Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини КНДР.
Основна характеристика
Надра КНДР багаті на вугілля, руди чорних, кольорових, рідкісних і благородних металів, а також неметалічну сировину (табл.).
Таблиця. — Основні корисні копалини КНДР станом на 1998—1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Боксити, млн т |
| 40 |
|
|
Барит, тис. т | 1000 | 1000 | 97 (BaSO4) | 0,3 |
Вольфрам, тис. т | 20 | 110 | 1,8 (WO3) | 0,8 |
Залізні руди, млн т | 1000 | 3300 | 39 (Fe) | 0,6 |
Золото, т | 60 | 130 | 1,2 — 3,5 г/т | 0,1 |
Марганцеві руди, млн т | 3 | 3 | 21 (Mn) | 0,1 |
Мідь, тис. т | 400 | 2200 |
| 0,1 |
Плавиковий шпат, млн т | 1 | 1,5 | 65 (CaF2) | 0,5 |
Свинець, тис. т | 810 | 5615 | 2,8(Pb) | 0,7 |
Срібло, т | 300 | 900 | 250 г/т | 0,1 |
, т | 15 | 30 | 0,01 (Та2О5) | 19,54 |
Вугілля, млн т | 2500 | 6700 (12000) |
|
|
Апатити, млн т | 12 | 12 | 13,6 (Р2О5) | 0,24 |
Цинк, тис. т | 850 | 11650 | 11 (Zn) | 0,3 |
Окремі види корисних копалин
Вугілля. Країна має великі родовища вугілля, загальні запаси яких на 2001 р оцінені у 12 000 млнт, але запаси металургійних сортів вугілля обмежені. Осн. періоди вугленакопичення на тер. К. — пізній карбон — початок пермі, пізній тріас — рання юра, палеоген і неоген. Головні вугільні басейни: Північний (родов. Кечхон, Йондон, Токчхон і ін.), Південний (родов. Хінньйон, Кандон, Садон і ін.), Ковонський (родов. Ковон і Унгок). У відкладах верх. палеозою зосереджені осн. запаси вугілля в країні (6 пром. вугільних пластів з потужністю кожного до 5-8 м). Верхньотріасове-нижньоюрське вугілля поширене значно менше і його промислове значення невелике, хоч в окремих випадках потужності пластів досягають 20 м. Вугілля в основному порошкувате і дрібногрудкові антрацити. Питома нижча теплота згоряння 22,1-32,8 МДж/кг, зольність 8,0-25,9 %, вміст летких 3,5-9,15 %. Бл. 25 % запасів складає палеоген-неогенове буре вугілля, родов. якого в осн. зосереджені на півночі країни (Аоджі, Когонвон, Хамьон, Онсон, Кунсім і ін.). Питома нижча теплота згоряння 14,7-25,2 МДж/кг, зольність 3,5-33,7 %, вміст летких речовин 43,6-52,4 %. Великі родов. бурого вугілля розташовані в районах Анджу (пров. Пхьонан-Намдо) і Йонхин (пров. Хамгьон-Намдо). Прогнозні ресурси вугілля г.ч. зосереджені на глиб. понад 600—700 м.
Залізо. У КНДР відомо понад 90 родов. та рудопроявів зал. руд, половина яких має промислові запаси. Основні родовища: Мусан, Іллюль, Івон, Хасон, Черен і Інньйон. Вміст Fe у рудах від 30-42 до 55-70 %. Шкідливі домішки відсутні. Рудні тіла представлені залізистими кварцитами, гематитовими пластами, а також гематитовими і сидерит-гематитовими жилами. Потужності рудних тіл 1-6 м, протяжність до 8 м. Найбільше родов. Мусан розташоване на півн.-сході країни. Залізисті (магнетитові) кварцити родов. містять Fe 25-60 %, сер. вміст 38-39 %. У руді є 0,08-0,30 % Mn i до 0,03 % Ti. Друге за запасами — родов. Іллюль (пров. Хванхе-Намдо); сер. вміст Fe у рудах 54 %.
Марганець. Відомий ряд невеликих родов. марганцевих руд гідротермального, осадового і залишкового типів. Одне з найбільших — родов. Чхорвон (пров. Канвондо). Родов. складене глинисто-серицитовими сланцями, доломітом, вапняками і кварцитами. Рудні тіла потужністю 5-60 см залягають у доломітах. Рудні мінерали — піролюзит і манганодоломіт.
Вольфрам і молібден. Найбільше родов. вольфрамових руд — Манньйон, менші — Кьонсу і Чончхан. На родов. Манньйон кварц-вольфрамітові жили з гніздово-вкрапленим характером зруденіння простежуються в зоні довж. до 4 км і за падінням на 570 м. Сер. потужність жил 1 м. Вміст WO3 0,7-1,0 %. Родов. молібденових руд — Кимган і Пусон. На вольфрам-молібденовому родов. Кимган у гранітах присутні кварцові жили, а також ділянки ґрейзенізованих гранітів з вкрапленістю вольфраміту і молібденіту. На молібденовому родов. Пусон молібденіт приурочений до численних кварцових жил.
Золото. Найбільші золоторудні родов. КНДР — Хольдон, Суан (пров. Хванхе-Пукто), Сонхин (пров. Пхьонан-Намдо), Теюдон, Унсан, Сінньйон (пров. Пхьонан-Пукто). Основні з них — Хольдон і Суан скарнові мідно-золотоносні. Рудні тіла з вкрапленим зруденінням мають пластову, лінзову та трубоподібну форму; простежуються за простяганням на 30-1200 м і за падінням 20-150 м. Потужність їх 0,5-30 м.
Мідь. Осн. родов. мідних руд зосереджені на півночі країни. Найбільші родовища Хвапхьон, Капсан, Саннон. На родов. Хвапхьон скарнові рудні тіла довж. 10,5-150 м і сер. потужністю 1,5 м мають складну стовпо-, лінзо- і жилоподібну форму. На родов. Капсан вкраплене зруденіння приурочене до горизонту доломітів. Рудні тіла довж. 100—200 м, потужністю 1-10 м. Пластові та прожилково-вкраплені руди родов. Саннон приурочені до прошарків турмалінових і кварц-біотитових сланців, поблизу контактів з докембрійськими гранітами. Рудні мінерали — халькопірит, арсенопірит і піротин. Вміст С в рудах 0,4-1,6 %.
Кобальтові руди зустрічаються в комплексних мідно-кобальтових родов. (Саннон) та невеликих самостійних родов. (Хверьон). На родов. Хверьон кварц-кальцит-амфіболові жили містять кобальтвмісні мінерали: арсенопірит, льолінгіт, іноді халькопірит. У зоні окиснення присутній еритрин. Потужність жил 10-90 см, протяжність до 700 м.
Нікель. Відомі невеликі магматичні (Самхе, Пуюндон і ін.) та гідротермальні (Токсан та ін.) родов. нікелевих руд. Родов. Самхе (Хамгьон-Пукто) приурочене до габро-перидотитового масиву юрської доби. Зруденіння (вкраплення, прожилки, гнізда) пов'язане з невеликими шлірами норитів-піроксенітів. Основні рудні мінерали — піротин і халькопірит, рідше пірит. Руди містять також Cu і Co. Співвідношення Ni: Cu=(2-2,5):1. Родов. Токсан (Хамгьон-Намдо) приурочене до дайок габро-діабазів. Мінерали — піротин і інш. сульфіди утворюють вкрапленість і гнізда.
Поліметали. Понад 20 родов. свинцево-цинкових руд сконцентровано на півн.-сході, півночі та центрі країни. Найбільші запаси зосереджені в родов. Комдок і Ноундон пров. Хамгьон-Намдо. Зона зруденіння на Комдок простежується в субширотному напрямі на 9 км. Рудоносні нижньопротерозойські кварцово-слюдяні сланці і кварцити. Рудні тіла (жили, лінзи) мають складні контури. Рудні мінерали в осн. сульфіди. Співвідношення Pb: Zn коливається від 2:1 до 1:5. Попутні компоненти: Ag, Sb, Cd, Bi, Ge, Ga, Au, Cu, Sn.
