Ця стаття є кандидатом на вилучення Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія

Наталія Анатоліївна Корецька (Пундик) — нар.7 вересня 1976 року у м. (Хмельницький) — українська акторка, журналістка. Зіграла понад 70 ролей в українських фільмах і серіалах.

Наталія Анатоліївна КорецькаІм'я при народженніНаталія ПундикДата народження7 вересня 1976 (47 років)Місце народженняХмельницький, УРСР, СРСРГромадянство

УкраїнаНаціональністьукраїнкаПрофесіяакторка
журналісткаКар'єра2003 — дотеперIMDbID 7223768

Життєпис

Народилася в акторсько-режисерській родині. Батько — — режисер, мати — акторка.

1981–1985 з родиною проживала у м. Полтава.

Навчання і кар'єра

1985 переїхала у м. Харків.

З дитинства працювала на сценах Полтавського музично-драматичного театру ім. М. Гоголя, та Харківського академічного театру.

1996 вступила до Харківського інституту мистецтв на кафедру актор театру ляльок . По закінченню інституту була запрошена на роботу до Київського Академічного театру ляльок.

2003 — 2005 працювала у Верховній Раді України на посаді парламентського кореспондента.

Кінокар'єру розпочала у 2003 році.

З 2023 року — акторка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (ролі: Тьоті Шури в «Хлібне перемир'я» Сергія Жадана; Куми Горпини в «Котигорошко» Наталії Ігнатьєвої.. З січня 2024 року працює над виставою «Син» за однойменною п'єсою .

Родина

Одружена з актором Костянтином Корецьким, має дочку , яка також знімається у кіно.

