Болгарська комуністична партія (БКП, болг. Българска комунистическа партия) — політична партія, що керувала Народною Республікою Болгарія в 1946–1990 роках.
Болгарська комуністична партія Българска комунистическа партия | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Ген. секретар | Дмитро Благоєв (перший) (Олександр Лілов) (останнє) |
Дата заснування | 28 травня 1919 |
Дата розпуску | 3 квітня 1990 |
Штаб-квартира | Софія, Болгарія |
Ідеологія | комунізм і марксизм-ленінізм |
Позиція | крайній ліворуч |
Молодіжна організація | Болгарський комуністичний союз молоді, Спілка робітничої молоді, Димитровська комуністична спілка молоді і Димитровська піонерська організація «Вересень» |
Союзники та блоки | Отечествен фронт |
Членство в міжнародних організаціях | Комінтерн (1919 – 1943) Комінформ (1948 – 1956) |
Кількість членів (1989) | 1 000 000 |
Офіційний колір (кольори) | Червоний |
Гімн | «Інтернаціонал» |
Друкований орган | «Трудова справа» |
Заснована 1919 року як наступник БРСДП.
3 квітня 1990 року було прийняте рішення про перейменування на «Болгарська соціалістична партія». Існують також інші болгарські комуністичні партії, які, проте не є наступниками БКП.
Історія
У серпні 1891 на під керівництвом революціонера-марксиста Д. Влагоєва було створено (БСДП) і тим самим закладено основи БКП. У результаті гострої ідейної боротьби між представниками революційного ядра партії, очолюваного Д. Благоєвим та , і «общедельцями» — в 1903 році відбувся розкол БСДП на «тісних» соціалістів, або «тісняків» — Болгарська робітнича соціал-демократична партія (тісних соціалістів) БРСДП (т.с.), і «широких».
З початком Першої Світової війни «тісняки» стали на інтернаціоналістичні позиції. У 1919 БРСДП (т.с.) вийшла з 2-го Інтернаціоналу і взяла участь у створенні Комінтерну; з цього часу вона стала називатися Болгарською комуністичною партією (БКП).
У 1923 Партією було підготовлене Вересневе повстання.
16 квітня 1925 року, під час урочистостей у соборі Свята Неділя у Софії Воєнна організація Болгарської комуністичної партії організувала вибух, який призвів до загибелі великого числа віруючих.
В умовах диктатури 1927 року, з метою використання законних методів боротьби, створена Робітнича партія (РП) під загальним керівництвом БКП.
У 1920–1930-ті партія провела чистку своїх лав.
У 1938–1939 БКП і РП об'єдналися в єдину Болгарську робітничу партію (БРП) на чолі з Григорієм Димитровим і (В. Коларовим).
Під час Другої Світової війни у 1942 році з ініціативи і під керівництвом БКП було створено Вітчизняний фронт (ВФ), що об'єднував усі антифашистські сили країни. Наступ Радянської Армії на Балканах викликав у Болгарії велике піднесення. Болгарський народ у вересні 1944 повстав проти монархо-фашистської диктатури і повалив її. У створеному уряді Вітчизняного фронту болгарські комуністи відігравали провідну роль. В країні встановився народно-демократичний лад, здійснено широкі демократичні перетворення; Болгарія стала на шлях соціалізму. Після 9 вересня 1944 партія стала називатись Болгарською робітничою партією (комуністів) — БРП(к).
У серпні 1948 відбулося об'єднання БРП(к) і БРСДП на основі ідейних принципів марксизму-ленінізму. V з'їзд БРП(к) у грудні 1948 перейменував партію на Болгарську комуністичну партію (БКП), прийняв 5-річний план розвитку народного господарства (1949—1953). Програма індустріалізації і електрифікації країни, кооперування й механізації сільського господарства, культурної революції. 2-гий п'ятирічний план (1953—1957), затверджений VI з'їздом партії в лютому—березні 1954. Квітневий пленум ЦК БКП (1956), схвалив рішення XX з'їзду КПРС. Болгарія серед європейських країн народної демократії досягла найбільших успіхів у кооперуванні с-г. (близько 92 % земель, станом на 1958), країна перетворена на індустріально-аграрну.
БКП брала активну участь в роботі , в Нараді представників комуністичних і робітничих партій в Москві (1957), в Нараді комуністичних і робітничих партій соціалістичних країн Європи по обміну досвідом в розвитку сільського господарства (1960).
Організаційно було задекларовано побудову БКП на засадах демократичного централізму, як і ряду інших компартій. Вищий орган — з'їзд; між з'їздами — Центральний коміт (ЦК). Існували окружні, міські, общинні і первинні організації партії. БКП налічувала на 1958 рік в своїх лавах 484,3 тис. членів і кандидатів. Центральний друкований орган — газета «Работническо дело», теоретичний орган — часопис «Ново време».
Керівники партії
- до травня 1919 —
- травень 1919 — грудень 1922 — (Васіл Коларов)
- грудень 1922 — ? —
- грудень 1948 — серпень 1949 — Георгій Дімітров
- січень 1950 — березень 1954 —
- березень 1954 — листопад 1989 — Тодор Живков
- листопад 1989 — лютий 1990 —
Болгарська соціалістична партія
Див. також
Література
- Сохань П. С. Болгарська комуністична партія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 517.
- Българската комунистическа партия в резолюции и решения на конгресите, конференциите и пленумите на ЦК. — Т. 1—4. — София, 1947—1955. (болг.)
Посилання
- (болг.)
- (bułg.)
- http://www.dnevnik.bg/bulgaria/2007/11/01/393669_sudeben_arhiv_razkriva_falitite_na_komunizma/ [ 31 січня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет