Колібрі-сильф довгохвостий | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець довгохвостого колібрі-сильфа Самиця довгохвостого колібрі-сильфа | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Aglaiocercus coelestis (Gould, 1861) | ||||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Cynanthus coelestis Cyanolesbia coelestis | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-си́льф довгохвостий (Aglaiocercus coelestis) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Колумбії і Еквадорі.
Опис
Довжина самців становить 18-21 см, враховуючи видовжені крайні стернові пера, які досягають 10-15 см, довжина самиць становить 4,6-5,2 см, вага 4,6-5,2 г.
У самців тім'я і спина зелені, блискучі, надхвістя у них фіолетово-синє. За очима охристі плямки. На шиї фіолетово-синій комір. Нижня частина тіла зелена. Центральні стернові пера короткі, а крайні дуже видовжені, фіолетові з райдужним металевим відблиском і блакитними кінчиками. Дзьоб короткий, чорний.
У самиць тім'я синє, блискуче, за очими білувата плямка, решта верхньої частини тіла така ж, як у самців. Горло біле, поцятковане зеленими плямками, відділене білою смугою від рудувато-коричневої нижньої частини тіла. Хвіст короткий, не роздвоєний, синьо-зелений, крайні стернові пера мають білі кінчики. У молодих птахів верхня частина тіла тьмяно-зелена, нижня частина тіла охристо-зелена, пера на голові мають охристі краї. У самців підвиду A. c. aethereus горло зелене, у самиць горло легко плямисте.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
Поширення і екологія
Довгохвості колібрі-сильфи мешкають живуть у вологих гірських і хмарних тропічних лісах, на узліссях і на високогірних луках, порослих чагарниками і деревами. Зустрічаються на висоті від 900 до 2100 м над рівнем морю. Птахи здійснюють сезонні висотні міграції, реагуючи на цвітіння деяких видів рослин. На південному заході Колумбії вони домінують в період сухого сезону з січня по квітень, а під час сезону дощів їх замінюють королівські колібрі-сильфи.
Довгохвості колібрі-сильфи живляться нектаром квітучих дерев, чагарників і ліан, зокрема з родів Inga, Clusia і Bomarea та з родин вересових і бромелієвих, а також комахами, яких ловлять в польоті або збирають з листя. Вони шукають нектар, переміщуючсь за певним маршрутом. Самці іноді захищають кормові території. Зазвичай птахи зависають в повітрі над квіткою, однак іноді чіплються за суцвіття лапами.
Сезон розмноження у довгохвостих колібрі-сильфів триває з жовтня по лютий. Гніздо куполодібне або кулеподібне з бічним входом, будується парою птахів, робиться з моху і павутиння, роміщується серед моху і епіфітів. В кладці 2 білих яйця. Інкубаційний період триває 15-17 днів, пташенята покидають гніздо через 26-30 днів після вилуплення.
Примітки
- BirdLife International (2016). Aglaiocercus coelestis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 листопада 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Hilty, Steven L.; Brown, William L. (1986). A guide to the Birds of Colombia. Princeton Field Guides. Princeton University Press. с. 296. ISBN .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 листопада 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolibri silf dovgohvostij Samec dovgohvostogo kolibri silfa Samicya dovgohvostogo kolibri silfa Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Lesbiinae Triba Lesbiini Rid Kolibri silf Aglaiocercus Vid Kolibri silf dovgohvostij Binomialna nazva Aglaiocercus coelestis Gould 1861 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Cynanthus coelestis Cyanolesbia coelestis Posilannya Vikishovishe Aglaiocercus coelestis Vikividi Aglaiocercus coelestis ITIS 555288 MSOP 22688059 NCBI 304597 Koli bri si lf dovgohvostij Aglaiocercus coelestis vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v Kolumbiyi i Ekvadori OpisSamec dovgohvostogo kolibri silfa Samec dovgohvostogo kolibri silfa Dovzhina samciv stanovit 18 21 sm vrahovuyuchi vidovzheni krajni sternovi pera yaki dosyagayut 10 15 sm dovzhina samic stanovit 4 6 5 2 sm vaga 4 6 5 2 g U samciv tim ya i spina zeleni bliskuchi nadhvistya u nih fioletovo sinye Za ochima ohristi plyamki Na shiyi fioletovo sinij komir Nizhnya chastina tila zelena Centralni sternovi pera korotki a krajni duzhe vidovzheni fioletovi z rajduzhnim metalevim vidbliskom i blakitnimi kinchikami Dzob korotkij chornij U samic tim ya sinye bliskuche za ochimi biluvata plyamka reshta verhnoyi chastini tila taka zh yak u samciv Gorlo bile pocyatkovane zelenimi plyamkami viddilene biloyu smugoyu vid ruduvato korichnevoyi nizhnoyi chastini tila Hvist korotkij ne rozdvoyenij sino zelenij krajni sternovi pera mayut bili kinchiki U molodih ptahiv verhnya chastina tila tmyano zelena nizhnya chastina tila ohristo zelena pera na golovi mayut ohristi krayi U samciv pidvidu A c aethereus gorlo zelene u samic gorlo legko plyamiste PidvidiVidilyayut dva pidvidi A c coelestis Gould 1861 zahidni shili And v Kolumbiyi pivnichnomu i centralnomu Ekvadori A c aethereus Chapman 1925 zahidni shili And na pivdennomu zahodi Ekvadoru El Oro Loha Poshirennya i ekologiyaDovgohvosti kolibri silfi meshkayut zhivut u vologih girskih i hmarnih tropichnih lisah na uzlissyah i na visokogirnih lukah poroslih chagarnikami i derevami Zustrichayutsya na visoti vid 900 do 2100 m nad rivnem moryu Ptahi zdijsnyuyut sezonni visotni migraciyi reaguyuchi na cvitinnya deyakih vidiv roslin Na pivdennomu zahodi Kolumbiyi voni dominuyut v period suhogo sezonu z sichnya po kviten a pid chas sezonu doshiv yih zaminyuyut korolivski kolibri silfi Dovgohvosti kolibri silfi zhivlyatsya nektarom kvituchih derev chagarnikiv i lian zokrema z rodiv Inga Clusia i Bomarea ta z rodin veresovih i bromeliyevih a takozh komahami yakih lovlyat v poloti abo zbirayut z listya Voni shukayut nektar peremishuyuchs za pevnim marshrutom Samci inodi zahishayut kormovi teritoriyi Zazvichaj ptahi zavisayut v povitri nad kvitkoyu odnak inodi chiplyutsya za sucvittya lapami Sezon rozmnozhennya u dovgohvostih kolibri silfiv trivaye z zhovtnya po lyutij Gnizdo kupolodibne abo kulepodibne z bichnim vhodom buduyetsya paroyu ptahiv robitsya z mohu i pavutinnya romishuyetsya sered mohu i epifitiv V kladci 2 bilih yajcya Inkubacijnij period trivaye 15 17 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 26 30 dniv pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Aglaiocercus coelestis informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 05 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Hilty Steven L Brown William L 1986 A guide to the Birds of Colombia Princeton Field Guides Princeton University Press s 296 ISBN 069108372X Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 05 listopada 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi