Колібрі-інка фіолетовий | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Coeligena violifer (Gould, 1846) | ||||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Trochilus violifer | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-і́нка фіолетовий (Coeligena violifer) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Перу і Болівії.
Опис
Довжина птаха становить 13-14,5 см, самці важать 8-13 г, самиці 4-6 г. У самців номінативного підвиду голова чорнувато-синя, ща очима білі плями. Верхня частина тіла бронзово-зелена, блискуча. Горло і груди зелені, на горлі райдужна фіолетова пляма, відділена від решти нижньої частини тіла тонкою сіруватою смугою. Нижня частина грудей зелена, живіт і гузка контрастно коричнюваті. Хвіст роздвоєний, оранжево-охристий, стернові пера мають вузьекі бронзові кінчики. Дзьоб довгий, прямий, чорний, довжиною 36-40 мм.
Самиці мають більш довгий дзьоб, ніж самців, довжина якого становить 39-41 мм. Голова у них зелена, горло охристе, поцятковане блискучими зеленими плямками, груди темно-зелені, живіт яскраво-коричнюватий. Хвіст менш роздвоєний, ніж у самців. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць.
Самці підвиду C. v. dichroura важать 4-10 г, а самиці 7,9 г. У самців цього підвиду лоб смарагдово-зелений, пляма на горлі синювата, смуга на грудях білувата, на кінці хвоста широка смарагдова смуга. Самиці цього підвиду мають подібне забарвлення, однак пляма на горлі у них відсутня.
Самиці підвиду C. v. albicaudata важать 6-12 г. Голова у них темно-зелена, на лобі блискуча бірюзова пляма, спина блискуча, золотисто-мідна. Крайні стернові пера у них мають білуваті або блідо-зелені кінчики, а решта стернових пер темно-зелені. Підборіддя зелене, на горлі фіолетова пляма, живіт золотисто-зелений. Самиці схожі на самиць номінативного підвиду, однак хвіст у них такий, як у самців свого підвиду.
Самиці підвиду C. v. osculans важать 5-11 г, самиці 5-7 г. У самців цього підвиду лоб зеленувато-бірюзовий, тім'я темно-зелене, блискуче. На кінці хвоста вузька бронзова смуга, живіт коричнюватий. Самиці мають подібне забарвлення, однак бірюзові плями на лобі і горлі у них відсутні.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:
- C. v. dichroura (Taczanowski, 1874) — північні і центральні Перуанські Анди (на південь до Хуніна і Уануко);
- C. v. albicaudata Schuchmann & Züchner, 1998 — південні Перуанські Анди (долина Тамбо в Аякучо, Апурімаці і західному Куско);
- C. v. osculans (Gould, 1871) — Анди на південному сході Перу (схід Куско, Пуно);
- C. v. violifer (Gould, 1846) — Анди на північному заході Болівії (Ла-Пас, Кочабамба).
Деякі дослідники виділяють всі три підвиди C. v. dichroura, C. v. albicaudata і C. v. osculans у окремі види — Coeligena dichroura, Coeligena albicaudata і Coeligena osculans відповідно.
Поширення і екологія
Фіолетові колібрі-інки мешкають в Андах на території Перу і Болівії, можливо, також на крайньому півдні Еквадору (Лоха). Вони живуть живуть на узліссях хмарних і карликових лісів, на галявинах та у вторинних лісах. Представники підвиду зустрічаються на висоті від 1900 до 3700 м над рівнем моря, представники підвиду C. v. albicaudata — на висоті від 2250 до 3600 м над рівнем моря, представники підвиду C. v. osculans — на висоті від 2000 до 3700 м над рівнем моря, представники підвиду C. v. violifer — на висоті від 1300 до 3700 м над рівнем моря, переважно на висоті від 2800 до 3300 м над рівнем моря.
Фіолетові колібрі-інки живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, зокрема з родів Vriesea, Fuchsia і Bomarea, переміщуючись за певним маршрутом, а також комахами, яких збирають з рослинності або ловлять в польоті. Гніздування триває з листопада по січень, на півночі ареалу починається у липні-серпні.
Примітки
- BirdLife International (2016). Coeligena violifer: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 грудня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 грудня 2022.
- BirdLife International (2016). Coeligena dichroura: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 грудня 2022
- BirdLife International (2016). Coeligena albicaudata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 грудня 2022
- BirdLife International (2016). Coeligena osculans: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 грудня 2022
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolibri inka fioletovij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Lesbiinae Triba Heliantheini Rid Kolibri inka Coeligena Vid Kolibri inka fioletovij Binomialna nazva Coeligena violifer Gould 1846 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Trochilus violifer Posilannya Vikishovishe Coeligena violifer Vikividi Coeligena violifer ITIS 555233 MSOP 22726750 NCBI 304610 Koli bri i nka fioletovij Coeligena violifer vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v Peru i Boliviyi OpisFioletovi kolibri inki pidvid C v violifer Fioletovi kolibri inki pidvid C v osculans Dovzhina ptaha stanovit 13 14 5 sm samci vazhat 8 13 g samici 4 6 g U samciv nominativnogo pidvidu golova chornuvato sinya sha ochima bili plyami Verhnya chastina tila bronzovo zelena bliskucha Gorlo i grudi zeleni na gorli rajduzhna fioletova plyama viddilena vid reshti nizhnoyi chastini tila tonkoyu siruvatoyu smugoyu Nizhnya chastina grudej zelena zhivit i guzka kontrastno korichnyuvati Hvist rozdvoyenij oranzhevo ohristij sternovi pera mayut vuzeki bronzovi kinchiki Dzob dovgij pryamij chornij dovzhinoyu 36 40 mm Samici mayut bilsh dovgij dzob nizh samciv dovzhina yakogo stanovit 39 41 mm Golova u nih zelena gorlo ohriste pocyatkovane bliskuchimi zelenimi plyamkami grudi temno zeleni zhivit yaskravo korichnyuvatij Hvist mensh rozdvoyenij nizh u samciv Zabarvlennya molodih ptahiv ye podibne do zabarvlennya samic Samci pidvidu C v dichroura vazhat 4 10 g a samici 7 9 g U samciv cogo pidvidu lob smaragdovo zelenij plyama na gorli sinyuvata smuga na grudyah biluvata na kinci hvosta shiroka smaragdova smuga Samici cogo pidvidu mayut podibne zabarvlennya odnak plyama na gorli u nih vidsutnya Samici pidvidu C v albicaudata vazhat 6 12 g Golova u nih temno zelena na lobi bliskucha biryuzova plyama spina bliskucha zolotisto midna Krajni sternovi pera u nih mayut biluvati abo blido zeleni kinchiki a reshta sternovih per temno zeleni Pidboriddya zelene na gorli fioletova plyama zhivit zolotisto zelenij Samici shozhi na samic nominativnogo pidvidu odnak hvist u nih takij yak u samciv svogo pidvidu Samici pidvidu C v osculans vazhat 5 11 g samici 5 7 g U samciv cogo pidvidu lob zelenuvato biryuzovij tim ya temno zelene bliskuche Na kinci hvosta vuzka bronzova smuga zhivit korichnyuvatij Samici mayut podibne zabarvlennya odnak biryuzovi plyami na lobi i gorli u nih vidsutni PidvidiVidilyayut chotiri pidvidi C v dichroura Taczanowski 1874 pivnichni i centralni Peruanski Andi na pivden do Hunina i Uanuko C v albicaudata Schuchmann amp Zuchner 1998 pivdenni Peruanski Andi dolina Tambo v Ayakucho Apurimaci i zahidnomu Kusko C v osculans Gould 1871 Andi na pivdennomu shodi Peru shid Kusko Puno C v violifer Gould 1846 Andi na pivnichnomu zahodi Boliviyi La Pas Kochabamba Deyaki doslidniki vidilyayut vsi tri pidvidi C v dichroura C v albicaudata i C v osculans u okremi vidi Coeligena dichroura Coeligena albicaudata i Coeligena osculans vidpovidno Poshirennya i ekologiyaFioletovi kolibri inki meshkayut v Andah na teritoriyi Peru i Boliviyi mozhlivo takozh na krajnomu pivdni Ekvadoru Loha Voni zhivut zhivut na uzlissyah hmarnih i karlikovih lisiv na galyavinah ta u vtorinnih lisah Predstavniki pidvidu zustrichayutsya na visoti vid 1900 do 3700 m nad rivnem morya predstavniki pidvidu C v albicaudata na visoti vid 2250 do 3600 m nad rivnem morya predstavniki pidvidu C v osculans na visoti vid 2000 do 3700 m nad rivnem morya predstavniki pidvidu C v violifer na visoti vid 1300 do 3700 m nad rivnem morya perevazhno na visoti vid 2800 do 3300 m nad rivnem morya Fioletovi kolibri inki zhivlyatsya nektarom riznomanitnih kvituchih roslin zokrema z rodiv Vriesea Fuchsia i Bomarea peremishuyuchis za pevnim marshrutom a takozh komahami yakih zbirayut z roslinnosti abo lovlyat v poloti Gnizduvannya trivaye z listopada po sichen na pivnochi arealu pochinayetsya u lipni serpni PrimitkiBirdLife International 2016 Coeligena violifer informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 03 grudnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 03 grudnya 2022 BirdLife International 2016 Coeligena dichroura informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 03 grudnya 2022 BirdLife International 2016 Coeligena albicaudata informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 03 grudnya 2022 BirdLife International 2016 Coeligena osculans informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 03 grudnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi