Комп'ютер для операцій з математичними функціями (на відміну від звичайного комп'ютера) оперує з функціями на апаратному рівні (тобто без програмування цих операцій).
Історія
Обчислювальна машина для операцій з функціями була запропонована і розроблена Карцевим в 1967 році. У число операцій цієї обчислювальної машини входили додавання, віднімання і множення функцій, порівняння функцій, аналогічні операції над функцією і числом, відшукання максимуму функцій, обчислення невизначеного інтеграла, обчислення певного інтеграла від похідної двох функцій, зсув функції з абсциси і т. д. За архітектурою ця обчислювальна машина була (користуючись сучасною термінологією) векторним процесором. У ній використовувався той факт, що багато з цих операцій можуть бути витлумачені як відомі операції над векторами: додавання і віднімання функцій — як додавання і віднімання векторів, обчислення певного інтеграла від похідної двох функцій — як обчислення скалярного добутку двох векторів, зсув функцій з абсциси — як поворот вектора щодо осей координат і т. д. У 1966 році Хмєльник запропонував метод кодування функцій , тобто представлення функції єдиним (для функції в цілому) позиційним кодом. При цьому зазначені операції з функціями виконуються як унікальні машинні операції з такими кодами на єдиному арифметичному пристрої
Позиційні коди функцій одного аргументу
Основна ідея
Позиційний код цілого числа являє собою запис цифр цього числа в деякій позиційній системі числення, що має вигляд
Такий код можна назвати лінійним. На відміну від нього позиційний код функції одного аргументу має вигляд
тобто є плоским і трикутним, оскільки цифри в ньому утворюють трикутник.
Вказаному позиційному коду цілого числа відповідає сума виду
- ,.
де — підстава даної системи числення. Вказаному позиційному коду функції одного аргументу відповідає подвійна сума виду
- ,
де — ціле позитивне число, кількість значень цифри , — певна функція аргументу .
Додавання позиційних кодів чисел пов'язане з передачею перенесення в старший розряд за схемою
- .
Додавання позиційних кодів функцій одного аргументу також пов'язане з передачею перенесення за схемою
- .
При цьому одне і теж перенесення передається одночасно в два старших розряди.
R-ті трикутні коди
Трикутний код називається R-м (і позначається як ), якщо числа приймають значення з множини
- де и .
Наприклад, трикутний код є потрійним , якщо , і — четверичним , якщо .
Для R-х трикутних кодів справедливі наступні рівності:
- ,
де a — будь-яке число. існує будь-якого цілого дійсного числа. Зокрема, . Також існує любої функції виду . Зокрема, .
Однорозрядне складання
У R-х трикутних кодах полягає в тому, що
- у даному -розряді визначається сума складових розрядів і двох перенесень , що поступили в цей розряд ліворуч, тобто
- ,
- ця сума представляється у вигляді , де ,
- записується в -розряд сумарного коду, а перенесення з цього розряду передається в -разряд і -розряд.
Ця процедура описується(як і при однорозрядному складанні чисел) таблицею однорозрядного складання, де мають бути присутніми усі значення доданків і і усі значення перенесень, що виникають при розкладанні суми . Така таблиця може бути синтезована при
Нижче приведена таблиця однорозрядного складання при :
Smk | TK(Smk) | |||
---|---|---|---|---|
. | . | 0 | . | . |
0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
. | . | 0 | . | . |
1 | 1 | 0 | 1 | 0 |
. | . | 0 | . | . |
(-1) | (-1) | 0 | (-1) | 0 |
. | . | 1 | . | . |
2 | (-1) | 1 | (-1) | 1 |
. | . | 1 | . | . |
3 | 0 | 1 | 0 | 1 |
. | . | 1 | . | . |
4 | 1 | 1 | 1 | 1 |
. | . | (-1) | . | . |
(-2) | 1 | (-1) | 1 | (-1) |
. | . | (-1) | . | . |
(-3) | 0 | (-1) | 0 | (-1) |
. | . | (-1) | . | . |
(-4) | (-1) | (-1) | (-1) | (-1) |
Однорозрядне віднімання
у R-х трикутних кодах відрізняється від однорозрядного складання тільки тим, що в даному -розряді величина визначається по формулі
- .
Однорозрядне ділення на параметр R
у R-х трикутних кодах ґрунтовано на використанні співвідношення
- ,
звідки витікає, що ділення кожного розряду викликає перенесення в два нижні розряди. Отже, розрядний результат в цій операції є сумою частки від ділення цього розряду на R і перенесень з двох верхніх розрядів. Таким чином, при діленні на параметр R
- у даному -розряді визначається сума
- ,
- ця сума представляється у вигляді , де ,
- записується в -розряд результуючого коду, а перенесення з цього розряду передається в -разряд і -розряд.
Ця процедура описується таблицею однорозрядного ділення на параметр R, де мають бути присутніми усі значення доданків і усі значення перенесень, що виникають при розкладанні суми . Така таблиця може бути синтезована при
Ниже приведена таблица одноразрядного ділення на параметр R при :
Smk | TK(Smk) | |||
---|---|---|---|---|
. | . | 0 | . | . |
0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
. | . | 1 | . | . |
1 | 0 | 0 | 1 | 0 |
. | . | (-1) | . | . |
(-1) | 0 | 0 | (-1) | 0 |
. | . | 0 | . | . |
1/3 | 1 | (-1/3) | 0 | 1 |
. | . | 1 | . | . |
2/3 | (-1) | 1/3 | 1 | (-1) |
. | . | 1 | . | . |
4/3 | 1 | (-1/3) | 1 | 1 |
. | . | 2 | . | . |
5/3 | (-1) | 1/3 | 2 | (-1) |
. | . | 0 | . | . |
(-1/3) | (-1) | 1/3 | 0 | (-1) |
. | . | (-1) | . | . |
(-2/3) | 1 | (-1/3) | (-1) | 1 |
. | . | (-1) | . | . |
(-4/3) | (-1) | 1/3 | (-1) | (-1) |
. | . | (-2) | . | . |
(-5/3) | 1 | (-1/3) | (-2) | 1 |
Складання і віднімання
R-х трикутних кодів полягає(як і в позиційних кодах чисел) в послідовно виконуваних однорозрядних операціях. При цьому однорозрядні операції в усіх розрядах кожного стовпця виконуються одночасно.
Множення
R-х трикутних кодів. Множення деякого коду на -розряд іншого коду полягає в -зміщенні коду , тобто зрушенні його на k стовпців вліво і на m рядків вгору. Множення кодів і полягає в послідовних -зміщеннях коду і складаннях зрушеного коду з частковим твором(як і в позиційних кодах чисел).
Диференціювання
R-х трикутних кодів. Похідна функції , визначеною вище
- .
Тому диференціювання трикутних кодів функції полягає у визначенні трикутного коду приватною похідною і множенні його на відомий трикутний код похідної . Визначення трикутного коду приватною похідною ґрунтовано на співвідношенні
- .
Спосіб диференціювання полягає в організації перенесень з mk- розряду в(m 1, k) -розряд і в(m — 1, k) -розряд, а їх підсумовування в цьому розряді робиться аналогічно однорозрядному складанню.
Кодування і декодування
R-х трикутних кодів. Функція, представлена рядом виду
- ,
з цілими коефіцієнтами , може бути представлена R-м трикутним кодом, оскільки ці коефіцієнти і функції мають R-ті трикутні коди(про що сказано на початку розділу). З іншого боку, R-й трикутний код може бути представлений вказаним рядом, оскільки будь-який доданок у позиційному розкладанні функції(що відповідає цьому коду) може бути представлено таким же рядом.
Укорочення
R-х трикутних кодів. Так називається операція зменшення числа не нульових стовпців. Необхідність укорочення виникає при виникненні перенесень за розрядну сітку. Укорочення полягає в діленні на параметр R. При цьому усі коефіцієнти уявного кодом ряду зменшуються в R разів, а дробові частини цих коефіцієнтів відкидаються. Зникає також старший член ряду. Таке скорочення допустиме, якщо відомо, що ряди функцій сходяться. Укорочення полягає в послідовно виконуваних однорозрядних операціях ділення на параметр R. При цьому однорозрядні операції в усіх розрядах кожного рядка виконуються одночасно, а перенесення з молодшого рядка відкидаються.
Масштабний коефіцієнт
R-й трикутний код супроводжується масштабним коефіцієнтом M, аналогічним порядку в числі з рухомою комою. Коефіцієнт M дозволяє представити усі коефіцієнти кодованого ряду у вигляді цілих чисел. Коефіцієнт M множиться на R при укороченні коду. При складанні коефіцієнти M вирівнюються, для чого необхідно укорочувати один із складових кодів. При множенні коефіцієнти M також множаться.
Позиційні коди функцій багатьох аргументів
Позиційний код функції двох аргументів зображений на мал. 1. Йому відповідає потрійна сума виду
- ,
де — ціле позитивне число, кількість значень цифри , а — певні функції аргументів відповідно. На мал. 1 вузли відповідають цифрам , а в кухлях показані значення індексів відповідної цифри. Позиційний код функції двох аргументів називається пірамідальним. Позиційний код називається R-м(і позначається як ), якщо числа набувають значень з множини . При складанні кодів перенесення поширюється в чотири розряди і тому .
Позиційному коду функції декількох аргументів відповідає сума виду
- ,
де — ціле позитивне число, кількість значень цифри , а — певні функції аргументів . Позиційний код функції декількох аргументів називається гіперпірамідальним. На мал. 2 показаний для прикладу позиційний гіперпірамідальний код функції трьох аргументів. У нім вузли відповідають цифрам , а в кухлях показані значення індексів відповідної цифри. Позиційний гіперпірамідальний код називається R-м(і позначається як ), якщо числа набувають значень з множини . При складанні кодів перенесення поширюється в a-мерный куб, що містить розрядів і тому .
Примітки
- Малиновский Б. Н. История вычислительной техники в лицах. — Киев, Фирма "КИТ", ПТОО "АСК". — 1995. — .
- Хмельник С. И. Кодирование функций. — 1966. — Т. 4.
- Хмельник С. И. Компьютерная арифметика функций. Алгоритмы и аппаратура. — Mathematics in Computers. — Россия-Израиль, 2004. — . з джерела 11 травня 2008
- Хмільник С. И. Декілька типів позиційних кодів функцій // Кібернетика, АН УРСР. — 1970. — Т. 5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komp yuter dlya operacij z matematichnimi funkciyami na vidminu vid zvichajnogo komp yutera operuye z funkciyami na aparatnomu rivni tobto bez programuvannya cih operacij IstoriyaObchislyuvalna mashina dlya operacij z funkciyami bula zaproponovana i rozroblena Karcevim v 1967 roci U chislo operacij ciyeyi obchislyuvalnoyi mashini vhodili dodavannya vidnimannya i mnozhennya funkcij porivnyannya funkcij analogichni operaciyi nad funkciyeyu i chislom vidshukannya maksimumu funkcij obchislennya neviznachenogo integrala obchislennya pevnogo integrala vid pohidnoyi dvoh funkcij zsuv funkciyi z abscisi i t d Za arhitekturoyu cya obchislyuvalna mashina bula koristuyuchis suchasnoyu terminologiyeyu vektornim procesorom U nij vikoristovuvavsya toj fakt sho bagato z cih operacij mozhut buti vitlumacheni yak vidomi operaciyi nad vektorami dodavannya i vidnimannya funkcij yak dodavannya i vidnimannya vektoriv obchislennya pevnogo integrala vid pohidnoyi dvoh funkcij yak obchislennya skalyarnogo dobutku dvoh vektoriv zsuv funkcij z abscisi yak povorot vektora shodo osej koordinat i t d U 1966 roci Hmyelnik zaproponuvav metod koduvannya funkcij tobto predstavlennya funkciyi yedinim dlya funkciyi v cilomu pozicijnim kodom Pri comu zaznacheni operaciyi z funkciyami vikonuyutsya yak unikalni mashinni operaciyi z takimi kodami na yedinomu arifmetichnomu pristroyiPozicijni kodi funkcij odnogo argumentuOsnovna ideya Pozicijnij kod cilogo chisla A displaystyle A yavlyaye soboyu zapis cifr a displaystyle alpha cogo chisla v deyakij pozicijnij sistemi chislennya sho maye viglyad A a0a1 ak an displaystyle A alpha 0 alpha 1 dots alpha k dots alpha n Takij kod mozhna nazvati linijnim Na vidminu vid nogo pozicijnij kod funkciyi F x displaystyle F x odnogo argumentu x displaystyle x maye viglyad F x a22 a2k a11a12 a1k a00a01a02 a0k displaystyle F x begin pmatrix amp amp cdots amp amp alpha 22 cdots alpha 2k cdots amp alpha 11 amp alpha 12 cdots alpha 1k cdots alpha 00 amp alpha 01 amp alpha 02 cdots alpha 0k cdots end pmatrix tobto ye ploskim i trikutnim oskilki cifri v nomu utvoryuyut trikutnik Vkazanomu pozicijnomu kodu cilogo chisla vidpovidaye suma vidu A k 0nakrk displaystyle A sum k 0 n alpha k rho k de r displaystyle rho pidstava danoyi sistemi chislennya Vkazanomu pozicijnomu kodu funkciyi odnogo argumentu vidpovidaye podvijna suma vidu F x k 0n m 0kamkRkyk m 1 y m displaystyle F x sum k 0 n sum m 0 k alpha mk R k y k m 1 y m de R displaystyle R cile pozitivne chislo kilkist znachen cifri a displaystyle alpha y displaystyle y pevna funkciya argumentu x displaystyle x Dodavannya pozicijnih kodiv chisel pov yazane z peredacheyu perenesennya v starshij rozryad za shemoyu ak ak 1 displaystyle alpha k longrightarrow alpha k 1 Dodavannya pozicijnih kodiv funkcij odnogo argumentu takozh pov yazane z peredacheyu perenesennya za shemoyu ak 1 m 1 ak m ak 1 m displaystyle begin pmatrix amp alpha k 1 m 1 nearrow amp alpha k m longrightarrow amp alpha k 1 m end pmatrix Pri comu odne i tezh perenesennya peredayetsya odnochasno v dva starshih rozryadi R ti trikutni kodi Trikutnij kod nazivayetsya R m i poznachayetsya yak TKR displaystyle TK R yaksho chisla amk displaystyle alpha mk prijmayut znachennya z mnozhini DR r1 r1 1 1 0 1 r2 1 r2 displaystyle D R r 1 r 1 1 dots 1 0 1 dots r 2 1 r 2 de r1 r2 0 displaystyle r 1 r 2 geq 0 i R r1 r2 1 displaystyle R r 1 r 2 1 Napriklad trikutnij kod ye potrijnim TK3 displaystyle TK 3 yaksho amk 1 0 1 displaystyle alpha mk in 1 0 1 i chetverichnim TK4 displaystyle TK 4 yaksho amk 2 1 0 1 displaystyle alpha mk in 2 1 0 1 Dlya R h trikutnih kodiv spravedlivi nastupni rivnosti 0 aR 0 a 0 a a 0 0 0 aR a 0 0 a a aR 0 displaystyle begin pmatrix amp 0 nearrow amp aR longrightarrow amp 0 end pmatrix begin pmatrix amp a nearrow amp 0 longrightarrow amp a end pmatrix begin pmatrix amp a nearrow amp 0 longrightarrow amp 0 end pmatrix begin pmatrix amp 0 nearrow amp aR longrightarrow amp a end pmatrix begin pmatrix amp 0 nearrow amp 0 longrightarrow amp a end pmatrix begin pmatrix amp a nearrow amp aR longrightarrow amp 0 end pmatrix de a bud yake chislo isnuye TKR displaystyle TK R bud yakogo cilogo dijsnogo chisla Zokrema TKR a a displaystyle TK R alpha alpha Takozh isnuye TKR displaystyle TK R lyuboyi