Васи ль Іва нович Кондратю к нар 23 грудня 1951 19511223 с Славута Віньковецький район Хмельницька область український ж

Васи́ль Іва́нович Кондратю́к (нар. 23 грудня 1951(19511223), с. Славута, Віньковецький район Хмельницька область) — український живописець, графік, заслужений художник України, лауреат премії Лесі Українки, очолює Житомирське відділення Національної спілки художників України. Член Спілки художників України.

Василь Іванович Кондратюк
~~\|Премії=~~
Народження	23 грудня 1951(1951-12-23) (72 роки) Славута, Віньковецький район Хмельницька область
Країна	СРСР→ Україна
Навчання	Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова
Напрямок	станковий живопис, станкова та книжкова графіка
Вплив	В. Гурмак В. Овчинников
Вчитель	Овчинников Володимир Степанович
Член	Національна спілка художників України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кондратюк.

З життєпису

У 1990 році закінчив Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова, факультет графіки. Педагогами зі спеціальності були: , В. Гурмак, В. Овчинников, А. Попов.

Член Спілки художників України з 1992 року.

Працює у Житомирі: художником Житомирського академічного українського музично-драматичного театру імені Івана Кочерги (1976–1978); оформлювачем художніх майстерень (1978—1984); на художньо-виробничому комбінаті (1984—1996); викладачем у ПТУ № 17 (1996—1998); головним художником міста, головним спеціалістом при Головному управлінні містобудування та архітектури міськради (1999—2008); водночас від 2007 року — головою Житомирської обласної організації НСХУ.

Василь Іванович Кондратюк — учасник 30 всеукраїнських, міських та обласних мистецьких виставок починаючи від 1984 року. Також 6 персональних — у Житомирі (1996, 2001, 2006—2008, 2010), Новограді-Волинському (Житомирська область, 2009).

Доробок

Василь Іванович Кондратюк працює в жанрі станкового живопису (пейзаж, натюрморт, портрет, жанрова картина), станкової та книжкової графіка. Для творчості Кондратюка характерні тяжіння до багатопланового монументального змісту, ліричного романтизму та поетичності, насичений колір. Окремі роботи митця зберігаються у Літературно-меморіальному музеї Лесі Українки (м. Звягель), Кмитівському музеї образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука (Кмитів, Житомирський район, Житомирська область).

Живопис

1989 — «Буря пройшла»;
1990 — «Повоєнна весна»;
1991 — «Забута Богом»;
1993 — «Шалений біг»;
1995 — «Літній день»;
1997 — «Батьківський сад»;
1999 — «Троїсті музики»;
2000 — «Весни примари»;
2001 — «Маки цвітуть»;
2002 — «Холодний день», «Було колись в Україні…»;
2003 — «Барви бабиного літа»;
2004 — «Квітуча оселя», «Півники»;
2005 — «Мелодія квітучої весни», «Польові маки»;
2006 — «Розмова з вічністю», «Марічка», «Біля річки»;
2007 — «Розмова з осиротілою хатиною», «Храм на Подолі», «Бузковий подих»;
2008 — «Мої хризантеми»;
2009 — «Карпатський мотив»;
2010 — «Тиша на кордоні», «Негода».

Графіка

1989 — акварель «Буря пройшла»;
1990 — серія ліногравюр «Життя», акварелі «Останній сніг», «Повоєнна весна»;
1992 — акварелі «Мелодія ночі», «Ніч на Замковій горі», ілюстрації до збірок українських народних казок «Чарівна скрипка», «Зоряна сівба: Поезії» О. М. Косенка;
1993 — акварель «Зимова соната»;
1996 — ілюстрації до збірок українських народних казок «Вірність: Поезії» А. Малиновського;
1997 — ілюстрації до збірок українських народних казок «Тато цуцика приніс» С. Штатської;
2002 — акварель «Осінні квіти»;
2006 — акварель «Квітує м'ята».

Джерела

Персональна виставка живопису Василя Кондратюка відкрилась в ЖДУ імені Івана Франка^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Арт-галерея «Nostalgie» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
В. З. Савченко. Кондратюк Василь Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — .

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.