2O, а також альбіт і мусковіт. Підземні розсоли оз. Сілвер-Пік містять в середньому 0,04 % Li2O.
Мідь
Мідь. За загальними і підтвердженими запасами мідних руд США займають 2-е місце у світі після Чилі (2003). Тут відомо понад 70 родов. міді майже всіх геол.-пром. типів. Бл. 86 % запасів укладено в мідно-порфірових родов.; з інших типів промислове значення мають стратиформні (5 %), колчеданні (5 %) і мідно-нікелеві родов. Перспективи виявлення нових пром. родов. міді є в складчастих областях зах. частини країни, зокрема в штатах Аризона, Монтана, Юта, Мічиган (родовище Лейк-Сьюперіор, Сан-Мануель).
Молібден
Молібден. За загальними і підтвердженими запасами молібденових руд США займають 1-е місце у світі (2003). США володіють 28,5 % загальних і 28,4 % підтверджених світових запасів молібдену. В надпотужних молібденпорфірових родовищах Гендерсон, Клаймакс, Куеста і Куотс-Гілл укладено близько 70 % підтверджених запасів країни і 20 % світових. Вміст молібдену високий: 0.11-0.22 %.
Гол. типом пром. родов. молібденових руд є порфіровий (молібден-порфіровий — 56 %, комплексний мідно-порфіровий з молібденом — 44 % запасів). Сер. вміст молібдену в молібден-порфірових родов. 0,075-0,492 %, в мідно-порфірових 0,008-0,075 %. Усього в США відомо понад 30 родов. з пром. запасами молібдену, переважно більшість з яких експлуатується. Молібденові родов. поширені в зах. штатах і приурочені до порфірових інтрузій гранітоїдного складу. Родовища власне молібденового типу: Кварц-Гілл на Аляці, Клаймакс, Хендерсон, Маунт-Еммонс, Куеста, Гоат-Гілл, в шт. Нью-Мексико, Томпсон-Крік в шт. Айдахо. Руди вкраплені і прожилково-вкраплені.
Нікель
Нікель. Запаси нікелевих руд в США дуже обмежені і зосереджені в двох латеритних родов. силікатних руд в корі вивітрювання ультраосновних порід Нікел-Маунтін (шт. Орегон) і Гаскет-Маунтін (шт. Каліфорнія). Вміст нікелю в рудах до 1-1,5 %. Олово. Близько 1/2 запасів (загалом незначних) олов'яних руд США укладено в молібденовому родов. Клаймакс. Вміст олова в рудах 0,006 %. З інш. родов. найзначніші метасоматичні родов. комплексних руд Лост-Рівер на п-ові Сьюард на Алясці, що містить каситерит, флюорит, мінерали берилію і вольфраму.
Метали платинової групи
Метали платинової групи. За підтвердженими запасами МПГ США займають 5-у позицію у світі (після ПАР, Росії, Зімбабве і Канади, 1999). За прогнозними ресурсами МПГ США займає 2-е місце у світі — 9-10 тис. т (після ПАР — 15-25 тис. т; у світі разом — 40-60 тис. т, 2000). Запаси платинових руд укладені в осн. в мідних рудах родов. зах. штатів, незначна к-ть — в розсипних родов Аляски.
Найбільші родовища платиноїдів США — Стіллуотер (власник — компанія Stillwater Mining) розташоване в шт. Монтана, поблизу його південного кордону та Іст-Боулдер — за 21 км півн.-західніше від нього. Обидва родовища приурочені до південно-західного борту розшарованого лополіту основних-ультраосновних порід Стіллуотер. Вік порід, що складають лополіт, 2.7 млрд років. Підошва його залягає субгоризонтально на ранньоархейських ґнейсах і гранітоїдах. Лополіт має потужність 6-8 км і складений трьома серіями мафіт-ультрамафітових порід. У основі нижньої серії залягає горизонт норитів (потужністю 150 м) з прошарками бронзититів; вище залягають ультраосновні г.п. — гарцбургіти, бронзитити, перидотити і інш., що перешаровуються, з підлеглими шарами норитів. У низах середньої серії знаходиться потужний (до 800 м) горизонт норитів, в середній її частині — шар габро (300–600 м), у верхах — потужний (1100–1500 м) горизонт анортозитів і підлеглих їм троктолітів та габро. Верхня серія лополіту (400–1100 м) майже повністю складається з габро. У норитах нижнього горизонту середньої серії розташовується шар (або риф) J-M. Вміст МПГ в ньому 15-120 г/т. На порядок менші концентрації платиноїдів виявлені також в норитах підошви лополіту, у малопотужних прошарках хромітиту, а також в окремих збагачених хромітом ділянках тіл олівинових бронзититів. Продуктивний риф J-M простежується за простяганням на 45 км, за падінням максимально на 6.5 км. Середня потужність рифу — близько 2.4 м, середній вміст МПГ — 21.8 г/т [Engineering and Mining Journal. 2001. V.202, № 6].
На 1999 р підтверджені запаси родовища Стіллуотер категорії proven становили 1.764 млн т руди з сумарним вмістом платини і паладію 23.0 г/т, категорії probable — 21.216 млн т із вмістом платини і паладію 22.1 г/т; загальні підтверджені запаси платини і паладію — 509.5 т. Відношення паладію до платини в рудах з середнім вмістом платиноїдів 22.1 г/т становить 3.3 : 1.
На родовищі Іст-Боулдер (відрізок рифу J-M протяжністю близько 4 км в інтервалі глибин 500–600 м) на 1999 р підтверджені запаси руди категорії probable — 13.313 млн т з сумарним вмістом платини і паладію 22.1 г/т, або 294.2 т цих металів [Stillwater Mining Co. 1999 Annual Report. J-M Reef Reserves http://www.stillwatermining.com/ar99_JMReef.pdf[недоступне посилання з квітня 2019]. 2000].
Підтверджені запаси платини і паладію обох родовищ становлять 803.7 т, з них паладію 616.8 т, платини — 186.9 т. Виявлені ресурси платиноїдів (з передбачуваними запасами) оцінені компанією Stillwater Mining в 854 т, а прогнозні ресурси — в 7 тис. т [Engineering and Mining Journal. 2001. V.202, № 3]. За інш. оцінками (Д. А. Додін і інш.) прогнозні ресурси МПГ в масиві Стіллуотер складають не менше за 30 тис. т.
Свинець
Свинець. Станом на 1999 за загальними запасами свинцевих руд США займають 1-е місце, а за доведеними — 3-є місце (після Австралії і Казахстану) у світі. Відомо бл. 100 родов. свинцевих руд, в осн. в центрі і зах. частинах країни в найбільших гірничорудних районах: півд.-сх. шт. Міссурі (бл. 70 % запасів), Кьор-д'Алєн (4 %), верхня Міссісіпі (3 %), на Алясці (10 %) і Трі-Стейтс (бл. 1 %). На інші числ. райони припадає 10-15 % запасів свинцевих руд. Осн. запаси (бл. 80 %) містяться в стратиформних родов. типу «долини Міссісіпі», звичайно локалізованих в мілководних мор. карбонатних і теригенних відкладах ниж. палеозою. Середній вміст свинцю в рудах 3-8 %, цинку 0,5-1,5 %, міді 0,1 %. Домішки: нікель, кобальт, кадмій, срібло, ґерманій, бісмут, індій.
Цинк
Цинк. За запасами цинку США разом з Канадою поділяють 2-3-є місце у світі (після Казахстану, 1999). Найбільшими є стратиформні родов. типу «долини Міссісіпі». Бл. 60 % всього цинку, що добувається в країні дають руди цинкових родовищ, 15-20 % виходить попутно з свинцевих руд, 15-20 % — з комплексних свинцево-цинкових, 5 % — з мідно-цинкових, мідно-свинцевих, мідно-поліметалічних і інш. руд. Найбільші запаси цинкових руд зосереджені в карбонатних породах ниж. палеозою району Мідл-Теннессі (стратиформні родов. Елмвуд, Гордонсвілл, Стонуолл і інш.) та карбонатних породах протерозою району родов. Балмат-Едуардс (шт. Нью-Йорк). Вміст Zn в руді до 3,5-5,2 %.