funkciyi vidu yk displaystyle y k Zokrema TKR y2 0 0 1 displaystyle TK R y 2 0 0 1 Odnorozryadne skladannya U R h trikutnih kodah polyagaye v tomu sho u danomu mk displaystyle mk rozryadi viznachayetsya suma Smk displaystyle S mk skladovih rozryadiv amk bmk displaystyle alpha mk beta mk i dvoh perenesen pm k 1 pm 1 k 1 displaystyle p m k 1 p m 1 k 1 sho postupili v cej rozryad livoruch tobtoSmk amkbmkpm k 1pm 1 k 1 displaystyle S mk alpha mk beta mk p m k 1 p m 1 k 1 cya suma predstavlyayetsya u viglyadi Smk smkRpmk displaystyle S mk sigma mk Rp mk de smk DR displaystyle sigma mk in D R smk displaystyle sigma mk zapisuyetsya v mk displaystyle mk rozryad sumarnogo kodu a perenesennya pmk displaystyle p mk z cogo rozryadu peredayetsya v m k1 displaystyle m k1 razryad i m1 k1 displaystyle m1 k1 rozryad Cya procedura opisuyetsya yak i pri odnorozryadnomu skladanni chisel tabliceyu odnorozryadnogo skladannya de mayut buti prisutnimi usi znachennya dodankiv amk DR displaystyle alpha mk in D R i bmk DR displaystyle beta mk in D R i usi znachennya perenesen sho vinikayut pri rozkladanni sumi Smk smkRpmk displaystyle S mk sigma mk Rp mk Taka tablicya mozhe buti sintezovana pri R gt 2 displaystyle R gt 2 Nizhche privedena tablicya odnorozryadnogo skladannya pri R 3 displaystyle R 3 Smk TK Smk smk displaystyle sigma mk pmk displaystyle p mk 0 0 0 0 0 0 0 1 1 0 1 0 0 1 1 0 1 0 1 2 1 1 1 1 1 3 0 1 0 1 1 4 1 1 1 1 1 2 1 1 1 1 1 3 0 1 0 1 1 4 1 1 1 1 Odnorozryadne vidnimannya u R h trikutnih kodah vidriznyayetsya vid odnorozryadnogo skladannya tilki tim sho v danomu mk displaystyle mk rozryadi velichina Smk displaystyle S mk viznachayetsya po formuli Smk amk bmkpm k 1pm 1 k 1 displaystyle S mk alpha mk beta mk p m k 1 p m 1 k 1 Odnorozryadne dilennya na parametr R u R h trikutnih kodah gruntovano na vikoristanni spivvidnoshennya a 0 0 0 aR a displaystyle begin pmatrix amp a nearrow amp 0 longrightarrow amp 0 end pmatrix begin pmatrix amp 0 nearrow amp aR longrightarrow amp a end pmatrix zvidki vitikaye sho dilennya kozhnogo rozryadu viklikaye perenesennya v dva nizhni rozryadi Otzhe rozryadnij rezultat v cij operaciyi ye sumoyu chastki vid dilennya cogo rozryadu na R i perenesen z dvoh verhnih rozryadiv Takim chinom pri dilenni na parametr R u danomu mk displaystyle mk rozryadi viznachayetsya sumaSmk amk R pm1 k Rpm1 k1 displaystyle S mk alpha mk R p m1 k Rp m1 k1 cya suma predstavlyayetsya u viglyadi Smk smkpmk R displaystyle S mk sigma mk p mk R de smk DR displaystyle sigma mk in D R smk displaystyle sigma mk zapisuyetsya v mk displaystyle mk rozryad rezultuyuchogo kodu a perenesennya pmk displaystyle p mk z cogo rozryadu peredayetsya v m 1 k 1 displaystyle m 1 k 1 razryad i m 1 k displaystyle m 1 k rozryad Cya procedura opisuyetsya tabliceyu odnorozryadnogo dilennya na parametr R de mayut buti prisutnimi usi znachennya dodankiv i usi znachennya perenesen sho vinikayut pri rozkladanni sumi Smk smk pmk displaystyle S mk sigma mk p mk Taka tablicya mozhe buti sintezovana pri R gt 2 displaystyle R gt 2 Nizhe privedena tablica odnorazryadnogo dilennya na parametr R pri R 3 displaystyle R 3 Smk TK Smk smk displaystyle sigma mk pmk displaystyle p mk 0 0 0 0 0 0 1 1 0 0 1 0 1 1 0 0 1 0 0 1 3 1 1 3 0 1 1 2 3 1 1 3 1 1 1 4 3 1 1 3 1 1 2 5 3 1 1 3 2 1 0 1 3 1 1 3 0 1 1 2 3 1 1 3 1 1 1 4 3 1 1 3 1 1 2 5 3 1 1 3 2 1Skladannya i vidnimannya R h trikutnih kodiv polyagaye yak i v pozicijnih kodah chisel v poslidovno vikonuvanih odnorozryadnih operaciyah Pri comu odnorozryadni operaciyi v usih rozryadah kozhnogo stovpcya vikonuyutsya odnochasno Mnozhennya R h trikutnih kodiv Mnozhennya deyakogo kodu TKR displaystyle TK R na mk displaystyle mk rozryad inshogo kodu TKR displaystyle TK R polyagaye v mk displaystyle mk zmishenni kodu TKR displaystyle TK R tobto zrushenni jogo na k stovpciv vlivo i na m ryadkiv vgoru Mnozhennya kodiv TKR displaystyle TK R i TKR displaystyle TK R polyagaye v poslidovnih mk displaystyle mk zmishennyah kodu TKR displaystyle TK R i skladannyah zrushenogo kodu TKR displaystyle TK R z chastkovim tvorom yak i v pozicijnih kodah chisel Diferenciyuvannya R h trikutnih kodiv Pohidna funkciyi F x displaystyle F x viznachenoyu vishe F x x y x F x y displaystyle frac partial F x partial x frac partial y partial x frac partial F x partial y Tomu diferenciyuvannya trikutnih kodiv funkciyi F x displaystyle F x polyagaye u viznachenni trikutnogo kodu privatnoyu pohidnoyu F x y displaystyle frac partial F x partial y i mnozhenni jogo na vidomij trikutnij kod pohidnoyi y x displaystyle frac partial y partial x Viznachennya trikutnogo kodu privatnoyu pohidnoyu F x y displaystyle frac partial F x partial y gruntovano na spivvidnoshenni x 0 0amk000 k m amk 0 k 2m amk00 m amk displaystyle frac partial partial x begin pmatrix amp amp 0 amp 0 amp alpha mk 0 amp 0 amp 0 end pmatrix begin pmatrix amp amp k m alpha mk amp 0 amp k 2m alpha mk 0 amp 0 amp m alpha mk end pmatrix Sposib diferenciyuvannya polyagaye v organizaciyi perenesen z mk rozryadu v m 1 k rozryad i v m 1 k rozryad a yih pidsumovuvannya v comu rozryadi robitsya analogichno odnorozryadnomu skladannyu Koduvannya i dekoduvannya R h trikutnih kodiv Funkciya predstavlena ryadom vidu F x k 0nAkyk displaystyle F x sum k 0 n A k y k z cilimi koeficiyentami Ak displaystyle A k mozhe buti predstavlena R m trikutnim kodom oskilki ci koeficiyenti i funkciyi yk displaystyle y k mayut R ti trikutni kodi pro sho skazano na pochatku rozdilu Z inshogo boku R j trikutnij kod mozhe buti predstavlenij vkazanim ryadom oskilki bud yakij dodanok amkRkyk 1 y m displaystyle alpha mk R k y k 1 y m u pozicijnomu rozkladanni funkciyi sho vidpovidaye comu kodu mozhe buti predstavleno takim zhe ryadom Ukorochennya R h trikutnih kodiv Tak nazivayetsya operaciya zmenshennya chisla ne nulovih stovpciv Neobhidnist ukorochennya vinikaye pri viniknenni perenesen za rozryadnu sitku Ukorochennya polyagaye v dilenni na parametr R Pri comu usi koeficiyenti uyavnogo kodom ryadu zmenshuyutsya v R raziv a drobovi chastini cih koeficiyentiv vidkidayutsya Znikaye takozh starshij chlen ryadu Take skorochennya dopustime yaksho vidomo sho ryadi funkcij shodyatsya Ukorochennya polyagaye v poslidovno vikonuvanih odnorozryadnih operaciyah dilennya na parametr R Pri comu odnorozryadni operaciyi v usih rozryadah kozhnogo