Комацу Сьоске

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Комацу.

Комацу Сьоске (яп. 小松勝助, 28 квітня 1923(19230428), Японія — 21 квітня 2000, Осака, Японія) — японський перекладач, педагог, літературознавець і поет. Почесний професор Інституту іноземних мов у місті Кобе.

Комацу Сьоске
яп. 小松勝助
Народився	28 квітня 1923(1923-04-28) Японія
Помер	21 квітня 2000(2000-04-21) (76 років) Осака, Японія
Діяльність	науковець
Галузь	літературознавство
Вчене звання	професор

Біографія

Двічі відвідав Радянський Союз. Стажувався і деякий час викладав у Московському університеті.

Творчість

Перекладач творів російських і українських письменників.

Вивчав українську мову. В 1959 році в «Антології світової поезії» (Токіо, 1959, т. 12) опублікував у своєму перекладі 8 творів Т. Шевченка («Катерина», «Іван Підкова», «Дум­­ка» («Нащо мені чорні брови…»), «Перебендя», баладу «Тополя», «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!», «До Основ'яненка», «Тарасова ніч»), йому належить один з перших перекладів японською мовою «Заповіту». Протягом 1947—1978 років на­­друкував 15 розвідок про Т. Шевченка, творчість якого по­­пуляризував. Переклав поеми «Кавказ» і «Наймичка». Переклади «Думи мої, думи мої…», «До Основ'яненка», «Тарасова ніч» і «Єретик» вміщено в першому у Японії окремому виданні творів Т. Шевченка «Як умру…» (わたしが死んだら―シェフチェンコ詩集 (1964年), Токіо, 1964). У «Довіднику кращих творів світової літератури» (Токіо, 1962, т. 4) Комацу подав огляд «Кобзаря».

Комацу є також автором статей про Т. Шевченка й М. Коцюбинського у «Енциклопедії Ніпонніці».

Література

• Б. П. Яценко. Комацу Сьоске. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Б. П. Яценко, О. А. Хоменко. Комацу Сьоске [ 24 Жовтня 2020 у Wayback Machine.]. // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
• Комацу Сьоске. // Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1.

Виноски

1. 小松勝助. . Архів оригіналу за 28 Серпня 2017. Процитовано серпень 2017. (яп.)
2. 小松勝助. . Архів оригіналу за 28 Серпня 2017. Процитовано серпень 2017. (яп.)