Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
За промисловим використанням всі корисні копалини Кіровоградської області поділяються на металічні (руди різноманітних металів), неметалічні (будматеріали, , мінеральні добрива, вогнетривкі і абразивні матеріали) і горючі (вугілля, торф, горючі сланці тощо). До особливої групи відносяться підземні води.
На території області експлуатуються родовища більш ніж двох десятків різноманітних видів корисних копалин, а також відкриті рудопроявлення ще багатьох інших видів мінеральної сировини.
Горючі корисні копалини
У Кіровоградській області поширені родовища бурого вугілля, які відносяться до Дніпровського буровугільного басейну. Вугілля залягає серед палеогенових пісків та глин, вік його становить 40—50 млн років, товщина шарів вугілля досягає 20 м. В області зосереджено 90 % запасів вугілля (3,3 млрд т) Дніпровського басейну.
Найвизначніші родовища відомі в Олександрії, Балаховці, Петровому, Михайлівці, Бандурівці.
Середнє річне видобування бурого вугілля брикетів на Дмитрівській і Байдаківській фабриках — близько 3,5 млн т. Брикети бурого вугілля є повноцінним паливом, зручним для спалювання та перевезення. Вони використовуються для термічної обробки, при виробництві бензину, мастила, газів. Практично все видобуте вугілля переробляється і використовується в області.
Горючі сланці
У Кіровоградській області горючі сланці знайдені в 60-х роках поблизу села Бовтишка Олександрівського району. Бовтишське родовище знаходиться у великій округлій западині типу кратера, яка має діаметр 22 км. Нижня частина западини, що складена склоподібною масою, перекривається піщано-глиняною товщею палеогенового віку. Прошарки горючих сланців, що залягають серед цієї товщі, утворюють 5 горизонтів, з яких основний (четвертий) залягає на глибині 220—250 м в центрі родовища і на глибині 30—50 м по периферії. Сумарна корисна товщина прошарків в межах 10—15 м.
Горючі сланці характеризуються середньою наявністю золи — 62—63 %, середнім теплоутворенням 2850 ккал/кг та наявністю близько 18 % смоли.
Запаси сланців складають близько 3 млрд т.
Торф
Торф є першою стадією процесу вуглеутворення. Використовується для виробництва паливних брикетів, нафтопродуктів (напівкокс, горючий газ, аміак, оцтова кислота, дьоготь, спирт), виготовлення будівельних матеріалів (ізоляційні плити), використовується в сільському господарстві як добриво, застосовується в медицині для грязелікування. В останній час розроблена технологія виділення з торфу воску — дефіцитного продукту для побутової хімії, фармацевтики, машинобудування, текстильної промисловості.
В Кіровоградській області знаходяться невеликі родовища торфу, що розташовані в заболочених плавнях річок Мала Вись та Велика Вись, в долинах річок близько Новомиргорода, біля Онуфріївки. Маловисківське та Великовисківське родовища містять низинний тип торфу, зольність його становить 33 %, теплопровідність 5158 ккал/кг. Ці родовища експлуатуються місцевими організаціями з 1947 року.
Рудні (металеві) корисні копалини
Найпоширеніший елемент і по суті в ваговому відсотку (5,1 %) займає друге місце серед металів після алюмінію (6,6 %).
Залізорудні родовища розташовані в східній частині Кіровоградської області. В геологічному відношенні вони належать до Криворізького басейну. Тут знаходяться Петрівське, Ганнівське, Артемівське, Горіхівське, Попельнастівське та інші залізорудні родовища.
У Петрівському районі області діє кар'єр номер 3 Криворізького центрального ГЗК. Тут руда залягає на невеликій глибині (40—50 м), що зумовлює економічність її видобування відкритим методом. Всього в кар'єрі підлягає обробці 21 горизонт. Проектна глибина кар'єру 500 м. Починаючи з п'ятого горизонту з кар'єру безпосередньо в вагони завантажують високоякісну руду з великою вмістимістю заліза. Видобуток руди на рік становить 9 млн т. За 25 км на Південний Схід від смт. Петрового розташований Ганнівський рудник Північного ГЗК. Тут видобуток руди ведеться в кар'єрі довжиною більш ніж 1,5 км, шириною 0,5—0,7 км та на глибині більш ніж 150 м. Щорічно видобуток становить 10 млн. т руди. Вміст заліза 40 %. Біля села Артемівки на річці Зеленій будується великий Артемівський кар'єр. На території області в м. Долинській будується ГЗК для переробки маловмістних та окислених кварцитів (600 млн т). Комбінат буде переробляти 30 млн т сирої руди та видавати щорічно металургійним підприємствам 12,9 млн т збагаченої.
Нікель
У Кіровоградській області родовища нікелевих руд належать до Побузької тектонічної зони глибинних зламів (Голованівський район). Тут встановлено більш ніж 50 масивів основних та ультраосновних порід (габбро, перідотіти, дацити), що містять рудні мінерали: пірротин, пентландіт, халькопірит.
У родовищах Побузького вміст нікелю становить 0,5—5,2 %. Тут знаходяться Деренюхське, Капітанківське, Липовеньківське, Грушківське та інші родовища, на базі яких діє Побузький нікелевий комбінат. Вміст нікелю в сирій руді становить при розробці 0,9—1,5 %, заліза — 10—20 %, кобальту 0,03 %, кремнезему 45 %. Кінцевим продуктом є феронікель — сплав нікелю, кобальту та заліза. Видобуток руди на комбінаті досягає 1 млн т на рік.
Близько 80 % нікелю використовують для виготовлення легованих та нержавіючих сталей. Якщо нікелева сталь містить в собі 0,2 % вуглецю (при вмісті нікелю 25 %), вона стає немагнітною. Якщо додати в немагнітну сталь 3—5 % хрому, можна отримати немагнітну броню.
В Побузькому знайдено Хащуватське родовище марганцевих руд, створене в результаті адсорбції та осадження марганцю в вапняках («марганцеві шапки»).
Існує велика перспектива знайти в Кіровоградській області титано-цирконієву руду та алюмінієву сировину.
В корі вивітрювання основних порід (габбро-анорзотитів) на території Новомиргородського та Знам'янського районів широко розповсюджений ільменіт — основний мінерал, що містить в собі титан.
Уран
Перше родовище урану виявлене в 1964 році. У наступні роки після Мічурінського родовища знайдене Ватутінське родовище, Северинське родовище та цілий ряд інших, на базі яких утворено власну мінерально-сировинну базу атомної енергетики України. Усі родовища, за наявними в них запасами, належать до великих. Переробка урану здійснюється до стадії «окис-закис». Збагачені концентрати для подальшої переробки по розподілу на уран — 238 переправляються в Росію.
Об’єкти уранодобувної промисловості – це три родовища уранової руди – Новокостянтинівське, Інгульське та Смолинське. Добування руди ведеться на Інгульській та Смолинській шахтах Східного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК). Новокостянтинівська шахта законсервована.
На території області зафіксовано виділення радону та його продуктів розпаду (радон-222), особливо у центральній частини області, яка розміщена на масиві гірських порід гранитоїдного складу. Більша кількість радону вивільнюється при видобуванні урану, який несприятливо впливає на клімат регіону та здоров’я людей. Фонове гама-випромінювання у області складає від 10 до 18мкр/год., а у м. Кіровограді – 9-15мкр/год.
Золото
Питання про можливе виявлення промислових покладів золота в корінному заляганні ставилося геологами давно. Однак лише наприкінці 80-х років були знайдені Юр'ївське та Клинцівське родовища, які оцінюються як великі. Основні оцінюючі параметри (потужність рудних залягань, вміст золота, розмах оруднення) мають мало аналогів.
Гірсько-рудна та рудопереробна промисловість області має можливість здійснювати повний цикл процесу утворення товарного золота.
Разом із золотом можливо додатково отримувати срібло. Мають місце рудовиявлення платини, вольфраму та олова.
Рідкісні метали
Серед цієї групи наявні рудопроявлення танталу, ніобію. У останні роки знайдене родовище літію, велике за запасами, де можливо одночасно добувати олово (Полохівське родовище).
Неметалічна сировина
Графіт
Залягання графіту в Кіровоградській області відомі з початку XX століття в с. Петровому, де ще тоді діяли шахти з видобутку графіту (), які пізніше закрили через відсутність залізниці. В районі цих шахт є с. Графітівка (нині у складі Петрове (смт)), що нагадує про видобуток графіту. У наш час (кін. XX — поч. XXI ст.) в області експлуатується найбільше в Європі Заваллівське родовище графіту, знайдене в 1931 році, початок видобутку — 1934 рік. Вміст графіту в каолінізованих гнейсах становить 6—14 %. Гнейси утворюють залягання у вигляді пластів потужністю до 500 м, довжиною 5 км.
В смт. Заваллі (Гайворонський район) знаходиться головне підприємство виробничого об'єднання Кіровоградграфіт. Це — основний виробник кристалічного графіту та колоїднографітових препаратів для промисловості а також на експорт у 21 країну.
Озокерит (гірський віск)
Використовується для виробництва цінних сортів паперу, обробки тканин, шкір; використовується в косметиці та медицині. Чотири країни у світі виготовляють гірський віск. Його добувають у Кіровоградській області з бурого вугілля, з 1959 року в області діє Семенівський завод з виготовлення озокериту. Інженери-вуглехіміки розробили технологію отримання модифікованого озокериту, що використовується у виробництві поліграфічної фольги, кіноплівки, грамплатівок.
Біля Олександрії знаходиться санаторій «Дружба», де проводять процедури, що ґрунтуються на тепловому і компресійному впливанню озокериту (озокеритотерапія).
Алмази
Знахідки алмазів та їх мінералів-супутників в області відомі давно. Цільові пошукові роботи розпочато лише в 1993 році. Виявлено численні геологічні структури, що є сприятливими для впровадження кімберлітів. Знайдені кільця викидів туфобрекчій, що є корами вивітрювання кімберлітових порід, де виявлені прямі мінерали-супутники й алмазів. Нарешті в 1995 році знайдено коренні кімберліти. Йде оцінка їх алмазності.
Глина та каоліни
В Україні знайдено 150 родовищ каолінів, які дають 80 % добутку цієї сировини в колишньому СРСР.
В Кіровоградській області каолін видобувається на родовищах вогнетривких глин, що розташовані поблизу с. Катеринівки. Катеринівські каоліни застосовують як додаток до глини Часов-Ярського родовища, в результаті чого отримують вогнетривку глину з вмістом суми окислів алюмінію та титану 30 %, окислів заліза не більш ніж 3 % та вогнетривкістю не менш ніж 1670 °C. Таку суміш застосовують для випалювання абразивних виробів.
Запаси каолінів, що розташовані поблизу Гайворона та Салькового, використовуються як вогнетривкі та як шамот.
За 3 кілометри на Північний Схід від Кіровограда розташоване Веселівське родовище керамзитової сировини.
Належить до групи кремнеземистих (опалових) порід, до якої відносяться також діатоміт, опока та деякі інші.
Трепел містить 70—98 % розчинного кремнезему. Він має велику кількість пор (60—64 %), малу об'ємну вагу (0,5—1,25 т/м3), адсорбційні та теплоізоляційні властивості, хімічну стійкість у відношенні до лугів та кислот. В Олександрії він є
Будівельні, формовочні, скляні матеріали
В області присутні багато видів будівельних матеріалів: суглинки, піски, пісковики, бутовий камінь, щебінь, вапняк, мергел, кварцити тощо.
Суглинки використовують для виготовлення цементу та цегли. Родовища суглинків (для цегли марки «100» і «150») знайдені поблизу смт. Компаніївки, хутора Соколівського, в Новгородківському районі. Біля м. Малої Виски на місцевій сировині працює цегляний завод міжколгоспбуду (потужність суглинків 4—5 м, продуктивність заводу 2 млн шт. на рік). Такого ж типу завод працює біля смт. Великої Виски, марка цегли 100—150, продуктивність 2,8 млн шт.
Великими родовищами цегляно-черепичної сировини є Новомиргородське, Васінське (в 3-х км на Північний Схід від м. Знам'янки), обознівське біля Кіровограда та багато інших.
У великому обсязі ведеться кар'єрний видобуток бутового каменю, щебеню, на який головним чином йдуть граніти, гнейси.
Численні жили пегматітів є чудовою сировиною для керамічних виробів в електротехніці (ізолятори).
В Побужжі розташовані охри, що є природними барвниками, а проявлення цінної слюди (вермикуліт) можуть використовуватись як термоізолятори.
Облицювальний камінь
З облицювальних каменів в Кіровоградській області найбільш широко використовуються граніти, серед яких виділяються три основних різновиди: сировина рівномірнозерниста та порфіровидні граніти (Гайворонське, Кіровоградське, Аджамське, Суботське родовища); рожеві та рожево-сірі порфіровидні граніти (Андріївське, Адабашське, Бобринецьке родовища); червоні порфіровидні та трахітоїдні граніти (Горіхівське, Капустянське родовища).
У межах Новомиргородського і Маловисківського районів розміщуються родовища лабрадоритів. останні знайдені на Лікарівському родовищі.
Декоративно-облицювальним матеріалом можуть служити лонцоніти, габбро, діабази, які зустрічаються поблизу Новоукраїнки, Новомиргорода, Олександрії, Долинської.
