Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість КНДР
Загальна характеристика
Гірнича промисловість КНДР — одна з провідних галузей економіки КНДР. Вона задовольняє потреби країни у багатьох корисних копалинах. Забезпеченість народного господарства мінеральною сировиною понад 75 %. Експортуються антрацит, залізна руда, кольорові і благородні метали, барит, графіт, тальк, магнезитовий клінкер, воластоніт, молібденові концентрати і каолін. Імпортуються нафта та нафтопродукти, кокс. Протягом 2-ї половини ХХ ст. розвиток отримали переробні галузі. При цьому частка інвестицій з ці галузі в середньому за рік становила 13–40 % всіх асигнувань у промисловість.
Окремі галузі
Нафта імпортується (головним чином з Китаю). Країна має два нафтопереробні заводи продуктивністю 3 млн т на рік.
Видобуток вугілля в 1983 досяг 50 млн т, при цьому 60 % видобутку складали антрацити. У 1998–2001 рр. видобуток вугілля становив бл. 90 млн т/рік. Динаміка видобутку кам'яного вугілля (млн т): 1990 — 68; 1994 — 71,5; 1998 — 62,3; 1999 — 62; 2000 — 81,2; 2001 — 80,1 [Локер С., 2000, Лондон; Є. Кіцкі, 2002, Краків]. Переважає підземний спосіб розробки родовищ. Потужність пластів антрациту 0,8–20 м, кути падіння в основному до 25°. Пласти складної будови. Розробка ведеться в гористій місцевості, частина шахтних полів розкрита штольнями. Потужність покривних порід 300–350 м. Застосовуються системи розробки довгими і короткими вибоями. Відбійка за допомогою буропідривних робіт. Доставка конвеєрна і самопливна. Використовуються контактні електровози. Родовища бурого вугілля сильно обводнені. Потужність пластів 0,8–12 м, кути падіння 4-9°. Середня глибина розробки 300–400 м, максимальна — 500–700 м. Родовища в основному розкриті похилими стовбурами. Переважає система розробки довгими стовпами за простяганням, довжина лав 60–80 м. Діють комплексно-механізовані лави. Один з найбільших — буровугільний кар'єр «Йонхін» річною потужністю 1,5 млн т.
Видобуток залізняку ведеться на найбільшому родовищі Мусан (провінція Хамгьон-Пукто) відкритим способом. Виробництво первинної залізорудної продукції на комплексі ГЗК Мусан (Musan) у 1998 р. становило близько 10 млн т/рік. Руда збагачується магнітною сепарацією до 50–60 %. Основні споживачі — металургійний завод ім. Кім Чхека (Kim Chaek) і завод в м. Чхонджін продуктивністю 4 млн т/рік, який має застарілу технологію. Транспортування концентрату здійснюється в основному рудопроводами довжиною близько100 км. На 2-у за запасами і обсягу видобутку родовищі Иллюль (провінція Хванхе-Намдо) розробка здійснюється відкритим способом. Високий вміст заліза в руді дозволяє використати її без збагачення. Основний споживач руди — завод «Хванхе» в місті . Інше сталеливарне виробництво Нампо (Nampo) має продуктивність 3 млн т/рік і нещодавно модернізоване.
Видобуток руди здійснюється також на рудниках Черьонґ (Chaeyong), Токсонґ (Toksong), Токхен (Tokhyon), Унріл (Unryul), Токонсонґ (Tokonsong), Сотґхунґ (Songhung), Комдок (Komdok), Гасон (Hason), Сегаері) Sehaeri і інш.
У 2001 р. видобуток залізних руд в КНДР (в дужках за 2000 р.) склав (в млн т): 10 (10); [Mining J. — 2002. — 339, № 8693. — Р. 25-27].
Видобуток вольфрамових руд здійснюється головним чином в центральній частині країни. Розробка — підземним способом. Найбільше родовище Манньйон розкрите шахтними стовбурами на глибину 700–800 м. Руда збагачується гравітаційними та сульфідно-флотаційними способами. Концентрат містить WO3 60–65 %.
Видобуток руд кольорових металів здійснюється головним чином підземним способом, і зосереджена на півночі країни. Родовища свинцево-цинкових та мідних руд розкриті штольнями, часто в поєднанні з вертикальними або похилими стовбурами. Застосовується стелеуступна система розробки та система з магазинуванням руди. Коефіцієнт добування руд 80–90 %. Збагачення руд — в основному флотацією. Для розробки комплексних мідно-золото-срібних (родовища Сонхін, Хольдон та інш.) шахтні поля розкриті штольнями і вертикальними стовбурами. Очисні роботи здійснюються методом суцільної виїмки. При збагаченні використовуються флотаційні і гравітаційні схеми.
