Контрольна точка (відеоігри)

Контрольна точка (англ. checkpoint) — у відеоіграх ігрова механіка або технологія, яка зберігає стан гри у визначених розробниками місцях, що дозволяє надалі, в разі смерті персонажа, почати гру зі збереженого стану. Таке збереження відбувається в місцях, яких гравець досяг самостійно, і дозволяє в разі завершення гри перегравати не всю гру, а продовжити з місця, де відбулося збереження. Контрольні точки проєктуються заздалегідь і можуть бути також використані як місце, де гравець може відпочити, придбати спорядження, змінити маршрут тощо.

У проєктуванні ігор

Деякі ігри виконують збереження в контрольних точках автоматично, не питаючи гравця. Такий підхід у низці випадків кращий за традиційне збереження, оскільки, якщо гравець долає складний і захопливий епізод гри, що надає новий цікавий напрямок дослідження, то він може забути зберегтися, і після загибелі доведеться знову проходити певний етап. Повторне проходження у свою чергу знижує грабельність, тому що гравці не люблять повторювати те саме. Ще однією причиною використання автоматичних контрольних точок є те, що процес збереження, ініційований самим гравцем, зменшує занурення в гру, оскільки ці дії нагадують користувачеві, що він перебуває у відеогрі. Якщо це відбувається автоматично, то ігровий досвід стає прозорішим.

Гра може нагадувати користувачеві, що збереження в контрольній точці відбулося. Наприклад, у грі ^[en] необхідно подолати на місяцеході велику відстань, і в міру руху гравцеві повідомляється, що він досяг контрольної точки. Далі, у разі втрати життя, гра продовжується вже з останньої контрольної точки, і гравець це швидко розуміє.

Часто місце збереження синхронізоване з ігровим рівнем, і таким чином гра поділяється на кілька епізодів у кількох аспектах — подання проходження гри, технології збереження, можливості гравцеві відпочити між рівнями тощо.

У деяких іграх, наприклад гонках ^[en], є механіка таймера, коли на початку гри дається деякий запас часу, і гравець повинен протягом нього пройти трасу. Після закінчення траси фіксується час, що залишився, і переноситься на наступну трасу, для проходження якої надається додатковий час. Якщо гравець не встигає пройти трасу, гра закінчується. Якщо проходження успішне, відбувається збереження в контрольній точці, інформація якого включає не тільки факт проходження рівня, але й стан після його завершення. Це стимулює гравців проходити окремі траси якнайшвидше, виконуючи це кілька разів, для того, щоб можна було надалі з більшою ймовірністю пройти всю гру. Контрольна точка не обов'язково об'єднується з рівнем, може, наприклад, розглядатися деяка під-ціль. Наприклад, у перегоновій грі ^[en] траса поділяється на кілька відрізків із контрольною точкою в кінці кожного з них, і при його проходженні гравцю додатково повідомляється про те, наскільки добре він проходить трасу. Для рольових ігор той самий підхід може виражатись у виконанні другорядних квестів. В іграх із нелінійним проходженням контрольні точки можуть розташовуватися в локаціях ігрового світу, і потрапляння до них спричинює автоматичне збереження.

Автоматичне збереження в контрольних точках може бути альтернативною механікою до життя. Замість того, щоб надавати гравцеві кілька життів, при втраті яких гра закінчується, розробники можуть розділити проходження гри на послідовність етапів з контрольними точками, і гравець, у разі невдачі, намагається проходити її знову і знову, не повертаючись до початку гри. При проєктуванні контрольних точок може виникнути ситуація, коли гравець після збереження не може пройти гру далі (наприклад, через відсутність необхідного спорядження). В цьому випадку він потрапляє в цикл-пастку, з якого не може вибратися, оскільки постійно гине і не може пройти етапу й досягти іншої контрольної точки.

Контрольні точки можуть бути як видимими, так і невидимими для гравця. Видимі надають гравцеві ціль, дають почуття безпеки, при активації можуть програватися анімації і гравець відчуває результат досягнення. Разом з тим, такі контрольні точки можуть бути награними, а іноді вимагають пояснення в ігровому світі. З іншого боку, невидимі контрольні точки не переривають занурення в гру, а гравець може навіть не знати, що збереження відбулося, і таким чином, місце відновлення після загибелі може виявитися сюрпризом, а за успішної гри немає впевненості в тому, наскільки далеко відбулося останнє збереження.

Під час проєктування ігор із контрольними точками рекомендується:

• зберігати в контрольних точках напрямок руху героя, оскільки під час відродження гравець може бути дезорієнтованим;
• уникати розміщення контрольних точок поряд з небезпеками або місцями, де ігрового персонажа можуть виявити вороги; інакше після відродження він отримає пошкодження чи загине;
• реалізовувати так, щоб відродження відбувалося на землі; також, це місце має бути плоским і не викликати колізій із навколишніми предметами;
• робити під час відродження короткі анімації;
• забезпечувати безпомилкове збереження даних, коли б не відбулося автоматичне збереження;
• по можливості зробити так, щоб у гравця не виникло бажання використовувати традиційне збереження, що тягне за собою додаткові дії в меню гри.

Примітки

1. Hugh, 2014, с. 30.
2. Rogers, 2010, с. 345.
3. Rouse, 2004, с. 15—16, 588.
4. Rouse, 2004, с. 463—464.
5. Rouse, 2004, с. 542, 588.
6. Rogers, 2010, с. 277—278.
7. Rogers, 2010, с. 346.

Література

• Hugh, Ruddy. The Resurrection of Permadeath: an Analysis of the Sustainability of Permadeath Use in Video Games : ( )[англ.]. — Dublin, Ireland : University of Dublin, 2014. — 48 с.
• Rouse, Richard. Game Design: Theory & Practice : ( )[англ.]. — 2. — Los Rios Boulevard, Plano, Texas, USA : Wordware Publishing, 2004. — 698 с. — .
• Rogers, Scott. Level Up! The Guide to Great Video Game Design : ( )[англ.]. — 2. — USA : Wiley, 2010. — 492 с. — .

Посилання

• Концепт контрольних точок на giantbomb(англ.)