«Кому́на в степа́х» — п'єса українського письменника Миколи Куліша. Входить до так званої «трилогії про село». Один із перших драматичних творів письменника.
Комуна в степах | ||||
---|---|---|---|---|
Обкладинка книги Куліш М. Комуна в степах. Харків : Рух, 1931. Обкладинку оформив художник П.Д.Жалко-Титаренко | ||||
Автор | Куліш Микола Гурович | |||
Мова | українська | |||
Написано | 1925 | |||
Видання | 1925 | |||
| ||||
Сюжет
В українському степу на місці хутора облаштована комуна. Очолює її Лавро, серед його однодумців — Лука, хлопці Яків і Микитко, дівчина Хима, баба Лукія, дід Касян.
Уночі сторож, дід Касіян, зустрічає біля баштану Вишневого — чоловіка, чия земля відійшла комуні. Вишневий хоче поглянути на своє колишнє володіння, Касіян погрожує підняти тривогу. Вишневий потім зустрічає Макара, невдоволеного тим, що більшовики не виконали своїх обіцянок. З комунарів глузують, адже земля заростає бур'янами, млин не працює, а очолює її одноногий Лавро. Лука приводить у комуну цигана Муну, решта схвалюють прийняти його.
Вишневий хоче бути новим сторожем і висуває свого товариша Ахтительного, щоб він поїхав до міста домовитися про виділення 40 десятин комунарської землі для «трудового колективу». Улесливий пристосуванець Ахтительний справляє гарне враження на секретаря виконкому Посунька (пропонує назвати колектив на честь нього), добивається землі, оренди млина та безкоштовних агітматеріалів. Ахтительний вступає в суперечку з Лавром, який вважає, що той хоче забрати землю для себе з Вишневим.
Касян, Максим та інші гуртуються, щоб охороняти землю та млин. Але частина комунарів тікає, Хима, фанатично віддана ідеї комуни, марно закликає лишитися Микитку. Вишневий, ставши сторожем, намагається підкупити Муну. Лавро терміново вирушає до міста й повертається з документом, який засвідчує, що створення «трудового колективу імені Посунька» незаконне. Вишневий через це божеволіє, вештається околицями.
Хима розповідає Луці та Муні свій сон про Леніна. Несподівано Вишневий стріляє в Химу крізь вікно. Його схоплюють і готуються везти на суд. Лавро наказує запускати млина.
Історія п'єси
Перша редакція п'єси — 1925, проте до друку автор її тоді не віддав, вважаючи твір недосконалим. Бурхливий успіх «97» сприяв тому, що й цю п'єсу Миколи Куліша взяли на постановку одразу кілька театрів. Вперше вона була показана в театрі імені Івана Яковича Франка в Києві, проте Гнат Юра поставив не власне твір Куліша, а швидше свою композицію за мотивами «Комуни в степах».
Один з театральних критиків того часу зазначав, що активне переписування п'єси було зумовлене «тільки намаганням режисера виразніш виявити самого себе, а не п'єсу».
Прем'єра п'єси відбулася 8 жовтня 1925 року. В ролях були: Лавро — О. Ватуля, Кошарний — Г. Юра, Химка — В. Маслюченко, Чухало — В. Кречет. Успіху проте вистава не мала. 17 жовтня 1925 року відбулася прем'єра у «Березолі» (режисер Павло Береза-Кудрицький, художник Милиця Симашкевич. Ролі виконували: Лавро — Степан Шагайда, Лука — Амвросій Бучма, Химка — Валентина Чистякова, Мотря — Рита Нещадименко, Яків — Петро Масоха, куркулі: Кощавка — Йосип Гірняк, Чухало — Мар'ян Крушельницький). Березільська інтерпретація теж не стала театральною подією.
1926 року Микола Куліш виступив у пресі з повідомленням, що працює над переробкою п'єси і просить всі театри, клуби й сільбуди тимчасово зняти з репертуару «Комуну в степах». Проте у багатьох театрах п'єсу і далі ставили на сцені аж до 1930 року, поки Куліш не зробив її нову й остаточну редакцію.
Після цієї ґрунтовної переробки «Комуна в степах» була надрукована 1931 року (Харків — «РУХ»), 1932 (Харків — Киїів — ЛІМ). Перевидано було п'єсу також 1960 року (Київ — Держлітвидав), 1968 (Київ — «Молодь»), 1969 та 1983 року (Київ — «Дніпро»).
В архіві П. Зенкевича (Відділ рукописів Інституту літератури імені Тараса Григоровича Шевченка АН УРСР — Ф. 148) збереглися український оригінал п'єси (№ 53), російський переклад П. Зенкевича з авторською правкою (№ 54) і ще один переклад авторизованого перекладу П. Зенкевича 1933 року зберігається у ЦДАЛМ (Москва) у фонді драматурга Всеволода Вишневського (Ф. 1038. — Оп. 1. — Од. зб. 4188).
