О́стрів Ќорву (порт. Ilha do Corvo, МФА: [ˈi.ʎɐ du ˈkoɾ.vu], «Воронячий») — вулканічний острів у північній частині Атлантичного океану. Складова Азорського архіпелагу. Володіння Португалії, автономного регіону Азорські острови. Найменший із 9 заселених островів архіпелагу. Разом із островом Флореш належить до Західної групи Азорських островів. На території острова розташований муніципалітет Віла-ду-Корву. Максимальна довжина — 6,5 км, ширина — 4. Найвища точка — гора (порт. Morro dos Homens, 718 м). Площа — 17,13 км². Населення — 425 осіб (2001).
Корву | |
---|---|
Панорамний вигляд внутрішньої частини острова | |
Географія | |
39°40′19″ пн. ш. 31°06′42″ зх. д. / 39.67194° пн. ш. 31.11167° зх. д.Координати: 39°40′19″ пн. ш. 31°06′42″ зх. д. / 39.67194° пн. ш. 31.11167° зх. д. | |
Місцерозташування | Атлантичний океан |
Акваторія | Атлантичний океан |
Площа | 17,13 км² |
Країна | |
Португалія | |
Регіон | Азорські острови |
(Адм. одиниця) | Віла-ду-Корву |
Населення | 425 (2001) |
Вебсайт | cm-corvo.pt |
Корву Корву (Північна Атлантика) | |
Корву Корву (Азорські острови) | |
Корву у Вікісховищі |
Географія
У геоморфологічному відношенні острів знаходиться на Північноамериканській літосферній плиті, і збігається з вулканом центрального типу, що своє виверження розпочав приблизно 730 тис. років тому. Утворення ж кратера сталося приблизно 430 тис. років тому. Віддалений від сусіднього острова Флореш на 13 миль, цей острів було сформовано внаслідок виверження вулкану Монте-Горду. У самому центрі острова можна розгледіти кратер, що був утворений цим вулканом, який місцеве населення називає Калдейрау. Кратер має 3,7 км у своєму периметрі, та 300 метрів у глибину. Усередені Калдейрау знаходяться декілька гірських озер та маленьких острівців — два видовжених і п'ять коротких заокруглених. Узбережжя острова є обривистим, за винятком його південної частини, де знаходиться єдиний населений пункт — селище Віла-ду-Корву, а також гавань місцевого порту та єдина злітно-посадкова смуга аеродрому, побудована у 1983 році.
Клімат
Клімат острова є вологим, річна кількість опадів становить 915 мм, з майже постійними вітрами. Середня річна температура 16 °C (для селища), з місячною температурою лютого — 14 °C, серпня — 20 °C. У високогір'ї тумани майже постійні.
Історія
Точної дати відкриття острова ніхто не знає. Існують твердження, що зображений на генуезькій мапі 1351 року острів Insula Corvi Marini (острів Морських ворон) є островом Корву. Ймовірним є також інше припущення, а саме на каталонській мапі 1375 року. Першим португальцем що побачив острів був Діогу де Тейве (1452 рік разом з сусіднім островом Флореш, оскільки цих два острова можна бачити одночасно). Початкова назва острова португальськими мореплавцями була Санта-Ірія (порт. Ilha de Santa Iria). Незважаючи на спірність відносно точної дати відкриття, точним є те, що це сталося раніше 20 січня 1453 року, — у цей день португальський король Дон Афонсу V передав острів у володіння своєму дядькові. Історія заселення почалася 1510 року і мала кілька невдалих спроб. Лише у листопаді 1548 року капітан Гонсалу де Соуза отримав дозвіл на заселення острова мулатами з Кабо-Верде, що дає початок веденню сільського господарства і тваринництва на острові.
Населення
Віла-ду-Корву є найменшим за кількістю осіб селищем Азорського архіпелагу. Особливістю є низькі і часто криві будиночки, які місцеве населення називає канадаш. Кількість населення зазнала стрімкого падіння у другій половині 20 століття, головним чином завдяки еміграції місцевого населення до США та Канади. Усього на острові мешкає 425 осіб (станом на 2001 рік), хоча на початку 20 століття тут мешкало понад 800 осіб:
Населення острова Корву (1864—2001) | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 |
883 | 880 | 806 | 808 | 746 | 661 | 676 | 691 | 728 | 681 | 470 | 370 | 393 | 425 | 430 |
Муніципалітети
- Віла-ду-Корву — єдиний муніципалітет країни, що не поділяється на парафії.
