Колібрі бірюзовогорлий | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Myrtis fanny (Lesson, 1838) | ||||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Ornismya fanny | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі бірюзовогорлий (Myrtis fanny) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Еквадорі і Перу. Це єдиний представник монотипового роду Бірюзовогорлий колібрі (Myrtis).
Опис
Довжина птаха становить 7,5-9 см, вага 2,3-2,5 г. У самців верхня частина тіла бронзово-зелена, з боків поцяткована невеликими білими плямками. Хвіст довгий, роздвоєний, бронзово-зелений. На горлі райдужна аквамаринова пляма, знизу окаймлена блискучою фіолетовою смугою. Решта нижньої частини тіла білувата, боки зелені. У самиць нижня частина тіла охриста, горло і живіт білі. Хвіст у них короткий, округлий, центральні стернові пера синьо-зелені, наступні пера синьо-зелені з чорними кінчиками, решта чорні з біоими кінчиками. Дзьоб короткий, вигнутий, довжиною 18 мм. У представників підвиду M. f. megalura хвіст більш довгий.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
Поширення і екологія
Бірюзовогорлі колібрі живуть в сухих прибережних чагарниках, рідколіссях і садах. Зустрічаються на висоті від рівня моря до 3200 м над рівнем моря, в Еквадорі переважно на висоті від 1000 до 2000 м над рівнем моря. Живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, переміщуючись на певним маршрутом, а також дрібними комахами, яких ловлять в польоті. В Еквадорі сезон розмноження триває з березня по червень, в Перу з червня по жовтень. Самці виконують демонстраційні польоти, описуючи в повітрі півкільця. Гніздо невелике, робиться з рослинних волокон і павутиння, розміщується в розвилці між гілками, на висоті від 2 до 4 м над землею, іноді вище. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 15-16 днів, пташенята покидають гніздо через 19-22 дні після вилуплення.
Примітки
- BirdLife International (2016). Myrtis fanny: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 12 листопада 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 листопада 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolibri biryuzovogorlij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Kolibrini Trochilinae Triba Mellisugini Rid Biryuzovogorlij kolibri Myrtis Reichenbach 1854 Vid Kolibri biryuzovogorlij Binomialna nazva Myrtis fanny Lesson 1838 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Ornismya fanny Posilannya Vikishovishe Myrtis fanny Vikividi Myrtis fanny ITIS 555313 MSOP 22688241 NCBI 304659 Koli bri biryuzovogorlij Myrtis fanny vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v Ekvadori i Peru Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Biryuzovogorlij kolibri Myrtis OpisBiryuzovogorli kolibri Dovzhina ptaha stanovit 7 5 9 sm vaga 2 3 2 5 g U samciv verhnya chastina tila bronzovo zelena z bokiv pocyatkovana nevelikimi bilimi plyamkami Hvist dovgij rozdvoyenij bronzovo zelenij Na gorli rajduzhna akvamarinova plyama znizu okajmlena bliskuchoyu fioletovoyu smugoyu Reshta nizhnoyi chastini tila biluvata boki zeleni U samic nizhnya chastina tila ohrista gorlo i zhivit bili Hvist u nih korotkij okruglij centralni sternovi pera sino zeleni nastupni pera sino zeleni z chornimi kinchikami reshta chorni z bioimi kinchikami Dzob korotkij vignutij dovzhinoyu 18 mm U predstavnikiv pidvidu M f megalura hvist bilsh dovgij PidvidiVidilyayut dva pidvidi M f fanny Stiles 1985 Ekvadorski Andi i zahid Peru na pivden do Arekipi M f megalura Cabanis amp Heine 1860 pivnich Peru vid Kahamarki do Uanuko Poshirennya i ekologiyaBiryuzovogorli kolibri zhivut v suhih priberezhnih chagarnikah ridkolissyah i sadah Zustrichayutsya na visoti vid rivnya morya do 3200 m nad rivnem morya v Ekvadori perevazhno na visoti vid 1000 do 2000 m nad rivnem morya Zhivlyatsya nektarom riznomanitnih kvituchih roslin peremishuyuchis na pevnim marshrutom a takozh dribnimi komahami yakih lovlyat v poloti V Ekvadori sezon rozmnozhennya trivaye z bereznya po cherven v Peru z chervnya po zhovten Samci vikonuyut demonstracijni poloti opisuyuchi v povitri pivkilcya Gnizdo nevelike robitsya z roslinnih volokon i pavutinnya rozmishuyetsya v rozvilci mizh gilkami na visoti vid 2 do 4 m nad zemleyu inodi vishe V kladci 2 yajcya Inkubacijnij period trivaye 15 16 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 19 22 dni pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Myrtis fanny informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 12 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 12 listopada 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi