Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки 1937 основний закон Української Радянської Соціалістичної Р

Конституція УРСР 1937

Конституція УРСР 1937

Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки 1937 — основний закон Української Радянської Соціалістичної Республіки, затверджений 14-м надзвичайним Українським з'їздом рад 30 січня 1937. Базувалася на Конституції СРСР 1936.

image
Обкладинка і титульний лист Конституції 1937 року

Положення конституції

Суспільний і державний устрій

Базувалася на Конституції СРСР 1936. Складалася з 13 розділів. У 1-му розділі УРСР проголошувалася соціалістичною державою робітників і селян, закріплювалися її політична (ради депутатів трудящих) і економічна (соціалістична система господарства і соціалістична власність на знаряддя та засоби виробництва) основи. Декларувалася перемога диктатури пролетаріату, торжество гасел «Вся влада радам!», «Хто не працює, той не їсть» та «Від кожного за його здібністю, кожному — за його працею». Соціалістична власність фіксувалася у двох формах — державній (всенародне добро) та кооперативно-колгоспній (громадська, соціалістична власність колгоспів і кооперативних організацій). Законом захищалося право особистої власності громадян на їхні трудові доходи та заощадження, на житловий будинок і підсобне хатнє господарство тощо, право спадкування особистої власності громадян, а також особиста власність членів колгоспного двору. Земля закріплювалася за колгоспами у безплатне і безстрокове користування. Кожний колгоспний двір міг мати в особистому користуванні невелику присадибну ділянку землі. Допускалося існування дрібного приватного господарства одноосібних селян і кустарів, яке ґрунтувалося на особистій праці й виключало експлуатацію людини людиною.

Декларативна суверенність

2-й розділ конституції декларував добровільне об'єднання УРСР з ін. рад. республіками в союзну державу — СРСР, а також республіканський суверенітет УРСР, недоторканність її кордонів і право виходу із Союзу. Установлювався принцип подвійного громадянства, адміністративний поділ України на 7 областей (Вінницьку область, Дніпропетровську область, Донецьку область, Київську область, Одеську область, Харківську область і Чернігівську область) та Молдавську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку.

Декларації про суверенні права республіки різко обмежувались як обов'язковістю законів СРСР на території УРСР, так і викладеними у статті 19 повноваженнями найвищих органів влади й органів державного управління УРСР в особі ВР УРСР, її Президії, РНК і комісаріатів УРСР, порядок створення, функціонування й компетенція яких формулювались у наступних розділах.

Органи влади

Найвищий і єдиний законодавчий орган державної влади в Україні — Верховна Рада УРСР — обирався на 4 роки за нормою: 1 депутат від 100 тис. населення. Чергові сесії ВР скликалися двічі на рік, позачергові — за рішенням президії чи на вимогу не менше третини депутатів. Закони ухвалювалися простою більшістю і публікувалися за підписом голови та секретаря президії. Президія ВР обиралась у складі голови, двох заступників, секретаря і 15 членів та була підзвітною ВР. Депутати мали право недоторканності. На їхні запити члени уряду або окремі наркоми були зобов'язані відповідати у 3-денний строк.

Рада народних комісарів як уряд УРСР і найвищий виконавчий та розпорядчий орган державної влади республіки утворювалася ВР, була відповідальною перед нею і підзвітною їй та Президії ВР. Компетенція РНК визначалась у статті 43 та обмежувалась не лише статтею 14 Конституції СРСР 1936 та законами УРСР, а й законами СРСР та постановами й розпорядженнями союзної РНК. Галузями державного управління керували союзнореспубліканські (харчової, легкої, лісової промисловості, земельних справ, зернових і тваринницьких радгоспів, фінансів, внутрішньої торгівлі, внутрішніх справ, юстиції та охорони здоров'я) і республіканські (освіти, місцевої промисловості, комунального господарства, соціального забезпечення) народні комісаріати. До уряду УРСР, окрім голови, його заступників та народних комісарів, входили голова Держплану УРСР, начальник управління у справах мистецтв й уповноважені загальносоюзних наркоматів і Комітету заготівель СРСР.

Окремі розділи Основного Закону визначали найвищі органи державної влади й органи державного управління Молдавської АРСР. ВР Молдавської АРСР, її президія та раднарком будувалися, функціонували й наділялися повноваженнями аналогічних центральних органів УРСР, але в межах компетенції автономії.

Органами державної влади в областях, округах, районах, містах, селищах, станицях і селах УРСР були відповідні ради депутатів трудящих, які обиралися населенням відповідних округів, районів, міст, селищ, станиць і сіл на 2 роки. Виконавчими та розпорядчими органами місцевих рад вважалися виконкоми. Безпосередні управлінські функції на місцях здійснювали управління чи відділи виконкомів — земельні, фінансові, внутрішньої торгівлі, місцевої промисловості, народної освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, комунального господарства, шляховий та інші. Загальносоюзні наркомати та НКВС СРСР утворювали при обласних, а НКВС УРСР і при районних радах — власні управління; Комітет заготівель СРСР призначав своїх уповноважених. Відділи й управління виконкомів перебували в підпорядкуванні відповідної ради виконкому, відділу вищого виконкому, наркомату.

Права громадян

Конституція закріпила основні соціально-економічні права громадян: на працю, відпочинок, матеріальне забезпечення в старості, у разі хвороби чи втрати працездатності, на освіту, рівноправність жінки і чоловіка, рівноправність громадян незалежно від їх національності та раси, держ. охорону інтересів матері й дитини тощо. Демократичні свободи (слова, друку, зібрань, мітингів, походів, демонстрацій, совісті, об'єднання у громадські організації) декларувалися, але фактично не забезпечувалися. Вперше на конституційному рівні КП(б)У надавався статус «керівного ядра» всіх організацій трудящих — як громадських, так і державних. Закріплювалися також недоторканність особи, житла та інші особисті права. Громадяни зобов'язувалися дотримуватися конституції, виконувати закони, додержуватися дисципліни праці, чесно ставитися до громадських обов'язків, поважати правила соціалістичного співжиття, берегти й зміцнювати суспільну, соціалістичну власність, захищати батьківщину, виконувати загальний військовий обов'язок.

Виборча система

Конституція містила спеціальний розділ про виборчу систему. Тут закріплювалися принципи загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.

Правосуддя

Здійснення правосуддя в УРСР покладалося на Верховний Суд Української РСР, обласні суди, спеціальні суди СРСР, що створюються за постановою Верховної Ради СРСР, народні суди.

Розгляд справ у всіх судах здійснювався за участю народних засідателів, крім випадків, спеціально передбачених законом.

Верховний Суд Української РСР обирався Верховною Радою Української РСР; обласні суди — обласними Радами трудящих; народні судді — громадянами району (міста) — усі на п'ять років.

Судочинство провадилося українською мовою з забезпеченням права на перекладача, а також права виступати на суді рідною мовою.

Декларувалося, що судді незалежні та підкоряються тільки законові.

Інші розділи

Інші розділи конституції регулювали питання державного бюджету, визначали герб, прапор і столицю республіки, встановлювали порядок внесення змін до Основного Закону.

Виконання

Конституція 1937 р. була чинною впродовж більш як 40 років — і наприкінці 1930-х, коли влада ігнорувала будь-які особисті права громадян, і в період радянсько-німецької війни (1941—1945 рр.), коли ціла низка норм конституції не діяла з об'єктивних причин, і в повоєнні роки, коли влада, нехтуючи всіма писаними законами, боролася з українським націоналізмом у західних областях республіки, і в роки хрущовської «відлиги» (тоді до складу УРСР було введено нову територію — Крим), і в період брежнєвського застою. Лише наприкінці 1970-х рр. Конституція 1937 р. була замінена Конституцією Української Радянської Соціалістичної Республіки 1978 р.

Джерело

У Вікіджерелах є
Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки (1937)

