Концо́во — село в Ужгородському районі Закарпатської області.
село Концово | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Ужгородський район | ||
Рада | Холмківська сільська рада | ||
Код КАТОТТГ | UA21100250040097967 | ||
Основні дані | |||
Населення | 1 278 | ||
Площа | 1,308 км² | ||
Поштовий індекс | 89423 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°34′30″ пн. ш. 22°15′12″ сх. д. / 48.57500° пн. ш. 22.25333° сх. д.Координати: 48°34′30″ пн. ш. 22°15′12″ сх. д. / 48.57500° пн. ш. 22.25333° сх. д. | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 89422, с. Холмок, вул. Свободи, 50 | ||
Карта | |||
Концово | |||
Концово | |||
Мапа | |||
Концово у Вікісховищі |
Назва
В письмових джерелах відоме під назвою «Koncháza». Можливо, назву село отримало від його власника Конца. У 1989 р. назву села Концове було змінено на одну літеру.
Історія
Поселення ймовірно виникло в XIII або в першій половині XIV ст. Село перебувало у власності родини Конц — Концгаза до другої половини XVI ст., коли перейшло у власність Невицького домену Другетів.
В 1427 році залежні селяни Концова були оподатковані від 8 порт (окрім господарства кенийза). На 1599 рік у селі нараховувалось 19 кріпацьких господарств, що дозволяло вважати Концовим селом середньої величини. На початку XVIII ст. в селі облікувалось 18 залежних селянських господарств. Літописи вперше згадують його в 1348 році, пназивають Kecsefelde.
Джерела XVIII ст. вважають Концово мадярським селом.
До 1582 року село вже мало власником Гомоная (Другета), і таким чином належало до замку Унгвар. У 1612 р. Іштван Гомонай, передав село у власність родинам Homokot та Konczházát.
Колесо історії і розвитку села виявило його нових власників: сім'ї Санісло, Гергель, Хомокай, Берчені. Від сім'ї Хомокай на схід від села Кецефелде, що з часом стало називатися за прізвищем його першого власника, Концгаз, закріпилася власна назва ще одного села, Холмок, очевидно за прізвищем одного з пізніших співвласників села Концгаз, Гомокай.
Населяють село переважно угорці. В 1940 р. в селі було 317 римо-католиків, 186 греко-католиків, 19 реформатів.
Церква Успіння пр. Богородиці. 1906
Очевидно, 1906 рік є роком освячення вже повністю закінченої та прикрашеної церкви, бо в 1888 р. у пресі повідомлялося про спорудження церкви в Концові та її освячення 2 вересня. Боковий фасад мурованої базилічної церкви був пошкоджений під час Другої світової війни.
Церкву зняли з реєстрації діючих храмів у 1953 р. і перетворили на склад. Барокову вежу зруйнували в кінці 1970-х років. Довкола церкви набудували металеві конструкції та бараки, що справляло дуже гнітюче враження.
6 серпня 1995 р. біля зруйнованої церкви о. Олександр Леґеза провів першу, після більш ніж 40-річної перерви, службу.
У 1996 р. з ініціативи громади та за кошти зібрані жителями Концова місцевий майстер Василь Юрець відбудував вежу храму.
Туристичні місця
- храм Успіння Богородиці 1906
- місце вирощування грибів шиїтаке
Відомі люди
- Товт Марія Іванівна — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konco vo selo v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti selo Koncovo Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Rada Holmkivska silska rada Kod KATOTTG UA21100250040097967 Osnovni dani Naselennya 1 278 Plosha 1 308 km Poshtovij indeks 89423 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 34 30 pn sh 22 15 12 sh d 48 57500 pn sh 22 25333 sh d 48 57500 22 25333 Koordinati 48 34 30 pn sh 22 15 12 sh d 48 57500 pn sh 22 25333 sh d 48 57500 22 25333 Misceva vlada Adresa radi 89422 s Holmok vul Svobodi 50 Karta Koncovo Koncovo Mapa Koncovo u VikishovishiNazvaV pismovih dzherelah vidome pid nazvoyu Konchaza Mozhlivo nazvu selo otrimalo vid jogo vlasnika Konca U 1989 r nazvu sela Koncove bulo zmineno na odnu literu IstoriyaPoselennya jmovirno viniklo v XIII abo v pershij polovini XIV st Selo perebuvalo u vlasnosti rodini Konc Koncgaza do drugoyi polovini XVI st koli perejshlo u vlasnist Nevickogo domenu Drugetiv V 1427 roci zalezhni selyani Koncova buli opodatkovani vid 8 port okrim gospodarstva kenijza Na 1599 rik u seli narahovuvalos 19 kripackih gospodarstv sho dozvolyalo vvazhati Koncovim selom serednoyi velichini Na pochatku XVIII st v seli oblikuvalos 18 zalezhnih selyanskih gospodarstv Litopisi vpershe zgaduyut jogo v 1348 roci pnazivayut Kecsefelde Dzherela XVIII st vvazhayut Koncovo madyarskim selom Do 1582 roku selo vzhe malo vlasnikom Gomonaya Drugeta i takim chinom nalezhalo do zamku Ungvar U 1612 r Ishtvan Gomonaj peredav selo u vlasnist rodinam Homokot ta Konczhazat Koleso istoriyi i rozvitku sela viyavilo jogo novih vlasnikiv sim yi Sanislo Gergel Homokaj Bercheni Vid sim yi Homokaj na shid vid sela Kecefelde sho z chasom stalo nazivatisya za prizvishem jogo pershogo vlasnika Koncgaz zakripilasya vlasna nazva she odnogo sela Holmok ochevidno za prizvishem odnogo z piznishih spivvlasnikiv sela Koncgaz Gomokaj Naselyayut selo perevazhno ugorci V 1940 r v seli bulo 317 rimo katolikiv 186 greko katolikiv 19 reformativ Cerkva Uspinnya pr Bogorodici 1906Ochevidno 1906 rik ye rokom osvyachennya vzhe povnistyu zakinchenoyi ta prikrashenoyi cerkvi bo v 1888 r u presi povidomlyalosya pro sporudzhennya cerkvi v Koncovi ta yiyi osvyachennya 2 veresnya Bokovij fasad murovanoyi bazilichnoyi cerkvi buv poshkodzhenij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Cerkvu znyali z reyestraciyi diyuchih hramiv u 1953 r i peretvorili na sklad Barokovu vezhu zrujnuvali v kinci 1970 h rokiv Dovkola cerkvi nabuduvali metalevi konstrukciyi ta baraki sho spravlyalo duzhe gnityuche vrazhennya 6 serpnya 1995 r bilya zrujnovanoyi cerkvi o Oleksandr Legeza proviv pershu pislya bilsh nizh 40 richnoyi perervi sluzhbu U 1996 r z iniciativi gromadi ta za koshti zibrani zhitelyami Koncova miscevij majster Vasil Yurec vidbuduvav vezhu hramu Turistichni miscya hram Uspinnya Bogorodici 1906 misce viroshuvannya gribiv shiyitakeVidomi lyudiTovt Mariya Ivanivna deputat Verhovnoyi Radi URSR 11 go sklikannya