Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Константин Бруміді (грец. Κωνσταντίνος Μπρουμίδης, Константинос Брумідіс) — греко-італійський художник XIX ст., що емігрував у Сполучені Штати. Представник академізму і необароко, портретист, майстер релігійного живопису.
| Константин Бруміді | ||||
|---|---|---|---|---|
| грец. Κωνσταντίνος Μπρουμίδης | ||||
 | ||||
| Фото художника Константина Бруміді роботи Александра Гарднера у віці 59 років | ||||
| При народженні | грец. Κωνσταντίνος Μπρουμίδης, Константинос Брумідіс | |||
| Народження | 26 липня 1805 Рим, Папська держава | |||
| Смерть | 19 лютого 1880 (74 роки) | |||
| місто Вашингтон, округ Колумбія, США | ||||
| Поховання | d | |||
| Національність | греко-італієць | |||
| Країна | Ітлія, США | |||
| Жанр | портрет, декоративний живопис (фреска), алегорія | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | академізм, історизм | |||
| Роки творчості | 1825 — 1879 | |||
| Покровитель | римська родина Торлонія, уряд США | |||
| Вплив | римські майстри офіційного бароко 18 ст. | |||
| Твори | портрети, фрески, декоративний живопис (Капітолій (фрески в ротонді), Портрет Сусанни Пікерін Беміс, бл. 1852, коридори Бруміді в Капітолії) | |||
| Роботи в колекції | Смітсонівський музей американського мистецтва, Національна портретна галерея США і Гарвардський художній музей | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Константин Бруміді у Вікісховищі | ||||
Батьки
Майбутній художник мав грецьке походження. Батько, Ставрос Брумідіс, перебрався з Греції до Риму. Заробляв на життя утриманням закусочної. В Римі одружився з італійкою. Анна Бранчині і стала матір'ю майбутнього художника.
Ранні роки в Римі
Хлопчик з греко-італійської родини рано виявив художні здібності. У віці 13 років його зарахували на навчання у римську Академію Святого Луки. Його навчання тривало довгий час і згодом від професійно опанував техніку фрески, декоративний живопис, але не надто відрізнявся від решти академічних учнів. Його твори не виходили за межі академічних вправ з їх безкінечними античними героями та численними алегоріями.
На нього звернули увагу римські аристократи. Серед його меценатів була і родина Торлонія. Все це було своєрідним іспитом перед замовою папи римського Григорія XVI, котрий довірив молодому митцю створити декоративні стінописи на цей раз у самому Ватикані, бо його творчість не несла сміливих ідей і не відрізнялась стилістично від решти другорядних митців-декораторів XVIII чи XIX ст., котрих просто штампували різні другорядні художні академії. Бруміді працював над декоративними стінописами у Ватикані майже три роки.
Еміграція у США
1849 року Рим вкотре був захоплений вояками Франції. Тікаючи від безладу війни у Римі, Константин Бруміді вирішив емігрувати у Сполучені Штати. Художник оселився у жвавому та бурхливо діловому місті Нью-Йорк. Це надавало можливості відносно швидко знаходити замови на створення портретів та релігійного живопису. І він почав працювати як релігійний художник-католик. Серед творів цього початкового періоду — «Розп'ятий Христос» для церкви Святого Стефана, «Мучеництво Святого Стефана» та «Вознесіння Діви Марії» для тієї ж церкви. Працюватиме він не тільки у Нью-Йорку. Серед творів цього періоду також біблійні фрески в каплиці Тейлора (Taylor's Chapel), штат Меріленд, Балтимор.
В Меріленді зберіглася також привітна споруда Салеоуд, де в пошуках заробітку попрацювали художники Константин Бруміді та Філіппо Кастаджині. Там створені декоративні стінописи у вестибюлі та коридорі. Стінописи у столичному Капітолії створювали частинами, тому Бруміді та Кастаджині ставали (аби заробити) мандрівними майстрами як в старовину. Декор там був створений після 1866 року.
Він прилаштувався працювати у протестантському оточенні США і через декотрий період (у 1852 році) отримав там громадянство. Католик за віросповіданням, він був запрошений на працю у столичний Мехіко сусідньої католицької країни, де створив «Святу Трійцю» для катедрального собору міста.
Під час повернення з Мехіко до Нью-Йорка Константин Бруміді завітав у Вашингтон. В Сполучених Штатах тривала громадянська війна, але йшло будівництво державних споруд в стилістиці пізнього класицизму.
Аби довести власну значущість у новій для нього країні, він сам запропонував адміністрації столичного Капітолія створити там стінописи. Незважаючи на громадянську війну у Сполучених Штатах, в столичному Вашингтоні закінчували будівництво велетенського, пафосного Капітолію, що дивував західноєвропейських емігрантів (з Італії та Франції) помпезністю та холодністю довгих і монотонних коридорів, порожніх, нічим не прикрашених стін. Попрацювати в пафосному Капітолію і зажадав колишній римський художник-декоратор Константин Бруміді.
Пропозиція художника знайшла відгук у господарчому відділку закладу, його прийняв генерал-квартирмейстер Монтгомері Мейгз. Первісно йому довірили створити стінописи у Залі засідань сільськогосподарського департаменту США. Його первісна платня була вісім долярів на день (тобто близько 240 долярів на один місяць.) Стіни зали засідань після декорування художника трохи втрачали непривітність і холодність. Художник з огляду на військову пору навіть отримав військове звання капітана кавалерії. Його новий керівник Джефферсон Девіс, тодішній військовий секретар Сполучених Штатів, підняв Бруміді-капітану зарплатню до десяти долярів на день.
Перед митцем постала проблема сворення програми нових стінописів в офіційному закладі, небачених (і не дуже потрібних) у протестантській країні, де не було розвиненої традиції стінописів, як в католицьких країнах. Бруміді не вигадав нічого нового в програмі декору, як звернутися до численних алегорій та фігур-портретів державних діячів Сполучених Штатів, що прив'язувало стінописи до місцевих реалій.
Апофеоз Джорджа Вашингтона
Всі переваги професійної художньої підготовки Константина Бруміді і вся його обмеженість як скромно обдарованої особи відбилися у розписах куполу Ротонди Капітолія з назвою «Апофеоз Джорджа Вашингтона». Художник подав першого президента Сполучених Штатів (давно на той час померлого) як нового небожителя. Цей статус в римському бароковому живопису мали хіба що боги давньогрецького чи давньоримського пантеону. Джордж Вашингтон воссідав на хмарках в оточенні численних жінок-алегорій. Ці жінки слугували уособленням американських колоній (майбутніх штатів), що підтримали зусилля Джорджа Вашингтона по створенню незалежних Сполучених Штатів. Але історична правда полягала в тому, що далеко не всі колонії підтримали тоді Вашингтона. Аби не йти проти історичної правди, Константин Бруміді повернув до глядачів обличчями Вашингтона та численних жінок-алегорій, що його підтримали та подав спинами тих алегорій-колоній, що Вашингтона не підтримали. Серед зображень були як реальні історичні постаті (Христофор Колумб, католицький священик Бартоломе де Лас Касас, Роберт Фултон), так і боги римського пантеону (богиня війни Беллона, Афіна, богиня мудрості, вісник богів Меркурій тощо.) Охочим досі є що розглянути в Ротонді Капітолія.
Зображення Бенджаміна Франкліна роботи Бруміді в Капітолії
Абсолютно протилежним був підхід до зображення Бенджаміна Франкліна у Бруміді, адже Франклін ніколи не був президентом Сполучених Штатів. Франклін не належав до аристократів і мав просте походження. Він вибудував себе сам як вибудовували тоді вітрильники, зміг стати просвітником, дипломатом, відомим науковцем, політиком, авторитетним державним діячем. Поряд з ним не було жодних алегорій. Вони не дуже були й потрібні в зображенні кабінету, де він працював, в інтер'єрі прагматичному, функціональному, зручному для роздумів і пошуків чогось нового в науці, в суспільному устрої тощо. Бруміді був тут надзвичайно старанним навіть в портретному відтворенні обличчя Франкліна, не забувши і про значущість його особи в історії.
Вибрані твори
- Портрет Президента США Джорджа Вашингтона (посмертний), овал
- Портрет Сусанни Пікерін Беміс, бл. 1852,
- Портрет Бенджаміна Франкліна як науковця, Капітолій, Вашингтон
Галерея
-
![image]()
К. Бруміді. Портрет Сусанни Пікерін Беміс, бл. 1852, Смітсоніанський музей американського мистецтва -
![image]()
К. Бруміді. Погруддя канцлера Роберта Лівінстона -
![image]()
К. Бруміді. Портрет Вільяма Пітта Фессендера, Національна портретна галерея США -
![image]()
К. Бруміді. Рельєф з портретом президента СШа Джорджа Вашингтон в оточенні алегорії Сполучених Штатів з прапором та Індіани з пір'ям.
Див. також
- Еміграція
- Академізм
- Реалізм
- Фреска
- Живопис Сполучених Штатів
- Коридор Вазарі, Флоренція, Уффіці
- , Вашингтон, Капітолій
Примітки
Джерела
- Wolanin, Barbara A. Constantino Brumidi: artist of the Capitol (неопр.). — Washington: U.S. Government Printing Office, 1998.
- Regina Soria, «Constantino Brumidi.» In The Italian American Experience: An Encyclopedia, ed. S.J. LaGumina, et al. (New York: Garland, 2000), 71.
- Constantino Brumidi: Il Michelangelo Del Capitol (Italian) — Dossena, Tiziano Thomas, L'Idea Magazine N.24, Vol.II, 2005, New York.
- Celebrating Constantino Brumidi’s Life and Art. A Magazine of History, published by the United States Capitol Historical Society (Volume 51, Number 1, Spring 2014)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstantin Brumidi grec Kwnstantinos Mproymidhs Konstantinos Brumidis greko italijskij hudozhnik XIX st sho emigruvav u Spolucheni Shtati Predstavnik akademizmu i neobaroko portretist majster religijnogo zhivopisu Konstantin Brumidigrec Kwnstantinos MproymidhsFoto hudozhnika Konstantina Brumidi roboti Aleksandra Gardnera u vici 59 rokivPri narodzhennigrec Kwnstantinos Mproymidhs Konstantinos BrumidisNarodzhennya26 lipnya 1805 1805 07 26 Rim Papska derzhavaSmert19 lyutogo 1880 1880 02 19 74 roki misto Vashington okrug Kolumbiya SShAPohovannyadNacionalnistgreko italiyecKrayinaItliya SShAZhanrportret dekorativnij zhivopis freska alegoriyaDiyalnisthudozhnikNapryamokakademizm istorizmRoki tvorchosti1825 1879Pokrovitelrimska rodina Torloniya uryad SShAVplivrimski majstri oficijnogo baroko 18 st Tvoriportreti freski dekorativnij zhivopis Kapitolij freski v rotondi Portret Susanni Pikerin Bemis bl 1852 koridori Brumidi v Kapitoliyi Roboti v kolekciyiSmitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva Nacionalna portretna galereya SShA i Garvardskij hudozhnij muzejNagorodiZolota medal Kongresu Konstantin Brumidi u VikishovishiBatkiMajbutnij hudozhnik mav grecke pohodzhennya Batko Stavros Brumidis perebravsya z Greciyi do Rimu Zaroblyav na zhittya utrimannyam zakusochnoyi V Rimi odruzhivsya z italijkoyu Anna Branchini i stala matir yu majbutnogo hudozhnika Ranni roki v RimiHlopchik z greko italijskoyi rodini rano viyaviv hudozhni zdibnosti U vici 13 rokiv jogo zarahuvali na navchannya u rimsku Akademiyu Svyatogo Luki Jogo navchannya trivalo dovgij chas i zgodom vid profesijno opanuvav tehniku freski dekorativnij zhivopis ale ne nadto vidriznyavsya vid reshti akademichnih uchniv Jogo tvori ne vihodili za mezhi akademichnih vprav z yih bezkinechnimi antichnimi geroyami ta chislennimi alegoriyami Na nogo zvernuli uvagu rimski aristokrati Sered jogo mecenativ bula i rodina Torloniya Vse ce bulo svoyeridnim ispitom pered zamovoyu papi rimskogo Grigoriya XVI kotrij doviriv molodomu mitcyu stvoriti dekorativni stinopisi na cej raz u samomu Vatikani bo jogo tvorchist ne nesla smilivih idej i ne vidriznyalas stilistichno vid reshti drugoryadnih mitciv dekoratoriv XVIII chi XIX st kotrih prosto shtampuvali rizni drugoryadni hudozhni akademiyi Brumidi pracyuvav nad dekorativnimi stinopisami u Vatikani majzhe tri roki Emigraciya u SShA1849 roku Rim vkotre buv zahoplenij voyakami Franciyi Tikayuchi vid bezladu vijni u Rimi Konstantin Brumidi virishiv emigruvati u Spolucheni Shtati Hudozhnik oselivsya u zhvavomu ta burhlivo dilovomu misti Nyu Jork Ce nadavalo mozhlivosti vidnosno shvidko znahoditi zamovi na stvorennya portretiv ta religijnogo zhivopisu I vin pochav pracyuvati yak religijnij hudozhnik katolik Sered tvoriv cogo pochatkovogo periodu Rozp yatij Hristos dlya cerkvi Svyatogo Stefana Muchenictvo Svyatogo Stefana ta Voznesinnya Divi Mariyi dlya tiyeyi zh cerkvi Pracyuvatime vin ne tilki u Nyu Jorku Sered tvoriv cogo periodu takozh biblijni freski v kaplici Tejlora Taylor s Chapel shtat Merilend Baltimor V Merilendi zberiglasya takozh privitna sporuda Saleoud de v poshukah zarobitku popracyuvali hudozhniki Konstantin Brumidi ta Filippo Kastadzhini Tam stvoreni dekorativni stinopisi u vestibyuli ta koridori Stinopisi u stolichnomu Kapitoliyi stvoryuvali chastinami tomu Brumidi ta Kastadzhini stavali abi zarobiti mandrivnimi majstrami yak v starovinu Dekor tam buv stvorenij pislya 1866 roku Vin prilashtuvavsya pracyuvati u protestantskomu otochenni SShA i cherez dekotrij period u 1852 roci otrimav tam gromadyanstvo Katolik za virospovidannyam vin buv zaproshenij na pracyu u stolichnij Mehiko susidnoyi katolickoyi krayini de stvoriv Svyatu Trijcyu dlya katedralnogo soboru mista Pid chas povernennya z Mehiko do Nyu Jorka Konstantin Brumidi zavitav u Vashington V Spoluchenih Shtatah trivala gromadyanska vijna ale jshlo budivnictvo derzhavnih sporud v stilistici piznogo klasicizmu Abi dovesti vlasnu znachushist u novij dlya nogo krayini vin sam zaproponuvav administraciyi stolichnogo Kapitoliya stvoriti tam stinopisi Nezvazhayuchi na gromadyansku vijnu u Spoluchenih Shtatah v stolichnomu Vashingtoni zakinchuvali budivnictvo veletenskogo pafosnogo Kapitoliyu sho divuvav zahidnoyevropejskih emigrantiv z Italiyi ta Franciyi pompeznistyu ta holodnistyu dovgih i monotonnih koridoriv porozhnih nichim ne prikrashenih stin Popracyuvati v pafosnomu Kapitoliyu i zazhadav kolishnij rimskij hudozhnik dekorator Konstantin Brumidi Propoziciya hudozhnika znajshla vidguk u gospodarchomu viddilku zakladu jogo prijnyav general kvartirmejster Montgomeri Mejgz Pervisno jomu dovirili stvoriti stinopisi u Zali zasidan silskogospodarskogo departamentu SShA Jogo pervisna platnya bula visim dolyariv na den tobto blizko 240 dolyariv na odin misyac Stini zali zasidan pislya dekoruvannya hudozhnika trohi vtrachali neprivitnist i holodnist Hudozhnik z oglyadu na vijskovu poru navit otrimav vijskove zvannya kapitana kavaleriyi Jogo novij kerivnik Dzhefferson Devis todishnij vijskovij sekretar Spoluchenih Shtativ pidnyav Brumidi kapitanu zarplatnyu do desyati dolyariv na den Pered mitcem postala problema svorennya programi novih stinopisiv v oficijnomu zakladi nebachenih i ne duzhe potribnih u protestantskij krayini de ne bulo rozvinenoyi tradiciyi stinopisiv yak v katolickih krayinah Brumidi ne vigadav nichogo novogo v programi dekoru yak zvernutisya do chislennih alegorij ta figur portretiv derzhavnih diyachiv Spoluchenih Shtativ sho priv yazuvalo stinopisi do miscevih realij Apofeoz Dzhordzha VashingtonaZagalnij viglyad rozpisiv Brumidi u Rotondi Vsi perevagi profesijnoyi hudozhnoyi pidgotovki Konstantina Brumidi i vsya jogo obmezhenist yak skromno obdarovanoyi osobi vidbilisya u rozpisah kupolu Rotondi Kapitoliya z nazvoyu Apofeoz Dzhordzha Vashingtona Hudozhnik podav pershogo prezidenta Spoluchenih Shtativ davno na toj chas pomerlogo