ryadka vikonuyutsya odnochasno a perenesennya z molodshogo ryadka vidkidayutsya Masshtabnij koeficiyent R j trikutnij kod suprovodzhuyetsya masshtabnim koeficiyentom M analogichnim poryadku v chisli z ruhomoyu komoyu Koeficiyent M dozvolyaye predstaviti usi koeficiyenti kodovanogo ryadu u viglyadi cilih chisel Koeficiyent M mnozhitsya na R pri ukorochenni kodu Pri skladanni koeficiyenti M virivnyuyutsya dlya chogo neobhidno ukorochuvati odin iz skladovih kodiv Pri mnozhenni koeficiyenti M takozh mnozhatsya Pozicijni kodi funkcij bagatoh argumentivMal 2 Piramidalnij kod funkciyi dvoh argumentiv Pozicijnij kod funkciyi dvoh argumentiv zobrazhenij na mal 1 Jomu vidpovidaye potrijna suma vidu F x v k 0n m1 0k m2 0kam1 m2 kRkyk m1 1 y m1zk m2 1 z m2 displaystyle F x v sum k 0 n sum m1 0 k sum m2 0 k alpha m1 m2 k R k y k m1 1 y m1 z k m2 1 z m2 de R displaystyle R cile pozitivne chislo kilkist znachen cifri am1 m2 k displaystyle alpha m1 m2 k a y x z v displaystyle y x z v pevni funkciyi argumentiv x v displaystyle x v vidpovidno Na mal 1 vuzli vidpovidayut cifram am1 m2 k displaystyle alpha m1 m2 k a v kuhlyah pokazani znachennya indeksiv m1 m2 k displaystyle m1 m2 k vidpovidnoyi cifri Pozicijnij kod funkciyi dvoh argumentiv nazivayetsya piramidalnim Pozicijnij kod nazivayetsya R m i poznachayetsya yak PKR displaystyle PK R yaksho chisla am1 m2 k displaystyle alpha m1 m2 k nabuvayut znachen z mnozhini DR displaystyle D R Pri skladanni kodiv PKR displaystyle PK R perenesennya poshiryuyetsya v chotiri rozryadi i tomu R 7 displaystyle R geq 7 Pozicijnomu kodu funkciyi dekilkoh argumentiv vidpovidaye suma vidu F x1 xi xa k 0n m1 0k ma 0k am1 ma kRk i 1a yik mi 1 yi mi displaystyle F x1 ldots x i ldots x a sum k 0 n sum m1 0 k ldots sum m a 0 k alpha m1 ldots m a k R k prod i 1 a y i k m i 1 y i m i Mal 1 Giperpiramidalnij kod funkciyi troh argumentiv de R displaystyle R cile pozitivne chislo kilkist znachen cifri am1 ma k displaystyle alpha m1 ldots m a k a yi xi displaystyle y i x i pevni funkciyi argumentiv xi displaystyle x i Pozicijnij kod funkciyi dekilkoh argumentiv nazivayetsya giperpiramidalnim Na mal 2 pokazanij dlya prikladu pozicijnij giperpiramidalnij kod funkciyi troh argumentiv U nim vuzli vidpovidayut cifram am1 m2 m3 k displaystyle alpha m1 m2 m3 k a v kuhlyah pokazani znachennya indeksiv m1 m2 m3 k displaystyle m1 m2 m3 k vidpovidnoyi cifri Pozicijnij giperpiramidalnij kod nazivayetsya R m i poznachayetsya yak GPKR displaystyle GPK R yaksho chisla am1 ma k displaystyle alpha m1 ldots m a k nabuvayut znachen z mnozhini DR displaystyle D R Pri skladanni kodiv GPKR displaystyle GPK R perenesennya poshiryuyetsya v a mernyj kub sho mistit 2a displaystyle 2 a rozryadiv i tomu R 2a 1 1 displaystyle R geq 2 a 1 1 PrimitkiMalinovskij B N Istoriya vychislitelnoj tehniki v licah Kiev Firma KIT PTOO ASK 1995 ISBN 5 7707 6131 8 Hmelnik S I Kodirovanie funkcij 1966 T 4 Hmelnik S I Kompyuternaya arifmetika funkcij Algoritmy i apparatura Mathematics in Computers Rossiya Izrail 2004 ISBN 978 0 557 07520 1 z dzherela 11 travnya 2008 Hmilnik S I Dekilka tipiv pozicijnih kodiv funkcij Kibernetika AN URSR 1970 T 5