Магнезит. У КНДР є значні запаси магнезиту (родов. Намге, Іон'ян і Техваяндон). Родов. Намге (пров. Янгандо) має 3 жило- і лінзоподібні тіла; вмісні породи — нижньопротерозойські доломіти. Довжина рудних тіл до 200 м, потужність 50 м. На родов. Іон'ян (пров. Хамгьон-Намдо) рудні тіла — жили протяжністю до 2,5 км при потужності 10 м. Вмісні породи — мармуризовані вапняки і доломіти. На родов. Техваяндон (на півд.-схід від Намге) лінзо- і жилоподібні тіла магнезиту і талькового каменя приурочені до зони порушення в нижньопротерозойських вапняках і доломіті. Протяжність тіл до 2 км при макс. потужності 400—500 м.
Флюорит. Серед числ. родов. флюориту основні Чхонсоктурі (пров. Хванхе-Намдо) і Чунхва-Сандон (пров. Пхьонан-Намдо). На Чхонсоктурі рудні тіла потуж. 1-3 м залягають серед верхньопротерозойських глинистих сланців з прошарками вапняків.
Серед інш. видів неметалічних корисних копалин найзначніші родов.: піриту (Мандок, Пудон та Ільгон), фосфатної сировини (апатиту) Сінпхун і Йон'ю, графіту (Обок і Тонбан), тальку (Тебо, Івон та інш.), бариту (Чхандо), слюди (мусковіту і флогопіту), азбесту, каоліну, алітових сланців, діатомітів і різноманітних буд. матеріалів (вапняки, цементна сировина, цегельні і вогнетривкі глини, кварцові піски, кварцити). Великі кар'єри по видобутку вапняку розташовані поблизу мм. Чхонджін, Пхеньян, Понсан і Хеджу, кварцових пісків — мм. Хамхин, Пхеньян, Хеджу.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini KNDR Osnovna harakteristikaNadra KNDR bagati na vugillya rudi chornih kolorovih ridkisnih i blagorodnih metaliv a takozh nemetalichnu sirovinu tabl Tablicya Osnovni korisni kopalini KNDR stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniBoksiti mln t 40 Barit tis t 1000 1000 97 BaSO4 0 3Volfram tis t 20 110 1 8 WO3 0 8Zalizni rudi mln t 1000 3300 39 Fe 0 6Zoloto t 60 130 1 2 3 5 g t 0 1Margancevi rudi mln t 3 3 21 Mn 0 1Mid tis t 400 2200 0 1Plavikovij shpat mln t 1 1 5 65 CaF2 0 5Svinec tis t 810 5615 2 8 Pb 0 7Sriblo t 300 900 250 g t 0 1 t 15 30 0 01 Ta2O5 19 54Vugillya mln t 2500 6700 12000 Apatiti mln t 12 12 13 6 R2O5 0 24Cink tis t 850 11650 11 Zn 0 3Okremi vidi korisnih kopalinVugillya Krayina maye veliki rodovisha vugillya zagalni zapasi yakih na 2001 r ocineni u 12 000 mlnt ale zapasi metalurgijnih sortiv vugillya obmezheni Osn periodi vuglenakopichennya na ter K piznij karbon pochatok permi piznij trias rannya yura paleogen i neogen Golovni vugilni basejni Pivnichnij rodov Kechhon Jondon Tokchhon i in Pivdennij rodov Hinnjon Kandon Sadon i in Kovonskij rodov Kovon i Ungok U vidkladah verh paleozoyu zoseredzheni osn zapasi vugillya v krayini 6 prom vugilnih plastiv z potuzhnistyu kozhnogo do 5 8 m Verhnotriasove nizhnoyurske vugillya poshirene znachno menshe i jogo promislove znachennya nevelike hoch v okremih vipadkah potuzhnosti plastiv dosyagayut 20 m Vugillya v osnovnomu poroshkuvate i dribnogrudkovi antraciti Pitoma nizhcha teplota zgoryannya 22 1 32 8 MDzh kg zolnist 8 0 25 9 vmist letkih 3 5 9 15 Bl 25 zapasiv skladaye paleogen neogenove bure vugillya rodov yakogo v osn zoseredzheni na pivnochi krayini Aodzhi Kogonvon Hamon Onson Kunsim i in Pitoma nizhcha teplota zgoryannya 14 7 25 2 MDzh kg zolnist 3 5 33 7 vmist letkih rechovin 43 6 52 4 Veliki rodov burogo vugillya roztashovani v rajonah Andzhu prov Phonan Namdo i Jonhin prov Hamgon Namdo Prognozni resursi vugillya g ch zoseredzheni na glib ponad 600 700 m Zalizo U KNDR vidomo ponad 90 rodov ta rudoproyaviv zal rud polovina yakih maye promislovi zapasi Osnovni rodovisha Musan Illyul Ivon Hason Cheren i Innjon Vmist Fe u rudah vid 30 42 do 55 70 Shkidlivi domishki vidsutni Rudni tila predstavleni zalizistimi kvarcitami gematitovimi plastami a takozh gematitovimi i siderit gematitovimi zhilami Potuzhnosti rudnih til 1 6 m protyazhnist do 8 m Najbilshe rodov Musan roztashovane na pivn shodi krayini Zalizisti magnetitovi kvarciti rodov mistyat Fe 25 60 ser vmist 38 39 U rudi ye 0 08 0 30 Mn i do 0 03 Ti Druge za zapasami rodov Illyul prov Hvanhe Namdo ser vmist Fe u rudah 54 Marganec Vidomij ryad nevelikih rodov margancevih rud gidrotermalnogo osadovogo i zalishkovogo tipiv Odne z najbilshih rodov Chhorvon prov Kanvondo Rodov skladene glinisto sericitovimi slancyami dolomitom vapnyakami i kvarcitami Rudni tila potuzhnistyu 5 60 sm zalyagayut u dolomitah Rudni minerali pirolyuzit i manganodolomit Volfram i molibden Najbilshe rodov volframovih rud Mannjon menshi Konsu i Chonchhan Na rodov Mannjon kvarc volframitovi zhili z gnizdovo vkraplenim harakterom zrudeninnya prostezhuyutsya v zoni dovzh do 4 km i za padinnyam na 570 m Ser potuzhnist zhil 1 m Vmist WO3 0 7 1 0 Rodov molibdenovih rud Kimgan i Puson Na volfram molibdenovomu rodov Kimgan u granitah prisutni kvarcovi zhili a takozh dilyanki grejzenizovanih granitiv z vkraplenistyu volframitu i molibdenitu Na molibdenovomu rodov Puson molibdenit priurochenij do chislennih kvarcovih zhil Zoloto Najbilshi zolotorudni rodov KNDR Holdon Suan prov Hvanhe Pukto Sonhin prov Phonan Namdo Teyudon Unsan Sinnjon prov Phonan Pukto Osnovni z nih Holdon i Suan skarnovi midno zolotonosni Rudni tila z vkraplenim zrudeninnyam mayut plastovu linzovu ta trubopodibnu formu prostezhuyutsya za prostyagannyam na 30 1200 m i za padinnyam 20 150 m Potuzhnist yih 0 5 30 m Mid Osn rodov midnih rud zoseredzheni na pivnochi krayini Najbilshi rodovisha Hvaphon Kapsan Sannon Na rodov Hvaphon skarnovi rudni tila dovzh 10 5 150 m i ser potuzhnistyu 1 5 m mayut skladnu stovpo linzo i zhilopodibnu formu Na rodov Kapsan vkraplene zrudeninnya priurochene do gorizontu dolomitiv Rudni tila dovzh 100 200 m potuzhnistyu 1 10 m Plastovi ta prozhilkovo vkrapleni rudi rodov Sannon priurocheni do prosharkiv turmalinovih i kvarc biotitovih slanciv poblizu kontaktiv z dokembrijskimi granitami Rudni minerali halkopirit