Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конституційний акт про автономію Підкарпатської Руси № 328/1938 (чеськ. Ústavní zákon o autonomii Podkarpatské Rusi) — акт [cs] від 22 листопада 1938 року, у якому йшлося про надання Підкарпатській Русі статусу автономної території в складі Чехословаччини. Акт детально описував особливості державної автономної влади у Карпатській Україні. Набув чинности 16 грудня 1938 року і був чинний до приєднання Закарпаття до СРСР у січні 1946 року.
| Конституційний акт про автономію Карпатської України | |
|---|---|
 | |
| Створений: | 17 листопада 1938 |
| Ратифікований: | 22 листопада 1938 |
| Дата набуття чинності: | 16 грудня 1938 |
| Скасований: | 30 січня 1946 |
| Розташування |  Підкарпатська Русь |
| Автор(-и): | Юліан Ревай |
Структура
Конституційний акт складався з преамбули та 5 розділів. Загалом акт містить 19 параграфів.
- Частина перша. Вступні постанови (артикули I—VII)
- Частина друга. Зміна Конституційної Грамоти
- Глава І. Загальні постанови (§ 1-3)
- Глава ІІ. Законодавча влада (§ 4-9)
- Глава ІІІ. Правляча та виконна влада (§ 10-16)
- Глава IV. Судова влада (§ 17)
- Глава V. Загальні доходи (§ 18-19)
Зміст
Загальні положення
Підкарпатська Русь проголошується автономією у складі Чехословаччини. Дефінітивна назва автономії, державна та навчальна мова встановлюється Соймом. Установи (корпорації, товариства, школи тощо) чеської та словацької меншин можуть користуватися своїми мовами у зносинах з автономним урядом. Уводиться поняття крайової приналежности, яку можна набути, будучи приналежним до однієї з громад Підкарпатської Руси.
Законодавча влада
Національні Збори Чехословаччини вирішують тільки окремо визначені питання. Закони, прийняті з цих питань, стосуються краю тільки за прямого вказання про це. У такому випадку закон публікується також державною мовою краю. Обрані від Підкарпатської Руси депутати й сенатори беруть участь у голосуванні тільки з цих питань.
Щодо цих окремо визначених питань виключно у межах Підкарпатської Руси рішення приймає орган законодавчої влади — Сойм Підкарпатської Руси. Його депутати (посли) обираються загальним таємним голосуванням.
Уряд
У підписанні актів Центрального Уряду Чехословаччини беруть участь один або декілька представників Підкарпатської Руси тоді, коли питання стосується неї.
Для вирішення питань виключно у межах Підкарпатської Руси існують автономні органи влади та орган виконавчої влади — Уряд Підкарпатської Руси.
Судова влада
Судову владу здійснюють суди Підкарпатської Руси. Найвищою судовою інстанцією є Верховний Суд у Брно.
Проєкт та прийняття Конституційного акту
Передумови
Сен-Жерменський мирний договір 1919 року приєднував Закарпаття (Підкарпатську Русь) до Чехословацької республіки. Таким чином, у складі держави перебували 3 краї: Чехія, Словаччина та Підкарпатська Русь. Відповідно до того ж міжнародного договору, усі краї Чехословаччини повинні були володіти власною широкою автономією. Проте вона так і не була надана.
За Першим Віденським арбітражем від 2 листопада 1938 року частина Чехословаччини відходила до складу інших сусідніх держав: Південна Словаччина і Південне Закарпаття — до Угорщини; Судетська область — до Німеччини; Цешин — до Польщі.
Після втрати частини територій уряд Чехословаччини взявся за виконання Сен-Жерменського миру. До парламенту були внесені проєкти двох Конституційних актів: про автономію Підкарпатської Руси та .
Розгляд у парламенті Чехословаччини
Автором Конституційного акту про автономію Підкарпатської Руси був депутат Юліан Ревай. 17 листопада 1938 року він, одразу після [en], подав до парламенту Чехословаччини проєкт акту.
У проєкті акту, запропонованому Реваєм, вживалися найменування Карпатська Україна щодо краю та карпато-український народ щодо жителів краю. Проте Конституційно-правовий комітет Палати депутатів Національних зборів Чехословацької республіки, розглядаючи проєкт на засіданні 18 листопада, вніс до остаточного проєкту Конституційного акту поправку і замінив назву краю на попередню — Підкарпатську Русь.
Конституційний акт розглядали обидві палати Національних зборів Чехословаччини.
У Палаті депутатів, нижній палаті, доповідачем призначили Павла Коссея. У виступі 19 листопада він доповів про проєкт Конституційного акту та ситуацію у Підкарпатській Русі після Першого Віденського арбітражу. Також депутат зазначив, що прийняття пропозиції збільшить прихильність народу краю до вищої влади Чехословацької республіки. Наприкінці свого виступу Коссей подякував високопосадовцям Чехословаччини: прем'єр-міністрові Янові Сирови, спікерові та міністрові внутрішніх справ .
 | Хай живе незалежна держава чехів, словаків та підкарпатських русинів, |  |
— сказав під час промови Павло Коссей. | ||
У Сенаті Чехословаччини доповідачем був сенатор [cs]. У виступі 22 листопада він доповідав щодо Конституційного акту та говорив про Чехословаччину як об'єднання трьох автономних країв, через що він пропонував розробити проєкт нової Конституції. Проте його ідея не була втілена через подальші події.
Ухвалення
22 листопада відбулися голосування за Конституційний акт у обох палатах Національних зборів.
У Палаті депутатів «за» проголосували 146 депутатів. У Сенаті — 79. Таким чином, акт не набрав конституційної більшости голосів, оскільки у Палаті депутатів вона становила 180 осіб, а в Сенаті — 90. Попри це, Конституційний акт таки був ухвалений і вступив у силу 16 грудня 1938 року. Документ був чинним до 30 січня 1946 року — офіційного остаточного входження Закарпаття до СРСР.
25 листопада уряд Підкарпатської Руси дозволив вживати назву Карпатська Україна поряд із попередньою назвою краю.
Примітки
- GRONSKÝ, Ján. Komentované dokumenty k ústavním dějinám Československa. Svazek I. Praha: Univerzita Karlova v Praze, nakladatelství Karolinum, 2005. 584 s. ISBN 80-246-1027-2. S. 290.
- . textbooks.net.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- . www.psp.cz. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- . www.psp.cz. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- . www.psp.cz. Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 2 лютого 2022.
- . www.psp.cz. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
Посилання
- Текст Конституційного акту чеською мовою [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Текст Конституційного акту українською мовою [ 2 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstitucijnij akt pro avtonomiyu Pidkarpatskoyi Rusi 328 1938 chesk Ustavni zakon o autonomii Podkarpatske Rusi akt cs vid 22 listopada 1938 roku u yakomu jshlosya pro nadannya Pidkarpatskij Rusi statusu avtonomnoyi teritoriyi v skladi Chehoslovachchini Akt detalno opisuvav osoblivosti derzhavnoyi avtonomnoyi vladi u Karpatskij Ukrayini Nabuv chinnosti 16 grudnya 1938 roku i buv chinnij do priyednannya Zakarpattya do SRSR u sichni 1946 roku Konstitucijnij akt pro avtonomiyu Karpatskoyi UkrayiniStvorenij 17 listopada 1938Ratifikovanij 22 listopada 1938Data nabuttya chinnosti 16 grudnya 1938Skasovanij 30 sichnya 1946RoztashuvannyaPidkarpatska RusAvtor i Yulian RevajStrukturaKonstitucijnij akt skladavsya z preambuli ta 5 rozdiliv Zagalom akt mistit 19 paragrafiv Chastina persha Vstupni postanovi artikuli I VII Chastina druga Zmina Konstitucijnoyi Gramoti Glava I Zagalni postanovi 1 3 Glava II Zakonodavcha vlada 4 9 Glava III Pravlyacha ta vikonna vlada 10 16 Glava IV Sudova vlada 17 Glava V Zagalni dohodi 18 19 ZmistZagalni polozhennya Pidkarpatska Rus progoloshuyetsya avtonomiyeyu u skladi Chehoslovachchini Definitivna nazva avtonomiyi derzhavna ta navchalna mova vstanovlyuyetsya Sojmom Ustanovi korporaciyi tovaristva shkoli tosho cheskoyi ta slovackoyi menshin mozhut koristuvatisya svoyimi movami u znosinah z avtonomnim uryadom Uvoditsya ponyattya krajovoyi prinalezhnosti yaku mozhna nabuti buduchi prinalezhnim do odniyeyi z gromad Pidkarpatskoyi Rusi Zakonodavcha vlada Nacionalni Zbori Chehoslovachchini virishuyut tilki okremo viznacheni pitannya Zakoni prijnyati z cih pitan stosuyutsya krayu tilki za pryamogo vkazannya pro ce U takomu vipadku zakon publikuyetsya takozh derzhavnoyu movoyu krayu Obrani vid Pidkarpatskoyi Rusi deputati j senatori berut uchast u golosuvanni tilki z cih pitan Shodo cih okremo viznachenih pitan viklyuchno u mezhah Pidkarpatskoyi Rusi rishennya prijmaye organ zakonodavchoyi vladi Sojm Pidkarpatskoyi Rusi Jogo deputati posli obirayutsya zagalnim tayemnim golosuvannyam Uryad U pidpisanni aktiv Centralnogo Uryadu Chehoslovachchini berut uchast odin abo dekilka predstavnikiv Pidkarpatskoyi Rusi todi koli pitannya stosuyetsya neyi Dlya virishennya pitan viklyuchno u mezhah Pidkarpatskoyi Rusi isnuyut avtonomni organi vladi ta organ vikonavchoyi vladi Uryad Pidkarpatskoyi Rusi Sudova vlada Sudovu vladu zdijsnyuyut sudi Pidkarpatskoyi Rusi Najvishoyu sudovoyu instanciyeyu ye Verhovnij Sud u Brno Proyekt ta prijnyattya Konstitucijnogo aktuPeredumovi Sen Zhermenskij mirnij dogovir 1919 roku priyednuvav Zakarpattya Pidkarpatsku Rus do Chehoslovackoyi respubliki Takim chinom u skladi derzhavi perebuvali 3 krayi Chehiya Slovachchina ta Pidkarpatska Rus Vidpovidno do togo zh mizhnarodnogo dogovoru usi krayi Chehoslovachchini povinni buli voloditi vlasnoyu shirokoyu avtonomiyeyu Prote vona tak i ne bula nadana Za Pershim Videnskim arbitrazhem vid 2 listopada 1938 roku chastina Chehoslovachchini vidhodila do skladu inshih susidnih derzhav Pivdenna Slovachchina i Pivdenne Zakarpattya do Ugorshini Sudetska oblast do Nimechchini Ceshin do Polshi Pislya vtrati chastini teritorij uryad Chehoslovachchini vzyavsya za vikonannya Sen Zhermenskogo miru Do parlamentu buli vneseni proyekti dvoh Konstitucijnih aktiv pro avtonomiyu Pidkarpatskoyi Rusi ta Rozglyad u parlamenti Chehoslovachchini Avtorom Konstitucijnogo aktu pro avtonomiyu Pidkarpatskoyi Rusi buv deputat Yulian Revaj 17 listopada 1938 roku vin odrazu pislya en podav do parlamentu Chehoslovachchini proyekt aktu U proyekti aktu zaproponovanomu Revayem vzhivalisya najmenuvannya Karpatska Ukrayina shodo krayu ta karpato ukrayinskij narod shodo zhiteliv krayu Prote Konstitucijno pravovij komitet Palati deputativ Nacionalnih zboriv Chehoslovackoyi respubliki rozglyadayuchi proyekt na zasidanni 18 listopada vnis do ostatochnogo proyektu Konstitucijnogo aktu popravku i zaminiv nazvu krayu na poperednyu Pidkarpatsku Rus Konstitucijnij akt rozglyadali obidvi palati Nacionalnih zboriv Chehoslovachchini U Palati deputativ nizhnij palati dopovidachem priznachili Pavla Kosseya U vistupi 19 listopada vin dopoviv pro proyekt Konstitucijnogo aktu ta situaciyu u Pidkarpatskij Rusi pislya Pershogo Videnskogo arbitrazhu Takozh deputat zaznachiv sho prijnyattya propoziciyi zbilshit prihilnist narodu krayu do vishoyi vladi Chehoslovackoyi respubliki Naprikinci svogo vistupu Kossej podyakuvav visokoposadovcyam Chehoslovachchini prem yer ministrovi Yanovi Sirovi spikerovi ta ministrovi vnutrishnih sprav Haj zhive nezalezhna derzhava chehiv slovakiv ta pidkarpatskih rusiniv skazav pid chas promovi Pavlo Kossej Originalnij tekst ches At zije svobodny stat Cechu Slovaku a Karpatskych Rusu U Senati Chehoslovachchini dopovidachem buv senator cs U vistupi 22 listopada vin dopovidav shodo Konstitucijnogo aktu ta govoriv pro Chehoslovachchinu yak ob yednannya troh avtonomnih krayiv cherez sho vin proponuvav rozrobiti proyekt novoyi Konstituciyi Prote jogo ideya ne bula vtilena cherez podalshi podiyi Uhvalennya 22 listopada vidbulisya golosuvannya za Konstitucijnij akt u oboh palatah Nacionalnih zboriv U Palati deputativ za progolosuvali 146 deputativ U Senati 79 Takim chinom akt ne nabrav konstitucijnoyi bilshosti golosiv oskilki u Palati deputativ vona stanovila 180 osib a v Senati 90 Popri ce Konstitucijnij akt taki buv uhvalenij i vstupiv u silu 16 grudnya 1938 roku Dokument buv chinnim do 30 sichnya 1946 roku oficijnogo ostatochnogo vhodzhennya Zakarpattya do SRSR 25 listopada uryad Pidkarpatskoyi Rusi dozvoliv vzhivati nazvu Karpatska Ukrayina poryad iz poperednoyu nazvoyu krayu PrimitkiGRONSKY Jan Komentovane dokumenty k ustavnim dejinam Ceskoslovenska Svazek I Praha Univerzita Karlova v Praze nakladatelstvi Karolinum 2005 584 s ISBN 80 246 1027 2 S 290 textbooks net ua Arhiv originalu za 2 lyutogo 2022 Procitovano 2 lyutogo 2022 www psp cz Arhiv originalu za 2 lyutogo 2022 Procitovano 2 lyutogo 2022 www psp cz Arhiv originalu za 2 lyutogo 2022 Procitovano 2 lyutogo 2022 www psp cz Arhiv originalu za 22 listopada 2020 Procitovano 2 lyutogo 2022 www psp cz Arhiv originalu za 2 lyutogo 2022 Procitovano 2 lyutogo 2022 PosilannyaTekst Konstitucijnogo aktu cheskoyu movoyu Arhivovano 2 lyutogo 2022 u Wayback Machine Tekst Konstitucijnogo aktu ukrayinskoyu movoyu 2 lyutogo 2022 u Wayback Machine