Ртуть
Ртуть. За ресурсами ртуті США займає 2-е місце на Американському континенті (після Мексики, 1999). Запаси ртутних руд зосереджені г.ч. в одному ртутному родов. Мак-Дьормітт (шт. Невада). Середній вміст ртуті в рудах 0,45 %.
Срібло
Срібло. За запасами срібних руд США займають 2-е місце у світі (після Польщі, 2000). Родов. руд срібла відносяться до різноманітних геол.-промислових типів: власне срібні з попутними свинцем і цинком (бл. 35 % запасів, на 1990-і роки), родов. кольорових металів зі сріблом (64,5 %), золото-срібні (0,5 %). Серед власне срібних родов. найбільше жильних родов. срібла зі свинцем і цинком (бл. 80 % запасів). Географічно вони розташовані в районі Кьор-д'Алєн, шт. Айдахо. Жильні рудні тіла контролюються великим розломом, серед аргілітів і кварцитів докембрію. Найбагатші руди містять до 750–1100 г/т срібла. У інших вміст срібла становить 80-500 г/т. Серед родов. кольорових металів бл. 50 % запасів руд срібла містяться в мідно-порфірових родов. (наприклад, Бінгем), 28 % — на жильні поліметалічні (Бьютт), 17 % — стратиформні свинцево-цинкові і 5 % — інш. типів.
Станом на 2000 р. у США до 45 % загальних запасів і близько 65 % річного видобутку срібла припадає на гідротермальні родовища срібних і золото-срібних руд. У родовищах срібних руд Кер, Галена в рудному вузлі Кьор-д'Алєн, Саншайн, Рочестер, Сілвер-Валлі підтверджені запаси срібла коливаються від 1000 до 2500 т при вмісті його в рудах 400–800 г/т. В родовищах золото-срібних руд Мак-Коу-Ков, Раунд-Маунтін, Кінросс-Деламар, Дентон-Рохайд підтверджені запаси срібла становлять 300–1400 т при вмісті срібла 40-400 г/т. В родовищах міднопорфірового типу Місьон, Бінгхем, Моренсі та інш. зосереджено до 28 % загальних запасів і добувається 22 % срібла країни. Ці родовища характеризуються великими підтвердженими запасами срібла (2.5 7 тис. т) при вмісті його в рудах, що вимірюється першими десятками грамів на тонну. Меншу роль в мінерально-сировинній базі срібла США відіграють поліметалічні свинцево-цинкові родовища Ред-Дог, Грінс-Крік, Монтана-Таннельс. Підтверджені запаси срібла в рудах цих родовищ становлять 1.5-10 тис. т при вмісті срібла 60-600 г/т. Забезпеченість країни загальними запасами срібла при сучасному рівні видобутку — 13 років.
Стибій
Стибій. Запаси стибієвих руд є в численних дрібних родов. типів: жильних кварц-антимонітових (Томпсон-Фолс, шт. Монтана), жильних комплексних срібло-стибієвих (Саншайн, шт. Айдахо) і стратиформних стибій-свинцевих («Свинцевий пояс» на півд.-сх. шт. Міссурі). Найбільше за запасами родов. Саншайн в рудному районі Кьор-д'Алєн, в рудах якого міститься бл. 0,3 % Sb.
Фосфорити
Фосфорити. США володіють найбільшими ресурсами Р2О5 (23.7 % світових). Ресурси басейну Скелястих гір в США за деякими оцінками становлять 7.55 млрд т P2O5, інші джерела дають менші значення. У надрах США зосереджено 6,1 % світових загальних запасів фосфору. За запасами фосфоритів країна займає 2-е місце у світі (після Марокко, 2003). Осн. запаси фосфоритів в США (95 %) зосереджені в двох великих фосфоритоносних регіонах у Східно-Американській фосфоритоносній провінції (штати Флорида, Півн. та Півд. Кароліна) і Скелястих горах (штати Айдахо, Юта, Вайомінг, Монтана). Перспективи збільшення запасів фосфоритів в США пов'язуються з бас. Атлантичної берегової рівнини.
Калійні солі
Калійні солі. США володіють значними запасами калійних солей, укладеними в осадових родов., а також у відкладах соленосних озер і озерних розсолах. Ресурси калійних солей в країні оцінюються в 6 млрд т. Руди залягають порівняно глибоко — в інтервалі від 1830 м до 3050 м.
На тер. США відомо три великих соленосних басейни: Делаверський, Парадокс (штати Юта, Колорадо) і Уїллстонський на кордоні з Канадою (штати Монтана, Півн. і Півд. Дакота). З соленосних озер найбільшими є Велике Солоне оз. (шт. Юта) і оз. Сьорлс (Каліфорнія). Осн. запаси калійних солей зосереджені на Карлсбадському родов. Делаверського бас.
Природна сода
Природна сода. США мають значні запаси природної соди. Викопна сода (трона), що має пром. значення, відома в складі еоценової товщі Ґрін-Рівер (Вірджинія). Природну соду видобувають з озер шт. Каліфорнія (Сьорлс і інш.).
Бор
Бор. За запасами борних руд США займають одне з провідних місць у світі. Осн. родов. борних руд відомі на півдні Каліфорнії, де вони локалізуються у вулканогенно-осадових озерних відкладах неогену. Найбільше в країні і в зах. світі родов. Борон в пустелі Мохаве (Мохейв) має запаси бл. 130 млн т руди (35 млн т В2О3), складеної натрієвими гідратами. Руди залягають на глиб. 40-340 м.
Флюорит
Флюорит. США мають суттєві запаси флюориту, який міститься в числ. дрібних родов. в різних районах країни. Родов. представлені різноманітними геол.-пром. типами. Загалом по родов. країни сер. вміст флюориту становить бл. 37 %. Флюорит поширений також в комплексних свинцево-цинкових, олово-вольфрамових, молібденових, рідкіснометалічних і інш. рудах.
Сірка
Сірка. За запасами самородної сірки США займають одне з провідних місць у світі. Осн. пром. тип родов. — інфільтраційно-метасоматичний. Родов. приурочені до ангідридвмісних порід (евапоритів) в осадових відкладах пермі (шт. Техас), а також до ангідритових покладів мезозою-кайнозою (шт. Луїзіана). Підлегле значення мають невеликі вулканічні родов. самородної сірки в штатах Каліфорнія і Невада. Найбільше родов. — Растлер-Гіллс (Растлер-Спрінгс) в Техасі із запасами 60 млн т при вмісті S 15-18 %.
Барит
Барит. За запасами бариту США займають 3-є місце у світі (після Казахстану і Китаю, 1999). Прогнозні ресурси бариту категорій Р1+Р2 становлять 150 млн т [Mineral Commodity Summaries — http://minerals.er.usgs.gov/minerals/ [ 30 червня 2007 у Wayback Machine.]]. Основні баритові родовища США зосереджені в шт. Невада, де розробляються як пластові, так і жильні поклади. Найбільші з них — Грейстоун-Майн, Аргента-Майн, Маунтін-Спрінгс, Россі-Майн.