yak novogo nebozhitelya Cej status v rimskomu barokovomu zhivopisu mali hiba sho bogi davnogreckogo chi davnorimskogo panteonu Dzhordzh Vashington vossidav na hmarkah v otochenni chislennih zhinok alegorij Ci zhinki sluguvali uosoblennyam amerikanskih kolonij majbutnih shtativ sho pidtrimali zusillya Dzhordzha Vashingtona po stvorennyu nezalezhnih Spoluchenih Shtativ Ale istorichna pravda polyagala v tomu sho daleko ne vsi koloniyi pidtrimali todi Vashingtona Abi ne jti proti istorichnoyi pravdi Konstantin Brumidi povernuv do glyadachiv oblichchyami Vashingtona ta chislennih zhinok alegorij sho jogo pidtrimali ta podav spinami tih alegorij kolonij sho Vashingtona ne pidtrimali Sered zobrazhen buli yak realni istorichni postati Hristofor Kolumb katolickij svyashenik Bartolome de Las Kasas Robert Fulton tak i bogi rimskogo panteonu boginya vijni Bellona Afina boginya mudrosti visnik bogiv Merkurij tosho Ohochim dosi ye sho rozglyanuti v Rotondi Kapitoliya Zobrazhennya Bendzhamina Franklina roboti Brumidi v KapitoliyiKonstantin Brumidi Portret Bendzhamina Franklina yak naukovcya Kapitolij Vashington Absolyutno protilezhnim buv pidhid do zobrazhennya Bendzhamina Franklina u Brumidi adzhe Franklin nikoli ne buv prezidentom Spoluchenih Shtativ Franklin ne nalezhav do aristokrativ i mav proste pohodzhennya Vin vibuduvav sebe sam yak vibudovuvali todi vitrilniki zmig stati prosvitnikom diplomatom vidomim naukovcem politikom avtoritetnim derzhavnim diyachem Poryad z nim ne bulo zhodnih alegorij Voni ne duzhe buli j potribni v zobrazhenni kabinetu de vin pracyuvav v inter yeri pragmatichnomu funkcionalnomu zruchnomu dlya rozdumiv i poshukiv chogos novogo v nauci v suspilnomu ustroyi tosho Brumidi buv tut nadzvichajno starannim navit v portretnomu vidtvorenni oblichchya Franklina ne zabuvshi i pro znachushist jogo osobi v istoriyi Vibrani tvoriKonstantin Brumidi Ugoda pro prodazh Luyiziani Kapitolij VashingtonPortret Prezidenta SShA Dzhordzha Vashingtona posmertnij oval Portret Susanni Pikerin Bemis bl 1852 Portret Bendzhamina Franklina yak naukovcya Kapitolij VashingtonGalereyaK Brumidi Portret Susanni Pikerin Bemis bl 1852 Smitsonianskij muzej amerikanskogo mistectva K Brumidi Pogruddya kanclera Roberta Livinstona K Brumidi Portret Vilyama Pitta Fessendera Nacionalna portretna galereya SShA K Brumidi Relyef z portretom prezidenta SSha Dzhordzha Vashington v otochenni alegoriyi Spoluchenih Shtativ z praporom ta Indiani z pir yam Portal Mistectvo Portal Biografiyi Portal Italiya Portal SShA Portal Zhivopis Div takozhEmigraciya Akademizm Realizm Freska Zhivopis Spoluchenih Shtativ Koridor Vazari Florenciya Uffici Vashington KapitolijPrimitkiRKDartists d Track Q17299517 https mht maryland gov nr NRDetail aspx NRID 567 amp COUNTY Frederick amp FROM NRCountyList aspx COUNTY FrederickDzherelaWolanin Barbara A Constantino Brumidi artist of the Capitol neopr Washington U S Government Printing Office 1998 Regina Soria Constantino Brumidi In The Italian American Experience An Encyclopedia ed S J LaGumina et al New York Garland 2000 71 Constantino Brumidi Il Michelangelo Del Capitol Italian Dossena Tiziano Thomas L Idea Magazine N 24 Vol II 2005 New York Celebrating Constantino Brumidi s Life and Art A Magazine of History published by the United States Capitol Historical Society Volume 51 Number 1 Spring 2014