Поліметали. Реконструйовано ГЗК з видобутку і переробки Pb-Zn руд Комдок (Komdok) продуктивністю 100 тис. т руди на рік. Продовжується експлуатація монацитового ГЗК Челсан (Chelsan) продуктивністю 1500 т/рік. Запаси монациту в гірському відведенні підприємства оцінюються в 500 тис. т.
Монацит. На заході, біля Китайського кордону, родовища монациту, оцінені в 500 тис. т, розробляються рудником Челсан (Chelsan). Монацитопереробна фабрика має продуктивність 1500 тис.т/рік, основний оператор — японсько-корейська компанія International Chemical Joint Venture Corp.
Гірниче машинобудування
У КНДР є декілька заводів гірничого обладнання (головним чином в Пхеньяні), що випускають механізоване кріплення, вузькозахопні комбайни, скребкові і стрічкові конвеєри, прохідницькі комбайни, гідравлічні стояки, енергоустаткування, автомобілі, екскаватори, бульдозери, бурові установки, компресори і інш.
Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів. Друк
Геологічні і гірничі роботи в КНДР проводяться під керівництвом Міністерства освоєння мінеральних ресурсів, геологічних управлінь при міністерствах вугільної, металургійної і хімічної промисловості; НДІ в галузі геології і гірництва — в Геологічному інституті АН КНДР (Пхеньян), НДІ та проектних інститутах при відповідних міністерствах. Гірничн-геологічні кадри готують університет імені Кім Ір Сена і Політехнічний інститут ім. Кім Чхека в Пхеньяні, ряд інших вузів. Основні періодичні видання — журналили «Чічжіль ква чірі», «Кванон кісуль».
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist KNDRZagalna harakteristikaGirnicha promislovist KNDR odna z providnih galuzej ekonomiki KNDR Vona zadovolnyaye potrebi krayini u bagatoh korisnih kopalinah Zabezpechenist narodnogo gospodarstva mineralnoyu sirovinoyu ponad 75 Eksportuyutsya antracit zalizna ruda kolorovi i blagorodni metali barit grafit talk magnezitovij klinker volastonit molibdenovi koncentrati i kaolin Importuyutsya nafta ta naftoprodukti koks Protyagom 2 yi polovini HH st rozvitok otrimali pererobni galuzi Pri comu chastka investicij z ci galuzi v serednomu za rik stanovila 13 40 vsih asignuvan u promislovist Okremi galuziNafta importuyetsya golovnim chinom z Kitayu Krayina maye dva naftopererobni zavodi produktivnistyu 3 mln t na rik Vidobutok vugillya v 1983 dosyag 50 mln t pri comu 60 vidobutku skladali antraciti U 1998 2001 rr vidobutok vugillya stanoviv bl 90 mln t rik Dinamika vidobutku kam yanogo vugillya mln t 1990 68 1994 71 5 1998 62 3 1999 62 2000 81 2 2001 80 1 Loker S 2000 London Ye Kicki 2002 Krakiv Perevazhaye pidzemnij sposib rozrobki rodovish Potuzhnist plastiv antracitu 0 8 20 m kuti padinnya v osnovnomu do 25 Plasti skladnoyi budovi Rozrobka vedetsya v goristij miscevosti chastina shahtnih poliv rozkrita shtolnyami Potuzhnist pokrivnih porid 300 350 m Zastosovuyutsya sistemi rozrobki dovgimi i korotkimi viboyami Vidbijka za dopomogoyu buropidrivnih robit Dostavka konveyerna i samoplivna Vikoristovuyutsya kontaktni elektrovozi Rodovisha burogo vugillya silno obvodneni Potuzhnist plastiv 0 8 12 m kuti padinnya 4 9 Serednya glibina rozrobki 300 400 m maksimalna 500 700 m Rodovisha v osnovnomu rozkriti pohilimi stovburami Perevazhaye sistema rozrobki dovgimi stovpami za prostyagannyam dovzhina lav 60 80 m Diyut kompleksno mehanizovani lavi Odin z najbilshih burovugilnij kar yer Jonhin richnoyu potuzhnistyu 1 5 mln t Vidobutok zaliznyaku vedetsya na najbilshomu rodovishi Musan provinciya Hamgon Pukto vidkritim sposobom Virobnictvo pervinnoyi zalizorudnoyi produkciyi na kompleksi GZK Musan