Головні типи родовищ: стратиформний (бл. 50 % запасів), жильний (30 %) і залишковий (20 %). За іншими даними бл. 80 % розвіданих запасів бариту припадає на стратиформні родов., бл. 20 % — на жильні. Стратиформні родов. належать до сер. палеозою, локалізовані в кременисто-сланцевих товщах і представлені пластовими тілами потужністю 1-15 м при площі в дек. км², вміст бариту досягає 50-95 %. Найбільші родов. відомі в шт. Невада, дрібні — в штатах Арканзас, Каліфорнія, Джорджія і Міссурі. Жильні родов. включають численні, частіше дрібні скупчення бариту, пов'язані з пустотами карстового і іншого походження у вапняках і доломіті ниж. палеозою. Вони поширені в штатах Міссурі, Алабама, Вірджинія, Теннессі, Джорджія і інш. Залишкові родов. формувалися при ерозії порід, що містили первинні баритові тіла. Потужність залишкових покладів від 3-5 м (шт. Міссурі) до 50 м (родов. Картерсвілл, шт. Джорджія). Вміст бариту в рудах в сер. 120–180 кг/м³.
Азбест
Азбест. Запаси азбесту в США зосереджені в родов. хризотил-азбесту квебекського типу, пов'язаних з масивами серпентинітів і серпентинізованих ультраосновних порід на зах. країни, в межах Кордильєр, і на сході, в Аппалачах. Найзначніші родов. — Копперополіс і Санта-Ріта в шт. Каліфорнія. Вони являють собою штокверки з поперечно-волокнистим азбестом, сер. вміст якого становить бл. 10 %. Родов. аризонського типу представлені азбестовими зонами у вапняках. Найвідоміше з них — родовище Хрізотіл в штаті Аризона містить високоякісний довговолокнистий азбест.
США володіють численними родов. нерудної індустріальної сировини і буд. матеріалів (бентонітів, глин, облицювальних каменів, мармуру, піску, гравію, щебеню тощо). Відомий ряд родов. дорогоцінних і виробних каменів, з яких найбільше значення мають бірюза, турмалін, сапфір, хризоліт, скам'яніле дерево, рожевий кварц і нефрит. Велика бірюзова провінція розташована в штатах Колорадо, Нью-Мексико, Аризона, Невада і Каліфорнія. Родов. пов'язані з корами вивітрювання гранітоїдів і кислими ефузивами порфірової формації верх. крейди-олігоцену з сульфідною поліметалічною мінералізацією. У шт. Монтана знаходиться велике родов. сапфіру Його-Галш, представлене протяжною (8 км) дайкою лампрофірів в нижньокарбонових вапняках формації Едісон. Найбільші родов. ювелірного турмаліну, кунциту і рожевого берилу: Пала, Сан-Дієго, Хімалей (шт. Каліфорнія). Ювелірні камені зустрічаються в дайках міаролових мікроклін-альбітових пегматитів з лепідолітом, що залягають в габро поблизу контакту з Південно-Каліфорнійським гранітним масивом. Аналогічні турмалінові пегматити відомі в шт. Мен. Хризоліт є і в лужних олівінових базальтах пліоцену в шт. Аризона (Сан-Карлос в окрузі Апачі), агат — в ріолітах в шт. Орегон (округ Джефферсон, Уоско і Крук), декоративне скам'яніле дерево — в конґломератах тріасу (формації Шінарумп і Чайнл в шт. Аризона), нефрит, жадеїт і жад — в серпентинітах в шт. Вайомінг, на Алясці і в Каліфорнії.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М.;Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Spoluchenih Shtativ AmerikiZagalna harakteristikaSShA zabezpechuye sebe naftoyu gazom rudami uranu zaliza titanu vanadiyu midi svincyu cinku molibdenu volframu beriliyu litiyu zolota sribla fosforitami kalijnimi solyami bornimi rudami unikalne rodovishe Boron flyuoritom sirkoyu baritom U toj zhe chas krayina majzhe ne maye vlasnih zapasiv margancevih i hromovih rud boksitiv rud nikelyu kobaltu rtuti surmi olova tantalu i niobiyu azbestu div tabl 1 Zapasi midi margancyu nikelyu kobaltu i insh mozhut buti istotno zbilsheni za rahunok vikoristannya bidnih rud i rud okeanichnogo dna Z 40 osnovnih vidiv mineralnoyi sirovini lishe po 18 SShA zabezpechuyut sebe na 50 i bilshe Ekonomika SShA zalezhit vid importu 68 vidiv sirovini i cya tendenciya ochevidno zberezhetsya v majbutnomu Tablicya 1 Osnovni korisni kopalini SShA stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniMetali platinovoyi grupi t 310 22 g t 0 5Almazi mln kar prirodnih yuvelirnih 1 8 1 0 1 0 2Boksiti mln t 20 297 56 Al2O3 0 1Barit tis t 28000 50000 55 80 BaSO4 8 3Oksid beriliyu tis t 47 102 0 6 VeO 20 7Volfram tis t 140 200 0 2 WO3 5 4Zalizni rudi mln t 16000 25000 24 Fe 9 3Zoloto t 4950 9350 0 5 1 7 g t 10 1Kalijni soli v pererahunku na K2O mln t 70 170 12 K2O 0 9Kobalt tis t 2 14 0 05 So Mid tis t 77516 117559 0 65 Cu 11 6Molibden tis t 2529 3905 0 023 0 19 Mo 28 4Nafta mln t 2970 6 2 2Nikel tis t 43 280 0 81 Ni 0 1Olovo tis t 10 20 0 3 Plavikovij shpat mln t 2 3 6 41 CaF2 1 2Prirodnij goryuchij gaz mlrd m 4711 3 2Rtut tis t 0 5 0 35 0 4Svinec tis t 11391 25391 3 5 Pb 9 4Sriblo t 52550 82690 190 g t 9 6Stibij tis t 80 90 3 1 8Vugillya mln t 450000 1570300 Fosforiti mln t 256 902 20 5 R2O5 4 85Hromovi rudi mln t 17 1 26 Cr2O3 0 38Cink tis t 22868 49368 3 Zn 8 3Uran tis t 110 110 0 11 4 3Okremi vidi korisnih kopalinDiv takozh Nafta i prirodnij gaz Spoluchenih Shtativ Ameriki Vuglevodni SShA mayut veliki zapasi nafti i gazu Za dovedenimi zapasami nafti krayina zajmaye 3 ye misce na Amerikanskomu kontinenti pislya Venesueli ta Meksiki za dovedenimi zapasami gazu 1 e misce 1999 Naftogazonosnist v SShA pov yazana z 38 naftogazonosnimi i 14 mozhlivo naftogazonosnimi basejnami Ci basejni priurocheni do zapadin i prileglih do nih pidnyat riznogo genezisu v mezhah dokembrijskoyi i epigercinskoyi platform do seredinnih masiviv i mizhgirskih zapadin vseredini girskih skladchastih sporud Kordilyer ta epiplatformnogo orogena Skelyastih gir div Naftogazonosni basejni Skelyastih gir a takozh do peredovih i krajovih proginiv v zonah zchlenuvannya cih platform z girskimi sporudami Kordilyer i Appalach ta do oblastej proginu na stiku periferijnih struktur Pivn Amerikanskogo kontinentu i Tihogo Atlantichnogo i Pivn Lodovitogo okeaniv Bl 75 vsih vidkritih rodov roztashovano v mezhah troh najbilshih basejniv krayini Meksikanskoyi zatoki naftogazonosnogo basejnu zokrema rodovishe Monro Permskogo naftogazonosnogo basejnu zokrema rodovishe Vosson i Zahidnogo vnutrishnogo naftogazonosnogo basejnu Vidkrito na 1990 i rr ponad 22500 naftovih i gazonaftovih ta bl 14000 gazovih gazokondensatnih i naftogazovih rodov z yakih 5 unikalni z pochatkovimi prom zapasami ponad 300 mln t nafti Pradho Bej Ist Teksas Uyilmington Midvej Sanset abo ponad 500 mlrd m gazu Panhandl Hyugoton i Pradho Bej bl 200 velikih naftovih iz zapasami 30 300 mln t i gazovih iz zapasami 30 500 mlrd m bl 400 serednih naftovih i gazovih iz zapasami 10 30 mln t nafti abo 10 30 mlrd m gazu Perevazhne chislo vidkritih rodov ye nevelikimi po zapasah U 60 najbilshih naft i v 35 gazovih rodov zapasi kozhnogo z yakih ponad 50 mln t nafti abo 50 mlrd m gazu zoseredzheno vidpovidno 36 i 30 pochatkovih rozvidanih zapasiv nafti abo gazu krayini Na akvatoriyah Atlantichnogo Tihogo i Pivn Lodovitogo okeaniv vidkrito bl 600 naftovih i gazovih rodov perevazhna chastina yakih v Meksikanskij zatoci Bl 43 zapasiv nafti krayini i 39 zapasiv gazu pov yazani z paleozojskimi vidkladami 20 zapasiv nafti i 16 zapasiv gazu z mezozojskimi 37 zapasiv nafti i 45 zapasiv gazu z kajnozojskimi Bl 60 pochatkovih dovedenih zapasiv nafti i 45 zapasiv gazu zoseredzheni na glib do 3 km Perspektivnimi rajonami dlya vidkrittya novih rodov nafti i gazu v SShA peredusim ye akvatoriyi m Boforta Chukotskogo i Beringova moriv bilya beregiv Alyaski pidvodni prodovzhennya naftogazonosnih basejniv Kaliforniyi glibokovodni dilyanki v Meksikanskij zatoci rajoni trogiv Baltimor Kanjon i Dzhordzhes Bank v Atlantichnomu ok bilya beregiv sh shtativ krayini a na sushi poyasi nasuviv v oblastyah zchlenuvannya Kordilyer i Appalach z Pivn Amer platformoyu i priberezhnimi ter Pivn Alyaski Za dovedenimi zapasami nafti i gazokondensatu najbagatshi shtati Tehas 26 zapasiv krayini Alyaska 24 Kaliforniya 15 6 U shelfovih rodovishah zoseredzheno 14 nacionalnih zapasiv nafti ponad 4 5 cih zapasiv priurocheno do akvatorij Meksikanskoyi zatoki Maksimalni potuzhnosti osadovogo chohla perevishuyut tut 15 km v tomu chisli kajnozojskogo 12 km Lokalni strukturi riznomanitni vid diapirovih kupoliv do tektonichno porushenih izoklinalnih skladok yih amplitudi kolivayutsya vid desyatkiv metriv do dekilkoh kilometriv Pid potuzhnimi solyanimi kupolami viyavleno ponad 1200 rodovish nafti Usogo v NGB stanom na 2000 r vidkrito ponad 6800 naftovih rodovish na sushi i ponad 930 u vodah Meksikanskoyi zatoki U Permskomu NGB Zahidnogo Tehasa z potuzhnistyu osadovogo chohla do 8 km produktivni nizhnokrejdovi piskoviki verhnopermski piskoviki i dolomit paleozojski piskoviki vapnyaki i dolomit dokembrijska kora vivitryuvannya Usogo v NGB vidkrito ponad 6 tisyach naftovih rodovish z pochatkovimi zapasami blizko 6 mlrd t Na Zahidnomu uzberezhzhi SShA naftonosni vuzki dovgasti v submeridionalnomu napryamku mizhgirski i peredgirski basejni Sonoma Orinda Livermor Grejt Valli Salinas Kuyama Santa Mariya Ventura Santa Barbara Los Andzheles unikalne za zapasami rodovishe Vilmington Prognozni resursi prirodnogo gazu ocineni Komitetom po gazovih resursah US Potential Gas Committee na 1 01 1999 r v 25 36 trln m na 1 01 1997 m 26 06 trln m Krim togo prognozni resursi gazu vugilnih rodovish skladayut za ocinkoyu 4 trln m Resursi prirodnogo gazu znahodyatsya v osnovnih gazonosnih regionah Meksikanskoyi zatoki 7513 6 trln m Alyaska 5484 5 trln m basejni Skelyastih gir 4245 trln m Zahidnij Vnutrishnij NGB Midkontinent 3455 4 trln m Priatlantichnij region 2940 4 trln m Tihookeanskij region 1052 8 trln m Isnuye tendenciya zbilshennya zapasiv prirodnogo gazu u SShA Za danimi Administraciyi energetichnoyi informaciyi EIA tilki v 2001 r zapasi gazu suhij gaz zrosli na 644 mlrd kub m Zapasi vidkritih rodovish stanovili 101 26 mlrd kub m pririst za rahunok utochnennya zapasiv vidomih rodovish 463 55 mlrd kub m zapasi novih pokladiv na starih rodovishah 79 24 mlrd kub m Pririst zapasiv perevishiv vidobutok na 31 Petroleum Economist 2002 V 69 11 Za ocinkami British Petroleum na 2003 r u SShA zapasi nafti stanovlyat 30 mlrd bar chastka u sviti 3 za rivnem spozhivannya majbutnij produktivnij period 11 r Zapasi gazu trln kub m chastka u sviti i roki vidobutku sho zalishilisya dlya SShA vidpovidno 5 3 7 rokiv Bituminozni slanci U SShA poshireni bituminozni goryuchi slanci yaki priurocheni g ch do devonskih vidkladiv Appalachskogo bas i paleogen neogenovih vidkladiv regionu Skelyastih gir Najbilshe znachennya mayut eocenovi vidkladi sviti Grin River Skelyasti gori Plasti potuzhnistyu ponad 5 m zajmayut tut ploshu 20 tis km vihid nafti ponad 5 7 Slanceva nafta maye gustinu 930 950 kg m veliku v yazkist i vidriznyayetsya vid nafti zvichajnih rodov znachnim vmistom azotistih rechovin i nasichenih spoluk Zapasi nafti v slancyah Skelyastih gir ocinyuyutsya v 20 mlrd t gazu v 17 trln m Vugillya Div Vugillya Spoluchenih Shtativ Ameriki Regioni poshirennya vugillya v SShA SShA volodiyut najbilshimi u sviti pidtverdzhenimi zapasami vugillya vsih tipiv Ocineni sumarni rezervi vugillya v SShA 3 6 trln t v tomu chisli pridatnih dlya vidobutku suchasnimi metodami 461 mlrd t Coal Int 2000 248 5 R 191 193 195 197 Kam yane bituminozne vugillya i antraciti zoseredzheni u vugilnih basejnah shidnoyi i centralnoyi chastini krayini Appalachskomu shtati Pensilvaniya Pensilvanskij vugilnij basejn Ogajo Zahidna Virdzhiniya Tennessi Alabama shidna chastina Kentukki Illinojskomu shtati Illinojs zahidna chastina Kentukki Indiana Vnutrishnomu Zahidnomu shtati Ajova Missuri Oklahoma Kanzas Nebraska i Pensilvanskomu zahidna chastina shtatu Pensilvaniya antraciti Basejni z burim i subbituminoznim vugillyam roztashovani v zahidnij chastini shtati Pivnichna i Pivdenna Dakota Vajoming Montana Yuta Kolorado Arizona Nyu Meksiko a takozh na pivdni krayini shtati Tehas Arkanzas Missisipi Luyiziana Alabama Ryad maloosvoyenih basejniv vidomij na Alyasci zokrema basejn Lisbern Kolvill Osn prom vuglenosnist priurochena do vidkladiv kam yanovugilnogo pensilvanskogo krejdovogo i paleogenovogo viku Vugilni basejni pov yazani z velikimi platformnimi sineklizami Illinojskij Vnutrishnij Zahidnij Fort Yunion peredovimi proginami piznih gercinid Appalachskij Pensilvanskij i epiplatformnim orogenom basejni Zah shtativ Yuinta San Huan River Grin River ta insh Zapasi vugillya v SShA harakterizuyutsya v osnovnomu pologim zalyagannyam plastiv serednya potuzhnist blizko 1 m na nevelikij glibini poshirenistyu na velikih ploshah stijkistyu bichnih porid pomirnim vmistom vodi ta gazu a takozh velikoyu riznomanitnistyu tipiv vugillya i zagalom visokoyu yih yakistyu Uran Div Uran Spoluchenih Shtativ Ameriki Uran Za zapasami uranovih rud SShA vhodyat u pershu 8 ku krayin svitu pislya Avstraliyi PAR Kanadi i Braziliyi Rosiyi Kazahstanu Namibiyi 1999 Prom zapasi uranu zoseredzheni v zah rajonah krayini v troh osnovnih rudnih provinciyah na plato Kolorado rudni rajoni Grants Yuravanskij poyas Lisbon Valli i insh v mizhgirskih zapadinah sht Vajoming rudni rajoni Sherli Bejsin Gas Gills Pauder River i insh v zah chastini priberezhnoyi rivnini Meksikanskoyi zatoki rodov Felder Panna Mariya i insh Ryad serednih za masshtabami rodov ye takozh v Kordilyerah Osn zapasi uranovih rud ponad 95 zoseredzheni v epigenetichnih infiltracijnih rodov sho zalyagayut v nemetamorfizovanih terigennih porodah triasu yuri i neogenu eocenu na glib vid 0 do 1200 m Ser vmist v rudah 0 1 0 3 U3O8 Gol rudni minerali kofinit oksidi uranu karnotit inodi rudi kompleksni urano vanadiyevi 1 25 1 5 V2O5 Nevelika chastina zapasiv ukladena v gidrotermalnih zhilnih rodovishah neogenu Zalizo Div Zalizo Spoluchenih Shtativ Ameriki Zalizo Za zapasami zaliznih rud SShA zajmayut 1 e misce na Amerikanskomu kontinenti 1999 U SShA ye veliki rodov zaliznyaku zdatni zabezpechiti sirovinoyu potrebi krayini Gol tip zalizorudnih rodov plasto i linzopodibni tila magnetit gematitovih rud v dokembrijskih zalizistih kvarcitah takonitah Veliki rodov cogo tipu roztashovuyutsya na pivnochi SShA poblizu kordonu z Kanadoyu v rajoni oz Verhnye U mezhah cogo basejnu znahoditsya 89 zagalnih zapasiv SShA Najbilsh velikimi za zapasami ye rodov Mesabi 12 mlrd t rudi z ser vmistom Fe 49 Markett zapasi rudi 5 mlrd t vmist 41 Menomini zapasi 5 mlrd t vmist 33 i Kuyuna zapasi 370 mln t v tomu chisli 176 mln t zalizo margancevih rud iz vmistom Fe 30 i Mn 10 5 Na pochatku XXI st bilsha chastina zapasiv bagatih rud v SShA vzhe vidobuta Za riznimi ocinkami rozvidani zapasi nizkosortnih rud sho zalishilisya stanovlyat 2 6 6 mlrd t Znachni zapasi zaliznyaku 0 9 2 mlrd t zoseredzheni v rodovishah Birmingemskogo rajonu Rudi skladeni perevazhno gematitovimi oolitami i v serednomu mistyat 35 zaliza Titan Div Titan Spoluchenih Shtativ Ameriki SShA mayut znachni zapasi titanovih rud ukladenih v rodov ilmenitu krim togo zapasi pidrahovani v rodov rutilu Vsi zapasi rutilu i 60 zapasiv ilmenitu rozsipi predstavleni drevnimi i suchasnimi priberezhno morskimi i richkovimi vidkladami sht Florida Nyu Dzhersi Tennessi Dzhordzhiya Pivd i Pivn Karolina i insh Najbilshe rodov Trejl Ridzh v sht Nyu Dzhersi iz zapasami ponad 300 mln t ilmenitovogo pisku sho mistit bl 2 0 2 5 TiO2 inshi rozsipi dribnishi Lejkherst Grin Kov Springs Hajlend i insh Ser vmist TiO2 v rutilovih rozsipah 0 5 3 0 v ilmenitovih 1 0 5 0 Korinni rodov titanu predstavleni ilmenit magnetitovimi rudami v masivah ultraosnovnih osnovnih porid Velike rodov cogo tipu pov yazane z gabro anortozitovim masivom Tegavus v sht Nyu Jork 29 mln t TiO2 pri vmisti v rudi 18 20 Inshi zapasi predstavleni bidnishimi do 14 TiO2 ilmenit magnetitovimi rudami v shtatah Alyaska Vajoming Nyu Jork i insh Vanadij Vanadij Na ter SShA vidomo tri osn tipi rodov vanadiyevih rud vanadiyenosni fosforiti sht Ajdaho i Vajoming bl 55 zapasiv infiltracijni urano vanadiyevi rudi v piskovikah plato Kolorado 43 i vlasne vanadiyevi rodov v sht Arkanzas 2 U fosforitah Ajdaho mistitsya 0 1 0 3 V2O5 U piskovikah plato Kolorado vmist V2O5 dosyagaye 1 0 Rodov cogo tipu Yuravan Egnar Pandori i insh vidigrayut osn rol u vidobutku vanadiyu v SShA Marganec Marganec SShA ne mayut v svoyemu rozporyadzhenni suttyevih zapasiv margancevih rud i povnistyu zalezhat vid importu U rudah zalizistih kvarcitiv rajonu oz Verhnye ye 4 35 Mn rodov Kuyuna ci rudi vikoristovuyutsya yak zalizo margancevi Berilij Berilij Za zapasami i resursami beriliyevih rud SShA vhodit do p yatirki providnih krayin svitu za zapasami 1 e misce 1999 Osnovu mineralno sirovinnoyi bazi krayini skladaye velike rodovishe bertranditovih rud Spor Mauntin Yuta Ce vulkanogenno gidrotermalne rodovishe paleogenu Vmist VeO v rudi sho dobuvayetsya visokij 0 75 1 0 Boksiti Boksiti Porivnyano neveliki zapasi boksitiv v SShA rozoseredzheni v rodov nevelikogo masshtabu v shtatah Arkanzas rodov Arkanzas najbilshe 35 mln t boksitiv Dzhordzhiya Andersonvill Irvington Alabama Yufola Missisipi Tippa Benton Pontotok Chattanuga Virdzhiniya Spotsvud na Gavajskih o vah Kauayi Mauyi i insh Ce rodov osadovogo lateritnogo i poligennogo tipiv Bl 30 vsih zapasiv krayini nizkoyakisni boksiti Gavajskih o viv Volfram Volfram SShA zajmayut 5 e misce u sviti pislya Kitayu Kazahstanu Kanadi i Rosiyi 1999 za zapasami volframovih rud 1999 Za resursami volframu SShA zajmaye 5 e misce u sviti pislya Kitayu Rosiyi Kazahstanu ta Kanadi 2000 3 6 0 8 mln t Velika chastina pidtverdzhenih zapasiv volframu 57 zoseredzhena v kompleksnih molibden volfram olov yanih rudah shtokverkovih rodovish Vidomo ponad 50 rodov volframu v zah shtatah krayini Kaliforniya Nevada Montana Yuta Oregon Vashington Ajdaho i na Alyasci Bl 60 zapasiv ukladeno v chisl skarnovih rodov sheyelitu 40 u molibdenovomu shtokverkovomu rodov Klajmaks Vmist WO3 v rudah sheyelitovih skarniv 0 5 1 0 Perspektivne dzherelo volframovoyi sirovini ropa oz Sorls 0 07 WO3 v sht Kaliforniya Zoloto Div Zoloto Spoluchenih Shtativ Ameriki Za rosijskimi dzherelami SShA za zapasami zolotih rud zajmayut 2 e misce v zahidnomu sviti pislya PAR 1999 i 3 ye u sviti pislya PAR i Rosiyi Girnichim byuro i Geologichnoyu sluzhboyu SShA baza zapasiv zolota ocinyuyetsya desho po inshomu PAR v 38 tis t SShA v 6 tis t Avstraliyi v 4 7 tis t Kanadi i Rosiyi po 3 5 tis t svitova baza 72 tis t Za danimi cogo zh dzherela za resursami zolota SShA zajmaye 5 e misce u sviti porivnyalna kartina taka PAR do 60 tis t Rosiya ponad 25 tis t Kitaj i Braziliya po 7 10 tis t v kozhnij SShA 5 7 tis t Rodovisha zolota harakterizuyutsya velikoyu riznomanitnistyu geol prom tipiv Osn znachennya mayut korinni zolotorudni rodov 55 zapasiv 8 pripadaye na rozsipi i 37 na zolotovmisni 35 na midno porfirovi i 2 polimetalichni Zolotonosni rajoni roztashovani vzdovzh zah i pivdenno sh uzberezhzhya vidpovidno priblizno 63 i 2 zapasiv v centr chastini krayini 19 i na Alyasci 13 Gol zolotonosnij rajon shtati Kaliforniya Nevada Arizona Yuta Ajdaho priurochenij do mezozojsko kajnozojskoyi skladchastoyi sistemi Kordilyer U centr chastini krayini vidilyayetsya dva zolotonosnih rajoni Blek Gills velike rodov Gomstejk i rudnij poyas Kolorado Na 1998 r zagalni resursi Au na Alyasci buli zbilsheni do 1925 3 t z yakih 690 5 t po rodov Donlin Krik Pebbl Pogo i Shotgan Kobalt Kobalt Sirovinna baza kobaltovih rud v SShA nevelika Zapasi nizkoyakisnih kobaltovih rud ukladeni v nikelevih lateritnih i magmatichnih rodov a takozh v zhilnih rodov polimetalichnih rud U zv yazku z deficitom kobaltu i ryadu insh vidiv k k velika uvaga pridilyayetsya vivchennyu zalizo margancevih konkrecij na okeanichnomu dni Pri ser vmisti kobaltu v konkreciyah Tihogo ok 0 22 0 36 pershochergovimi vvazhayutsya dilyanki na glib do 2 5 km sho mistyat 0 4 1 2 do 2 5 kobaltu Litij Litij Za zapasami litiyevih rud SShA v 1990 h rr vhodili do pershoyi p yatirki krayin Rodovisha dvoh tipiv spodumenovih pegmatitiv sht Pivn Karolina 92 i rozsoli oz Silver Pik v sht Nevada 8 Bagati spodumenom pegmatitovi dajki mistyat 1 5 Li2O a takozh albit i muskovit Pidzemni rozsoli oz Silver Pik mistyat v serednomu 0 04 Li2O Mid Geografiya rodovish midi v SShA Mid Za zagalnimi i pidtverdzhenimi zapasami midnih rud SShA zajmayut 2 e misce u sviti pislya Chili 2003 Tut vidomo ponad 70 rodov midi majzhe vsih geol prom tipiv Bl 86 zapasiv ukladeno v midno porfirovih rodov z inshih tipiv promislove znachennya mayut stratiformni 5 kolchedanni 5 i midno nikelevi rodov Perspektivi viyavlennya novih prom rodov midi ye v skladchastih oblastyah zah chastini krayini zokrema v shtatah Arizona Montana Yuta Michigan rodovishe Lejk Syuperior San Manuel Molibden Molibden Za zagalnimi i pidtverdzhenimi zapasami molibdenovih rud SShA zajmayut 1 e misce u sviti 2003 SShA volodiyut 28 5 zagalnih i 28 4 pidtverdzhenih svitovih zapasiv molibdenu V nadpotuzhnih molibdenporfirovih rodovishah Genderson Klajmaks Kuesta i Kuots Gill ukladeno blizko 70 pidtverdzhenih zapasiv krayini i 20 svitovih Vmist molibdenu visokij 0 11 0 22 Gol tipom prom rodov molibdenovih rud ye porfirovij molibden porfirovij 56 kompleksnij midno porfirovij z molibdenom 44 zapasiv Ser vmist molibdenu v molibden porfirovih rodov 0 075 0 492 v midno porfirovih 0 008 0 075 Usogo v SShA vidomo ponad 30 rodov z prom zapasami molibdenu perevazhno bilshist z yakih ekspluatuyetsya Molibdenovi rodov poshireni v zah shtatah i priurocheni do porfirovih intruzij granitoyidnogo skladu Rodovisha vlasne molibdenovogo tipu Kvarc Gill na Alyaci Klajmaks Henderson Maunt Emmons Kuesta Goat Gill v sht Nyu Meksiko Tompson Krik v sht Ajdaho Rudi vkrapleni i prozhilkovo vkrapleni Nikel Nikel Zapasi nikelevih rud v SShA duzhe obmezheni i zoseredzheni v dvoh lateritnih rodov silikatnih rud v kori vivitryuvannya ultraosnovnih porid Nikel Mauntin sht Oregon i Gasket Mauntin sht Kaliforniya Vmist nikelyu v rudah do 1 1 5 Olovo Blizko 1 2 zapasiv zagalom neznachnih olov yanih rud SShA ukladeno v molibdenovomu rodov Klajmaks Vmist olova v rudah 0 006 Z insh rodov najznachnishi metasomatichni rodov kompleksnih rud Lost River na p ovi Syuard na Alyasci sho mistit kasiterit flyuorit minerali beriliyu i volframu Metali platinovoyi grupi Metali platinovoyi grupi Za pidtverdzhenimi zapasami MPG SShA zajmayut 5 u poziciyu u sviti pislya PAR Rosiyi Zimbabve i Kanadi 1999 Za prognoznimi resursami MPG SShA zajmaye 2 e misce u sviti 9 10 tis t pislya PAR 15 25 tis t u sviti razom 40 60 tis t 2000 Zapasi platinovih rud ukladeni v osn v midnih rudah rodov zah shtativ neznachna k t v rozsipnih rodov Alyaski Najbilshi rodovisha platinoyidiv SShA Stilluoter vlasnik kompaniya Stillwater Mining roztashovane v sht Montana poblizu jogo pivdennogo kordonu ta Ist Boulder za 21 km pivn zahidnishe vid nogo Obidva rodovisha priurocheni do pivdenno zahidnogo bortu rozsharovanogo lopolitu osnovnih ultraosnovnih porid Stilluoter Vik porid sho skladayut lopolit 2 7 mlrd rokiv Pidoshva jogo zalyagaye subgorizontalno na rannoarhejskih gnejsah i granitoyidah Lopolit maye potuzhnist 6 8 km i skladenij troma seriyami mafit ultramafitovih porid U osnovi nizhnoyi seriyi zalyagaye gorizont noritiv potuzhnistyu 150 m z prosharkami bronzititiv vishe zalyagayut ultraosnovni g p garcburgiti bronzititi peridotiti i insh sho peresharovuyutsya z pidleglimi sharami noritiv U nizah serednoyi seriyi znahoditsya potuzhnij do 800 m gorizont noritiv v serednij yiyi chastini shar gabro 300 600 m u verhah potuzhnij 1100 1500 m gorizont anortozitiv i pidleglih yim troktolitiv ta gabro Verhnya seriya lopolitu 400 1100 m majzhe povnistyu skladayetsya z gabro U noritah nizhnogo gorizontu serednoyi seriyi roztashovuyetsya shar abo rif J M Vmist MPG v nomu 15 120 g t Na poryadok menshi koncentraciyi platinoyidiv viyavleni takozh v noritah pidoshvi lopolitu u malopotuzhnih prosharkah hromititu a takozh v okremih zbagachenih hromitom dilyankah til olivinovih bronzititiv Produktivnij rif J M prostezhuyetsya za prostyagannyam na 45 km za padinnyam maksimalno na 6 5 km Serednya potuzhnist rifu blizko 2 4 m serednij vmist MPG 21 8 g t Engineering and Mining Journal 2001 V 202 6 Na 1999 r pidtverdzheni zapasi rodovisha Stilluoter kategoriyi proven stanovili 1 764 mln t rudi z sumarnim vmistom platini i paladiyu 23 0 g t kategoriyi probable 21 216 mln t iz vmistom platini i paladiyu 22 1 g t zagalni pidtverdzheni zapasi platini i paladiyu 509 5 t Vidnoshennya paladiyu do platini v rudah z serednim vmistom platinoyidiv 22 1 g t stanovit 3 3 1 Na rodovishi Ist Boulder vidrizok rifu J M protyazhnistyu blizko 4 km v intervali glibin 500 600 m na 1999 r pidtverdzheni zapasi rudi kategoriyi probable 13 313 mln t z sumarnim vmistom platini i paladiyu 22 1 g t abo 294 2 t cih metaliv Stillwater Mining Co 1999 Annual Report J M Reef Reserves http www stillwatermining com ar99 JMReef pdf nedostupne posilannya z kvitnya 2019 2000 Pidtverdzheni zapasi platini i paladiyu oboh rodovish stanovlyat 803 7 t z nih paladiyu 616 8 t platini 186 9 t Viyavleni resursi platinoyidiv z peredbachuvanimi zapasami ocineni kompaniyeyu Stillwater Mining v 854 t a prognozni resursi v 7 tis t Engineering and Mining Journal 2001 V 202 3 Za insh ocinkami D A Dodin i insh prognozni resursi MPG v masivi Stilluoter skladayut ne menshe za 30 tis t Svinec Svinec Stanom na 1999 za zagalnimi zapasami svincevih rud SShA zajmayut 1 e misce a za dovedenimi 3 ye misce pislya Avstraliyi i Kazahstanu u sviti Vidomo bl 100 rodov svincevih rud v osn v centri i zah chastinah krayini v najbilshih girnichorudnih rajonah pivd sh sht Missuri bl 70 zapasiv Kor d Alyen 4 verhnya Missisipi 3 na Alyasci 10 i Tri Stejts bl 1 Na inshi chisl rajoni pripadaye 10 15 zapasiv svincevih rud Osn zapasi bl 80 mistyatsya v stratiformnih rodov tipu dolini Missisipi zvichajno lokalizovanih v milkovodnih mor karbonatnih i terigennih vidkladah nizh paleozoyu Serednij vmist svincyu v rudah 3 8 cinku 0 5 1 5 midi 0 1 Domishki nikel kobalt kadmij sriblo germanij bismut indij Cink Cink Za zapasami cinku SShA razom z Kanadoyu podilyayut 2 3 ye misce u sviti pislya Kazahstanu 1999 Najbilshimi ye stratiformni rodov tipu dolini Missisipi Bl 60 vsogo cinku sho dobuvayetsya v krayini dayut rudi cinkovih rodovish 15 20 vihodit poputno z svincevih rud 15 20 z kompleksnih svincevo cinkovih 5 z midno cinkovih midno svincevih midno polimetalichnih i insh rud Najbilshi zapasi cinkovih rud zoseredzheni v karbonatnih porodah nizh paleozoyu rajonu Midl Tennessi stratiformni rodov Elmvud Gordonsvill Stonuoll i insh ta karbonatnih porodah proterozoyu rajonu rodov Balmat Eduards sht Nyu Jork Vmist Zn v rudi do 3 5 5 2 Rtut Rtut Za resursami rtuti SShA zajmaye 2 e misce na Amerikanskomu kontinenti pislya Meksiki 1999 Zapasi rtutnih rud zoseredzheni g ch v odnomu rtutnomu rodov Mak Dormitt sht Nevada Serednij vmist rtuti v rudah 0 45 Sriblo Sriblo Za zapasami sribnih rud SShA zajmayut 2 e misce u sviti pislya Polshi 2000 Rodov rud sribla vidnosyatsya do riznomanitnih geol promislovih tipiv vlasne sribni z poputnimi svincem i cinkom bl 35 zapasiv na 1990 i roki rodov kolorovih metaliv zi sriblom 64 5 zoloto sribni 0 5 Sered vlasne sribnih rodov najbilshe zhilnih rodov sribla zi svincem i cinkom bl 80 zapasiv Geografichno voni roztashovani v rajoni Kor d Alyen sht Ajdaho Zhilni rudni tila kontrolyuyutsya velikim rozlomom sered argilitiv i kvarcitiv dokembriyu Najbagatshi rudi mistyat do 750 1100 g t sribla U inshih vmist sribla stanovit 80 500 g t Sered rodov kolorovih metaliv bl 50 zapasiv rud sribla mistyatsya v midno porfirovih rodov napriklad Bingem 28 na zhilni polimetalichni Byutt 17 stratiformni svincevo cinkovi i 5 insh tipiv Stanom na 2000 r u SShA do 45 zagalnih zapasiv i blizko 65 richnogo vidobutku sribla pripadaye na gidrotermalni rodovisha sribnih i zoloto sribnih rud U rodovishah sribnih rud Ker Galena v rudnomu vuzli Kor d Alyen Sanshajn Rochester Silver Valli pidtverdzheni zapasi sribla kolivayutsya vid 1000 do 2500 t pri vmisti jogo v rudah 400 800 g t V rodovishah zoloto sribnih rud Mak Kou Kov Raund Mauntin Kinross Delamar Denton Rohajd pidtverdzheni zapasi sribla stanovlyat 300 1400 t pri vmisti sribla 40 400 g t V rodovishah midnoporfirovogo tipu Mison Binghem Morensi ta insh zoseredzheno do 28 zagalnih zapasiv i dobuvayetsya 22 sribla krayini Ci rodovisha harakterizuyutsya velikimi pidtverdzhenimi zapasami sribla 2 5 7 tis t pri vmisti jogo v rudah sho vimiryuyetsya pershimi desyatkami gramiv na tonnu Menshu rol v mineralno sirovinnij bazi sribla SShA vidigrayut polimetalichni svincevo cinkovi rodovisha Red Dog Grins Krik Montana Tannels Pidtverdzheni zapasi sribla v rudah cih rodovish stanovlyat 1 5 10 tis t pri vmisti sribla 60 600 g t Zabezpechenist krayini zagalnimi zapasami sribla pri suchasnomu rivni vidobutku 13 rokiv Stibij Stibij Zapasi stibiyevih rud ye v chislennih dribnih rodov tipiv zhilnih kvarc antimonitovih Tompson Fols sht Montana zhilnih kompleksnih sriblo stibiyevih Sanshajn sht Ajdaho i stratiformnih stibij svincevih Svincevij poyas na pivd sh sht Missuri Najbilshe za zapasami rodov Sanshajn v rudnomu rajoni Kor d Alyen v rudah yakogo mistitsya bl 0 3 Sb Fosforiti Fosforiti SShA volodiyut najbilshimi resursami R2O5 23 7 svitovih Resursi basejnu Skelyastih gir v SShA za deyakimi ocinkami stanovlyat 7 55 mlrd t P2O5 inshi dzherela dayut menshi znachennya U nadrah SShA zoseredzheno 6 1 svitovih zagalnih zapasiv fosforu Za zapasami fosforitiv krayina zajmaye 2 e misce u sviti pislya Marokko 2003 Osn zapasi fosforitiv v SShA 95 zoseredzheni v dvoh velikih fosforitonosnih regionah u Shidno Amerikanskij fosforitonosnij provinciyi shtati Florida Pivn ta Pivd Karolina i Skelyastih gorah shtati Ajdaho Yuta Vajoming Montana Perspektivi zbilshennya zapasiv fosforitiv v SShA pov yazuyutsya z bas Atlantichnoyi beregovoyi rivnini Kalijni soli Kalijni soli SShA volodiyut znachnimi zapasami kalijnih solej ukladenimi v osadovih rodov a takozh u vidkladah solenosnih ozer i ozernih rozsolah Resursi kalijnih solej v krayini ocinyuyutsya v 6 mlrd t Rudi zalyagayut porivnyano gliboko v intervali vid 1830 m do 3050 m Na ter SShA vidomo tri velikih solenosnih basejni Delaverskij Paradoks shtati Yuta Kolorado i Uyillstonskij na kordoni z Kanadoyu shtati Montana Pivn i Pivd Dakota Z solenosnih ozer najbilshimi ye Velike Solone oz sht Yuta i oz Sorls Kaliforniya Osn zapasi kalijnih solej zoseredzheni na Karlsbadskomu rodov Delaverskogo bas Prirodna soda Prirodna soda SShA mayut znachni zapasi prirodnoyi sodi Vikopna soda trona sho maye prom znachennya vidoma v skladi eocenovoyi tovshi Grin River Virdzhiniya Prirodnu sodu vidobuvayut z ozer sht Kaliforniya Sorls i insh Bor Bor Za zapasami bornih rud SShA zajmayut odne z providnih misc u sviti Osn rodov bornih rud vidomi na pivdni Kaliforniyi de voni lokalizuyutsya u vulkanogenno osadovih ozernih vidkladah neogenu Najbilshe v krayini i v zah sviti rodov Boron v pusteli Mohave Mohejv maye zapasi bl 130 mln t rudi 35 mln t V2O3 skladenoyi natriyevimi gidratami Rudi zalyagayut na glib 40 340 m Flyuorit Flyuorit SShA mayut suttyevi zapasi flyuoritu yakij mistitsya v chisl dribnih rodov v riznih rajonah krayini Rodov predstavleni riznomanitnimi geol prom tipami Zagalom po rodov krayini ser vmist flyuoritu stanovit bl 37 Flyuorit poshirenij takozh v kompleksnih svincevo cinkovih olovo volframovih molibdenovih ridkisnometalichnih i insh rudah Sirka Sirka Za zapasami samorodnoyi sirki SShA zajmayut odne z providnih misc u sviti Osn prom tip rodov infiltracijno metasomatichnij Rodov priurocheni do angidridvmisnih porid evaporitiv v osadovih vidkladah permi sht Tehas a takozh do angidritovih pokladiv mezozoyu kajnozoyu sht Luyiziana Pidlegle znachennya mayut neveliki vulkanichni rodov samorodnoyi sirki v shtatah Kaliforniya i Nevada Najbilshe rodov Rastler Gills Rastler Springs v Tehasi iz zapasami 60 mln t pri vmisti S 15 18 Barit Barit Za zapasami baritu SShA zajmayut 3 ye misce u sviti pislya Kazahstanu i Kitayu 1999 Prognozni resursi baritu kategorij R1 R2 stanovlyat 150 mln t Mineral Commodity Summaries http minerals er usgs gov minerals 30 chervnya 2007 u Wayback Machine Osnovni baritovi rodovisha SShA zoseredzheni v sht Nevada de rozroblyayutsya yak plastovi tak i zhilni pokladi Najbilshi z nih Grejstoun Majn Argenta Majn Mauntin Springs Rossi Majn Golovni tipi rodovish stratiformnij bl 50 zapasiv zhilnij 30 i zalishkovij 20 Za inshimi danimi bl 80 rozvidanih zapasiv baritu pripadaye na stratiformni rodov bl 20 na zhilni Stratiformni rodov nalezhat do ser paleozoyu lokalizovani v kremenisto slancevih tovshah i predstavleni plastovimi tilami potuzhnistyu 1 15 m pri ploshi v dek km vmist baritu dosyagaye 50 95 Najbilshi rodov vidomi v sht Nevada dribni v shtatah Arkanzas Kaliforniya Dzhordzhiya i Missuri Zhilni rodov vklyuchayut chislenni chastishe dribni skupchennya baritu pov yazani z pustotami karstovogo i inshogo pohodzhennya u vapnyakah i dolomiti nizh paleozoyu Voni poshireni v shtatah Missuri Alabama Virdzhiniya Tennessi Dzhordzhiya i insh Zalishkovi rodov formuvalisya pri eroziyi porid sho mistili pervinni baritovi tila Potuzhnist zalishkovih pokladiv vid 3 5 m sht Missuri do 50 m rodov Kartersvill sht Dzhordzhiya Vmist baritu v rudah v ser 120 180 kg m Azbest Azbest Zapasi azbestu v SShA zoseredzheni v rodov hrizotil azbestu kvebekskogo tipu pov yazanih z masivami serpentinitiv i serpentinizovanih ultraosnovnih porid na zah krayini v mezhah Kordilyer i na shodi v Appalachah Najznachnishi rodov Kopperopolis i Santa Rita v sht Kaliforniya Voni yavlyayut soboyu shtokverki z poperechno voloknistim azbestom ser vmist yakogo stanovit bl 10 Rodov arizonskogo tipu predstavleni azbestovimi zonami u vapnyakah Najvidomishe z nih rodovishe Hrizotil v shtati Arizona mistit visokoyakisnij dovgovoloknistij azbest SShA volodiyut chislennimi rodov nerudnoyi industrialnoyi sirovini i bud materialiv bentonitiv glin oblicyuvalnih kameniv marmuru pisku graviyu shebenyu tosho Vidomij ryad rodov dorogocinnih i virobnih kameniv z yakih najbilshe znachennya mayut biryuza turmalin sapfir hrizolit skam yanile derevo rozhevij kvarc i nefrit Velika biryuzova provinciya roztashovana v shtatah Kolorado Nyu Meksiko Arizona Nevada i Kaliforniya Rodov pov yazani z korami vivitryuvannya granitoyidiv i kislimi efuzivami porfirovoyi formaciyi verh krejdi oligocenu z sulfidnoyu polimetalichnoyu mineralizaciyeyu U sht Montana znahoditsya velike rodov sapfiru Jogo Galsh predstavlene protyazhnoyu 8 km dajkoyu lamprofiriv v nizhnokarbonovih vapnyakah formaciyi Edison Najbilshi rodov yuvelirnogo turmalinu kuncitu i rozhevogo berilu Pala San Diyego Himalej sht Kaliforniya Yuvelirni kameni zustrichayutsya v dajkah miarolovih mikroklin albitovih pegmatitiv z lepidolitom sho zalyagayut v gabro poblizu kontaktu z Pivdenno Kalifornijskim granitnim masivom Analogichni turmalinovi pegmatiti vidomi v sht Men Hrizolit ye i v luzhnih olivinovih bazaltah pliocenu v sht Arizona San Karlos v okruzi Apachi agat v riolitah v sht Oregon okrug Dzhefferson Uosko i Kruk dekorativne skam yanile derevo v konglomeratah triasu formaciyi Shinarump i Chajnl v sht Arizona nefrit zhadeyit i zhad v serpentinitah v sht Vajoming na Alyasci i v Kaliforniyi Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Spoluchenih Shtativ Ameriki Girnicha promislovist Spoluchenih Shtativ Ameriki Priroda Spoluchenih Shtativ Ameriki Geologiya Spoluchenih Shtativ Ameriki Gidrogeologiya Spoluchenih Shtativ Ameriki Sejsmichnist Spoluchenih Shtativ AmerikiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019