Задовільні декоративні властивості мають мармур та мармурові вапняки Хащуватського та Заваллівського родовищ біля Побужжя.
Підземні води
Головним джерелом прісної води в Кіровоградській області є водоносний горизонт, що лежить біля основи порід бучакські свити палеогенового віку. Водомісткі породи представлені різнозернистими кварцовими пісками з потужністю до 25 м. Водоносний горизонт в бучакських відкладеннях експлуатується колодязями та свердловинами (обознівський, Лелеківський водозабори). Продуктивність найпотужніших свердловин на подібних водозаборах становить 20 літрів на секунду.
За хімічним складом ґрунтові води Кіровоградської області відносяться до гідрокарбонатних, гідрокарбонатно-сульфатних, деколи сульфатно — гідрокарбонатних, калієвих та натрієвих. Загальна твердість води становить 1,5—8 мг-екв./літр. Мінеральні води експлуатуються в смт. Новгородці. Мінералізація цієї води становить 3,75 г/л. За хімічним складом це сульфатно-хлоридні, кальцієво-натрієво-магнієві води. Дебет свердловини становить 2,9 л/с.
В деяких місцях області знайдені бальнеологічні радонієві (радіоактивні) води. На базі радонієвої води діють санаторії в м. Знам'янці.
У числі видобувних та переробних підприємств в області наявні об'єкти загальнодержавного значення:
- Виробниче об'єднання Олександріявугілля, Семенівський озокеритовий завод, що працюють на сировині Дніпровського буровугільного басейну;
- Заваллівський графітовий комбінат, Побузький феронікелевий комбінат;
- Кіровоградський завод фільтруючого кизельгуру, Кіровоградський кар'єр каолінів;
- Горіхівський, Капустянський кар'єри з видобутку облицювального каменю;
- залізорудний кар'єр Криворізького центрального ГЗК, Ганнівський, Артемівський залізорудні кар'єри, Долинський ГЗК;
- інгульське та Смолинське рудоуправління з видобутку уранової руди;
- місцеві організації — промкомбінат, Міжколгоспбуд, Дорбуд та інші
(вони виготовляють цеглу з суглинків, використовують піски кольорового та чавунного лиття, розробляють граніти та гнейси на бут та щебінь, застосовують у будівництві мергель, пісковик, вапняк, видобувають торф).
Див. також
Література і джерела
- КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН Кіровоградської області. [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — .
- Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za promislovim vikoristannyam vsi korisni kopalini Kirovogradskoyi oblasti podilyayutsya na metalichni rudi riznomanitnih metaliv nemetalichni budmateriali mineralni dobriva vognetrivki i abrazivni materiali i goryuchi vugillya torf goryuchi slanci tosho Do osoblivoyi grupi vidnosyatsya pidzemni vodi Na teritoriyi oblasti ekspluatuyutsya rodovisha bilsh nizh dvoh desyatkiv riznomanitnih vidiv korisnih kopalin a takozh vidkriti rudoproyavlennya she bagatoh inshih vidiv mineralnoyi sirovini Goryuchi korisni kopaliniBure vugillya U Kirovogradskij oblasti poshireni rodovisha burogo vugillya yaki vidnosyatsya do Dniprovskogo burovugilnogo basejnu Vugillya zalyagaye sered paleogenovih piskiv ta glin vik jogo stanovit 40 50 mln rokiv tovshina shariv vugillya dosyagaye 20 m V oblasti zoseredzheno 90 zapasiv vugillya 3 3 mlrd t Dniprovskogo basejnu Najviznachnishi rodovisha vidomi v Oleksandriyi Balahovci Petrovomu Mihajlivci Bandurivci Serednye richne vidobuvannya burogo vugillya briketiv na Dmitrivskij i Bajdakivskij fabrikah blizko 3 5 mln t Briketi burogo vugillya ye povnocinnim palivom zruchnim dlya spalyuvannya ta perevezennya Voni vikoristovuyutsya dlya termichnoyi obrobki pri virobnictvi benzinu mastila gaziv Praktichno vse vidobute vugillya pereroblyayetsya i vikoristovuyetsya v oblasti Goryuchi slanci U Kirovogradskij oblasti goryuchi slanci znajdeni v 60 h rokah poblizu sela Bovtishka Oleksandrivskogo rajonu Bovtishske rodovishe znahoditsya u velikij okruglij zapadini tipu kratera yaka maye diametr 22 km Nizhnya chastina zapadini sho skladena sklopodibnoyu masoyu perekrivayetsya pishano glinyanoyu tovsheyu paleogenovogo viku Prosharki goryuchih slanciv sho zalyagayut sered ciyeyi tovshi utvoryuyut 5 gorizontiv z yakih osnovnij chetvertij zalyagaye na glibini 220 250 m v centri rodovisha i na glibini 30 50 m po periferiyi Sumarna korisna tovshina prosharkiv v mezhah 10 15 m Goryuchi slanci harakterizuyutsya serednoyu nayavnistyu zoli 62 63 serednim teploutvorennyam 2850 kkal kg ta nayavnistyu blizko 18 smoli Zapasi slanciv skladayut blizko 3 mlrd t Torf Torf ye pershoyu stadiyeyu procesu vugleutvorennya Vikoristovuyetsya dlya virobnictva palivnih briketiv naftoproduktiv napivkoks goryuchij gaz amiak octova kislota dogot spirt vigotovlennya budivelnih materialiv izolyacijni pliti vikoristovuyetsya v silskomu gospodarstvi yak dobrivo zastosovuyetsya v medicini dlya gryazelikuvannya V ostannij chas rozroblena tehnologiya vidilennya z torfu vosku deficitnogo produktu dlya pobutovoyi himiyi farmacevtiki mashinobuduvannya tekstilnoyi promislovosti V Kirovogradskij oblasti znahodyatsya neveliki rodovisha torfu sho roztashovani v zabolochenih plavnyah richok Mala Vis ta Velika Vis v dolinah richok blizko Novomirgoroda bilya Onufriyivki Maloviskivske ta Velikoviskivske rodovisha mistyat nizinnij tip torfu zolnist jogo stanovit 33 teploprovidnist 5158 kkal kg Ci rodovisha ekspluatuyutsya miscevimi organizaciyami z 1947 roku Rudni metalevi korisni kopaliniZalizo Najposhirenishij element i po suti v vagovomu vidsotku 5 1 zajmaye druge misce sered metaliv pislya alyuminiyu 6 6 Zalizorudni rodovisha roztashovani v shidnij chastini Kirovogradskoyi oblasti V geologichnomu vidnoshenni voni nalezhat do Krivorizkogo basejnu Tut znahodyatsya Petrivske Gannivske Artemivske Gorihivske Popelnastivske ta inshi zalizorudni rodovisha U Petrivskomu rajoni oblasti diye kar yer nomer 3 Krivorizkogo centralnogo GZK Tut ruda zalyagaye na nevelikij glibini 40 50 m sho zumovlyuye ekonomichnist yiyi vidobuvannya vidkritim metodom Vsogo v kar yeri pidlyagaye obrobci 21 gorizont Proektna glibina kar yeru 500 m Pochinayuchi z p yatogo gorizontu z kar yeru bezposeredno v vagoni zavantazhuyut visokoyakisnu rudu z velikoyu vmistimistyu zaliza Vidobutok rudi na rik stanovit 9 mln t Za 25 km na Pivdennij Shid vid smt Petrovogo roztashovanij Gannivskij rudnik Pivnichnogo GZK Tut vidobutok rudi vedetsya v kar yeri dovzhinoyu bilsh nizh 1 5 km shirinoyu 0 5 0 7 km ta na glibini bilsh nizh 150 m Shorichno vidobutok stanovit 10 mln t rudi Vmist zaliza 40 Bilya sela Artemivki na richci Zelenij buduyetsya velikij Artemivskij kar yer Na teritoriyi oblasti v m Dolinskij buduyetsya GZK dlya pererobki malovmistnih ta okislenih kvarcitiv 600 mln t Kombinat bude pereroblyati 30 mln t siroyi rudi ta vidavati shorichno metalurgijnim pidpriyemstvam 12 9 mln t zbagachenoyi Nikel U Kirovogradskij oblasti rodovisha nikelevih rud nalezhat do Pobuzkoyi tektonichnoyi zoni glibinnih zlamiv Golovanivskij rajon Tut vstanovleno bilsh nizh 50 masiviv osnovnih ta ultraosnovnih porid gabbro peridotiti daciti sho mistyat rudni minerali pirrotin pentlandit halkopirit U rodovishah Pobuzkogo vmist nikelyu stanovit 0 5 5 2 Tut znahodyatsya Derenyuhske Kapitankivske Lipovenkivske Grushkivske ta inshi rodovisha na bazi yakih diye Pobuzkij nikelevij kombinat Vmist nikelyu v sirij rudi stanovit pri rozrobci 0 9 1 5 zaliza 10 20 kobaltu 0 03 kremnezemu 45 Kincevim produktom ye feronikel splav nikelyu kobaltu ta zaliza Vidobutok rudi na kombinati dosyagaye 1 mln t na rik Blizko 80 nikelyu vikoristovuyut dlya vigotovlennya legovanih ta nerzhaviyuchih stalej Yaksho nikeleva stal mistit v sobi 0 2 vuglecyu pri vmisti nikelyu 25 vona staye nemagnitnoyu Yaksho dodati v nemagnitnu stal 3 5 hromu mozhna otrimati nemagnitnu bronyu V Pobuzkomu znajdeno Hashuvatske rodovishe margancevih rud stvorene v rezultati adsorbciyi ta osadzhennya margancyu v vapnyakah margancevi shapki Isnuye velika perspektiva znajti v Kirovogradskij oblasti titano cirkoniyevu rudu ta alyuminiyevu sirovinu V kori vivitryuvannya osnovnih porid gabbro anorzotitiv na teritoriyi Novomirgorodskogo ta Znam yanskogo rajoniv shiroko rozpovsyudzhenij ilmenit osnovnij mineral sho mistit v sobi titan Uran Pershe rodovishe uranu viyavlene v 1964 roci U nastupni roki pislya Michurinskogo rodovisha znajdene Vatutinske rodovishe Severinske rodovishe ta cilij ryad inshih na bazi yakih utvoreno vlasnu mineralno sirovinnu bazu atomnoyi energetiki Ukrayini Usi rodovisha za nayavnimi v nih zapasami nalezhat do velikih Pererobka uranu zdijsnyuyetsya do stadiyi okis zakis Zbagacheni koncentrati dlya podalshoyi pererobki po rozpodilu na uran 238 perepravlyayutsya v Rosiyu Ob yekti uranodobuvnoyi promislovosti ce tri rodovisha uranovoyi rudi Novokostyantinivske Ingulske ta Smolinske Dobuvannya rudi vedetsya na Ingulskij ta Smolinskij shahtah Shidnogo girnicho zbagachuvalnogo kombinatu GZK Novokostyantinivska shahta zakonservovana Na teritoriyi oblasti zafiksovano vidilennya radonu ta jogo produktiv rozpadu radon 222 osoblivo u centralnij chastini oblasti yaka rozmishena na masivi girskih porid granitoyidnogo skladu Bilsha kilkist radonu vivilnyuyetsya pri vidobuvanni uranu yakij nespriyatlivo vplivaye na klimat regionu ta zdorov ya lyudej Fonove gama viprominyuvannya u oblasti skladaye vid 10 do 18mkr god a u m Kirovogradi 9 15mkr god Zoloto Pitannya pro mozhlive viyavlennya promislovih pokladiv zolota v korinnomu zalyaganni stavilosya geologami davno Odnak lishe naprikinci 80 h rokiv buli znajdeni Yur yivske ta Klincivske rodovisha yaki ocinyuyutsya yak veliki Osnovni ocinyuyuchi parametri potuzhnist rudnih zalyagan vmist zolota rozmah orudnennya mayut malo analogiv Girsko rudna ta rudopererobna promislovist oblasti maye mozhlivist zdijsnyuvati povnij cikl procesu utvorennya tovarnogo zolota Razom iz zolotom mozhlivo dodatkovo otrimuvati sriblo Mayut misce rudoviyavlennya platini volframu ta olova Ridkisni metali Sered ciyeyi grupi nayavni rudoproyavlennya tantalu niobiyu U ostanni roki znajdene rodovishe litiyu velike za zapasami de mozhlivo odnochasno dobuvati olovo Polohivske rodovishe Nemetalichna sirovinaGrafit Zalyagannya grafitu v Kirovogradskij oblasti vidomi z pochatku XX stolittya v s Petrovomu de she todi diyali shahti z vidobutku grafitu yaki piznishe zakrili cherez vidsutnist zaliznici V rajoni cih shaht ye s Grafitivka nini u skladi Petrove smt sho nagaduye pro vidobutok grafitu U nash chas kin XX poch XXI st v oblasti ekspluatuyetsya najbilshe v Yevropi Zavallivske rodovishe grafitu znajdene v 1931 roci pochatok vidobutku 1934 rik Vmist grafitu v kaolinizovanih gnejsah stanovit 6 14 Gnejsi utvoryuyut zalyagannya u viglyadi plastiv potuzhnistyu do 500 m dovzhinoyu 5 km V smt Zavalli Gajvoronskij rajon znahoditsya golovne pidpriyemstvo virobnichogo ob yednannya Kirovogradgrafit Ce osnovnij virobnik kristalichnogo grafitu ta koloyidnografitovih preparativ dlya promislovosti a takozh na eksport u 21 krayinu Ozokerit girskij visk Vikoristovuyetsya dlya virobnictva cinnih sortiv paperu obrobki tkanin shkir vikoristovuyetsya v kosmetici ta medicini Chotiri krayini u sviti vigotovlyayut girskij visk Jogo dobuvayut u Kirovogradskij oblasti z burogo vugillya z 1959 roku v oblasti diye Semenivskij zavod z vigotovlennya ozokeritu Inzheneri vuglehimiki rozrobili tehnologiyu otrimannya modifikovanogo ozokeritu sho vikoristovuyetsya u virobnictvi poligrafichnoyi folgi kinoplivki gramplativok Bilya Oleksandriyi znahoditsya sanatorij Druzhba de provodyat proceduri sho gruntuyutsya na teplovomu i kompresijnomu vplivannyu ozokeritu ozokeritoterapiya Almazi Znahidki almaziv ta yih mineraliv suputnikiv v oblasti vidomi davno Cilovi poshukovi roboti rozpochato lishe v 1993 roci Viyavleno chislenni geologichni strukturi sho ye spriyatlivimi dlya vprovadzhennya kimberlitiv Znajdeni kilcya vikidiv tufobrekchij sho ye korami vivitryuvannya kimberlitovih porid de viyavleni pryami minerali suputniki j almaziv Nareshti v 1995 roci znajdeno korenni kimberliti Jde ocinka yih almaznosti Glina ta kaolini V Ukrayini znajdeno 150 rodovish kaoliniv yaki dayut 80 dobutku ciyeyi sirovini v kolishnomu SRSR V Kirovogradskij oblasti kaolin vidobuvayetsya na rodovishah vognetrivkih glin sho roztashovani poblizu s Katerinivki Katerinivski kaolini zastosovuyut yak dodatok do glini Chasov Yarskogo rodovisha v rezultati chogo otrimuyut vognetrivku glinu z vmistom sumi okisliv alyuminiyu ta titanu 30 okisliv zaliza ne bilsh nizh 3 ta vognetrivkistyu ne mensh nizh 1670 C Taku sumish zastosovuyut dlya vipalyuvannya abrazivnih virobiv Zapasi kaoliniv sho roztashovani poblizu Gajvorona ta Salkovogo vikoristovuyutsya yak vognetrivki ta yak shamot Za 3 kilometri na Pivnichnij Shid vid Kirovograda roztashovane Veselivske rodovishe keramzitovoyi sirovini Div Kirovogradske rodovishe vognetrivkih glin Trepel Nalezhit do grupi kremnezemistih opalovih porid do yakoyi vidnosyatsya takozh diatomit opoka ta deyaki inshi Trepel mistit 70 98 rozchinnogo kremnezemu Vin maye veliku kilkist por 60 64 malu ob yemnu vagu 0 5 1 25 t m3 adsorbcijni ta teploizolyacijni vlastivosti himichnu stijkist u vidnoshenni do lugiv ta kislot V Oleksandriyi vin ye Budivelni formovochni sklyani materiali V oblasti prisutni bagato vidiv budivelnih materialiv suglinki piski piskoviki butovij kamin shebin vapnyak mergel kvarciti tosho Suglinki vikoristovuyut dlya vigotovlennya cementu ta cegli Rodovisha suglinkiv dlya cegli marki 100 i 150 znajdeni poblizu smt Kompaniyivki hutora Sokolivskogo v Novgorodkivskomu rajoni Bilya m Maloyi Viski na miscevij sirovini pracyuye ceglyanij zavod mizhkolgospbudu potuzhnist suglinkiv 4 5 m produktivnist zavodu 2 mln sht na rik Takogo zh tipu zavod pracyuye bilya smt Velikoyi Viski marka cegli 100 150 produktivnist 2 8 mln sht Velikimi rodovishami ceglyano cherepichnoyi sirovini ye Novomirgorodske Vasinske v 3 h km na Pivnichnij Shid vid m Znam yanki oboznivske bilya Kirovograda ta bagato inshih U velikomu obsyazi vedetsya kar yernij vidobutok butovogo kamenyu shebenyu na yakij golovnim chinom jdut graniti gnejsi Chislenni zhili pegmatitiv ye chudovoyu sirovinoyu dlya keramichnih virobiv v elektrotehnici izolyatori V Pobuzhzhi roztashovani ohri sho ye prirodnimi barvnikami a proyavlennya cinnoyi slyudi vermikulit mozhut vikoristovuvatis yak termoizolyatori Oblicyuvalnij kamin Z oblicyuvalnih kameniv v Kirovogradskij oblasti najbilsh shiroko vikoristovuyutsya graniti sered yakih vidilyayutsya tri osnovnih riznovidi sirovina rivnomirnozernista ta porfirovidni graniti Gajvoronske Kirovogradske Adzhamske Subotske rodovisha rozhevi ta rozhevo siri porfirovidni graniti Andriyivske Adabashske Bobrinecke rodovisha chervoni porfirovidni ta trahitoyidni graniti Gorihivske Kapustyanske rodovisha U mezhah Novomirgorodskogo i Maloviskivskogo rajoniv rozmishuyutsya rodovisha labradoritiv ostanni znajdeni na Likarivskomu rodovishi Dekorativno oblicyuvalnim materialom mozhut sluzhiti lonconiti gabbro diabazi yaki zustrichayutsya poblizu Novoukrayinki Novomirgoroda Oleksandriyi Dolinskoyi Zadovilni dekorativni vlastivosti mayut marmur ta marmurovi vapnyaki Hashuvatskogo ta Zavallivskogo rodovish bilya Pobuzhzhya Pidzemni vodi Golovnim dzherelom prisnoyi vodi v Kirovogradskij oblasti ye vodonosnij gorizont sho lezhit bilya osnovi porid buchakski sviti paleogenovogo viku Vodomistki porodi predstavleni riznozernistimi kvarcovimi piskami z potuzhnistyu do 25 m Vodonosnij gorizont v buchakskih vidkladennyah ekspluatuyetsya kolodyazyami ta sverdlovinami oboznivskij Lelekivskij vodozabori Produktivnist najpotuzhnishih sverdlovin na podibnih vodozaborah stanovit 20 litriv na sekundu Za himichnim skladom gruntovi vodi Kirovogradskoyi oblasti vidnosyatsya do gidrokarbonatnih gidrokarbonatno sulfatnih dekoli sulfatno gidrokarbonatnih kaliyevih ta natriyevih Zagalna tverdist vodi stanovit 1 5 8 mg ekv litr Mineralni vodi ekspluatuyutsya v smt Novgorodci Mineralizaciya ciyeyi vodi stanovit 3 75 g l Za himichnim skladom ce sulfatno hloridni kalciyevo natriyevo magniyevi vodi Debet sverdlovini stanovit 2 9 l s V deyakih miscyah oblasti znajdeni balneologichni radoniyevi radioaktivni vodi Na bazi radoniyevoyi vodi diyut sanatoriyi v m Znam yanci U chisli vidobuvnih ta pererobnih pidpriyemstv v oblasti nayavni ob yekti zagalnoderzhavnogo znachennya Virobniche ob yednannya Oleksandriyavugillya Semenivskij ozokeritovij zavod sho pracyuyut na sirovini Dniprovskogo burovugilnogo basejnu Zavallivskij grafitovij kombinat Pobuzkij feronikelevij kombinat Kirovogradskij zavod filtruyuchogo kizelguru Kirovogradskij kar yer kaoliniv Gorihivskij Kapustyanskij kar yeri z vidobutku oblicyuvalnogo kamenyu zalizorudnij kar yer Krivorizkogo centralnogo GZK Gannivskij Artemivskij zalizorudni kar yeri Dolinskij GZK ingulske ta Smolinske rudoupravlinnya z vidobutku uranovoyi rudi miscevi organizaciyi promkombinat Mizhkolgospbud Dorbud ta inshi voni vigotovlyayut ceglu z suglinkiv vikoristovuyut piski kolorovogo ta chavunnogo littya rozroblyayut graniti ta gnejsi na but ta shebin zastosovuyut u budivnictvi mergel piskovik vapnyak vidobuvayut torf Div takozhZalizorudni rodovisha ta proyavi Serednogo PobuzhzhyaLiteratura i dzherelaKOROTKA HARAKTERISTIKA OSNOVNIH KORISNIH KOPALIN Kirovogradskoyi oblasti 22 listopada 2016 u Wayback Machine Galeckij L S Atlas Geologiya i korisni kopalini Ukrayini Galeckij L S Cherniyenko N M Bragin Yu M ta in pid red L S Galeckogo Kiyiv UICPT Geos HHI stolittya 2001 168 s ISBN 966 02 2139 8 Sivij Miroslav Geografiya mineralnih resursiv Ukrayini monografiya Miroslav Sivij Igor Paranko Yevgen Ivanov Lviv Prostir M 2013 683 s