Комар (поема)

«Комар» (лат. Culex) — невелика поема, яку приписують римському поетові Вергілію, частина Appendix Vergiliana. Думки дослідників про справжнього автора розходяться.

Комар
Жанр	поема
Форма	вірш^[d]
Автор	Вергілій (номінально)
Мова	латина^[1]

Опис

За даними Светонія, Вергілій написав поему у 16-річному віці, тобто в 54 році до н. е. (На думку деяких дослідників, найпізніше з можливих датувань — середина 44 року до н. е. ). Її герой — пастух, який засинає на сонці, не помічаючи, як до нього повзе гадюка. Комар жалить пастуха, той прокидається, вбиває комара і помічає змію. Вбивши і її, чоловік ховає свого рятівника і пише віршовану епітафію на могильному камені .

Більшість дослідників бачить у цій поемі пародіювання стилю ритора Епідія, який навчав Вергілія ораторському мистецтву; Тадей Зелінський припустив, що це переклад з грецької . Поема могла бути присвячена Гаю Октавію/Октавіану : можливо, саме до нього Вергілій звертається кілька разів як до «святого хлопчика» («Хлопчик святий, тобі ця пісня…» ). Втім, звучать голоси проти цієї гіпотези . Більшість дослідників вважає, що поема була написана невідомим поетом «епохи Тиберія — Клавдія» .

Примітки

1. Musisque Deoque. Un archivio digitale di poesia latina, dalle origini al Rinascimento italiano — 2005.
   d:Track:Q65028987
2. Бондаренко, 2018, с. 63.
3. Дуров, 2000, «Appendix Vergiliana».
4. Гаспаров, 1979, с. 530—531.
5. Бондаренко, 2018, с. 63—64.
6. Вергилий, 1979, Комар, 26.
7. Межерицкий, 1994, с. 330.
8. Альбрехт, 2004, с. 777.

Література

1. Твори Вергілія у перекладі М. Білика і М. Зерова на сайті ae-lib.org.ua
2. Вергілій. Енеїда: Поема / пер. Михайла Білика. — Харків : Фоліо, 2003. — 350 с. — (Бібліотека світової літератури) — .
3. Philip Wentworth Buckham. Miscellanea Virgiliana: in scriptis maxime eruditorum virorum varie dispersa, in unum fasciculum collecta. — Printed for W.P. Grant, 1825. — 308 с.
4. Публий Вергилий Марон. Буколики. Георгики. Энеида. — М. : Художественная литература, 1979. — 550 с.
5. Мавр Сервий Гонорат. Комментарии к «Энеиде» // Вергилий. Энеида. — М. : Лабиринт, 2001. — С. 260—285. — .
6. Альбрехт М. История римской литературы. — М. : Греко-латинский кабинет, 2004. — Т. 2. — 704 с. — .
7. Бондаренко М. Вергилий. — М. : Молодая гвардия, 2018. — 336 с. — (Жизнь замечательных людей) — .
8. Гаспаров М. Вергилий — поэт будущего // Вергилий. Буколики. Георгики. Энеида. — М. : Наука, 1979. — С. 5—34.
9. Дуров В. История римской литературы. — СПб. : , 2000. — 624 с. — .
10. Машкин Н. Принципат Августа. Происхождение и социальная сущность. — М.-Л. : Издательство АН СССР, 1949. — 685 с.
11. Межерицкий Я. Поэзия и политика времени становления принципата // Nostos. Сборник статей и очерков, посвященный 65-летию жизни и творчества поэта и исследователя античности Георгиса Я. Велласа. — Афины, 2001. — С. 77—90.
12. Межерицкий Я. «Республиканская монархия»: метаморфозы идеологии и политики императора Августа. — М., Калуга : ИВИ РАН, КГПУ, 1994. — 444 с.
13. Ошеров С. Крестьянский быт в поэме «Moretum» // Быт и история в античности. — М. : Наука, 1988. — С. 114—126.