Посилання

Література

  • Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки. К., 1937.
  • Таранов А. П. Історія Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки. К., 1957;
  • Мироненко О. М. Історія Конституції України. К., 1997.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Konstituciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki 1937 osnovnij zakon Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki zatverdzhenij 14 m nadzvichajnim Ukrayinskim z yizdom rad 30 sichnya 1937 Bazuvalasya na Konstituciyi SRSR 1936 Obkladinka i titulnij list Konstituciyi 1937 rokuPolozhennya konstituciyiSuspilnij i derzhavnij ustrij Bazuvalasya na Konstituciyi SRSR 1936 Skladalasya z 13 rozdiliv U 1 mu rozdili URSR progoloshuvalasya socialistichnoyu derzhavoyu robitnikiv i selyan zakriplyuvalisya yiyi politichna radi deputativ trudyashih i ekonomichna socialistichna sistema gospodarstva i socialistichna vlasnist na znaryaddya ta zasobi virobnictva osnovi Deklaruvalasya peremoga diktaturi proletariatu torzhestvo gasel Vsya vlada radam Hto ne pracyuye toj ne yist ta Vid kozhnogo za jogo zdibnistyu kozhnomu za jogo praceyu Socialistichna vlasnist fiksuvalasya u dvoh formah derzhavnij vsenarodne dobro ta kooperativno kolgospnij gromadska socialistichna vlasnist kolgospiv i kooperativnih organizacij Zakonom zahishalosya pravo osobistoyi vlasnosti gromadyan na yihni trudovi dohodi ta zaoshadzhennya na zhitlovij budinok i pidsobne hatnye gospodarstvo tosho pravo spadkuvannya osobistoyi vlasnosti gromadyan a takozh osobista vlasnist chleniv kolgospnogo dvoru Zemlya zakriplyuvalasya za kolgospami u bezplatne i bezstrokove koristuvannya Kozhnij kolgospnij dvir mig mati v osobistomu koristuvanni neveliku prisadibnu dilyanku zemli Dopuskalosya isnuvannya dribnogo privatnogo gospodarstva odnoosibnih selyan i kustariv yake gruntuvalosya na osobistij praci j viklyuchalo ekspluataciyu lyudini lyudinoyu Deklarativna suverennist 2 j rozdil konstituciyi deklaruvav dobrovilne ob yednannya URSR z in rad respublikami v soyuznu derzhavu SRSR a takozh respublikanskij suverenitet URSR nedotorkannist yiyi kordoniv i pravo vihodu iz Soyuzu Ustanovlyuvavsya princip podvijnogo gromadyanstva administrativnij podil Ukrayini na 7 oblastej Vinnicku oblast Dnipropetrovsku oblast Donecku oblast Kiyivsku oblast Odesku oblast Harkivsku oblast i Chernigivsku oblast ta Moldavsku Avtonomnu Radyansku Socialistichnu Respubliku Deklaraciyi pro suverenni prava respubliki rizko obmezhuvalis yak obov yazkovistyu zakoniv SRSR na teritoriyi URSR tak i vikladenimi u statti 19 povnovazhennyami najvishih organiv vladi j organiv derzhavnogo upravlinnya URSR v osobi VR URSR yiyi Prezidiyi RNK i komisariativ URSR poryadok stvorennya funkcionuvannya j kompetenciya yakih formulyuvalis u nastupnih rozdilah Organi vladi Najvishij i yedinij zakonodavchij organ derzhavnoyi vladi v Ukrayini Verhovna Rada URSR obiravsya na 4 roki za normoyu 1 deputat vid 100 tis naselennya Chergovi sesiyi VR sklikalisya dvichi na rik pozachergovi za rishennyam prezidiyi chi na vimogu ne menshe tretini deputativ Zakoni uhvalyuvalisya prostoyu bilshistyu i publikuvalisya za pidpisom golovi ta sekretarya prezidiyi Prezidiya VR obiralas u skladi golovi dvoh zastupnikiv sekretarya i 15 chleniv ta bula pidzvitnoyu VR Deputati mali pravo nedotorkannosti Na yihni zapiti chleni uryadu abo okremi narkomi buli zobov yazani vidpovidati u 3 dennij strok Rada narodnih komisariv yak uryad URSR i najvishij vikonavchij ta rozporyadchij organ derzhavnoyi vladi respubliki utvoryuvalasya VR bula vidpovidalnoyu pered neyu i pidzvitnoyu yij ta Prezidiyi VR Kompetenciya RNK viznachalas u statti 43 ta obmezhuvalas ne lishe statteyu 14 Konstituciyi SRSR 1936 ta zakonami URSR a j zakonami SRSR ta postanovami j rozporyadzhennyami soyuznoyi RNK Galuzyami derzhavnogo upravlinnya keruvali soyuznorespublikanski harchovoyi legkoyi lisovoyi promislovosti zemelnih sprav zernovih i tvarinnickih radgospiv finansiv vnutrishnoyi torgivli vnutrishnih sprav yusticiyi ta ohoroni zdorov ya i respublikanski osviti miscevoyi promislovosti komunalnogo gospodarstva socialnogo zabezpechennya narodni komisariati Do uryadu URSR okrim golovi jogo zastupnikiv ta narodnih komisariv vhodili golova Derzhplanu URSR nachalnik upravlinnya u spravah mistectv j upovnovazheni zagalnosoyuznih narkomativ i Komitetu zagotivel SRSR Okremi rozdili Osnovnogo Zakonu viznachali najvishi organi derzhavnoyi vladi j organi derzhavnogo upravlinnya Moldavskoyi ARSR VR Moldavskoyi ARSR yiyi prezidiya ta radnarkom buduvalisya funkcionuvali j nadilyalisya povnovazhennyami analogichnih centralnih organiv URSR ale v mezhah kompetenciyi avtonomiyi Organami derzhavnoyi vladi v oblastyah okrugah rajonah mistah selishah stanicyah i selah URSR buli vidpovidni radi deputativ trudyashih yaki obiralisya naselennyam vidpovidnih okrugiv rajoniv mist selish stanic i sil na 2 roki Vikonavchimi ta rozporyadchimi organami miscevih rad vvazhalisya vikonkomi Bezposeredni upravlinski funkciyi na miscyah zdijsnyuvali upravlinnya chi viddili vikonkomiv zemelni finansovi vnutrishnoyi torgivli miscevoyi promislovosti narodnoyi osviti ohoroni zdorov ya socialnogo zabezpechennya komunalnogo gospodarstva shlyahovij ta inshi Zagalnosoyuzni narkomati ta NKVS SRSR utvoryuvali pri oblasnih a NKVS URSR i pri rajonnih radah vlasni upravlinnya Komitet zagotivel SRSR priznachav svoyih upovnovazhenih Viddili j upravlinnya vikonkomiv perebuvali v pidporyadkuvanni vidpovidnoyi radi vikonkomu viddilu vishogo vikonkomu narkomatu Prava gromadyan Konstituciya zakripila osnovni socialno ekonomichni prava gromadyan na pracyu vidpochinok materialne zabezpechennya v starosti u razi hvorobi chi vtrati pracezdatnosti na osvitu rivnopravnist zhinki i cholovika rivnopravnist gromadyan nezalezhno vid yih nacionalnosti ta rasi derzh ohoronu interesiv materi j ditini tosho Demokratichni svobodi slova druku zibran mitingiv pohodiv demonstracij sovisti ob yednannya u gromadski organizaciyi deklaruvalisya ale faktichno ne zabezpechuvalisya Vpershe na konstitucijnomu rivni KP b U nadavavsya status kerivnogo yadra vsih organizacij trudyashih yak gromadskih tak i derzhavnih Zakriplyuvalisya takozh nedotorkannist osobi zhitla ta inshi osobisti prava Gromadyani zobov yazuvalisya dotrimuvatisya konstituciyi vikonuvati zakoni doderzhuvatisya disciplini praci chesno stavitisya do gromadskih obov yazkiv povazhati pravila socialistichnogo spivzhittya beregti j zmicnyuvati suspilnu socialistichnu vlasnist zahishati batkivshinu vikonuvati zagalnij vijskovij obov yazok Viborcha sistema Konstituciya mistila specialnij rozdil pro viborchu sistemu Tut zakriplyuvalisya principi zagalnogo rivnogo i pryamogo viborchogo prava pri tayemnomu golosuvanni Pravosuddya Zdijsnennya pravosuddya v URSR pokladalosya na Verhovnij Sud Ukrayinskoyi RSR oblasni sudi specialni sudi SRSR sho stvoryuyutsya za postanovoyu Verhovnoyi Radi SRSR narodni sudi Rozglyad sprav u vsih sudah zdijsnyuvavsya za uchastyu narodnih zasidateliv krim vipadkiv specialno peredbachenih zakonom Verhovnij Sud Ukrayinskoyi RSR obiravsya Verhovnoyu Radoyu Ukrayinskoyi RSR oblasni sudi oblasnimi Radami trudyashih narodni suddi gromadyanami rajonu mista usi na p yat rokiv Sudochinstvo provadilosya ukrayinskoyu movoyu z zabezpechennyam prava na perekladacha a takozh prava vistupati na sudi ridnoyu movoyu Deklaruvalosya sho suddi nezalezhni ta pidkoryayutsya tilki zakonovi Inshi rozdili Inshi rozdili konstituciyi regulyuvali pitannya derzhavnogo byudzhetu viznachali gerb prapor i stolicyu respubliki vstanovlyuvali poryadok vnesennya zmin do Osnovnogo Zakonu VikonannyaKonstituciya 1937 r bula chinnoyu vprodovzh bilsh yak 40 rokiv i naprikinci 1930 h koli vlada ignoruvala bud yaki osobisti prava gromadyan i v period radyansko nimeckoyi vijni 1941 1945 rr koli cila nizka norm konstituciyi ne diyala z ob yektivnih prichin i v povoyenni roki koli vlada nehtuyuchi vsima pisanimi zakonami borolasya z ukrayinskim nacionalizmom u zahidnih oblastyah respubliki i v roki hrushovskoyi vidligi todi do skladu URSR bulo vvedeno novu teritoriyu Krim i v period brezhnyevskogo zastoyu Lishe naprikinci 1970 h rr Konstituciya 1937 r bula zaminena Konstituciyeyu Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki 1978 r DzhereloO M Mironenko Konstituciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki 1937 Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 5 Kon Kyu Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2008 568 s U Vikidzherelah ye Konstituciya Osnovnij Zakon Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki 1937 PosilannyaKonstituciya URSR 1937 31 bereznya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Konstituciya Osnovnij Zakon Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki vid 30 01 1937 27 travnya 2015 u Wayback Machine na sajti VRU LiteraturaKonstituciya Osnovnij Zakon Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki K 1937 Taranov A P Istoriya Konstituciyi Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki K 1957 Mironenko O M Istoriya Konstituciyi Ukrayini K 1997

Дата публікації:
Топ