Економіка
Транспортне морське сполучення з сусіднім островом Флореш є регулярним щоденним, у літній період кілька рейсів на день. Час слідування в один кінець становить близько 30 хвилин.
Економіка острова представлена м'ясомолочною промисловістю. Сільськогосподарські угіддя займають значний відсоток території острова і головним чином використовуються для випасання худоби. Лісистість острову є дуже низькою і становить лише 0,6% (або 1 га), представлена переважно криптомерією японською, ялівцем Juniperus brevifolia та лавром.
Завдяки своїм унікальним біотопам у вересні 2007 року острів було оголошено біосферним заповідником ЮНЕСКО, що в свою чергу спричинило зростання кількості туристів, що відвідують острів. Є чудові умови для практикування водних видів спорту та нещодавно побудований готель.
Архітектура
В архітектурному відношенні увагу привертає найстаріша церква острова (порт. Igreja de Nossa Senhora dos Milagres), збудована у 1795 році на місці примітивної каплиці, 7 типових млинів (3 з яких функціонують) та декілька маяків.
Філармонійна спілка «Ліра-Корвенсе»
Філармонійна спілка «Ліра-Корвенсе» (порт. A Sociedade Filarmónica Lira Corvense) — є єдиною філармонією, що існує на острові Корву. Була заснована 4 листопада 1938 року, проте свою творчу діяльність розпочала лише з вересня наступного року, — 1939, виступаючи поза островом, головним чином на сусідньому острові Флореш. З початку свого заснування ця філармонія мала декілька важких періодів, зокрема у 1950-ті та 1960-ті роки, коли її діяльність було призупинено внаслідок еміграційного відтоку її членів до США та Канади, що було спричинено введенням обов'язкової строкової служби в армії португальським диктатором Салазором під час ведення Португалією колоніальних війн.
З отриманням у 1976 році Азорським архіпелагом статуту автономії, філармонійна спілка отримала пільги з метою підтримки культури островів, а значить і новий імпульс у своєму розвитку. Острів отримав музичну школу, а духовий оркестр філармонії — нові музичні інструменти. Сама філармонія відновила діяльність, головним чином з 1991 року, коли було ухвалено власний статут і обрано керівництво, а муніципальна палата Віли-ду-Корву крім наданої грошової підтримки виділила ще і приміщення.
Філармонія не має власного маестро, якого зазвичай цей музичний колектив запрошує з інших островів архіпелагу, а іноді навіть і з інших країн світу. Прикладами цьому є Коелью да Сілва, Мануел Тавареш Перейра, Жозе Аморін де Карвалью, українці і не так давно його син .
Сьогодні до складу музичного колективу філармонії входить 26 музикантів, у своїй більшості це молодь. Виступає переважно під час проведення релігійних свят, а також при прийомі офіційних делегацій на острові. Після свого відновлення більшість виступів духового оркестру філармонії поза островом були проведені на сусідньому острові Флореш, і лише одного разу, в серпні 1997 року, у місті Фолл-Ривері (США). Останній відбувся під керівництвом українського маестро Юрія Павчинського і був присвячений релігійним святам португальської громади штату Массачусетс.
Галерея
- Вигляд східної частини острова з літака
- Вигляд острова з сусіднього острова Флореш
- Традиційний млин острова Корву
- Внутрішня частина острова — Калдейрау
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корву (острів)
- Офіційна вебсторінка муніципальної палати Корву [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] (порт.)