Примітки
- І. Туркельтауб. Держдрама. «Комуна в степах» — Вісті — 1925, № 232
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komu na v stepa h p yesa ukrayinskogo pismennika Mikoli Kulisha Vhodit do tak zvanoyi trilogiyi pro selo Odin iz pershih dramatichnih tvoriv pismennika Komuna v stepahObkladinka knigi Kulish M Komuna v stepah Harkiv Ruh 1931 Obkladinku oformiv hudozhnik P D Zhalko TitarenkoAvtorKulish Mikola GurovichMovaukrayinskaNapisano1925Vidannya1925SyuzhetV ukrayinskomu stepu na misci hutora oblashtovana komuna Ocholyuye yiyi Lavro sered jogo odnodumciv Luka hlopci Yakiv i Mikitko divchina Hima baba Lukiya did Kasyan Unochi storozh did Kasiyan zustrichaye bilya bashtanu Vishnevogo cholovika chiya zemlya vidijshla komuni Vishnevij hoche poglyanuti na svoye kolishnye volodinnya Kasiyan pogrozhuye pidnyati trivogu Vishnevij potim zustrichaye Makara nevdovolenogo tim sho bilshoviki ne vikonali svoyih obicyanok Z komunariv gluzuyut adzhe zemlya zarostaye bur yanami mlin ne pracyuye a ocholyuye yiyi odnonogij Lavro Luka privodit u komunu cigana Munu reshta shvalyuyut prijnyati jogo Vishnevij hoche buti novim storozhem i visuvaye svogo tovarisha Ahtitelnogo shob vin poyihav do mista domovitisya pro vidilennya 40 desyatin komunarskoyi zemli dlya trudovogo kolektivu Uleslivij pristosuvanec Ahtitelnij spravlyaye garne vrazhennya na sekretarya vikonkomu Posunka proponuye nazvati kolektiv na chest nogo dobivayetsya zemli orendi mlina ta bezkoshtovnih agitmaterialiv Ahtitelnij vstupaye v superechku z Lavrom yakij vvazhaye sho toj hoche zabrati zemlyu dlya sebe z Vishnevim Kasyan Maksim ta inshi gurtuyutsya shob ohoronyati zemlyu ta mlin Ale chastina komunariv tikaye Hima fanatichno viddana ideyi komuni marno zaklikaye lishitisya Mikitku Vishnevij stavshi storozhem namagayetsya pidkupiti Munu Lavro terminovo virushaye do mista j povertayetsya z dokumentom yakij zasvidchuye sho stvorennya trudovogo kolektivu imeni Posunka nezakonne Vishnevij cherez ce bozhevoliye veshtayetsya okolicyami Hima rozpovidaye Luci ta Muni svij son pro Lenina Nespodivano Vishnevij strilyaye v Himu kriz vikno Jogo shoplyuyut i gotuyutsya vezti na sud Lavro nakazuye zapuskati mlina Istoriya p yesiPersha redakciya p yesi 1925 prote do druku avtor yiyi todi ne viddav vvazhayuchi tvir nedoskonalim Burhlivij uspih 97 spriyav tomu sho j cyu p yesu Mikoli Kulisha vzyali na postanovku odrazu kilka teatriv Vpershe vona bula pokazana v teatri imeni Ivana Yakovicha Franka v Kiyevi prote Gnat Yura postaviv ne vlasne tvir Kulisha a shvidshe svoyu kompoziciyu za motivami Komuni v stepah Odin z teatralnih kritikiv togo chasu zaznachav sho aktivne perepisuvannya p yesi bulo zumovlene tilki namagannyam rezhisera viraznish viyaviti samogo sebe a ne p yesu Prem yera p yesi vidbulasya 8 zhovtnya 1925 roku V rolyah buli Lavro O Vatulya Kosharnij G Yura Himka V Maslyuchenko Chuhalo V Krechet Uspihu prote vistava ne mala 17 zhovtnya 1925 roku vidbulasya prem yera u Berezoli rezhiser Pavlo Bereza Kudrickij hudozhnik Milicya Simashkevich Roli vikonuvali Lavro Stepan Shagajda Luka Amvrosij Buchma Himka Valentina Chistyakova Motrya Rita Neshadimenko Yakiv Petro Masoha kurkuli Koshavka Josip Girnyak Chuhalo Mar yan Krushelnickij Berezilska interpretaciya tezh ne stala teatralnoyu podiyeyu 1926 roku Mikola Kulish vistupiv u presi z povidomlennyam sho pracyuye nad pererobkoyu p yesi i prosit vsi teatri klubi j silbudi timchasovo znyati z repertuaru Komunu v stepah Prote u bagatoh teatrah p yesu i dali stavili na sceni azh do 1930 roku poki Kulish ne zrobiv yiyi novu j ostatochnu redakciyu Pislya ciyeyi gruntovnoyi pererobki Komuna v stepah bula nadrukovana 1931 roku Harkiv RUH 1932 Harkiv Kiyiiv LIM Perevidano bulo p yesu takozh 1960 roku Kiyiv Derzhlitvidav 1968 Kiyiv Molod 1969 ta 1983 roku Kiyiv Dnipro V arhivi P Zenkevicha Viddil rukopisiv Institutu literaturi imeni Tarasa Grigorovicha Shevchenka AN URSR F 148 zbereglisya ukrayinskij original p yesi 53 rosijskij pereklad P Zenkevicha z avtorskoyu pravkoyu 54 i she odin pereklad avtorizovanogo perekladu P Zenkevicha 1933 roku zberigayetsya u CDALM Moskva u fondi dramaturga Vsevoloda Vishnevskogo F 1038 Op 1 Od zb 4188 PrimitkiI Turkeltaub Derzhdrama Komuna v stepah Visti 1925 232