Конгрес танцює нім Der Kongreß tanzt німецька музична комедія поставлена режисером у 1931 році на кіностудії УФА В США ф

*Конгрес танцює*
Конгрес танцює;
Der Kongress tanzt
Жанр	комедія, музичний фільм, історія
Режисер
Продюсери	Еріх Поммер; Ебергард Клагеманн
Сценаристи	Роберт Лібманн; Норберт Фальк
У головних ; ролях	Ліліан Гарві ; Віллі Фріч ; Конрад Фейдт
Оператор	Карл Гоффман
Композитор	Вернер Р. Гейманн
Художник	Вальтер Рьоріг; Роберт Герлт; Ернст Штерн
Кінокомпанія	Universum Film AG (UFA)
Дистриб'ютор	Universum Film AG
Тривалість	85 хв.
Мова	німецька
Країна	Веймарська республіка
Рік	1931
Дата виходу	29 вересня 1931 (Австрія); 20 жовтня 1931 (Німеччина)
IMDb	ID 0022034
Рейтинг	IMDb

«Конгрес танцює» (нім. Der Kongreß tanzt) — німецька музична комедія, поставлена режисером у 1931 році на кіностудії УФА. В США фільм вийшов під назвою Веселий конгрес.

Сюжет

Відень, 1815 рік. У місті проходить Віденський конгрес — конференція, на яку з'їжджаються усі правителі Європи. Крістель, торговка рукавичками, зустрічає гостей, кидаючи квіти в розкішні карети, що проїжджають повз неї. Один з букетів потрапляє до російського імператора Олександра I, якого симпатичні панночки цікавлять більше світової політики. Залишивши замість себе на конгресі двійника на прізвище Уральський, цар інкогніто проводить час з Крістель і незабаром у велелюбного царя і бідної дівчини зав'язується роман.

Поки конгрес замість того, щоб засідати, танцює, Наполеон, що втік з острова Ельба, висаджується на берег.

В ролях

Актор(ка)		Роль
Ліліан Гарві	•	Крістель
Віллі Фріч	•	російський імператор Олександр I / Уральський
	•	Бібікофф, його ад'ютант
	•	Пепі, його секретар
Конрад Фейдт	•	принц Меттерніх
Ліль Даговер	•	графиня
	•	графиня
	•	міністр фінансів

Факти

Фільм став однією з останніх масштабних німецьких стрічок часів Веймарської республіки та мав успіх у глядачів не лише в Німеччині, а й за її межами. Цьому сприяли поява звуку у кіно та велика кількість музичних номерів. Зігфрід Кракауер відмічає що «завдяки співучим мелодіям і дотепним сюжетним поворотам ця супер-оперета, що відрізнялася продуманістю постановки, з'єднала в собі всілякі ходи і прийоми легкого музичного жанру. Деякі з них стали зразком для наслідування. Особливо часто цитували той кадр з фільму „Конгрес танцює“, де Ліліан Гарвей, проїжджаючи сільською місцевостю, зустрічає по дорозі різних людей, що підхоплюють пісню, яку вона співає».

Примітки

Зігфрід Кракауер. Глава 17. Песни и иллюзии // От Калигари до Гитлера = From Caligari to Hitler. A Psychological History of the German Film. — М. : Искусство, 1977. — С. 211. — 10 000 прим.

Посилання

Конгрес танцює (фільм) на сайті Filmportal.de(нім.)(англ.)
Конгрес танцює на сайті AllMovie (англ.)

[1] Зігфрід Кракауер. Глава 17. Песни и иллюзии // От Калигари до Гитлера = From Caligari to Hitler. A Psychological History of the German Film. — М. : Искусство, 1977. — С. 211. — 10 000 прим.