Конгрес ФІФА вищий законодавчий органом Міжнародної федерації футболу ФІФА міжнародної організації що займається футболо

Конгрес ФІФА — вищий законодавчий органом Міжнародної федерації футболу (ФІФА), міжнародної організації, що займається футболом, футзалом та пляжним футболом.

Конгрес може бути черговий та позачерговий. Черговий конгрес збирається щорічно, а позачерговий може бути скликаний за Виконавчим комітетом ФІФА в будь-який час за підтримки однієї п'ятої членів ФІФА.

Кожен з 209 членів ФІФА має один голос в конгресі. Члени ФІФА можуть запропонувати кандидатів для президентства ФІФА. Вибори Президента ФІФА проходять у конгресі в рік, наступний після чемпіонату світу з футболу.

Історія

Конгреси ФІФА проводяться щорічно з 1998 року, а до того вони проходили раз на два роки. Конгреси не проводилися у 1915-1922 і 1939-1945 роках через світові війни.

Вибори президента ФІФА відбулися на 1-му, 3-му, 12-му, 29-му, 30-му, 39-му, , , , і конгресах.

Крім того, позачерговий конгрес ФІФА у 1961 році в Лондоні обрав Стенлі Роуза президентом ФІФА. CNN. 20 October 2015. Accessed on 22 December 2015.</ref>. 2016 року на позачерговому конгресі, що відбувся на тлі корупційного скандалу, до якого був залучений чинний президент ФІФА Йозеф Блаттер, новим президентом організації було обрано Джанні Інфантіно.

Чергові конгреси

Номер	Рік	Місто
1-й	1904	Париж
2-й	1905	Париж
3-й	1906	Берн
4-й	1907	Амстердам
5-й	1908	Відень
6-й	1909	Будапешт
7-й	1910	Мілан
8-й	1911	Дрезден
9-й	1912	Стокгольм
10-й	1913	Копенгаген
11-й	1914	Христианія (Осло)
12-й	1923	Женева
13-й	1924	Париж
14-й	1925	Прага
15-й	1926	Рим
16-й	1927	Гельсінкі
17-й	1928	Амстердам
18-й	1929	Барселона
19-й	1930	Будапешт
20-й	1931	Берлін
21-й	1932	Стокгольм
22-й	1934	Рим
23-й	1936	Берлін
24-й	1938	Париж
25-й	1946	Люксембург
26-й	1948	Лондон
27-й	1950	Ріо-де-Жанейро
28-й	1952	Гельсінкі
29-й	1954	Берн
30-й	1956	Лісабон
31-й	1958	Стокгольм
32-й	1960	Рим
33-й	1962	Сантьяго-де-Чилі
34-й	1964	Токіо
35-й	1966	Лондон
36-й	1968	Гвадалахара
37-й	1970	Мехіко
38-й	1972	Париж
39-й	1974	Франкфурт
40-й	1976	Монреаль
41-й	1978	Буенос-Айрес
42-й	1980	Цюрих
43-й	1982	Мадрид
44-й	1984	Цюрих
45-й	1986	Мехіко
46-й	1988	Цюрих
47-й	1990	Рим
48-й	1992	Цюрих
49-й	1994	Чикаго
50-й	1996	Цюрих
51-й ()	1998	Париж
52-й	2000	Цюрих
53-й ()	2002	Сеул
54-й	2004	Париж
55-й	2005	Марракеш
56-й	2006	Мюнхен
57-й	2007	Цюрих
58-й	2008	Сідней
59-й	2009	Нассау
60-й	2010	Йоганнесбург
61-й ()	2011	Цюрих
62-й	2012	Будапешт
63-й	2013	Маврикій
64-й	2014	Сан-Паулу
65-й ()	2015	Цюрих
66-й	2016	Мехіко
67-й	2017	Куала-Лумпур
68-й	2018	Росія
69-й ()	2019	Париж
70-й	2020	Аддис-Абеба

Позачергові конгреси

Номер	Рік	Місто
1-й	1908	Брюссель
2-й	1961	Лондон
3-й	1999	Лос-Анджелес
4-й	2001	Буенос-Айрес
5-й	2003	Доха
6-й	2016 (деталі)	Цюрих

Див. також

Список президентів ФІФА

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 27 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. FIFA. Архів оригіналу за 5 квітня 2010. Процитовано 27 січня 2016.
. FIFA. Архів оригіналу за 8 квітня 2010. Процитовано 27 січня 2016.
Owen Gibson (26 лютого 2016). . The Guardian. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 4 червня 2019.(англ.)

Посилання

FIFA Congress [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Congress venues 1904–2011 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]

[1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 27 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[fifa-congress-2] . FIFA. Архів оригіналу за 5 квітня 2010. Процитовано 27 січня 2016.

[fifa-presidential-3] . FIFA. Архів оригіналу за 8 квітня 2010. Процитовано 27 січня 2016.

[4] Owen Gibson (26 лютого 2016). . The Guardian. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 4 червня 2019.(англ.)