Musan u 1998 r stanovilo blizko 10 mln t rik Ruda zbagachuyetsya magnitnoyu separaciyeyu do 50 60 Osnovni spozhivachi metalurgijnij zavod im Kim Chheka Kim Chaek i zavod v m Chhondzhin produktivnistyu 4 mln t rik yakij maye zastarilu tehnologiyu Transportuvannya koncentratu zdijsnyuyetsya v osnovnomu rudoprovodami dovzhinoyu blizko100 km Na 2 u za zapasami i obsyagu vidobutku rodovishi Illyul provinciya Hvanhe Namdo rozrobka zdijsnyuyetsya vidkritim sposobom Visokij vmist zaliza v rudi dozvolyaye vikoristati yiyi bez zbagachennya Osnovnij spozhivach rudi zavod Hvanhe v misti Inshe stalelivarne virobnictvo Nampo Nampo maye produktivnist 3 mln t rik i neshodavno modernizovane Vidobutok rudi zdijsnyuyetsya takozh na rudnikah Cherong Chaeyong Toksong Toksong Tokhen Tokhyon Unril Unryul Tokonsong Tokonsong Sotghung Songhung Komdok Komdok Gason Hason Segaeri Sehaeri i insh U 2001 r vidobutok zaliznih rud v KNDR v duzhkah za 2000 r sklav v mln t 10 10 Mining J 2002 339 8693 R 25 27 Vidobutok volframovih rud zdijsnyuyetsya golovnim chinom v centralnij chastini krayini Rozrobka pidzemnim sposobom Najbilshe rodovishe Mannjon rozkrite shahtnimi stovburami na glibinu 700 800 m Ruda zbagachuyetsya gravitacijnimi ta sulfidno flotacijnimi sposobami Koncentrat mistit WO3 60 65 Vidobutok rud kolorovih metaliv zdijsnyuyetsya golovnim chinom pidzemnim sposobom i zoseredzhena na pivnochi krayini Rodovisha svincevo cinkovih ta midnih rud rozkriti shtolnyami chasto v poyednanni z vertikalnimi abo pohilimi stovburami Zastosovuyetsya steleustupna sistema rozrobki ta sistema z magazinuvannyam rudi Koeficiyent dobuvannya rud 80 90 Zbagachennya rud v osnovnomu flotaciyeyu Dlya rozrobki kompleksnih midno zoloto sribnih rodovisha Sonhin Holdon ta insh shahtni polya rozkriti shtolnyami i vertikalnimi stovburami Ochisni roboti zdijsnyuyutsya metodom sucilnoyi viyimki Pri zbagachenni vikoristovuyutsya flotacijni i gravitacijni shemi Polimetali Rekonstrujovano GZK z vidobutku i pererobki Pb Zn rud Komdok Komdok produktivnistyu 100 tis t rudi na rik Prodovzhuyetsya ekspluataciya monacitovogo GZK Chelsan Chelsan produktivnistyu 1500 t rik Zapasi monacitu v girskomu vidvedenni pidpriyemstva ocinyuyutsya v 500 tis t Monacit Na zahodi bilya Kitajskogo kordonu rodovisha monacitu ocineni v 500 tis t rozroblyayutsya rudnikom Chelsan Chelsan Monacitopererobna fabrika maye produktivnist 1500 tis t rik osnovnij operator yaponsko korejska kompaniya International Chemical Joint Venture Corp Girniche mashinobuduvannyaU KNDR ye dekilka zavodiv girnichogo obladnannya golovnim chinom v Phenyani sho vipuskayut mehanizovane kriplennya vuzkozahopni kombajni skrebkovi i strichkovi konveyeri prohidnicki kombajni gidravlichni stoyaki energoustatkuvannya avtomobili ekskavatori buldozeri burovi ustanovki kompresori i insh Geologichna sluzhba Naukovi ustanovi Pidgotovka kadriv DrukGeologichni i girnichi roboti v KNDR provodyatsya pid kerivnictvom Ministerstva osvoyennya mineralnih resursiv geologichnih upravlin pri ministerstvah vugilnoyi metalurgijnoyi i himichnoyi promislovosti NDI v galuzi geologiyi i girnictva v Geologichnomu instituti AN KNDR Phenyan NDI ta proektnih institutah pri vidpovidnih ministerstvah Girnichn geologichni kadri gotuyut universitet imeni Kim Ir Sena i Politehnichnij institut im Kim Chheka v Phenyani ryad inshih vuziv Osnovni periodichni vidannya zhurnalili Chichzhil kva chiri Kvanon kisul Div takozhKorisni kopalini KNDR Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Koreyi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s