- Туристичний портал Азорських островів [ 18 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Характеристика біотопів острова Корву [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (порт.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korvu O striv Ќorvu port Ilha do Corvo MFA ˈi ʎɐ du ˈkoɾ vu Voronyachij vulkanichnij ostriv u pivnichnij chastini Atlantichnogo okeanu Skladova Azorskogo arhipelagu Volodinnya Portugaliyi avtonomnogo regionu Azorski ostrovi Najmenshij iz 9 zaselenih ostroviv arhipelagu Razom iz ostrovom Floresh nalezhit do Zahidnoyi grupi Azorskih ostroviv Na teritoriyi ostrova roztashovanij municipalitet Vila du Korvu Maksimalna dovzhina 6 5 km shirina 4 Najvisha tochka gora port Morro dos Homens 718 m Plosha 17 13 km Naselennya 425 osib 2001 KorvuPanoramnij viglyad vnutrishnoyi chastini ostrovaGeografiya39 40 19 pn sh 31 06 42 zh d 39 67194 pn sh 31 11167 zh d 39 67194 31 11167 Koordinati 39 40 19 pn sh 31 06 42 zh d 39 67194 pn sh 31 11167 zh d 39 67194 31 11167MisceroztashuvannyaAtlantichnij okeanAkvatoriyaAtlantichnij okeanPlosha17 13 km Krayina PortugaliyaRegionAzorski ostroviAdm odinicyaVila du KorvuNaselennya425 2001 Vebsajtcm corvo ptKorvuKorvu Pivnichna Atlantika KorvuKorvu Azorski ostrovi Korvu u VikishovishiGeografiyaU geomorfologichnomu vidnoshenni ostriv znahoditsya na Pivnichnoamerikanskij litosfernij pliti i zbigayetsya z vulkanom centralnogo tipu sho svoye viverzhennya rozpochav priblizno 730 tis rokiv tomu Utvorennya zh kratera stalosya priblizno 430 tis rokiv tomu Viddalenij vid susidnogo ostrova Floresh na 13 mil cej ostriv bulo sformovano vnaslidok viverzhennya vulkanu Monte Gordu U samomu centri ostrova mozhna rozglediti krater sho buv utvorenij cim vulkanom yakij misceve naselennya nazivaye Kaldejrau Krater maye 3 7 km u svoyemu perimetri ta 300 metriv u glibinu Useredeni Kaldejrau znahodyatsya dekilka girskih ozer ta malenkih ostrivciv dva vidovzhenih i p yat korotkih zaokruglenih Uzberezhzhya ostrova ye obrivistim za vinyatkom jogo pivdennoyi chastini de znahoditsya yedinij naselenij punkt selishe Vila du Korvu a takozh gavan miscevogo portu ta yedina zlitno posadkova smuga aerodromu pobudovana u 1983 roci Klimat Klimat ostrova ye vologim richna kilkist opadiv stanovit 915 mm z majzhe postijnimi vitrami Serednya richna temperatura 16 C dlya selisha z misyachnoyu temperaturoyu lyutogo 14 C serpnya 20 C U visokogir yi tumani majzhe postijni IstoriyaTochnoyi dati vidkrittya ostrova nihto ne znaye Isnuyut tverdzhennya sho zobrazhenij na genuezkij mapi 1351 roku ostriv Insula Corvi Marini ostriv Morskih voron ye ostrovom Korvu Jmovirnim ye takozh inshe pripushennya a same na katalonskij mapi 1375 roku Pershim portugalcem sho pobachiv ostriv buv Diogu de Tejve 1452 rik razom z susidnim ostrovom Floresh oskilki cih dva ostrova mozhna bachiti odnochasno Pochatkova nazva ostrova portugalskimi moreplavcyami bula Santa Iriya port Ilha de Santa Iria Nezvazhayuchi na spirnist vidnosno tochnoyi dati vidkrittya tochnim ye te sho ce stalosya ranishe 20 sichnya 1453 roku u cej den portugalskij korol Don Afonsu V peredav ostriv u volodinnya svoyemu dyadkovi Istoriya zaselennya pochalasya 1510 roku i mala kilka nevdalih sprob Lishe u listopadi 1548 roku kapitan Gonsalu de Souza otrimav dozvil na zaselennya ostrova mulatami z Kabo Verde sho daye pochatok vedennyu silskogo gospodarstva i tvarinnictva na ostrovi NaselennyaVila du Korvu ye najmenshim za kilkistyu osib selishem Azorskogo arhipelagu Osoblivistyu ye nizki i chasto krivi budinochki yaki misceve naselennya nazivaye kanadash Kilkist naselennya zaznala strimkogo padinnya u drugij polovini 20 stolittya golovnim chinom zavdyaki emigraciyi miscevogo naselennya do SShA ta Kanadi Usogo na ostrovi meshkaye 425 osib stanom na 2001 rik hocha na pochatku 20 stolittya tut meshkalo ponad 800 osib Naselennya ostrova Korvu 1864 2001 1864 1878 1890 1900 1911 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1991 2001 2011 883 880 806 808 746 661 676 691 728 681 470 370 393 425 430MunicipalitetiVila du Korvu yedinij municipalitet krayini sho ne podilyayetsya na parafiyi EkonomikaTransportne morske spoluchennya z susidnim ostrovom Floresh ye regulyarnim shodennim u litnij period kilka rejsiv na den Chas sliduvannya v odin kinec stanovit blizko 30 hvilin Ekonomika ostrova predstavlena m yasomolochnoyu promislovistyu Silskogospodarski ugiddya zajmayut znachnij vidsotok teritoriyi ostrova i golovnim chinom vikoristovuyutsya dlya vipasannya hudobi Lisistist ostrovu ye duzhe nizkoyu i stanovit lishe 0 6 abo 1 ga predstavlena perevazhno kriptomeriyeyu yaponskoyu yalivcem Juniperus brevifolia ta lavrom Zavdyaki svoyim unikalnim biotopam u veresni 2007 roku ostriv bulo ogolosheno biosfernim zapovidnikom YuNESKO sho v svoyu chergu sprichinilo zrostannya kilkosti turistiv sho vidviduyut ostriv Ye chudovi umovi dlya praktikuvannya vodnih vidiv sportu ta neshodavno pobudovanij gotel ArhitekturaV arhitekturnomu vidnoshenni uvagu privertaye najstarisha cerkva ostrova port Igreja de Nossa Senhora dos Milagres zbudovana u 1795 roci na misci primitivnoyi kaplici 7 tipovih mliniv 3 z yakih funkcionuyut ta dekilka mayakiv Filarmonijna spilka Lira Korvense Filarmonijna spilka Lira Korvense port A Sociedade Filarmonica Lira Corvense ye yedinoyu filarmoniyeyu sho isnuye na ostrovi Korvu Bula zasnovana 4 listopada 1938 roku prote svoyu tvorchu diyalnist rozpochala lishe z veresnya nastupnogo roku 1939 vistupayuchi poza ostrovom golovnim chinom na susidnomu ostrovi Floresh Z pochatku svogo zasnuvannya cya filarmoniya mala dekilka vazhkih periodiv zokrema u 1950 ti ta 1960 ti roki koli yiyi diyalnist bulo prizupineno vnaslidok emigracijnogo vidtoku yiyi chleniv do SShA ta Kanadi sho bulo sprichineno vvedennyam obov yazkovoyi strokovoyi sluzhbi v armiyi portugalskim diktatorom Salazorom pid chas vedennya Portugaliyeyu kolonialnih vijn Z otrimannyam u 1976 roci Azorskim arhipelagom statutu avtonomiyi filarmonijna spilka otrimala pilgi z metoyu pidtrimki kulturi ostroviv a znachit i novij impuls u svoyemu rozvitku Ostriv otrimav muzichnu shkolu a duhovij orkestr filarmoniyi novi muzichni instrumenti Sama filarmoniya vidnovila diyalnist golovnim chinom z 1991 roku koli bulo uhvaleno vlasnij statut i obrano kerivnictvo a municipalna palata Vili du Korvu krim nadanoyi groshovoyi pidtrimki vidilila she i primishennya Filarmoniya ne maye vlasnogo maestro yakogo zazvichaj cej muzichnij kolektiv zaproshuye z inshih ostroviv arhipelagu a inodi navit i z inshih krayin svitu Prikladami comu ye Koelyu da Silva Manuel Tavaresh Perejra Zhoze Amorin de Karvalyu ukrayinci i ne tak davno jogo sin Sogodni do skladu muzichnogo kolektivu filarmoniyi vhodit 26 muzikantiv u svoyij bilshosti ce molod Vistupaye perevazhno pid chas provedennya religijnih svyat a takozh pri prijomi oficijnih delegacij na ostrovi Pislya svogo vidnovlennya bilshist vistupiv duhovogo orkestru filarmoniyi poza ostrovom buli provedeni na susidnomu ostrovi Floresh i lishe odnogo razu v serpni 1997 roku u misti Foll Riveri SShA Ostannij vidbuvsya pid kerivnictvom ukrayinskogo maestro Yuriya Pavchinskogo i buv prisvyachenij religijnim svyatam portugalskoyi gromadi shtatu Massachusets GalereyaViglyad shidnoyi chastini ostrova z litaka Viglyad ostrova z susidnogo ostrova Floresh Tradicijnij mlin ostrova Korvu Vnutrishnya chastina ostrova KaldejrauPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korvu ostriv Oficijna vebstorinka municipalnoyi palati Korvu 28 veresnya 2007 u Wayback Machine port Turistichnij portal Azorskih ostroviv 18 grudnya 2008 u Wayback Machine Harakteristika biotopiv ostrova Korvu 3 bereznya 2016 u Wayback Machine port