arsenopirit i pirotin Vmist S v rudah 0 4 1 6 Kobaltovi rudi zustrichayutsya v kompleksnih midno kobaltovih rodov Sannon ta nevelikih samostijnih rodov Hveron Na rodov Hveron kvarc kalcit amfibolovi zhili mistyat kobaltvmisni minerali arsenopirit lolingit inodi halkopirit U zoni okisnennya prisutnij eritrin Potuzhnist zhil 10 90 sm protyazhnist do 700 m Nikel Vidomi neveliki magmatichni Samhe Puyundon i in ta gidrotermalni Toksan ta in rodov nikelevih rud Rodov Samhe Hamgon Pukto priurochene do gabro peridotitovogo masivu yurskoyi dobi Zrudeninnya vkraplennya prozhilki gnizda pov yazane z nevelikimi shlirami noritiv piroksenitiv Osnovni rudni minerali pirotin i halkopirit ridshe pirit Rudi mistyat takozh Cu i Co Spivvidnoshennya Ni Cu 2 2 5 1 Rodov Toksan Hamgon Namdo priurochene do dajok gabro diabaziv Minerali pirotin i insh sulfidi utvoryuyut vkraplenist i gnizda Polimetali Ponad 20 rodov svincevo cinkovih rud skoncentrovano na pivn shodi pivnochi ta centri krayini Najbilshi zapasi zoseredzheni v rodov Komdok i Noundon prov Hamgon Namdo Zona zrudeninnya na Komdok prostezhuyetsya v subshirotnomu napryami na 9 km Rudonosni nizhnoproterozojski kvarcovo slyudyani slanci i kvarciti Rudni tila zhili linzi mayut skladni konturi Rudni minerali v osn sulfidi Spivvidnoshennya Pb Zn kolivayetsya vid 2 1 do 1 5 Poputni komponenti Ag Sb Cd Bi Ge Ga Au Cu Sn Magnezit U KNDR ye znachni zapasi magnezitu rodov Namge Ion yan i Tehvayandon Rodov Namge prov Yangando maye 3 zhilo i linzopodibni tila vmisni porodi nizhnoproterozojski dolomiti Dovzhina rudnih til do 200 m potuzhnist 50 m Na rodov Ion yan prov Hamgon Namdo rudni tila zhili protyazhnistyu do 2 5 km pri potuzhnosti 10 m Vmisni porodi marmurizovani vapnyaki i dolomiti Na rodov Tehvayandon na pivd shid vid Namge linzo i zhilopodibni tila magnezitu i talkovogo kamenya priurocheni do zoni porushennya v nizhnoproterozojskih vapnyakah i dolomiti Protyazhnist til do 2 km pri maks potuzhnosti 400 500 m Flyuorit Sered chisl rodov flyuoritu osnovni Chhonsokturi prov Hvanhe Namdo i Chunhva Sandon prov Phonan Namdo Na Chhonsokturi rudni tila potuzh 1 3 m zalyagayut sered verhnoproterozojskih glinistih slanciv z prosharkami vapnyakiv Sered insh vidiv nemetalichnih korisnih kopalin najznachnishi rodov piritu Mandok Pudon ta Ilgon fosfatnoyi sirovini apatitu Sinphun i Jon yu grafitu Obok i Tonban talku Tebo Ivon ta insh baritu Chhando slyudi muskovitu i flogopitu azbestu kaolinu alitovih slanciv diatomitiv i riznomanitnih bud materialiv vapnyaki cementna sirovina cegelni i vognetrivki glini kvarcovi piski kvarciti Veliki kar yeri po vidobutku vapnyaku roztashovani poblizu mm Chhondzhin Phenyan Ponsan i Hedzhu kvarcovih piskiv mm Hamhin Phenyan Hedzhu Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Koreyi Girnicha promislovist KNDR Geologiya KNDR Gidrogeologiya KNDR Sejsmichnist KNDRDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s