Фільмографія

2022 «Мати. Продовження» (Україна);
2021 «Я не вірю» (Україна), няня;
2021 «Таємне кохання. Повернення» (Україна), Люська — вдова Василя, буфетниця;
2021 «Різниця у віці» (Україна), Березня;
2020 «Пробудження кохання» (Україна), Іванова;
2020 «Стажер» (Україна);
2020 «Вірна подруга» (Україна), епізод;
2020 «Акушерка» (Україна), Люся;
2019—2020 «Великі Вуйки» (Україна), Марічка;
2019 «Ти мій» (Україна), Лора Бєльська — подруга та колега Катерини;
2019 «Таємне кохання» (Україна), Люська — дружина Василя, буфетниця;
2019 «Серце матері» (Україна), Оксана Валеріївна — кадровик;
2019 «Улюблені діти» (Україна), Наталка — фельдшер швидкої;
2018 «Чуже життя» (Україна), епізод;
2018 «Найкраще» (Україна), Світлана Карташова — мама Колі, прибиральниця;
2018 «Контакт» (Росія, Україна), епізод;
2018 «Паперовий літачок» (Україна), Тамара Потапова — сусідка;
2018 «Ангеліна» (Україна), Ірина Поліванова — мати Таї;
2017 «Субота» (Україна), ресторатор;
2017 «Дитина на мільйон» (Україна), епізод;
2017 «Протистояння» (Україна), Ніна — охоронець на зоні;
2017 «Полуда» (Україна), Аврора — дружина Кузякіна;
2017 «Невиправні» (Україна), Ірина — колишня дружина Єгора;
2017 «Мій найкращий ворог» (Росія, Україна), покоївка;
2017 «Мама для Снігуроньки» (Україна), Валя-Снігуронька;
2017 «Обираючи долю» (Україна), Інна — кравчиня;
2016 «Запитайте в осені» (Україна), епізод;
2016 «Світлофор», Лопатіна — однокласниця (176 серія);
2016 «Підкидьки» (Україна);
2016 «Нитки долі» (Україна), епізод;
2016 «Майор і магія», Сінцова — вдова короля ломбардів;
2016 «Будинок на холодному ключі» (Україна), мама дівчинки;
2016 «Недотуркані» (Україна), Світлана — буфетниця ВР;
2016 «Два життя» (Україна), реєстратор РАГСу;
2016 «Біженка» (Україна), Марія — тьотя Славіка;
2015 «Останній яничар» (Росія, Україна), Галя;
2015 «За законами воєнного часу» (Росія, Україна), Віра — коханка Сильного;
2015 «Маслюки»;
2014 «Останній москаль» (Україна), Марійка;
2014 «Поки станиця спить» (Росія, Україна), Галя;
2014 «Особиста справа» (Україна), епізод;
2014 «Шукаю дружину з дитиною» (Україна), продавщиця у зоомагазині;
2014 «Будинок з ліліями» (Росія, Україна), працівник РАГСу;
2013—2014 «Сашка» (Україна), Ліда;
2013 «Вбити двічі» (Україна), лікар Олесі;
2013 «Поцілунок!» (Україна), медсестра;
2013 «Метелики» (Україна), жінка в палаті
2013 «Sev beni» (Люби мене Люби мене) (Туреччина, Україна), паспортистка;
2013 «Квиток на двох» (Україна), епізод;
2013 «Бідна Liz» (Росія, Україна), Таня;
2012 «Щасливий квиток» (Росія, Україна), клієнтка турфірми;
2012 «Жіночий лікар» (Україна), Інна Василівна — забобонна пацієнтка (10 серія «Чорна магія»);
2012 «Дорога до порожнечі» (Росія, Україна);
2012 «Брат за брата-2» (Росія, Україна), Катя — коханка Козина;
2011 «Чемпіони з підворіття» (Україна), Нінка;
2011 «Танець нашого кохання» (Росія, Україна), Каріна;
2011 «Добридень Мамо!» (Україна), Галя Кузіна;
2011 «Екстрасенси-детективи», Дмитрієва (13 серія);
2010—2013 «Єфросинья» (Росія, Україна), Настасья;
2010 «Сонцекруг» (Україна), вихователь інтернату;
2010 «За загадкових обставин» (Україна), директор магазину ветеранів (Фільм № 2 «Жорстоке кохання»);
2010 «Black sheep» (Паршиві вівці) (Україна), Єлизавета;
2010 «Маршрут милосердя»;
2009—2010 «За законом» (Україна), Віра Кудря;
2009 «Недоторкані» (Україна), Світлана;
2009 «Дві сторони однієї Анни» (Україна), епізод;
2008 «Уроки зваблення» (Україна, Росія), епізод;
2008 «Тяжкий пісок», епізод (2 серія);
2008 «Рідні люди» (Україна), Валентина;
2008 «Лід у кавовій гущі» (Україна), Люба;
2008 «Богуна. Адвокатські розслідування» (Україна), епізод;
2007 «Чужі таємниці» (Україна), Тетяна Миколаївна;
2007 «Ситуація 202» (Росія, Україна)

медсестра Ганна (Фільм № 2 «Страшна сила»);

2007 «Секунда до…» (Росія, Україна), епізод;
2007 «Тримай мене міцніше» (Україна), епізод;
2007 "Повернення Мухтара-4, дама (60 серія «Стажери»);
2006—2007 «Ангел-охоронець» (Україна), епізод;
2005—2006 «Сестри крові» (Україна, Росія), Таміла;
2005 «Присяжний повірений», епізод;
2005 «Королева бензоколонки 2» (Україна), епізод.

Примітки

НАТАЛІЯ КОРЕЦЬКА. Акторка (укр.). Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра. Процитовано 16 січня 2024.
У Театрі на лівому березі почалася робота над виставою «Син» за п'єсою Зеллера (укр.). Укрінформ. 6 січня 2024. Процитовано 16 січня 2024.

Джерела

(рос.) Наталія Корецька, акторка [ 8 березня 2018 у Wayback Machine.]

Посилання

[1] НАТАЛІЯ КОРЕЦЬКА. Акторка (укр.). Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра. Процитовано 16 січня 2024.

[2] У Театрі на лівому березі почалася робота над виставою «Син» за п'єсою Зеллера (укр.). Укрінформ. 6 січня 2024. Процитовано 16 січня 2024.