Копенгагенська битва (англ. Battle of Copenhagen, дан. Slaget på Reden) — бій між британським і данським флотами, який відбувся 2 квітня 1801 року.
Копенгагенська битва | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Війна Другої коаліції | |||||||
Координати: 55°42′10″ пн. ш. 12°36′48″ сх. д. / 55.70277777780577821° пн. ш. 12.61333333336077800° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Велика Британія | Данія | ||||||
Командувачі | |||||||
Адмирал Віце-адмирал Нельсон | | ||||||
Військові сили | |||||||
12 лінійних кораблів 5 фрегатів 7 бомбардирських кораблів 6 шлюпів | 9 лінійних кораблів 11 шлюпів 17 змішаних кораблів 1 берегова артилерія 2.000 військовиків | ||||||
Втрати | |||||||
254 загинуло Загальні втрати: 1.200 загиблих і поранених | 3 кораблі потоплено 12 кораблів захоплено 367 загинуло Загальні втрати: 1.600 загиблих і поранених |
Передісторія
З 1792 року Велика Британія перебувала у стані війни з Францією. Британський королівський флот захоплював торговельні судна нейтральних держав у разі підозри, що вони ведуть торгівлю з Францією. Після виходу Росії з антифранцузької коаліції імператор Павло I запропонував для захисту судноплавства відновити політику збройного нейтралітету, що успішно діяла в період війни за незалежність США. До союзу, створеного в грудні 1800 року, приєдналися Данія, Пруссія і Швеція. Британський уряд убачав у цьому союзі серйозну загрозу інтересам Великої Британії.
На початку 1801 року британці підготували в Грейт-Ярмуті флот із метою протидії союзу. Британці поспішали активізуватися до того, як розтане крига Балтійського моря і російський флот вийде зі своїх баз у Кронштадті і Ревелі. Данцям надіслали ультиматум із вимогою виходу з союзу. 12 березня британський флот вийшов у море і 19 березня прибув у Скаген, де було отримано повідомлення, що Данія відхилила ультиматум. Таким чином, проблему слід було розв'язувати силою.
Думки англійців розійшлися. Командувач флоту адмірал Паркер уважав, що слід просто блокувати вихід із Балтійського моря, заступник командувача віцеадмірал Гораціо Нельсон наполягав на активних діях.
Битва
О 9:30 ранку данські кораблі, поставлені на якір уздовж узбережжя, та їхня берегова артилерія були атаковані численнішими силами британців. Після декількох годин запеклої артилерійської перестрілки адмірал Паркер, що командував британським флотом, віддав наказ про відведення кораблів, але Нельсон, не підкорившись йому, продовжив бій. До вечора, після припинення вогню, британці відправили до данського кронпринца Фредеріка парламентарів із вимогами про визнання поразки. Первісне 24-годинне перемир'я підписав о 8-й годині вечора на борту британського флагмана Лондон данський генерал-ад'ютант Ліндхорн. 3 квітня в Копенгагені в палаці Амалієнборг Нельсон провів двогодинні переговори з Фредеріком. Віце-адмірал зажадав від данців або роззброєння флоту, або передачі його британській короні. Після подальших тривалих переговорів 8 квітня було підписано перемир'я на 14 тижнів, данський флот був частково затоплений, частково відправлений до Британії.
Примітки
- Ole Lisberg Jensen, THE ROYAL DANISH NAVAL MUSEUM - An introduction to the History of the Royal Danish Navy [ 2019-04-07 у Wayback Machine.]
- William James (1837). The Naval History of Great Britain. London: Richard Bentley. Retrieved 2012-03-16
Посилання
- Військово-морський музей у Копенгагені [ 8 лютого 2012 у Wayback Machine.] (дан.)
- James Stanier Clarke, John El Arthur. The life of Admiral Lord Nelson, K. B., from his lordship's manuscripts (1810) (англ.)
- Копенгагенський бій[недоступне посилання з Октябрь 2018] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kopengagenska bitva angl Battle of Copenhagen dan Slaget pa Reden bij mizh britanskim i danskim flotami yakij vidbuvsya 2 kvitnya 1801 roku Kopengagenska bitva Vijna Drugoyi koaliciyi Koordinati 55 42 10 pn sh 12 36 48 sh d 55 70277777780577821 pn sh 12 61333333336077800 sh d 55 70277777780577821 12 61333333336077800 Data 2 kvitnya 1801 Misce gavan Kopengagena Kopengagen Daniya Norvegiya Rezultat peremoga britanciv Storoni Velika Britaniya Daniya Komanduvachi Admiral Vice admiral Nelson Vijskovi sili 12 linijnih korabliv 5 fregativ 7 bombardirskih korabliv 6 shlyupiv 9 linijnih korabliv 11 shlyupiv 17 zmishanih korabliv 1 beregova artileriya 2 000 vijskovikiv Vtrati 254 zaginulo Zagalni vtrati 1 200 zagiblih i poranenih 3 korabli potopleno 12 korabliv zahopleno 367 zaginulo Zagalni vtrati 1 600 zagiblih i poranenihPeredistoriyaZ 1792 roku Velika Britaniya perebuvala u stani vijni z Franciyeyu Britanskij korolivskij flot zahoplyuvav torgovelni sudna nejtralnih derzhav u razi pidozri sho voni vedut torgivlyu z Franciyeyu Pislya vihodu Rosiyi z antifrancuzkoyi koaliciyi imperator Pavlo I zaproponuvav dlya zahistu sudnoplavstva vidnoviti politiku zbrojnogo nejtralitetu sho uspishno diyala v period vijni za nezalezhnist SShA Do soyuzu stvorenogo v grudni 1800 roku priyednalisya Daniya Prussiya i Shveciya Britanskij uryad ubachav u comu soyuzi serjoznu zagrozu interesam Velikoyi Britaniyi Na pochatku 1801 roku britanci pidgotuvali v Grejt Yarmuti flot iz metoyu protidiyi soyuzu Britanci pospishali aktivizuvatisya do togo yak roztane kriga Baltijskogo morya i rosijskij flot vijde zi svoyih baz u Kronshtadti i Reveli Dancyam nadislali ultimatum iz vimogoyu vihodu z soyuzu 12 bereznya britanskij flot vijshov u more i 19 bereznya pribuv u Skagen de bulo otrimano povidomlennya sho Daniya vidhilila ultimatum Takim chinom problemu slid bulo rozv yazuvati siloyu Dumki anglijciv rozijshlisya Komanduvach flotu admiral Parker uvazhav sho slid prosto blokuvati vihid iz Baltijskogo morya zastupnik komanduvacha viceadmiral Goracio Nelson napolyagav na aktivnih diyah BitvaKartina P Villemoos pid chas Kopengagenskoyi bitvi 1801 O 9 30 ranku danski korabli postavleni na yakir uzdovzh uzberezhzhya ta yihnya beregova artileriya buli atakovani chislennishimi silami britanciv Pislya dekilkoh godin zapekloyi artilerijskoyi perestrilki admiral Parker sho komanduvav britanskim flotom viddav nakaz pro vidvedennya korabliv ale Nelson ne pidkorivshis jomu prodovzhiv bij Do vechora pislya pripinennya vognyu britanci vidpravili do danskogo kronprinca Frederika parlamentariv iz vimogami pro viznannya porazki Pervisne 24 godinne peremir ya pidpisav o 8 j godini vechora na bortu britanskogo flagmana London danskij general ad yutant Lindhorn 3 kvitnya v Kopengageni v palaci Amaliyenborg Nelson proviv dvogodinni peregovori z Frederikom Vice admiral zazhadav vid danciv abo rozzbroyennya flotu abo peredachi jogo britanskij koroni Pislya podalshih trivalih peregovoriv 8 kvitnya bulo pidpisano peremir ya na 14 tizhniv danskij flot buv chastkovo zatoplenij chastkovo vidpravlenij do Britaniyi PrimitkiOle Lisberg Jensen THE ROYAL DANISH NAVAL MUSEUM An introduction to the History of the Royal Danish Navy 2019 04 07 u Wayback Machine William James 1837 The Naval History of Great Britain London Richard Bentley Retrieved 2012 03 16PosilannyaVijskovo morskij muzej u Kopengageni 8 lyutogo 2012 u Wayback Machine dan James Stanier Clarke John El Arthur The life of Admiral Lord Nelson K B from his lordship s manuscripts 1810 angl Kopengagenskij bij nedostupne posilannya z Oktyabr 2018 nim