Пйотр Контний (Петро Йосифович Контни; 1895 — 7 серпня 1947 — польський вчений-ботанік, доктор природничих наук. Брав найактивнішу участь в охороні природи Галичини в 1930-х роках.
Контни Петро Йосифович | |
---|---|
Народився | 1895 |
Помер | 7 серпня 1947 Львів, Українська РСР, СРСР |
Діяльність | ботанік |
Життєпис
Народився в 1895 р. Жив у Львові.
Був членом Львівського комітету з охорони природи. У 1933 р. — один з ініціаторів створення в Тернопільському воєводстві першого (на Україні і в Польщі) шкільного резервату. Як ботанік чимало зробив для охорони кедра. Велику увагу приділяв пропаганді природоохорони: писав статті в газети, виступав з лекціями, організовував виставки охорони природи. З його ініціативи львівська газета «Туристичний кур'єр» з 1931 р. стала публікувати статті по охороні природи. Залучав до природоохоронної діяльності церкву. За його пропозицією Львівський синод прийняв два природоохоронних укази. За сприяння П. Контного митрополит Андрій Шептицький підписав рішення про заповідання резервату на горі Яйце на землях митрополії. Пізніше вчений пропонував розширити даний заповідний об'єкт, перетворивши його в Український парк природи. П. Контни був також ініціатором створення резервату ім. архієпископа Я. Білчевського на Жулицькій горі біля Золочева.
У 1930-х роках учений працював у Земельному банку м. Львова. Користувався великою довірою в західно-українських елітних колах і здійснював зв'язок між українською інтелігенцією та польськими державними природоохоронними органами. У травні 1931 р. брав участь у краєзнавчому з'їзді в м. Станиславів, де підняв питання про охорону кедра в Східних Карпатах.
Після радянської окупації Галичини у 1939 р. і її анексія СРСР брав активну участь у відновленні створених за польської влади резерватах. Після Другої світової війни залишився у Львові, працював у Львівському медінституті.
7 серпня 1947 року наклав на себе руки, викинувшись з вікна.[]
Похований на 59 полі Личаківського цвинтаря.
Публікації Петра Контни
П. Конти — автор кількох статей з історії, господарства і природи Гуцульщини.
- Kontny P. Oaza Szebrnych Kwietow. — Lwow, 1932.
- Kontny P. Pierwszy szkolny rezerwat przyrody // Kurjer Poranny. — 1934. — № 3.
- Kontny P. Problemy ochrony przyrody w spoleczenstwie ukrainskiem // Gazeta Poranna. — 1935; 4, 5, 6, 7 січня, № 10888-10891.
Про нього
- Мудрак Ю. Охорона природи на Українських землях// Львів: Діло. — 1935; 5, 6, 7, 8 лютого.
- Ankieta w sprawie Karpat Wschodnich. — Варшава, 1932. — 247 с.
- Rymarowicz L. Rezezwat Limbowy na Jajku Pereninskim w Gorganach // Almanach Karpacki. — 1995. — № 10. — С. 81—93.
- Sprawozdanie z dzialalnosci Lwowskiego Komitetu P.R.O.P. // Ochrona przyrody. — 1931. — № 11. — С. 165–166.
Примітки
- Сторінку підготовано за матеріалами В. Є. Борейка [1] [ 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pjotr Kontnij Petro Josifovich Kontni 1895 7 serpnya 1947 polskij vchenij botanik doktor prirodnichih nauk Brav najaktivnishu uchast v ohoroni prirodi Galichini v 1930 h rokah Kontni Petro JosifovichNarodivsya1895Pomer7 serpnya 1947 1947 08 07 Lviv Ukrayinska RSR SRSRDiyalnistbotanikZhittyepisNarodivsya v 1895 r Zhiv u Lvovi Buv chlenom Lvivskogo komitetu z ohoroni prirodi U 1933 r odin z iniciatoriv stvorennya v Ternopilskomu voyevodstvi pershogo na Ukrayini i v Polshi shkilnogo rezervatu Yak botanik chimalo zrobiv dlya ohoroni kedra Veliku uvagu pridilyav propagandi prirodoohoroni pisav statti v gazeti vistupav z lekciyami organizovuvav vistavki ohoroni prirodi Z jogo iniciativi lvivska gazeta Turistichnij kur yer z 1931 r stala publikuvati statti po ohoroni prirodi Zaluchav do prirodoohoronnoyi diyalnosti cerkvu Za jogo propoziciyeyu Lvivskij sinod prijnyav dva prirodoohoronnih ukazi Za spriyannya P Kontnogo mitropolit Andrij Sheptickij pidpisav rishennya pro zapovidannya rezervatu na gori Yajce na zemlyah mitropoliyi Piznishe vchenij proponuvav rozshiriti danij zapovidnij ob yekt peretvorivshi jogo v Ukrayinskij park prirodi P Kontni buv takozh iniciatorom stvorennya rezervatu im arhiyepiskopa Ya Bilchevskogo na Zhulickij gori bilya Zolocheva U 1930 h rokah uchenij pracyuvav u Zemelnomu banku m Lvova Koristuvavsya velikoyu doviroyu v zahidno ukrayinskih elitnih kolah i zdijsnyuvav zv yazok mizh ukrayinskoyu inteligenciyeyu ta polskimi derzhavnimi prirodoohoronnimi organami U travni 1931 r brav uchast u krayeznavchomu z yizdi v m Stanislaviv de pidnyav pitannya pro ohoronu kedra v Shidnih Karpatah Pislya radyanskoyi okupaciyi Galichini u 1939 r i yiyi aneksiya SRSR brav aktivnu uchast u vidnovlenni stvorenih za polskoyi vladi rezervatah Pislya Drugoyi svitovoyi vijni zalishivsya u Lvovi pracyuvav u Lvivskomu medinstituti 7 serpnya 1947 roku naklav na sebe ruki vikinuvshis z vikna dzherelo Pohovanij na 59 poli Lichakivskogo cvintarya Publikaciyi Petra KontniP Konti avtor kilkoh statej z istoriyi gospodarstva i prirodi Guculshini Kontny P Oaza Szebrnych Kwietow Lwow 1932 Kontny P Pierwszy szkolny rezerwat przyrody Kurjer Poranny 1934 3 Kontny P Problemy ochrony przyrody w spoleczenstwie ukrainskiem Gazeta Poranna 1935 4 5 6 7 sichnya 10888 10891 Pro nogoMudrak Yu Ohorona prirodi na Ukrayinskih zemlyah Lviv Dilo 1935 5 6 7 8 lyutogo Ankieta w sprawie Karpat Wschodnich Varshava 1932 247 s Rymarowicz L Rezezwat Limbowy na Jajku Pereninskim w Gorganach Almanach Karpacki 1995 10 S 81 93 Sprawozdanie z dzialalnosci Lwowskiego Komitetu P R O P Ochrona przyrody 1931 11 S 165 166 PrimitkiStorinku pidgotovano za materialami V Ye Borejka 1 1 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij