Колі й той хто коле забиває свиней для подальшого гастрономічного вжитку ОписПроцес відбувався за допомогою попереднього

Колі́й — той, хто коле (забиває) свиней для подальшого гастрономічного вжитку.

Опис

Процес відбувався за допомогою попереднього знерухомлення тварини за допомогою натягнутих мотузок на кінцівках, опісля чого здійснювався прокіл серця (звідки й назва). Саме за засобом умертвіння колій відрізнявся від забійників інших видів худоби (на кшалт поперечного надрізу шиї чи горла, тощо). Надалі, опісля опалення волосу, колій брав участь в основному розчленуванні туші; хоча, як правило, це колективна праця усієї родини власника худоби.

Початково задля того, щоб зайняти посаду колія, згідно зі звичаєм, людина мусила відповідати великій кількості критеріїв і звичаєвих норм. Знання і звичаї у цій сфері передавались, як правило, від вчителя до учня, від батька до сина. З часом колієм могла стати будь-яка людина з достатніми професійними навичками.

Вплив

Професія, за основною з версій, дала назву Коліївщині: в свиня символізує покарану за спробу одурити Христа жидівку, рівно як на той час козаками, та українцями загалом, не надавалося великої різниці поміж поляками та євреями:

«Жид, лях тa сoбaкa — вipa однака»

Таким чином гайдамаки обґрунтовували свої дії як звільнення України від тих, кого вони вважали загарбниками і пригноблювачами — великих землевласників, управителів маєтків і їхніх прибічників (більшість з яких в ті часи були поляками і євреями) загалом та як антитеза на радикалізм (конфедератів) зокрема.

Примітки

Богдан Чорномаз (#4 (40) за 2008 рік). . Воєнна історія. Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 27 травня 2017.
. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 27 травня 2017.
Мірчук П. Коліївщина: Гайдамацьке повстання 1768 р. НТШ; Нью-Йорк, 1973 (319 с.)/Назва Коліївщина (від 286 ст.)
Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології Прага 354 с. (с. 172)
Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. 1 том. Львів: видавництво «Світ».1990.- 319 с. (с. 262)
Яковенко Н. М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття. — Київ: Генеза, 1997. — С. 333—337.

Посилання

Колій [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 678. — 1000 екз.

[1] Богдан Чорномаз (#4 (40) за 2008 рік). . Воєнна історія. Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 27 травня 2017.

[2] . Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 27 травня 2017.

[3] Мірчук П. Коліївщина: Гайдамацьке повстання 1768 р. НТШ; Нью-Йорк, 1973 (319 с.)/Назва Коліївщина (від 286 ст.)

[4] Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології Прага 354 с. (с. 172)

[5] Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. 1 том. Львів: видавництво «Світ».1990.- 319 с. (с. 262)

[6] Яковенко Н. М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття. — Київ: Генеза, 1997. — С. 333—337.